Виховна година " Година доброти"

   Тема:   Година  доброти

   Мета:  Вдосконалювати навички читання приказок, казок, слів та розуміння

                 прочитаного.

                 Розвивати  пам'ять, мовлення школярів.

                 Виховувати ввічливість, ніжне ставлення до рідних та близьких людей,

                 бажання допомагати всім, хто потребує допомоги.

Обладнання:  Ілюстрації із зображенням казкових героїв ( зайчик,горобчик,

                         метелик, мишка, капустяний листок).

                                                               Хід заняття.

1. Організація  класу.
2. Читання й аналіз розуміння приказки «Тепле словечко гріє сердечко»
3. Гра « Тепле сердечко»

 а) Якими лагідними словами називають вас у родині?

 б)  Давайте зараз станемо всі у коло і подаруємо кожному сусіду лагідне слово. При цьому спершу повторюєте те слово, яке вам подарували, а потім говорите своє.

•          Що ви відчули і що народилось у вас у серці, коли вам дарували лагідні слова?

4. Читання та обговорення казки « Капустяний листок» О.Бехлєрової.

   « Капустяний листок»

   Знайшов  якось зайчик капустяний листок. Листок був великий та круглий.

Йде з ним зайчик та радіє:

•          Ох, і поснідаю ж я!

     Раптом до нього донісся жалібний писк. Це горобчик лежав під кущем: злий  

      хлопчик підбив  його  камінцем.

•          Пити, пити, - просив горобчик.

       Зайчик побіг до річки, зачерпнув води капустяним листком і напоїв горобчика.

       « Ну зараз я наїмся від пуза», - подумав зайчик і пішов далі.

      Та якраз вперіщив дощ.  « Подумаєш, дощ. Не боюся я тебе!», - сказав зайчик і

      щодуху побіг  додому.

      І знову його хтось тихенько гукнув:

          -  Зайчику, рятуй!

     Це лежав у траві метелик.

•      Якщо дощ намочить мої крила, я не зможу летіти.
•          Іди під парасольку! – сказав зайчик і підняв капустяний листок над метеликом.

   Дощ минув, метелик подякував та полетів, а зайчик з листом побіг далі.

   Та тільки він підійшов до річки, як побачив мишку-полівку. Вона ледве    

   трималася за тоненьку гілку, і вода вже заливала її.

       « Мабуть, потоне», - подумав зайчик. Недовго думаючи, він кинув свій

     листок у воду

•          Ось тобі човен, рятуйся!
•          Спасибі тобі, зайчику!

    Мишка залізла на листочок і припливла до берега. Ще раз подякувавши,

      побігла.

    А тим часом течія підхопила капустяний листок , і він поплив, здалеку нагадуючи

     зеленого човника.

•          Ех, поплив мій сніданок! – зітхнув зайчик. _ Ну, нічого, зате я врятував мишку, напоїв

горобчика і заховав метелика.

•          Уявіть, що всі герої казки вирішили віддячити чутливому зайчику. Що подарує кожен із них і чому?
•          Роздивіться картки із зображенням лісових мешканців. Виберіть одного і від імені свого лісового мешканця розкажіть, в якій ситуації і чим міг би йому допомогти листок?

5. Гра « Ніжність»

Нехай кожен із вас додасть, що може бути ніжним? ( обличчя, дотик, рука)

У  кого в сімї найчутливіші та найніжніші руки?

   Що можуть мамині руки? В чому вони вам допомагали?

6. Підсумок заняття.
7. Домашнє завдання.

Подарувати ніжні, чутливі слова кожному члену родини.