Виховна година для учнів 4 класу "СЛОВО ПРО ХЛІБ"

СЛОВО ПРО ХЛІБ.  4 КЛАС

У зв'язку зі зміною соціальних стандартів суспільства у підростаючого покоління відбувається зміщення понять про істинні людські цінності. Тому педагогам важливо допомогти формуванню у дітей чіткого осмислення ролі праці людини в сучасному суспільстві й виховувати шанобливе дбайливе ставлення до результатів її діяльності в процесі виробництва хліба. Для реалізації цієї задачі використано метод проектної діяльності. Використання краєзнавчого матеріалу допомагає розвитку розуміння теми виховного заходу.

Тема. Хліб як джерело життя і духовної сили людини. Історія  походження хліба,  його значення для нашого народу. Традиції та обряди, пов’язані зі ставленням до хліба. Професії людей, що забезпечують появу хліба  на нашому столі

Мета: 

• розширити знання дітей про хліб; поповнити їх знання про те, як на наших столах  з'являється  хліб;
• продовжити знайомство учнів з підприємствами нашого міста та з людьми, які там працюють (Зеленодольський хлібокомбінат)
•  виховувати патріотизм, ощадливість, повагу до чужої праці; розширювати кругозір учнів;
• продовжити науково-дослідну роботу (подання результатів дослідницьких  проектів за темою);
• продовжити роботу над розвитком мови (розумінням прислів'їв про хліб);
• дати можливість дітям відчути себе в ролі журналіста, кореспондента, науковця; розвивати логічне мислення, навички комунікативного спілкування (робота в групі).

Форма проведення: науково-практична  конференція.

Методи: словесні, наочні, практичні.

Обладнання: ноутбук, презентація «Пісня про хліб», мультфільм «Історія про дівчинку, яка наступила на хліб», ілюстрації (первісна людина», жито, пшениця, вагон, коровай, сіль, рушник), конверт із запитаннями до конференції, свіжа випічка (хлібобулочні вироби), плакати дітей «Бережіть хліб», пакет молока, дріжджі тощо).

1. Організаційний момент. Вступ.

Учитель повідомляє тему виховного заходу і запрошує гостей (батьки, які працюють на Зеленодольському хлібокомбінаті). Зустріч гостей  хлібом, сіллю.

Дівчинка.  Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаємо,

Хай буде більше в світі нас, братів!

Хай в кожній хаті пахне короваєм,

Щоб люд ніколи хліба не просив!

Учитель. За давньою народною традицією, хліб в Україні дуже шанували. Без нього наш народ не уявляв свого життя. Народжувалася в родині дитина — до неї йшли з хлібом, щоб дитина росла здоровою і в достатку. Відбувалося весілля — йшли з хлібом, щоб молодята були щасливими і жили свій вік заможно. Виряджали сина в далеку дорогу - мати загортала у вишитий рушник свіжу паляницю і разом з рушником давала її синові, щоб дорога була доброю і щасливою, щоб не голодував син ніколи і завжди повертався до отчого дому. Справляли люди новосілля, то до них теж приходили з хлібом, щоб жилося у цій хаті щасливо і завжди було що їсти і пити. В останню дорогу проводжають людину і теж несуть хліб. Це давні традиції нашого народу.  Недаремно кажуть у народі: «Без солі не смачно, без хліба не ситно».

Пісня про хліб. Презентація слайдів про хліб

  Як ви вже здогадалися, сьогодні ми з вами поговоримо про хліб. З хлібом ми зустрічаємо кожен день. Без нього не обходиться ні скромний сніданок, ні буденний обід, ні святковий стіл. Він супроводжує нас від народження до глибокої старості. Але споконвіку хліб не був простою їжею. Дорогих гостей ми завжди зустрічаємо хлібом-сіллю. За хліб билися наші пращури з ворогом. Хлібом, як ім'ям матері і Батьківщиною, клялися. Це слово ми вимовляємо з особливою теплотою і любов'ю, як і всі головні слова нашої мови: мама, мир, сім'я. А сьогодні ми зібралися з вами для того, щоб провести науково-практичну конференцію за темою «Слово про хліб».

2. Основна частина

1.     Відкриття конференції.

Учитель. Пропоную відкрити конференцію. Хочу представити вам  її  учасників:

•        члени наукового товариства «Альфа»;
•        спеціалісти з профорієнтації;
•        журналісти газети «Рідний Зеленодольськ»;
•        кореспонденти телеканалу «Шкільний» .

Звертаю вашу увагу на рубрики, запропоновані сьогодні на обговорення: «Історія хліба», «Цікаві відомості про хліб», «Як хліб приходить на наш стіл», «Любіть та бережіть кожну крихту хліба»

2. Виступ членів наукового товариства «Альфа»

Учитель. «Хліб – це найкращий  дарунок природи, їжа, яку не можна замінити нічим іншим». Так про хліб сказав відомий французький агроном і фармацевт 18 століття Антуан-Огюст Пармантье. Дійсно, змінюється життя, а хліб – батечко, хліб-годувальник залишається найбільшою цінністю. Шановні науковці, журналісти і кореспонденти. В цьому конверті знаходяться ваші запитання, які ви готували до конференції. Члени наукового товариства «Альфа» дадуть відповіді на них.

1 запитання. Коли з'явився перший хліб?

1 учень. Існує така легенда. Це було давно, у часи кам'яного століття. Коли на землю прийшов сильний дощ і холод, людям нічого було їсти. І тоді вони вперше помітили пшеничний колосок і скуштували зерно. Щоб його було зручно їсти, вони змочили зерно водою. Потім людина навчилася розтирати зерно в борошно. І ось одного разу в одній з кам'яних печер чоловік залишив горщик пшеничної каші біля вогню. Вогонь непомітно підкрався до горщика. Горщик не витримав спеки і лопнув. Гуркіт розбудив людини. Він підбіг до вогнища побачив, що його їжа перетворилася на камінь. Коли камінь вихолонув, чоловік почав очищати його і раптом відчув незнайомий запах. Поклавши шматочок у рот, він замружився від задоволення. Так нічне багаття в печері навчив людей пекти хліб.

2 учень.  На думку вчених, відкриття хліба відбулося 16 тис. років тому, і винайшли його єгиптяни. Саме тоді людина почала збирати й культивувати хлібні злаки. Злаки – пшениця, жито, ячмінь. щоправда, спочатку,  зерна вживали в їжу в натуральному вигляді. Лише пізніше кулінари кам'яного століття навчилися розтирати і змішувати зерно з водою. З'явилися перші жорна, перше борошно, перший хліб. Звичайно, він анітрохи не був схожий на той, який ми їмо: хліб був рідким.

3 учень.  Вважається, що спосіб приготування хліба з кислого тіста був відкритий приблизно п'ять тисяч років тому в Стародавньому Єгипті. А допоміг цьому випадок. Начебто підкисло тісто за недоглядом раба, приставленого до кухні; але він, бажаючи, видно, уникнути прочухана, коржі все-таки спік. Яке ж було його здивування, коли замість очікуваного покарання, він заслужив похвалу – коржі виявилися смачнішими, пишнішими, рум'янішими, ніж ті, що готувалися раніше.

4 учень.  В багатих містах Греції пекарі почали з'являтися в п'ятому столітті до нашої ери. По всій Європі секрет хлібопечення поширився в IX - XI ст., і пекарі користувалися великою пошаною.

5 учень.  В середньовічній Європі існувала пряма залежність між свіжістю хліба і соціальним становищем тих, хто його споживав. Свіжоспечений хліб їла тільки королівська сім'я, вчорашньої випічки – найближча камарилья. Хлібними виробами, випеченими два дні тому, ласували представники дрібнопомісного дворянства, більшої давності – монахи і школярі. Самим черствим хлібом годувалися ремісники і селяни. 

6 учень.  В Стародавньому Києві з давніх часів випічка хліба вважалася відповідальним і почесним заняттям. Особливого мистецтва вимагало виробництво житнього хліба, яке ґрунтувалося на застосуванні спеціальних квасів. Секрет їх приготування тримався в таємниці і передавався з покоління в покоління. Крім житнього хліба в монастирських пекарнях випікали просфори, калачі і сайки з пшеничного борошна. З монастирських пекарень хліб виходив з написами: «Хліб святий», «Хліб всемогутній», «вічний Хліб».

7 учень. Не раз в Україні вершив свою чорну справу лютий голод, коли сім'я не мала чого їсти, коли не було ні крихточки хліба, ні картоплі або буряка, ні моркви, ні зернини. І навіть лободу на городах поз'їдали. Затихла в Україні ніжна і чарівна пісня, перестав лунати сміх, навіть посмішка зникла з людського обличчя.  Це було в минулому столітті, в 1933 році. Цілими сім'ями, цілими селами вимирали люди страшною, болісною і повільною смертю — від голоду. І ніякої думки більше не могло бути в головах людей, крім як про хліб. Це була людська трагедія. Її назвали Голодомор. Цю трагедію народ добре запам'ятав, зберіг у своїй пам'яті і передає від покоління до покоління. Тому сьогодні ми повинні про це згадати і берегти хліб наш насущний, цінувати його  і  людську  працю.

2 запитання. Чому один хліб чорний, а другий - білий?

Це пов'язано з тим, що білий хліб випікають з пшеничного борошна, а чорний – з житнього.  (Показують  житнє і пшеничне борошно).

3 запитання. Як називали хліб у давнину?

Хліб у давнину  називали "жито",  від слова " жити,  хліб-годувальник. В назві  якого  українського міста  збереглася назва хліба? (Житомир)

3. Учитель. Запрошуємо до участі у конференції спеціалістів з профорієнтації. Вони підготували матеріали по темі «Як прийшов хліб на наш стіл? Скільки людей різних професій працюють, щоб на наших столах з'явився хліб?»

1 учень. Демонструє презентацію «Як хліб на стіл потрапив?»

• З чого все починається? Навесні спеціальним трактором орють землю і сіють пшеницю.
• Сонце світить. Дощик іде. Незабаром на полях з'являються зелені паростки – сходи.
•   Пшениця виросла, але поле ще не золоте. Ще не можна прибирати урожай.
• Хлібне поле стало золотим. Кажуть: «Золота нива!». Прийшла пора збирати врожай. На поле виходять комбайни. З ранку до глибокої ночі йде прибирання хліба.
• Потім зерно відправляють на елеватор – там його сушать і сортують.  У цих баштах зберігається зерно.
•   На борошномельному заводі пшениця перетворюється на муку.
•   Далі борошно везуть на хлібозавод в спеціальних машинах.
•   А вже на заводі печуть хліб.
•   А ось і магазин, там ми купуємо наш хлібець.

2 учень. У всі часи ставлення до хліба було особливим. Так само, як до хліба, споконвіку народ ставився і до праці тих, хто його створював, хто допомагав хлібу на стіл прийти. Хліб на нашому столі з'являється завдяки нелегкій праці людей 120 професій! Заради появи на нашому столі хліба працюють агрономи, комбайнери, мірошники, трактористи, слюсарі, пекарі, водії. У кожен шматочок хліба вкладено дуже багато праці людей.

3 учень демонструє слайди: відгадайте професію людини? (комбайнер, мірошник, водій, пекар тощо).

4 учень. Наша команда підготувала невеличку інформацію про підприємство, яке багато років забезпечує жителів Зеленодольська запашним смачним хлібом. Це Зеленодольський хлібокомбінат.

Він бере свій початок з 1968 року. Сьогодні це сучасне підприємство зі своєю торгівельною мережею.

Власний автопарк дозволяє перевозити хліб та хлібобулочні вироби не тільки в магазини Зеленодольська,  а й в інші міста і села Дніпропетровської,  Херсонської та Миколаївської  областей.

 5 учень. На нашому хлібокомбінаті працюють кваліфіковані фахівці: майстри, технологи, пекарі, формувальники тіста та інші фахівці з обслуговування підприємства. Всі вони люблять свою справу і сподіваються, що їхня продукція завжди буде відповідати вимогам вищих стандартів якості та смаку.

6 учень. Сьогодні у нас в гостях директор Зеленодольського хлібокомбінату Єрмолаєва Галина Дмитрівна. Шановна Галино Дмитрівно, розкажіть нам, будь ласка, як випікається хліб?

Виступ директора Зеленодольського хлібокомбінату  Єрмолаєвої Г. Д.

7 учень. Наші мами та бабусі, не дивлячись на те, що хліб можна придбати в магазині, продовжують традиції випічки справжнього духмяного хліба в домашніх умовах за старовинними рецептами. Ми запросили маму учениці нашого класу Проскуру Катерину Володимирівну і просимо її розповісти про деякі секрети  домашнього хлібу.

Виступ  Проскури Катерини Володимирівну. («Ось цей хліб я спекла сама. Для його приготування мені знадобилось борошно пшеничне, молоко, сіль, цукор, дріжджі, олія. Я могла замінити молоко на воду, масло теж можна було не додавати. Хліб з молоком і маслом виходить набагато смачніше. Після конференції я пригощу цим хлібом всіх бажаючих»).

4. Учитель. Поділитися своїми знаннями у пошуковій роботі по темі ми запрошуємо команду кореспондентів телеканалу «Шкільний».

Учні. Наша команда підготувала інформацію про найцікавіше з життя хлібу. Ось наприклад:

• хліб, спечений шість тисяч років тому – в кам'яному столітті – зберігається  сьогодні в музеї міста Цюріха (Швейцарія). В музеї мистецтв міста Нью-Йорк  (США)  зберігається круглий хлібець, випечений 3400 років тому;
• найдовша плетена булка — 9,2 метра — була випечена у місті Акапулько (Мексика) в 1996 році. А найбільший буханець  хліба  був виготовлений в 1988 році в ПАР. Його довжина становила 3 метри, ширина і висота — більше метра, а важив гігантський буханець 1 т 430 кг! Це справжні  хлібні рекордсмени.
• французький король Генріх IV до всіх своїх титулів додавав ще один: "Король хліба". Забезпечувати хлібом націю – це  більш відповідальна справа, ніж правити  своїми підданими, справедливо вважав монарх;
• улюбленими ласощами в Стародавньому Києві  були пряники.  Їх дарували на іменини,  підносили нареченій у вигляді весільного подарунка, пригощали  дорогих гостей, пригощали дітей. Святкові пряники важили часом близько пуда (більше 16 кг);
• за все  життя  людина з'їдає  приблизно 15 т  хліба!  До речі основна його частина споживається не окремо, а заодно з іншими продуктами харчування. Іноземні мандрівники відзначали, що ми їмо більше хліба, ніж м’яса;
• вперше слово «хліб» з'явилося в Стародавній Греції. Там застосовували для випічки горщики спеціальної форми – «клибанос». Воно співзвучне з нашим словом « хліб»;
• професія пекаря – одна з найдавніших на землі. Особливо цінувався той пекар, який умів випікати хліб на дріжджах. Цей сорт хліба був дуже дорогим. Його могли собі дозволити придбати лише дуже багаті люди;
• на випічку лише одного батона хліба йде 1200 зерен;
• у світі відомо понад 750 видів хлібобулочних виробів;
• хліб дає нашому організму білки, вуглеводи, збагачує його магнієм, фосфором, калієм, що необхідно для роботи мозку. Хліб містить вітаміни. Вчені-медики вважають, що доросла людина з'їдає в добу 300-500 г хліба, при важкій роботі - всі 700 г. Підліткам потрібно 150-400 г хліба. Майже половину своєї енергії людина бере від хліба.
• найпопулярнішими злаками для хліба є пшениця, жито та ячмінь. Для випікання хлібобулочних виробів можуть використовувати також борошно з вівса, кукурудзи, рису, гречки.
• страви з пшениці нормалізують травлення і обмінні процеси, виводять шлаки з організму, є хорошою профілактикою діатезу, сприяють зміцненню м'язів.

5. Учитель. Люди, які знають, що таке голод, ніколи не викинуть навіть маленький шматочок хліба у відро для сміття. Потрібно берегти кожну крихту хліба. Як ви думаєте, що потрібно робити з крихтами хліба, які залишаються на столі? (Їх можна збирати і віддавати птахам.) Журналісти  газети  «Рідний Зеленодольськ» підготували  важливу інформацію. 

1 учень. Хлібу немає ціни. Його вартість грошима не виміряєш.

Учні розігрують сценку «Хліб і торт».

АВТОР. Лежачі на полиці в магазині, Хліб і Торт засперечалися.

ТОРТ. Що не кажи, а я і гарніший за тебе, і значно смачніший.

ХЛІБ. Зате — я потрібніший.

ТОРТ. Ну й кумедний. Та коли б ти був потрібніший, ніж я, то й ціною був би  вищий!

ХЛІБ. Не все оцінюється грошима. Нехай я буду не таким дорогим і не таким гарним, зате я щасливий, що необхідний людям не тільки на свята, як ти,  а  завжди і скрізь.

2. учень. Подивіться, будь ласка, мультфільм «Історія про дівчинку, яка наступила на хліб» (Інга постійно дивилась у дзеркало і навіть погодувати собаку не хотіла. Не хотіла вона і з однолітками грати. Перехожим вона пускала в очі сонячні зайчики, щоб вони впали. Зла була дівчинка. Попросила її мама віднести  бабусі  свіжоспечений  хліб. Вона погодилася за умови, що їй дозволять надіти нові черевички. Пішла.  Щоб перейти через калюжу, вона поклала в калюжу  хліб і наступила на нього. І раптом провалилася в болото… (Рік: 1986, Режисер А. Грачова).
   3 учень. Не грайся хлібом, то є гріх! —

В суворості ласкавій,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
— Не грайся хлібом, то є  гріх! —
Ще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало, каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя  несе у людський світ
І людські родить мови.

4 учень.     

Їж,  сину,  хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить.

А як сідаєш, сину мій, до столу,

То пам'ятай, що хліб — це значить «жить»!

Учитель. «Немає кращої у світі квітки, ніж пишний колос, немає кращого саду, ніж пишне поле, немає кращого аромату, ніж запах свіжоспеченого хліба» – говорить народна мудрість. Багато прислів'їв  народ склав про хліб. Ось, наприклад: «Житній хліб – калачу дід», «Посій вчасно - будеш мати хліба рясно», «Хліб у засіках – щастя в домівках», «Хліб – всьому голова». Народ склав і загадки:                           

Він – не м'яч і не клубок,

Маленький, здобний…  (колобок)

Лежить Омелько  на печі,

Жує Омелько ... (калачі)

Що на сковороду наливають.

Вчетверо згинають.

Та в сметану вмочають?  (Блин)

Я дуже сподіваюся, діти, що все те, про що ви самостійно дізналися про хліб, змусить вас по-новому ставитися до нього. Адже нічого дорожчого немає на світі, ніж теплий хліб, що лежить на столі.

ІІІ. Підведення підсумків.

Шановні гості, журналісти, кореспонденти. Наша конференція добігає до кінця. Які найголовніші знання ви здобули, готуючись до конференції і які висновки зробили? Чи змінилося ваше ставлення до хліба? Висловити свою думку ви зможете за допомогою незакінчених фраз.

1. Я РОЗПОВІМ ДОМА...

2. Я ВІЗЬМУ З СОБОЮ...

Чим, на ваш погляд, цікава робота науковця журналіста, кореспондента?

Діти, погляньте на цей сніп добра. А у вас на столах лежать колоски добра. І, щоб сніп завжди був великим, наповненим людським добром, любов'ю, теплом давайте і ми з вами внесемо свою частку. Збільшимо сніп рівно на таку кількість тепла, любові, добра, скільки  є у нас з вами. (Діти по черзі висловлюють свою думку колосками, намальованими на аркуші паперу).

  На закінчення свята ми хочемо пригостити всіх вас хлібом, щоб ви ніколи не втратили смаку українського хліба, щоб ви всі завжди були ситі й здорові, веселі й щасливі, щоб в усі часи, в усі віки на українському столі на білій вишитій скатертині лежала, немов сонце, кругла паляниця.

(Діти розносять на великих підносах бублики, шматочки хліба, пиріжки тощо.)