11 серпня о 18:00Вебінар: Зберегти креативність: корисні вправи для вчителів та учнів

Виховна година до Великодня "Писанкові кольори"

Про матеріал
". Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найго¬ловніша гордість будь-якого народу — це його мистецтво. За весь період іс-нування людства кожна нація створила щось своє — неповторне і незрівнян-не. Наприклад, у японців — це нецке, у росіян — матрьошка, українці таким символом можуть вважати писанку."
Перегляд файлу

   ПИСАНКОВІ КОЛЬОРИ

 

Обладнання: запис «Веснянки» у виконанні Н. Матвієнко; фарби, фло­мастери, декоративні стрічки, набір для оздоблення писанки; фольга, бісер; дерев'яні писанки для великодніх ігор; тематичні дитячі малюнки; ілюстра­ція Г. Доре «Вознесіння Ісуса Христа».

  •                   Христос воскрес!— мовила Марія Магдалина, подаючи Понтію Пілату символ незнищенності життя — яйце.
  •                   Повірю, лише коли воно в моїх руках почервоніє,— відповів той.

І яйце почервоніло...

{З легенди)

Учитель. Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найго­ловніша гордість будь-якого народу — це його мистецтво. За  весь період іс­нування людства кожна нація створила щось своє — неповторне і незрівнян­не. Наприклад, у японців — це нецке, у росіян — матрьошка, українці таким символом можуть вважати писанку.

Сьогодні, порушуючи питання духовності в нашому суспільстві, давай­те поговоримо про одне з найважливіших свят весняного циклу — Велик­день. Відтворимо звичаї й обряди цього свята, дослідимо його історію писанкарства та спробуємо виготовити власну писанку.

(Учні заздалегідь об'єдналися у групи: «Літературознавці», «Дослідники», «Мистецтвознавці».)

 

«Дослідники» про історію свята

Великдень — найурочистіше свято православної церкви, воно відзна­чається після того, як місяць уперше весною показав світові своє повне обличчя. На цю пору колись припадали весняні урочистості стародавніх слов'ян, під час яких вони вітали сонце і поминали предків. Сонце повер­тало на літо, продовжуючи день,— воскресала природа, а з нею і Син Бо­жий, Ісус Христос.

Неможливо уявити Великдень без пшеничного великоднього хліба, який українці називають «паскою» або «бабою». В Україні відомо до півсо­тні різновидів пасок. У старовину часто пекли білі, жовті і чорні паски. Білі призначалися покійникам і повітрю, жовті — сонцю й небу, чорні — людям і родючій землі.

  •          Давайте звернемось до пасхальних традицій різних народів.

 

 

Великодні традиції

  • На Заході обов'язковий пасхальний персонаж — кролик, символ родю­чості. У багатьох країнах пасхальний кролик напередодні свята прихо­дить до дітей, які добре себе поводили, і підкидає у гнізда кольорові яйця. Гніздо або кошик треба приготувати заздалегідь і сховати у затишному місці.
  • У Німеччині великодній кролик ховає у саду подарунки для дітей, а дітлахи на Великдень із задоволенням шукають сюрпризи!

 В Україні символами Великодня є писанки. Це символізує весняне відрод­ження природи, зародження життя, продовження роду.
Великодній звичай христосатися й одаровувати один одного фарбовани­ми яйцями походить з апостольських часів. Радісне великоднє привітання
ми перейняли в учнів Христових, які ненароком дізналися про Воскресін­ня його, і тоді вони радісно питали один одного: «Христос воскресе?» і  від­повідали: «Воістину воскресе!» Взаємне чмокання — в пам'ять прощення, вираження любові.

Звичай дарувати яйця існував у глибокій давнині, задовго до Різдва Христового. У античному світі дарували яйця на знак привітання на день народ­ження, на Новий рік з побажанням благополуччя. У іудеїв і язичників було прийнято, приходячи до поважної персони, приносити їй щось у подару­нок на знак поваги. Люди багаті приносили золото і прикраси, бідні — яйця домашніх птахів, плоди.

Саме цей простий іудейський звичай і виконала рівноапостольна Марія Магдалина, проповідуючи про Воскресіння Христове, коли прийшла до рим­ського імператора Тиберія.

Вона подала йому яйце зі словами «Христос Воскресе!». Імператор за­сумнівався у можливості для смертного воскреснуть з мертвих: «У це так. важко повірити, як в те, що біле яйце може стати червоним!» І в ту ж мить біле яйце стало червоним!

З того часу існує традиція фарбувати яйця на Великдень і дарувати їх. І це не випадково, оскільки яйце у світобаченні древніх символізувало Всесвіт.

У християнстві яйце набуло нового символічного значення: червоне яйце — символ Воскресіння, символ Великодня. Як із яйця виникло жит­тя, так світ наново народився через Воскресіння Христове.

 

«Літературознавці»

Тема одного з найбільших християнських свят присутня у творчості ук­раїнських письменників.

 

Виводить мама дивним писачком
по білому яйці воскові узори.
Мандрує писанка по мисочках
із цибулинним золотим узваром,
з настоями на травах і корі,
на веснянім і на осіннім зіллі —
і писанка оранжево горить
у філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім соці.
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить

геометричний космацький орнамент.

І я поплив у світ дитячих мрій

на білі колискові оболоні...

Котились писанками із гори,

ясні сонця у мамині долоні.

(І, Калинець),

(Учні читають поезії Я. Стельмаха «Писанки»:, В. Крищенка «Вдягла весна ме­режану сорочку...», Т. Шевченка «На Великдень на соломі».)

На Великдень не змовкають святкові церковні дзвони, лунають цілий день, будять у людських душах радість, надію. На Великдень і сонце грає, і радіє все — і на землі, і на небі.

 

На Великдень сонце грає,  ,

В серце двері відчиняє,

І думки — пташині зграї    .  

Линуть в простори безкраї.

Там, в блакитнім безбережжі,

Бог стає до охорони.

Переходить серце межі,

Пролітає крізь кордони.

Чуєш, як співають звідти?

То святкує Україна!

Перший дощик, перші квіти,

Перша пісня солов'їна...

З вами разом ми сьогодні

В воскресіння наше вірим.

Ваші співи Великодні

Відчуваєм серцем щирим.

На Великдень, кажуть люди,

Можуть здійснюватись мрії:

На Великдень можна чути

Дзвони славної Софії.

(Г. Черінь)

Аукціон епітетів

(Назвати епітети, які характеризують свято Великодня. Хто скаже ос­таннім —- отримає приз.)

Буйне, величне, велике, вічне, довгоочікуване, знаменне, пишне, світле,  шумне, нечуване, нове, народне ...

«Мистецтвознавці»

Великдень — це не тільки радісне свято воскресіння, а ще свято доброти, милосердя, всепрощення. Саме тому воно знайшло відображення у творчості великих художників. Усім відомі картини  Леонардо да Вінчі, а також Поста­ва Доре, чудові ілюстрації якого ми бачили у «Біблії для дітей».

(Демонстрація ілюстрацій.)

— А зараз завітаймо до нашої мистецької галереї і погляньмо на вели­кодні малюнки ваших друзів.

(Перегляд тематичних дитячих малюнків.)

У невеликому прикарпатському місті Коломия, що на Івано-Франківщині, розташовано унікальний, єдиний у світі музей «Писанки», в якому зібрано більше 12 тис. писанок з різних країн світу.

Музей «Писанка» — унікальна споруда у вигляді яйця заввишки 13 мет­рів з каменя і бетону, з кольористим фасадом, оформленим в гуцульських традиціях.

  • Перший музей «Писанка» було створено у 1987 році.
  • Музей писанки став культовим місцем України.
  • Музей приймає 135 тис. відвідувачів на рік.

Збереження писанки — справжнє мистецтво. В 1973 році коломийчанка Марія Боледзюк, художник-реставратор музею, винайшла унікальний спосіб обробки внутрішньої поверхні яйця, який сьогодні як найнадійні­ший використовується усіма реставраторами.

Звичай писати писанки існував ще у поганські часи, а з середини IVстоліт­тя церква ввела обряд освячення яєць.

Традиція фарбувати і розписувати яйця до Великодня є у багатьох на­родів, але тільки в Україні вона набула особливого змісту. 

Кожний колір є символом:

 

  •           Жовтий — символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя.
  •           Блакитний — уособлення неба, вітру, здоров'я.
  •           Зелений — колір весни, воскресіння природи, надії, радості буття.
  •           Червоний — вогонь небесний, колір життя, колір крові, колір дня, радість життя й любові.
  •           Коричневий — земля-матір.
  •           Чорний пов'язується з богом потойбічного світу, це дух померлих, пам'яті про них, про своє коріння.
  •           Білий — пошана духів
  •           4—5 кольорів одночасно — родинне щастя, мир, любов.

(Далі підготовлені учні розповідають про різновиди писанок: крапанка, мальо­ванка, бісерка, дряпанка...)

У процесі розвитку культури людства виникали різні способи письма, тобто графічної фіксації інформації. Це могло бути піктографічне письмо, коли думка висловлювалась за допомогою ряду малюнків, що пояснювали конкретну дію. З часом вони почали відігравати роль знаків, що передава­ли певні поняття: дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.

Зараз ми пояснимо значення деяких символів.

(Створюється карта писанкових традицій орнаментування в етнографічних районах України.)

  • Хрест — символ Всесвіту, 4 сторін світу.
  • Тригір — символ порядку.
  • Цяточки — небесні світила, сльози матері Ісуса.
  • Півень — охоронець дому.
  • «Божа ручка» — рука — символ влади, дарували тим кого любили (Бу­ковина).
  • «Хмелик» — символізує довголіття, дарували з побажанням здоров'я (Полтавщина).
  • «Ромб» — символізує засіяне, зоране поле. Дарували господарям.
  • «Зірка» — писанка із зображенням сонця. Символ життя. Дарували жін­кам, батькам (Центральна Галичина).
  • «Сороки» — птахи — символ пробудження природи. Дарували всім (Пол­тавщина).
  • «Три листи» — трійця є знаком триєдності світобудови. Дарували хре­щеним батькам (Київщина).
  • «Трав'янці» — писанки із зображенням квітів, дарували малечі (Чернігів­щина).
  • «Сосна» — символ здоров'я, витривалості. Дарували хворим, з побажан­ням здоров'я.
  • «Дуб» — символ сили, захисту, божої справедливості. Дарували чолові­кам.
  • «Риби» — символ води, життя, щастя, здоров'я. Дарували із побажан­ням добробуту (Південне Поділля).
  • «Олені» — олень — символ благородності, довголіття. Дарували чолові­кам (Гуцульщина).

Подарунок на пам'ять

Завдання:

розмалюйте (декоруйте) писанку, використовуючи кольори і візерунки, які мають свою магічну символіку і про які ми сьогодні з вами говорили.

Отже, писанка — це не просто гарно декороване яйце, а предмет куль­ту, предмет, який формує бачення довколишнього світу (це мініатюрна бу­дова Всесвіту).

Це цікаво!

Пам'ятник першим українським емігрантам у вигляді писанки знахо­диться у Канаді (Вегревіль, провінція Альберта). Але найцікавіше, що цей пам'ятник з'явився на декілька років раніше, ніж Коломийський музей.

Великодні ігри та розваги

Великдень — Великий день. Кажуть, що й сонце на радощах цього дня не заходить, тому він такий великий. Молодь, діти мали звичку гойдатися на гойдалці, де був центр усіх розваг. Тут же грали в крашанки — у «на вибивки», у «котка», у «кидка».

(Діти грають у великодні ігри.)

Підсумки

Учень

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

 І підіймає волошкові очі

До віщих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті.

І ніби покотилось між людьми:

Христос воскрес!

Чи, може, на цім святі

Із бездуховності воскресли ми?

Література

  1.          Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.—2-е вид.- К.: Либідь, 1994.
  2.          Популярна дитяча енциклопедія Що? Як? Чому? Світ моєї України.— X.:Сінтекс, 2004.
  3.          Воскресные беседы. Російське видання Good housekeeping.-2006.—№ 4.
  4.          Дитяча Біблія, Любляна, Словенія, 1990.
doc
Додано
15 березня 2019
Переглядів
307
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку