Виховна година" Хай в серці кожної дитини живе любов до України"

       Хай в серці кожної дитини живе любов до України

 

Мета: поглибити знання учнів про нашу Україну; розвивати творчі задатки школярів, цікавість до рідного краю та села; виховувати патріотів держави, повагу до її символів, бажання стати гордістю своєї Батьківщини.

 

Обладнання: клас прикрашений рушниками, квітами-символами України; тин із соняхами, віночок, сонечко.

 

Технічне обладнання: ноутбук, проектор.

Хід заходу

1 учень.

Гостей наших любих вітаємо щиро,

Зустріти вас раді

З любов΄ю і миром.

2 учень.

 І на знак поваги

Хліб візьміть із сіллю,

Щоб життя дороги

Славили Вкраїну.

3 учень

Ми вам його підносимо

На білім рушничкові

Та до землі вклоняємось,

Щоб ви були здорові.

(Вручають хліб)

 

Україна  і  я

Як мислять про державу наші діти?

Ми спробуєм про це поговорити.

Чи розумієш, ти моя дитино,

Що є для нас з тобою Україна?

 

Що Україна є для мене?

То рідна батьківська земля,

Пахучі трави, гай зелений

І хліба стиглого поля.

Що є для мене Україна  ?

Світанки чисті над Дніпром

І пурпуровий кущ калини,

Що пломеніє за вікном…

1

 

А хто ми є? Яка у нас культура?

Освіта? Мова? В чім пріоритети?                                                               

Яка духовність в нас? Література?                                                        

Чи є свої пісні? Свої поети?

 

 Можливо, щось скажу не те я,

Бо знаю поки небагато,

Та в мене є така ідея:

Коли люблю свою я хату,

Коли на крилах я  злітаю

Від співу Ніни Матвієнко,                                                                    

Коли з захопленням  читаю

 Шевченка, Стуса і Костенко,

І декламую їх я вірші,

Де біль чи радість в слові кожнім,

То відчуваю все частіше,

Що не любити це не можна.

 

Так сонечко, ти маєш рацію

Є нам з тобою чим пишатись.

Адже ми українська нація,

І нею хочемо лишатись.

І ми проблеми переборемо,

Хоч їх немало в нас щоденно.

Бо незалежна і нескорена

Держава наша суверенна.

• Українська полька

 

Вчитель. Сьогодні ми з вами  на нашому святі поведемо розмову про нашу рідну Україну. Краю мій рідний, земле моя колискова! Із садками вишневими і солов’ями співучими, вербами кучерявими і джерелами чистими, дорогами тополиними і лелеками білокрилими, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими.

-  Наша рідна Україна, наша Батьківщина має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та неповторні державні символи. Про них послухайте казку. (під час пісні вчитель говорить слова)                                               

Кожна країна світу обов’язково має свої символи. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.

Символіка – своєрідна візитна картка  країни, вона ніби  представляє її, підтверджує своє існування. З глибини віків  дійшла  до нас ось така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох  синів. Сини  зростали  чесними, сміливими, дуже  любили свою неньку і готові  були  віддати за  неї  своє

2

життя. Виросли  сини  і розійшлися по світах,  прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб.                                                         Середньому сину дала в  дорогу блакитно - жовтий  одяг. Сміливий і сильний син був середній, і прославив свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди  запам`ятали його і назвали Прапором.                                                                               А  найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди  лунала його дзвінка  урочиста пісня,  за цей голос  і величний спів  люди дали йому ім'я Гімн.                                                                                     Так і донині  по всьому  світу золотий тризуб, синьо-жовтий  прапор і урочистий гімн  прославляють рідну неньку - Україну.                                  

Знак країни головний –
Це тризубець золотий.
Він – як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньому сила,
 

В нім священне слово «воля»,
Що рятує від недолі.
Будь же, рідна Україно,
Під гербом цим вільна й сильна.
Хай про тебе в цілім світі
Знають всі: дорослі й діти.

 

Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий.
Прапор, як святиню, любі діти,
Треба шанувати й боронити.                                                                
Прапор – символ нашої держави,
Він для всіх ознака сили й слави.

 

Лине пісня незабутня,
Горда, величава.
В ній – надія на майбутнє,
України слава.
Нею сонце зустрічає
Нашу Батьківщину,
День новий розпочинає –
Сильна, неподільна.
До нових здобутків кличе

3

Пісня Україну,
А зовуть її велично
Всі Державним Гімном.

 

Вчитель.

Любі діти!

Виростайте і живіть

Для добра і слави,

Як святиню бережіть

Символи держави.

 

 ( Дівчинка піднімає руки до сонця, радо вітається з ним)

Дівчинка.

• Здрастуй, сонце,
• Здрастуй небо

Я всміхаюся до тебе,

Бо у світ приходять діти,

Щоб сміятись і радіти.

Я - маленька українка,

Сонця золота краплинка.

Я зростаю у любові,

Бачу ранки веселкові.

Дуже я люблю матусю

І до неї я горнуся.

Слухати її співанки

Можу звечора до  ранку.

Я- маленька українка.

Краю рідного кровинка.

Я люблю свою країну –

Україну –Батьківщину.                                                                                                 

1. Є край, де найкращі у світі пісні
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені
Це дім мій – моя Україна.

2. Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.

3. Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна — це пісня весела.
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, чудова!                                                                4

4. Її обереги — верба і калина.
Найкраща у світі — моя Україна.                                                                   
Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати!?

5. Моя Україна — козацькая слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати, відкрила.
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі — єдина.

• (Пісня «Моя земля»)

 

Вчитель:

Батьківщина - рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.

6. Село моє, волошки край дороги,
В житах густих біжать стежинки знов
Ділю з тобою радості й тривоги,
Ділю кохання й зоряну любов.

7. Село моє – краплиночка на карті,
У світі невідоме, та дарма                                                                      
Ну а чого б без нього були варті
Ми з вами всі і зокрема.

8. Неначе квітка на долині
Моє село, моя земля!
Я тут живу серед калини,
Де лине пісня солов’я.

Сценка

Вчитель:

Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

1 дитина:

– До магазину, - там є цукерки.

2 дитина:

– Ні, до школи, - там є діти.

3 дитина:

– Ні, до річки, - там можна купатись.

4 дитина:

– Ні, в садок, - там повно яблук та груш.

5 дитина:

– Ні, у поле, - там простір широкий.                                                               5

Вчитель:

Але тут увійшла мама. Діти запитують її:                                                      

(хором) - Яка стежка найкраща?

Вчитель:

Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла...

Мати:

- Додому, діти! До рідного дому!

• (Вальс  «Музика рідного дому»)                                                                                                                                                                 

Вчитель:

Вся історія народу – в мові. Мова – душа народу. За мелодійність, красу звучання українську мову називають барвистою, співучою.

9. Ми – українці з мовою своєю,
У нас держава й мудрий є народ.
І поки стежкою ідемо однією,
Ми з мовою досягнемо висот.                                                                

10. Ми з мовою звемося українці,
Вона нам інформацію несе.
Які б життя не кидало гостинці,
Ми разом з мовою здолаємо усе.                                                                                                                                 

11. Народів на землі є так багато,
І мова в кожного звучить своя.
Для мене українська – в будні й свято,
Горджуся тим, що українець я!

• (Пісня « Україна»)

Вчитель:

У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. З нею пов’язана вся багатовікова історія укр. народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і поразки, сподівання на майбутнє. Вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

13. Обереги мої українські,
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.                                                                              

14. Нам любов'ю серця зігрівають –
Доброта і тепло в них завжди.                                                                         6
Вони святість і відданість мають,
Захищають від лиха й біди.

Вчитель: Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. В нас  на Україні - це верба, калина. Правду каже українське прислів’я «Без верби і калини – нема України». З давніх – давен наш народ опоетизував кущ калини та вербу, оспівав у піснях, легендах.                                                                                               

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона в будь-яку пору року.

 Учень. Тож хай у кожній хаті, мов обнова,
Красується звабливий, чарівний
Калини кетяг, диво пурпурове,
Мого народу символ чарівний.                                                       

Учень.
Верба – одвічний символ України,
Також: відома культова рослина.                                                        
Символізує вірність, рідний край,
Любов безмежну, ніби небокрай.

 Учень. Ми всі діти українські,
Український славний рід.                                                            

Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.

 

Вчитель.  Діти, давайте спробуємо узагальнити наші знання і  створити образ патріота ,

- Як ще можна назвати свою Батьківщину (Вітчизна, рідна земля, рідний край)?

- Чому саме так називається країна, де народився кожен з вас? (Країна батьків.)

- Як називають нашу Батьківщину?

- Так, рідну країну називають з повагою Батьківщиною. Навіть, пишуть цю назву  з великої літери, бо вона дійсно одна в кожної людини.

- Як називається основний закон України?

- Які символи Української держави ти знаєш?

- Якою є державна мова в Україні? І як треба до неї ставитися?

- Як називають людину, яка любить свій народ, свою Батьківщину? (Патріот.)

Слово учителя. Підводячи підсумки нашого свята , заслухавши Ваші відповіді , нам вдалося створити образ патріота України, і я сподіваюсь, що це свято буде у майбутньому спонукати кожного з Вас ставати кращим, плекати в собі найкращі риси патріота в ім’я майбутнього нашої Батьківщини, у єдиній країні. А зараз  я запрошую вас розмістити свої долоньки, які ви намалювали на папері навколо карти України, щоб наша Україна була захищена любов’ю , теплом ваших долонь.                               

   7

І щоб ви пам’ятали, що ви є громадяни своєї рідної України. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ.

До всіх присутніх в залі хотілося б звернутися зі словами:

Любіть прекрасну Україну,
Цінуйте мову солов΄їну,
Шануйте маму завжди, тата!
Працюйте, щоб жилось багато!

 

       

                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 8