Виховна година для учнів 9-11 класів за темою "Булінг"

Конспект батьківських зборів

Розробила

вч. української мови та літератури,

класний керівник 10-го класу

Бунда Г.С.

Година спілкування

Тема. Рольова гра «Нехай панують на землі добро і справедливість» або «Викресли булінг»

Мета: виховувати в учнів повагу до прав та основних обов’язків людини і громадянина, навчати творити добро, бути справедливими, дружелюбними.

Обладнання: тест «Чи терпимі ми?», вислови відомих людей про спілкування, добро; соціальні ролики.

Перебіг заходу

І. Слово вчителя

1. Шановні старшокласники, сьогодні ми поговоримо про добро і справедливість, про радість спілкування, про дружбу. Ми навчимося підтримувати один одного і вкотре переконаємося, що гнів, заздрість, роздратування до добра не приходять. Давайте пригадаємо,які загальнолюдські цінності ми повинні сповідувати?

2. Відповіді учнів

Загальнолюдські цінності – це

• Добро
• Толерантність
• Любов
• Справедливість
• Підтримка
• Урівноваженість
• Взаємопідтримка

3. Бесіда з учнями класу

• Чи завжди ви дотримуєтесь цих цінностей?
• Що вам заважає у житті найбільше?
• Яку загальнолюдську цінність ви хотіли б у собі виховати?
• Чого найбільше ви боїтесь у житті?
• Чому поряд із цими цінностями є багато зла? Від чого це залежить?
• Як ви вважаєте, чи поважають вас у колективі?

4. Робота з тестом «Чи терпимі ми?» (Тестові завдання лежать на партах)

Вибрати твердження, які відповідають твоїй поведінці.

1. Ти не погоджуєшся з товаришем

1. Все ж таки слухаєш його
2. Не даєш йому говорити

2. У класі ти вже відповів на уроці

1. Даєш можливість відповісти іншим
2. Хочеш відповісти ще

3. Товариш зрадив тебе

1. Ти намагаєшся з ним порозумітися
2. Ти помстишся йому

Ключ: якщо у всіх трьох випадках ти вибрав твердження «а», ти – терпима людина

ІІ. Слово вчителя

Отже, ми хочемо, щоб нас любили терпіли, розуміли такими, якими ми є. А чи ми поступаємо завжди так з іншими? Чому часто у певних класах, школах поряд із добром панує зло, яке ми пізнаємо у виді булінгу. Отож я пропоную вам зараз зіграти ролі у ситуаціях, які прописані на листах і лежать на ваших партах.

Об’єднуємося у групи. Кожна група обирає свою роль у даній ситуації: агресор, жертва, спостерігач.

ІІІ. Робота у групах. Рольова гра.

1. Ситуація перша.

Герої: Василь, Оленка, Петро, ведучий

Ведуча: у 9 клас почали сходитись учні після уроку фізкультури. У класі було вже 10 учнів. До вішалки підійшов Василь, побачив нову куртку дівчинки

Василь: О, у Лєнки новий прикид. Мабуть, із секонд-хенду. Фу, воняє.

Петро:А так, Василю, це точно Лєнкіна куртка. Подивись ,як гарно нею можна натерти нею черевики.

Оленка: Облиш. Що ти робиш? Я ж твою не чіпаю.

Василь: Ов-ва! Вона ще може чиюсь чіпати. Відійди, чеперадло!

Ведуча: Василь кинув куртку Оленки на підлогу, став на неї ногами, а Петро витер нею свої черевики. У класі всі почали реготати, а Маринка ще й зазняла усе на телефон.

Оленка, витираючи сльози, підняла свою куртку і поклала на стілець, на вішалку вона її не повісила.

2. Обговорення ситуації

• Що вас здивувало у цій ситуації?
• Чому не найшлося жодного, хто б зробив зауваження?
• Хто такі Петро і Василь?
• Як ви себе почували, виконуючі ролі цих хлопців?
• Чому Оленка свою куртку не почепила на вішалку?
• А як би така ситуація сталася у вашому класі? Як би ви себе повели? Чому?
• Над чим ця ситуація заставила вас задуматися?
• Яких загальнолюдських цінностей немає в учнів цієї ситуації?

3. Ситуація друга

Герої:ведучий, Сергійко, Сашко, Ілля, Надія.

Ведучий: Шкільна їдальня. Чимало дітей стоять у черзі до буфету. Третьокласник Сергійко підійшов до  продавця.

Сергійко: Мені, будь ласка, булочку і чай. Ось гроші.

Ведучий: Ліза Дмитрівна взяла гроші, дала здачу і Сергійко відійшов у сторону. До нього підійшли 8-класники Сашко та Ілля.

Сашко: Ей, малий, булка смачна? Дай-но попробую.

Ілля: Чого дивишся, давай сюди. А в тебе ще гроші є? Позич, я теж куплю булочку.

Ведучий: хлопці забрали у Сергійка гроші і булку, вибігли із їдальні і подалися до кіоску, що був недалеко від школи. Сергійко спантеличено стояв, а потім тихо заплакав. До нього підійшла лише Надійка, 9-класниця, яка щойно зайшла до їдальні.

Надія: Сергійку, чого ти плачеш? Що сталося?

Сергійко: Це я так … Я позичив гроші хлопцям.

Надія: Позичив?

Сергійко: Так

Надія, звертаючись до тих, хто стояли в черзі.

Надія: А ви чому не втрутилися?

Голоси: Так позичив же…

Втруться, то й перерва закінчиться…

Розберуться …

Надія: Ех, ви, боягузи. Злякалися двох шибеників, а коли б це вас чи ваших менших образили?

Вона побігла за Сашком та Іллею.

4. Обговорення ситуації.

• Чи доводилося вам бачити такі ситуації? Як ви себе поводили?
• Чому жертвою став третьокласник?
• Чому агресори почували себе безнаказано?
• Якою виявилася Надійка?
• Чому проявили байдужість спостерігачі? Чи виправдані їхні репліки?

5. Слово вчителя

Розігравши ці дві ситуації, скажіть, будь ласка, як ви почувалися, у ролі агресора? жертви? спостерігачів?

6. Відповіді учнів (можливі)

• Особисто мені було не комфортно у жодній із цих ролей.
• Я більш впевненіше почувався у ролі агресора, був самовпевненішим, але задоволення це мені не принесло.
• Виконуючи ролі спостерігачів, дивувався, чому вони такі інертні, байдужі?
• Дані ситуації взяті із життя, але хотілося б, щоб люди були людьми, а не істотами безсловесними

7. Як би могли розв’язатися ці ситуації? Від кого це залежало б?
8. Відповіді учнів (можливі)

• На мою думку, найбільше в цих ситуаціях винні спостерігачі, адже їх декілька, і боятися чи не втручатися – сором.
• Якби було більше таких як Надія, то не жили б ми за прислів’ям «Моя хата скраю, я нічого не знаю».
• Вважаю, що потрібно загальнолюдські цінності виховувати з дитинства, і цим повинна займатися сім’я.
• Батьки повинні вчити своїх дітей захищатися, не давати себе в образу.
• А я впевнена, що людей слід сприймати такими, які вони є, не старатись їх підкорювати, не ображати, а таких як Ілля, Сашко переконувати, а не наказувати.
• Кожна людина повинна знати свої права і обов’язки – і цим керуватися у житті.
• Мені не подобається егоїзм, зверхність Петра і Василя. А мова яка у них? Якщо не шануєш рідної мови, то і до людей ставишся так. Недарма ми часто чуємо вислів «Заговори, щоб я тебе побачив». (Сократ)

ІІІ. Слово вчителя

Мені приємно, що ви мислите і говорите правильно, але говорити – це одне, а діяти  - інше. Хочеться вірити, що ваші слова не розходитимуться із вчинками. Жити у суспільстві і бути людиною – це основна мета для нас. Якщо ми будемо любити один одного, шанувати, допомагати, то і життя буде прекрасним. А щоб наші слова розходилися з вчинками, то візьмемо на пам'ять ці народні вчення.

Вислови відомих людей, їх читання і запам’ятовування.

Яка людина, така її мова

Гарне слово дорожче за гроші

Слово людини здатне обернутися злом

Погане слово краще проковтнути, ніж промовити

Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте (В.Мономах)

Багато говорити і багато сказати – не одне й те саме (Софокл)

Задоволення одному моде стати болем для іншого

Доброта роками нестаріє. Доброта від холоду зігріє

ІV. Слово вчителя

Всі ми хочемо, щоб нас розуміли, поважали, сприймали такими, якими ми є, хоча в житті не завжди так буває. Мабуть, щоб заставити людей задуматися, як нам жити, і створюють у соцмережах ролики, на яких роблять акцент на доброті, підтримці. Тож пропоную вам переглянути саме такі ситуації.

V. Перегляд соціальних роликів.

VI. Висловлювання учнів, бесіда.

• Чи доводилося вам бачити подібні ситуації в житті?
• Хто найбільше проявляє добра, співпереживання?
• Чому більшість людей байдужі до чужих проблем?
• Над чим ці ситуації заставили вас задуматися?

VІІ. Підсумок заняття.

Старшокласники, щоб наша година спілкування не залишалася лише спілкуванням, я пропоную вам створити власний продукт написати есе, випустити газету чи плакат, статтю на сайт школи щодо почутого.

То ж успіхів вам у цій справі.

Щиро дякую за співпрацю!