Виховна година "ХВАЛА РУКАМ, ЩО ПАХНУТЬ ХЛІБОМ"

Магдалинівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

ХВАЛА РУКАМ, ЩО ПАХНУТЬ ХЛІБОМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь: Лисенко М.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

смт. Магдалинівка

Тема: «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».

 

Мета: Закріплювати знання дітей про вирощування хліба, про працю    хлібороба, доводити до відома, що хліб – найцінніший продукт харчування, для отримання якого потрібно докласти немало зусиль.

Виховувати повагу до праці хлібороба, бережливе ставлення до хліба. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, мислення, спостережливість.

 

Матеріали: плакати, ілюстрації з книжок, вирізки з газет «Наше життя», виставка книг: «Хліб - усьому голова», грам.запис пісні «Чим пахне хліб», колоски пшеничні, коровай на вишитому рушнику, вишивана скатертина,

дві ляльки хлопчик і дівчинка в українському одязі, прапор України, ілюстрований матеріал на тему: «Шлях зернини».

 

Словник: агроном, елеватор

 

Хід заняття:

Вих: Добрий день вам, люди добрі!

         Щиро про сим до господи!

         Раді вас у нас вітати,

         Щастя і добра бажати!

 

Вих: - Сьогодні виховна година – ще одна сходинка до родинного єднання.    Хай буде вам всім затишно, тепло, хай щира розмова і бесіда мудра в душі розквітає вашій.

-До нас завітав найпочесніший гість. Відгадайте, хто він?

 

Вих. читає загадку:

         «Хвалить його кожен,

           Любить його кожен.

           І дня ми прожити

           Без нього не можем».

Діти: Хліб!

 

Вих: Так. Це – хліб. Хліб наш насущний.

 

Дівчинка: «Ось він – хлібчик духовний,

                    З хрустом кірочки смачним.

                    Ось він – теплий, мов налитий,

                    Щедрим сонцем золотий

                    І на стіл. У кожен дім

                    Завітав, з’явився він».

Хлопчик: «В нім здоров’я наше, сила,

                    В нім чарівне є тепло.

                    Скільки рук його ростило,

                    Доглядало, берегло».

Вих: Ось він на вишиванім рушнику сяє, як сонце ясне.

За всіх часів, народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум. Продовжувала родовід. «Якщо у домі пахне хлібом – тут злагода та щастя». Без нього нафти не добути, сталі не виплавити, поля не зорати, задачку в школі не розв’язати. «З’їж шматочок хлібця, бо в ньому твоя сила». Хліб – це найдорожче золото на землі. Золота пшениця – символ нашої України. Недарма частина нашого прапора символізує сонце або золоті пшеничні лани. Хлібом могутня наша Україна. Хліб назавжди лишається прекрасним дивом, витвором рук людських.

І сьогодні ми будемо з вами говорити про тяжку працю хліборобів, які вирощують хліб, які силу своїх рук, натхнення душі віддають землі.

Земля – наше багатство, наша щедра годувальниця, коли вона в бережливих, добрих руках господаря.

 

Тема виховної години: «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».

Народна мудрість говорить:

-Де починається хліб?

-У тісті.

-Де починається тісто?

-У борошні.

-Де починається борошно?

-У зерні.

-Де починається зерно?

-У землі.

-Де починається земля плодовита?

-У руках працьовитих!

 

«Поле працю любить».

Багато людей прикладають свою працю. Щоб ми з вами їли смачний хліб.

Як називають цих людей?

 

Діти: Механік, тракторист, комбайнер, мельник, пекар, шофер.

Вих: Так, це – хлібороби.

Агроном – дбає про посіви, піклується, щоб їм не докучали хвороби, шкідники та бур’яни.

Зверніть увагу на малюнки і розкажіть про тяжку працю хліборобів, про довгий і нелегкий шлях зернини від хліборобської ниви до нашого столу.

 

Вих.: Починаємо розмову . Зимовий вечір.

          Снігом вкрита вся земля – спить вона, але людям не до сна.

          Ти приходь скоріш Весна!

 

Уч: Чути стукіт із майстерні  це механіки – майстри,

       Роботящі руки ремонтують трактори, точуть-точуть плуги.

Уч: Агроном в халаті білім зайнятий важливим ділом:

       Він насіння перевіря. Ти приходь скоріш Весна!

 

Вих.: Ми продовжуємо розмову. А на дворі вже весна

          Відпочила ти земля агроном сказав: «Пора! Ви заводьте трактора!

 

Вих.: «Хто рано підводиться, за тим і діло водиться».

 

Учень: Щоб родила пшениченька рясно, необхідно поле зорати завчасно,

             Тільки промені ласкаві рано вранці запалають

             Ходить-ходить трактор в полі, сім плугів старанно тягне,

             Скиби землі перекидає ,трактор голосно гуркоче

             Тракторист працює в нім.

 

Вих.: «Славно потрудись весною буде нивонька рясною».

 

Учень: Гострозубу борону  трактор в полі поводив

            Мов перину, землю підпушив

 

Учень: Треба із сівбою поспішати ,часу га ять сівачу неможна,

Дорога йому хвилина кожна. День весняний, сівачі це знають,

Може цілий рік прогодувати! Сіють сіялки зерно

Ляже в грунт сирий воно, незабаром проросте насіння.

 

Учень: А як дуже сонечко пригріє, лан зелений килимом укриє.

            Під весняним дощиком пшениця виростати буде й колоситься.

            Непомітно літечко настане, глянь, і колос наливатись стане!

 

Вих.: А коли на стеблах виростають колоски – з’являються різні шкідники: хлібний жук, сарана, грибки, іржа. Вони проїдають стебла і колоски але люди з вертольотів обробляють поля спеціальними речовинами, які знищують шкідників. «Шкідників ми знищуєм – урожай підвищуєм». Так, дякуючи людям, колоски ростуть і достигають.

 

Учень: «Колосок до колосочка, мов стіна золота стоїть пшениця наливна.

               Вітерець війнув пшеницею, колосся нахиля

               За труд людський  з торицею врожай дає земля».

 

Вих.: «Якщо добре працюватимеш честь і славу матимеш»

 

Учень: Ходить серпень урожайний по землі,

             У поля веде комбайни-кораблі.

             А на полі почалися вже жнива.

             Комбайн – залізний богатир.Він пшеницю косить,

             Золоте зерно молотить, у машини насипа.

Учень: Честь і слава хлібороба м ! На руках у них буває

             Пил, земля – та це дарма кращих рук, як ці – нема!

 

Учень: Пшеницю вижато, обмолочено хоч і зібране зерно

             Та не хліб іще воно.

 

Вих.: Машини везуть зерно на елеватор

Де зерно почистилось і обсохло. А тепер до сховища. Закінчився впору жнивний час. Везуть зерно на борошномельний завод, де його перетруть на борошно. Потім борошно везуть на хлібозавод.

 

Учень: «Славні пекарі вдень і вночі – із пшеничного пухкого тіста

               Випікають булки й калачі»

 

Вих.: «Принесли хліб. На столі поклали, пахучий, теплий ще,

Із скоринкою золотавою і лежить на столі хліб,

Теплий, пахучий,  руками роботящими подарований.

Лежить ясний, як сонечко

І, ніби промовляє: «Любіть мене, шануйте їжте і здоровими будьте»»

 

Вих.: Діти, ми з вами читали оповідання про хліб, вчили вірші про нелегку працю хлібороба, відгадували загадки.  А ще ви знаєте багато прислів’їв, що вчать бережливому ставленню до хліба, і що для людини є праця.

А тепер пригадайте їх: (учні читають прислів’я )

 

• Землю прикрашає сонце, а людину праця.
• Поважай працю хліборобів.
• Будьмо ж вдячними за хліб.
• Не кидай хліб, бо він святий.
• Без трудів, не їстимеш пирогів.
• Хто про землю дбає, тому вона повертає.
• Праця людину годує, а лінь марнує.

 

Вих.: А з цих книжечок, що є на нашій виставці ви дізнаєтесь ще більше про хліб, як основу нашого життя, про людей хліборобів, про їхню невтомну працю, але таку необхідну для всіх нас.

 

Вих.: А зараз зверніть увагу на ці фотографії із газет «Наше життя».

Це люди які живуть поруч з нами . які вирощують хліб. Знають ціну хліба.

У хлібові долі багатьох цих людей. У хлібові невтомна їхня праця.

Ми обов’язково прочитаємо про них з вами на наступних заняттях.

 А сьогоднішнє заняття підходить до кінця. Давайте пригадаємо, так про що ми сьогодні говорили?

 

Діти: Про працю хліборобів

Вих.: Так яка ж праця хлібороба?

Діти: Праця хлібороба дуже важка.

Вих.: А чому вона вважається важкою?

Діти: В цю працю вкладено багато сил і вміння.

 

Вих.: Отже, праця хлібороба дуже важка і почесна. Це і недоспані ночі, напружені дні, висушені сонцем обличчя і мокра від поту сорочка. Їм, майстрам-хліборобам, вклоняємось і в будні, і в свята.

Адже хвала хліборобові – це щоразу хвала людині-творцеві.

 

 Вих.: «Шануй же руки в мозолях,

             Вклонися мудрим і землистим,

             Які щороку на полях

             Пшеницю сіють золотисту».

У скибці хліба – і праця, і наука. І пісня, і танок, і мрії, і щастя людське.

 

«Чи знаєш ти, чим пахне хліб?

Хліб пахне працею людською

Хліб пахне соками земними

Любов’ю трударів і радістю земною

Духмяно пахне хліб».

 

Лунає пісня «Чим пахне хліб?»

 

Ось і закінчилася наша зустріч. Здоров’я , щастя вам. Хай завжди буде запашний хліб на вашому столі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Групове фото учнів з вихователями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Колеги-вихователі нашої школи на святі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Святковий коровай