До розіграшу
залишилось:
11 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

"Виховна година для старшої школи "Горить свіча і памяті сльоза""

Про матеріал

Історію шануть люди які її і пишуть. Цей конспект стане в нагоді всім класним керівникам які шануть память історії, піклуються про майбутнє нації, виховуть гідного патріота майбутнього.

Перегляд файлу

 

Виховна година

«Горить свіча і пам’яті сльоза »

Мета:

навчальна: формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого краю, народу та його історії; формування та розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни на прикладі подвигу героїв сьогодення;

розвиваюча: розвивати в дітей прагнення бути свідомим громадянином і патріотом України;

виховна: виховання громадянських почуттів, свідомої соціальної активності та відповідальності за долю Батьківщини.

Форма проведення: виховна година.

Вікова категорія: старша ланка.

Місце та час проведення: актова зала.

Тривалість: 45 хвилин.

Оформлення приміщення: актовий зал, у центрі портрети героїв Небесної Сотні,символи України (прапор,  тризуб), Український віночок, колосся. Стіл на ньому  вишитий рушник,   червоні маки (перев’язані чорною стрічкою), запалена свіча,паперові ангелочки .

 Музичне оформлення: відео матеріали, музичні кліпи.

Обладнання: ПК,мікрофон, музичне обладнання, проектор, екран.

Хід заходу

 

Ведуча1

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани,

Та тільки одна на землі Україна,

А ми – її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди  ростуть,

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

Її Україною звуть!

Ведуча 2

 Ми – українці, на своїй землі і маємо таке глибоке коріння, що його не вирвати ніякими силами.

Виховну годину присвячену пам’яті Пам’яті героїв   Небесної Сотні

 вважати  відкритою.

Гімн України № 1

(https://www.youtube.com/watch?v=sgh-hn3V7y8)

 

 

(Виходить дитина в образі України та дівчинка)

Україна

 Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову,  як духовності  ополот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар,

І все одно щось гірко труїть воду…

 

Учениця  

Здавалося все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так сталося, як гадалося. Що робиться з тобою, чому ти плачеш, Україно?

Україна

 У вогні та диму страждають мої міста. Мене понищено, спалено. А найбільше серце обливається кров’ю за сотні моїх дочок і синів, які загинули і гинуть від куль. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів, сестер, побратимів.

Відео № 2

Учениця

«Небесна Сотня»…Юнаки, батьки…

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так  як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу,

Але у серці іскра ще горить

Я не втрачаю віру у свободу.

 

Відео № 3«Небесну Сотню, Господи прийми»

( діти виносять ангелочки і покладають біля портретів Героїв)

Ведуча1

Ангелами в небо 
високо злетіли ті, хто
на землі загубив життя
Не заради себе, задля України
Їхні душі минуть в небуття
Про своїй героїв будем пам"ятати
Гідність українця стійко збережем
Україну рідну будем захищати
Дух патріотизму свято пронесем               

 

 

(Виходить учень в українській вишиванці)

Нас вчора травили газом,

Та я не боявся впасти - у мене тепер є вісь.

Мамо, я - екстреміст!

Бо брат мій, що прагнув волі,

Стояв на морозі голим, та поглядом линув ввись.


Мамо, я - екстреміст,

Вдихаю дими Майдану,

Життя своє, Богом дане, гартую під кулі свист.

Мамо, я - екстреміст,

І шля`ху назад не буде,

Бо в моїх пробитих грудях гуркоче, мов грім -"Борись!".


Мамо, я - екстреміст,

Я кров`ю cкропив землицю,

Вірю - мені проститься завтра, а чи колись.

Мамо, я - екстреміст,

Я вже не боюся смерті.

Війна потребує жертви... Рідна моя, молись !!!

 

 

Фонова музика № 4

( Моцарт В.К. частина 7 Лакримоза )

Вірш «Матері»

 Жінко,чого Ви плачете?....
Ваш син – герой...
Ви що – не бачите....
Ще цей хлопчина. І он той...
Героєм був мені завжди...
з тих пір, коли почав іти...
з тих пір, коли сказав він «мама»...
я так раділа...так ридала...
Від щастя сльози проливала...
так, ніби знала…ніби відчувала...
я так його тримала...так оберігала...
та все ж пішов...за іншу битись маму....
мені ж залишив вічну рану...
А я дзвонила, кажу: «Сину,
іди додому, бо там гинуть...»
А він: «Неправда...тут все мирно...»
Мені від того було дивно...
І я його чекала...так чекала...
він вернеться…я вірила…я знала....
І він приїхав не колись…а нині....
виходжу я...дивлюсь...
моє дитя у домовині...
«Як справи, синку? Ну кажи, як справи?..
Чого мовчиш... Не хочеш подивитися на маму?
Відкрий же очі...вставай...ти хочеш так лежати?
Втомився, певно...вирішив поспати....
Боже … я тебе укрию..ти ж такий холодний…
живіт запав…напевно,ще й голодний...
ходи,я вже на стіл накрила...
Ходи, тебе чекає вся родина»...
А люди кажуть, що здуріла...
що мертву так трясу дитину...
Та що ті люди...що вони там знають...
Мій син – герой...
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ...

Пісня №5 «Мамо не плач, я повернусь весною»

             Ведуча 1

Пливуть гроби по морю, як човни –
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
а потім б’є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів — плече в плече
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану — в небо. В лицарі — зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…
Героєм слава — вписано у серці.

Ведуча2

 Шановні присутні, вшануємо пам’ять героїв Небесної сотні хвилиною мовчання(Метроном №6)

 

Фон № 7 Учениця Абрамова А.

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду — сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

 

Презентація №8

Ведуча1 У нашій пам’яті  вічно живі герої Небесної Сотні. Про це пишуть у своїх творах наші учні.

Ведуча2  «Сміливі, цілеспрямовані, справедливі, мужні, сильні духом. Вольові, незалежні – це все вони – Герої Небесної Сотні. Вони не хотіли визнання Героя, вони просто дуже сильно любили свою матір – Батьківщину!»

Ведуча1

«Я дуже хочу, щоб Україна розцвітала. Я хочу жити в такій країні, про яку мріяли наші герої»

 Ведуча2 Вони живуть в піснях наших учнів.

 

(Відео випускника школи з піснею «Кленова балада»  № 9)

 

Ведуча1 ( Фонова музика № 10  )

 

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі!

До суду тебе не скують ланцюги

І руки не скрутять ворожі:

Стоять твої вірні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити, і вмерти з тобою,

І прапори рідні в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою!

Ведуча2

Виховна година присвячена пам’яті Небесної Сотні закінчена.

 

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
zip
Додано
19 лютого
Переглядів
155
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку