Виховна година "Хоробрі серця"
УРОК МУЖНОСТІ
Тема: Хоробрі серця
Мета: виховувати гордість за свій народ, шанобливе ставлення до військових, учасників АТО; зміцнювати почуття патріотизму учнів; формувати у дітей гуманний світогляд, спрямований на недопущення жахів війни; сприяти збереженню пам’яті про тяжкі випробування нашого народу.
Обладнання: Мультимедіа, магнітофон, фонограми пісень, малюнки дітей, листи дітей.
Хід заходу
Під музичний супровід учні декламують вірш «Моя Україна».
- На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
- Ти з давніх давен непокірна була,
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула
Звитяжна моя Україна.
- На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
- В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов'їна,
І чути співочі дівчат голоси, –
Пісенна моя Україна.
- Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
- Квітуй, мов калина, на плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
Вчитель
Наша виховна година присвячена воїнам, які воюють, воювали й
полягли на сході України, захищаючи нашу землю.
В пам'ять про них вшануємо хвилиною мовчання.
Вчитель
У всіх людей своя святиня,
Куди не глянь і не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
А ніж земний в пустелі рай.
Нема без кореня рослини,
А нас людей без Батьківщини.
Вчитель
Наш народ пишався тим, що у буремні 90-ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених з АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.
Виступ учнів
-
Пробачте, мамо, я не прийду на вечерю,
Не лийте сльози, серце не міцне.
Хтось мусить захищати рідну землю —
Для цього доля вибрала мене.
2. Не треба, не кидайтеся додолу,
Лиш тільки вірте у щасливі дні.
Моліться, щоб вернувся я додому
Живий, а не у цинковій труні.
3. Батьку, пробачте, зараз чи ніколи —
Ви ж бачите самі усю біду.
Ми діти України, ми соколи —
У шию гнатимемо ворога орду.
4. Згадайте, ви ж самі мені казали:
«Країну захищай — вона свята».
Пильнуйте маму, що би там не стало,
І бережіть її — вона у нас одна.
5. Пробач мені і ти, мій менший брате,
Найближчим часом не зіграємо в м’яча.
Так сталося — я їду воювати.
Сам зрозумій, назад шляху нема.
6. Тобі ж передаю я естафету:
Будь сильним й бережи сім’ю.
Так важко покидати рідну хату,
А ви ж моліться — я до вас вернусь.
Вчитель
Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням - це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу. Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.
Виступ учнів
- Повертайся, будь ласка, живим.
Я прошу не багато, й не мало.
Кожен вечір молюсь всім святим
Щоб нещастя тебе не спіткало.
- Щоби Янгол закрив от біди,
Над тобою розправивши крила,
І шоб куля лихої орди
Не побачила, не зачепила.
- Ясним ранком, та днем дощовим,
Я шепочу у синєє небо:
Повертайся, будь ласка живим,
Батьківщина чекає на тебе.
-
Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
5. Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
6. Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
7. Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне - життя,
України найкращі сини!
Вчитель
В результаті бойових дій в Україні загинули 2905 людей (і це лише офіційні данні про тих, кого вдалося ідентифікувати та захоронити), в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!
Число жертв неоголошеної війни з Росією продовжує зростати. В цьому трагічному списку – десятки цивільних активістів і військових, в основному, чоловіків і молодих хлопців, які були гордістю своєї родини, друзів, колег. Вони загинули за свою Батьківщину від рук бандитів, які раптово відчули себе господарями на південному сході України.
Сьогодні наші славні воїни обороняють від ворога незалежність та територіальну цілісність України. Наші захисники, як ніколи потребують уваги, розуміння та підтримки.
Листи до бійців АТО
Мій Любий солдате, пишу я до тебе
З подякою від щирого серця,
Що маю сьогодні я мирнеє небо,
Й надію, що лихо минеться.
Ти зараз на Сході – мене захищаєш,
Щоб мирним у мене був сон,
І те, що молюсь я за тебе – не знаєш,
На це не потрібно ікон.
Я просто у небо звертаюсь до Бога,
Щоб він тебе скрізь боронив,
Безпечною всюди булла, щоб дорога
І стало на все тобі сил.
Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,
Молюся за тебе щодня,
І хоч особисто тебе я не знаю,
Мені відтепер ти – рідня!
Дорогий мій захиснику !
Дякую тобі що ти є. Завдяки тобі над моїм містом мирне синє небо, ввечері з неба виглядає Місяць кольору яєчного жовтка, а на світанку мій сон тривожать лише співи пташок.
Дорогий солдате, це тільки твоя заслуга, що я можу бути просто дитиною, що моє місто, країна, залишаються українськими. Я знаю: тебе чекають удома мама і тато, а може, дружина ? А може, твоя наречена ще тільки підростає ? А може, твоя дитина ось-ось народиться ? Хоч би там що було, я теж чекаю на тебе, як і всі. То ж пам’ятай про це – і неодмінно повертайся, чуєш, повертайся, солдате !!!
З повагою, учень 3-Б класу, Криворізької педагогічної гімназії, Данило.
Лист до бійців в АТО
Я не знаю, хто Ви. Можливо, молодий хлопець, а можливо, батько, чоловік. Та я знаю одне: Ви – герой. Ви – той, хто обороняє нас і нашу Батьківщину. Прагнучи захистити всіх нас, підставляєте своє тіло під смертні кулі. Зараз ви перебуваєте там, боретеся за життя людей і, звичайно, за нашу Україну, за наш народ. Я дякую військовим, які захищають всіх нас. І я надіюсь, що ми востаннє відстоюємо нашу територію. Впевнена в тому, що перемога за нами. Ми – нація, яка буде цвісти завжди…
Будьте певні: ви потрібні нам, потрібні Україні, потрібні усьому народу. Найголовніше, щоб повернулись додому до свої рідних живими та здоровими.
Слава Україні! Героям Слава!
З повагою учениц 3-б класу, Криворізької педагогічної гімназії, Валерія.
Дорогий мій Захиснику!
Мене звати Богдана. Мені 8 років. Я живу у місті Кривий Ріг.
У моєму місті живуть розумні, роботящі люди і я дякую тобі за те, що ви оберігаєте нас і свою країну.
Я захоплююся вашою мужністю. Дайте відсіч тим нелюдям, які сьогодні так безжалісно вбивають безневинний український народ та ваших друзів. Ми віримо Вам і любимо вас всім серцем. Ми молимося за вас, як цей ангел, що завжди оберігає вас.
Ви – хлопці- переможці, будьте такими завжди.
Бажаю перемоги!!!!!!!
Перегляд відео ролику з фото бійців із АТО під пісню Світлани Тарабаєвої «Повертайтесь живими».
Вчитель
- Діти, а чи знаєте ви, хто такі волонтери?
- Чим вони займаються?
- Хто може бути волонтером?
- А ви вважаєте себе волонтерами?
- Сьогодні на нашому заході присутній волонтер Денис Неділько, який допомагає нашим бійцям в зоні АТО, в шпиталі.
Виступ волонтера.
Вручення волонтеру дитячих листів, малюнків, гуманітарної допомоги.
Посвята учнів у волонтери і отримання емблем «Команда небайдужих».
Виступ Шапарєвої Вікторії, переможниці міського конкурсу «Первоцвіт», з віршем «Я – часточка єдиної країни».
Я – часточка єдиної країни.
Маленька насінинка із зерна.
Я – донечка великої Вкраїни,
Матусине й татусеве дитя.
Я в Господа прошу єдину милість:
Нехай затихнуть постріли усі,
Нехай за мужність і свою сміливість
Не будуть гинуть наші татусі!
Я протягну жовто-блакитну стрічку
Із заходу країни і на схід,
Бо досить нам запалювати свічку,
Як символ смерті і жахливих бід!
Учитель.
Україна – країна трагедій і краси; країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і йога мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність – будемо шановані іншими!
Нехай вам щастить у житті, і ніколи не забувайте, якої держави ви діти! До якої б національності ви не належали, завжди пам'ятайте: ви – громадяни незалежної України! Ви, діти, наймолодші сини й дочки нашої Вітчизни. Майбутнє України у ваших руках. Від вас залежить, яким воно буде. Задумайтесь, чи гідні ви сини своїх батьків, чи шануєте ви їх, чи допомагаєте у праці, чи любите рідну землю, чи готові стати на її захист? Я бажаю вам стати відданими синами своєї Вітчизни.
Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаймо, не забуваймо і цінуймо нашу Батьківщину!
Демонстрація відеофрагменту «Україна прекрасна».
про публікацію авторської розробки
Додати розробку