Формувати компетентності: ключові (уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, працювати згідно з правилами роботи в групі, загальнокультурна – дотримуватись норм мовленнєвої культури; здоров‟язбережувальна – дотримуватись правильної постави за партою; предметні – поглибити знання учнів про нашу Україну; розвивати творчі здібності школярів, цікавість до рідного краю; виховувати патріотів держави, повагу до її символів, бажання стати гордістю своєї Батьківщини.
01вересня 2017р
. Тема. З Україною у серці.
Мета уроку:
формувати компетентності: ключові (уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, працювати згідно з правилами роботи в групі
загальнокультурна – дотримуватись норм мовленнєвої культури; здоров‟язбережувальна – дотримуватись правильної постави за партою; предметні – поглибити знання учнів про нашу Україну; розвивати творчі здібності школярів, цікавість до рідного краю; виховувати патріотів держави, повагу до її символів, бажання стати гордістю своєї Батьківщини.
Обладнання: дошка, прикрашена дитячими малюнками, вишитим рушником, квітами-символами України; плакат з гіками калини та словами – символами на них.
Хід уроку
І. Організація учнів до уроку
1. Привітання вчителя.
2. Вітання учнями один одного.
ІІ. Ознайомлення з темою уроку. Мотивація навчальної діяльності
Діти, пропоную вам поміркувати та закінчити рядки з вірша Василя Симоненка:
Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки … (Батьківщину).
(Діти пропонують свої варіанти відповідей, учитель закінчує рядок словами поета.)
Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній громадянин. Як і рідну матір, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою ісвітлою любов‟ю на все своє життя. От ми з вами і почнемо нашу дорогу до знань з найсвітлішого – з любові до рідного краю.
Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку. Це наша наймиліша у світі Батьківщина.
Діти, подивіться уважно на дошку, прочитайте написані слова.
– Про що ви думаєте, коли їх читаєте?
Калина |
Дніпро |
лелека |
вишиванка |
Тарас Шевченко |
барвінок |
Київ |
верба |
тризуб |
віночок криниця |
Отже, здогадались? Так, правильно. Україна – наша Батьківщина – ненька зі своєю історією, добротою, щирістю, красою, садочками та полями, над якими вільно та грайливо у безхмарному голубому небі пролітають лелеки…
Це найдорожча і найрідніша земля, де ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де звучить чарівна українська пісня.
Усі ці слова стосуються нашого рідного краю – України.
«Легенда про виникнення української землі
»
Багато планет, різних і таких не схожих одна на одну, породив наш Творець. Але якось набрав Творець пригорщу родючих ґрунтів і голубих вод та й кинув чудодійний дар на планету, що пролітала поблизу. За мить ця планета
ожила і заграла всіма барвами.
Минуло багато часу, і вирішив Творець провідати ту планету. Дістав він із Божої скрині мішок і склав у нього весь свій скарб: золото і срібло, діаманти і кришталь, руду і сіль, вугілля і граніт… Кинув свій мішок у напрямку планети, яку щойно нарік Землею.
Розв‟язався мішок із скарбом, і почали висипатися з нього Божі дари на планету. І найбільше їх насипалося на слов‟янську землю. Минули тисячі років. Якось зібрався Творець поглянути на цю маленьку планету. Облетів довкола неї й побачив дивовижний куточок, краще від якого не було на всій Землі. І вигукнув Господь: «Це справжній рай!»
Ступив Він на казкову землю, яка так припала йому до душі, й нарік її Україною. Адже у цій назві було слово «рай». Ось так і виникла українська земля, яку сам Творець хотів би мати за рай. «Україна – рідний край».
|
|
|
|
(Учитель прикріплює по середині табличку зі словом Україна.)
– А якими ще словами, близькими за значенням, ми можемо її назвати?
(Батьківщина, рідна сторона, любий край, земля батьків, отчий дім, рідний дім, отча земля, моя держава.)
Прочитайте тему нашого уроку.
(Діти з дошки читають тему «З Україною у серці».)
(Учитель підсумовує відповіді учнів, підводить до висновку.)
ІІІ. Осмислення та усвідомлення матеріалу уроку
Що ж таке є моя Батьківщина? Під вікном червоніє калина, казочка цікава у бабусі, і тихенька пісенька матусі. Сила та незламність мого тата, вся обсаджена квітками рідна хата. |
Попід тином дідова криниця, Ген у полі – золота пшениця . На даху в своїм гнізді лелека, |
(Діти доповнюють групу слів на дошці словами з вірша: бабусина казка, пісня матусі, сила тата, пшениця тощо.)
– Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов‟їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де навесні та влітку під шатами яскравих дерев яскравіє килим різнотрав‟я і квітів?
Так, є! Це наш рідний край.
(Звучить пісня «Квітуча Україна» у виконанні Н. Май.)
Рідний край… Він починається від батьківського порогу, стрункої тополі, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина.
|
|
2. «Ми – актори».
Інсценізація
Сценка Учитель:
Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща.
Учитель:
Але тут увійшла мама. Діти запитують її (хором):
Учитель:
Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла…
Як ви гадаєте, що сказала мама?
Мати:
– Додому, діти! До рідного дому
3.« Народ скаже – як зав’яже».
Гра-конкурс «Хто швидше промовить кінцівку прислів’я»
Рідна сторона – мати, а чужа – … (мачуха).
Людина без Батьківщини, що … (пташка без пісні).
Та земля мила, де … (мати народила).
Всюди добре, а … (дома краще).
Без верби і калини … (нема України).
За рідний край життя ( віддай).
Тільки в ріднім краї солов‟ї (співають).
4. «Бабусина скринька».Конкурс.
Здавна в українців був звичай – найцінніші речі складати у скриню.
Повна скриня – це символ достатку.
Виберіть ті речі, якими славляться українці.
Плов, вареник, драник.
Лелека, слон, мавпа.
Пальма, калина, ялина.
Вишитий рушник, віяло, матрьошки.
Береза, клен, верба.
Місяць, зірка, тризуб.
Чорнобривці, кактус, гвоздика.
Віночок, хустинка, шапка.
5. «Славетні українці».
Українська земля багата талановитими людьми. Скільки поетів та художників, спортсменів та співаків прославляють Батьківщину на рідних аренах та в усьому світі. Пригадайте їх імена.
(Діти називають видатних українців.)
7. «Ми патріоти».(Передай відповідь товаришу)
Кожен патріот добре знає історію та традиції свого народу. Спробуємо свої сили та дамо відповіді на запитання вікторини.
Вікторина «Чи знаєш ти свою країну?»
Назвіть державні символи України. (Герб, Гімн, Прапор України.)
Дякую, діти, за чудову роботу! Я вірю, що ви ростете справжніми патріотами нашої Батьківщини і обов‟язково прославите її своїми добрими справами.
ІV. Підсумок уроку
(Діти пишуть побажання для Батьківщини та прикріплюють їх на гілочках калинового куща, що на дошці. Отримується кущ калини із словами, кетягами та листочками.)
Хай ваші слова стануть символом нашої майбутньої України – соборної, заможної, мирної та рідної всім нам.
2. Заключна бесіда.
3. Слово вчителя.
Любі діти! Кожен із нас творить своє майбутнє та майбутнє нашої країни.
Хоча ви ще навчаєтесь в школі, проте вже будуєте наше спільне майбуття.
Закiнчити наш урок я хочу словами вірша Любові Компанієць:
Найкраща в цілім світі
Люблю я в рідному краю Веселі співанки пташині, І річки бистру течію, І руту-м‟яту при долині; |
Пропахлі вітром колоски, Гінке, гінке безмежне поле, І мамин хліб, і ті стежки, Як ними вранці йду до школи; |
І перші проліски в гаю, І щедре сонечко в блакиті… Люблю Вітчизну я свою, Вона найкраща в цілім світі. |
(Пісня Н. Бучинської «Це моя Україна»)