Виховна година "Диво своїми руками"

Тема: Дива своїми руками (виготовлення свічок).

Мета: ознайомити учнів з історією свічки та свічникарства в Україні, виготовлення свічки власноруч; розширити кругозір дітей про свічки; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати пам'ять, увагу, творче мислення, вміння робити висновок; залучати дітей до духовних надбань нашого народу; виховувати  інтерес до народних традицій, культурної спадщини українського народу; пошану до людей праці; сприяти розвитку естетичного смаку.

Обладнання: різні свічки, матеріали для виготовлення свічок(вощина, нитки), матеріали для декору .

Хід заняття:

І.Організаційний момент.

Бесіда:

•          Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
•          Стрічаємо з хлібом, любов’ю та миром.

У  нашого народу є чудові традиції. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми відроджуємо все найдорожче, що у нашого народу: його пісні, мову, звичаї та культуру. Сьогодні ми ознайомимося із святкуванням чудового свята «Стрітення», за народною традицією – це свято початку весни. 

  В  цей день святили в церкві воду, селяни набирали цієї води в новий, ще не вживаний посуд, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням – це цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що допоможе. Найкраще ця вода допомагала від пристріту – від хвороби, що її спричиняло погане око.

На Стрітення існував звичай : саме в той день люди йшли до церкви і освячували свічки, називали їх Стрітенськими. Ці свічки оберігали від блискавки і грому. І називали їх Громовицею.

  Сьогодні ми з вами будемо виготовляти власноруч прикрасу,  оберіг для вашого дому. Сьогодні ми з вами будемо виготовляти свічки.

 Інколи ми навіть не замислюємося, яке велике значення має воскова свічка у нашому житті і який великий і складний шлях пройшла вона в історії людства. Восковими свічками освячували оселі, їх ставили у весільний коровай. Свічки були обов'язковим атрибутом під час похорону. Кожна обрядова свічка мала свою назву – громнича, страсна, хрищенницька, вінчальна тощо. Свічки в обрядах використовують і нині. Вони запалають життєдайним вогнем і під час новорічно-різдвяних свят.

 Свічникарство – важлива ланка бджільничого промислу. В минулому, у повсякденному житті людей вона займала значне місце. Цією справою займалися пасічники разом зі своїми родинами. Для цього обирали теплий сонячний день, припиняли будь-які господарські роботи, зазвичай, діти допомагали дорослим.

 У домашніх умовах відомі три способи виготовлення свічок – сукані (качані), литі та мокані.

 Ось як їх описує відомий народознавець Василь Скуратівський: «Качані (сукані) свічки виготовляли в такий спосіб. Шмат білого воску розм'якшували у теплій воді, розминали руками. Потім на рівненькій дощечці чи столі розкачували віск у продовгувату трубочку, яка нагадувала форму свічки. Натомість, спеціальною дощечкою катанням довершували виріб, щоб свічка набувала відповідної форми. Коли ж було зроблено певну кількість заготовок, на них спеціальним ножем робили поздовжні розрізи, в які рівненько укладали гніт, тоді свічки знову качали дерев'яною дощечкою, щоб не було видно слідів прорізу.

 Литі свічки виготовляли кількома способами. Первісно робили спеціальні форми з бляхи чи видовбували юрки з пустотілих рослин та дерев. Для цього осереддя в бузині, стеблах соняшника чи кукурудзи очищали від серцевини. Розмістивши гніт, в порожнину повільно наливали віск. Коли ж він застигав, його витягували, при цьому стінки форми змащували спеціальним розчином.

 Свічникарство було обов'язковим атрибутом цехових, церковних та парубоцьких братств. Кожен цех чи братство мали власні свічки, виготовляли їх за спеціальним приписом і досить великих розмірів – висотою до 1-1,5 метра та до 30 см у діаметрі. Таку ритуальну свічку ставили на почесному місці, коли відбувалися зібрання, коли до братств приймали нових членів, які проголошували урочисту клятву, а також на великі свята. Зазвичай виробничі цехи тричі на рік дарували церквам і містові по великій свічці.

 Отже, виготовлення і побутове призначення свічок має давні традиції. I не випадково київські князі, віддаючи своїх дочок у сусідні країни, на згадку про рідну землю дарували свічки, щоб  вони нагадували їм «запах рідного краю». Адже за народними традиціями свічки символізують незгасну пам'ять про тих, хто відійшов у небуття, духовну єдність поколінь, життєдайний вогонь майбутнього.

 Свічка – це маленьке хатнє сонце. У їх мерехтінні є щось первісне, таємниче…  Колись ці нехитрі ужиткові речі допомагали освітлювати житло наших предків. Зараз же свічки переважно слугують елементом окраси інтер’єру чи використовуються під час служінь у церквах.

  Свічка зачаровує. Вона дарує тепло та спокій, захищає від грому та поганих думок. Нині на полицях магазинів є чималий асортимент різноманітних свічок, що відрізняються формою, кольором та ароматом. У той же час, завжди цінуватиметься те, що зроблено власноруч. Виготовлення свічок власними руками – захоплююче і водночас нескладне заняття. Хоча хтось може спитати: «Навіщо робити їх своїми руками, якщо можна придбати?». Та в цьому і є особливість, адже придбати може кожен, а от зробити власноруч, та ще й надати виробу свій стиль – справа індивідуальна та оригінальна.

 Навчитись свічковому ремеслу неважко. До того ж , працювати з воском – велике задоволення.  Декоративну ексклюзивну свічечку у домашніх умовах може зробити будь-хто.

 Свічки асоціюються із затишком, із чимось природнім. Виготовляються вони з воску, а цілющі та релаксаційні властивості воскових свічок відомі людству дуже давно. Уже сотні років їх використовують як під час богослужінь, так і в домашніх умовах. Колись ними користувались виключно заможні люди. Нині ж натуральні декоративні вироби стали популярними в широких колах. Під час спалювання воскові свічки не токсичні, зовсім не виділяють диму чи шкідливих для організму запахів, не викликають алергічних реакцій, а навпаки – від них віє тонким ароматом меду та прополісу, полегшують дихання, здатні знімати астматичні синдроми, лікувати нежить та багато інших недуг. Кімната наповнюється цим неповторним ароматом. Їх добре ставити біля телевізорів та комп’ютерів, на дні народження в торт.

ІІ.Практична робота.

1.Повторення правил техніки безпеки під час роботи.

 Правила користування ножицями

1) Ножиці – це небезпечний інструмент. Поводитись з ним треба обережно.

2) На робочому місці поклади ножиці так, щоб вони не виходили за край парти.

3) Не тримай ножиці вістрями догори.

4) Не ріж на ходу. Під час різання не вставай з місця.

5) Передавай ножиці закритими і кільцями вперед.

6) Під час роботи з ножицями притримуй матеріал лівою рукою так, щоб він не

    потрапляв на лінію різання.

2.Виготовлення свічки методом скручування.

 Тепер ми беремо вощину, лист. На самісінький край прикладаємо гніт, аби він був всередині нашої свічки та рівномірно загортаємо. Далі обережно скручуємо лист вощини в трубочку, злегка натискаючи. (Діти виготовляють свої свічки).

 При виготовленні свічок можна використовувати і знання ароматерапії, додаючи есенціальні масла: масло лаванди, м'яти, кориці, лимона тощо. Капати їх потрібно безпосередньо на віск. З масел не рекомендують використовувати тільки рожеве, тому що воно при горінні свічки змінює запах на дуже неприємний, задушливий.

 Зайвий гніт обрізуємо.  Наша свічка готова.

3.Оздоблення свічки.

 Залишилося її лише декорувати, надати певного святкового вигляду. Для цього можна використовувати спеціальні наклейки для свічок, або обклеїти готову свічку бамбуком чи корицею, або виконате на свічках декупаж.

 Елементи декорування – це вже справа власної фантазії кожного.(Діти декорують, оздоблюють свої свічки та підсвічники).

 Для дотримання пожежної безпеки  при запалюванні свічок вдома декор бажано зняти. Запалювати свічки тільки в присутності дорослих. Та дотримуватись правил пожежної безпеки.

ІІІ.Завершення роботи. Підсумок заняття.

 Вам сподобалось? А що найбільше?

 Що нового дізналися?

 Виготовлення свічок може стати улюбленим заняттям кожного, особливо перед святами. Такий сувенір може стати чудовим подарунком для рідних та друзів: виготовлення свічок обійдеться недорого, часу займе мало; людині не обов'язково зберігати подаровану свічку під шаром пилу на полиці, а можна просто запалити і насолодитися недовгим спогляданням. Тож не баріться ї створюйте власну неповторну свічку. Мені лишається лише побажати Вам успіху у Вашому свічковому виробництві!