Виховна година "ХВАЛА РУКАМ, ЩО ПАХНУТЬ ХЛІБОМ"

Про матеріал

Мета: Закріплювати знання дітей про вирощування хліба, про працю хлібороба, доводити до відома, що хліб – найцінніший продукт харчування, для отримання якого потрібно докласти немало зусиль. Виховувати повагу до праці хлібороба, бережливе ставлення до хліба. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, мислення, спостережливість

Перегляд файлу

Магдалинівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку

Виховна година

ХВАЛА РУКАМ, ЩО ПАХНУТЬ ХЛІБОМ

Вихователь: Лисенко М.В.

смт. Магдалинівка

Тема: «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».

Виховувати повагу до праці хлібороба, бережливе ставлення до хліба. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення, мислення, спостережливість.

Матеріали: плакати, ілюстрації з книжок, вирізки з газет «Наше життя», виставка книг: «Хліб - усьому голова», грам.запис пісні «Чим пахне хліб», колоски пшеничні, коровай на вишитому рушнику, вишивана скатертина,

дві ляльки хлопчик і дівчинка в українському одязі, прапор України, ілюстрований матеріал на тему: «Шлях зернини».

Словник: агроном, елеватор

Хід заняття:

Вих: Добрий день вам, люди добрі!

Щиро про сим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати!

Вих: - Сьогодні виховна година – ще одна сходинка до родинного єднання. Хай буде вам всім затишно, тепло, хай щира розмова і бесіда мудра в душі розквітає вашій.

-До нас завітав найпочесніший гість. Відгадайте, хто він?

Вих. читає загадку:

«Хвалить його кожен,

Любить його кожен.

І дня ми прожити

Без нього не можем».

Діти: Хліб!

Вих: Так. Це – хліб. Хліб наш насущний.

Дівчинка: «Ось він – хлібчик духовний,

З хрустом кірочки смачним.

Ось він – теплий, мов налитий,

Щедрим сонцем золотий

І на стіл. У кожен дім

Завітав, з’явився він».

Хлопчик: «В нім здоров’я наше, сила,

В нім чарівне є тепло.

Скільки рук його ростило,

Доглядало, берегло».

Вих: Ось він на вишиванім рушнику сяє, як сонце ясне.

За всіх часів, народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум. Продовжувала родовід. «Якщо у домі пахне хлібом – тут злагода та щастя». Без нього нафти не добути, сталі не виплавити, поля не зорати, задачку в школі не розв’язати. «З’їж шматочок хлібця, бо в ньому твоя сила». Хліб – це найдорожче золото на землі. Золота пшениця – символ нашої України. Недарма частина нашого прапора символізує сонце або золоті пшеничні лани. Хлібом могутня наша Україна. Хліб назавжди лишається прекрасним дивом, витвором рук людських.

І сьогодні ми будемо з вами говорити про тяжку працю хліборобів, які вирощують хліб, які силу своїх рук, натхнення душі віддають землі.

Земля – наше багатство, наша щедра годувальниця, коли вона в бережливих, добрих руках господаря.

Тема виховної години: «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».

Народна мудрість говорить:

-Де починається хліб?

-У тісті.

-Де починається тісто?

-У борошні.

-Де починається борошно?

-У зерні.

-Де починається зерно?

-У землі.

-Де починається земля плодовита?

-У руках працьовитих!

«Поле працю любить».

Багато людей прикладають свою працю. Щоб ми з вами їли смачний хліб.

Як називають цих людей?

Діти: Механік, тракторист, комбайнер, мельник, пекар, шофер.

Вих: Так, це – хлібороби.

Агроном – дбає про посіви, піклується, щоб їм не докучали хвороби, шкідники та бур’яни.

Зверніть увагу на малюнки і розкажіть про тяжку працю хліборобів, про довгий і нелегкий шлях зернини від хліборобської ниви до нашого столу.

Вих.: Починаємо розмову . Зимовий вечір.

Снігом вкрита вся земля – спить вона, але людям не до сна.

Ти приходь скоріш Весна!

Уч: Чути стукіт із майстерні це механіки – майстри,

Роботящі руки ремонтують трактори, точуть-точуть плуги.

Уч: Агроном в халаті білім зайнятий важливим ділом:

Він насіння перевіря. Ти приходь скоріш Весна!

Вих.: Ми продовжуємо розмову. А на дворі вже весна

Відпочила ти земля агроном сказав: «Пора! Ви заводьте трактора!

Вих.: «Хто рано підводиться, за тим і діло водиться».

Учень: Щоб родила пшениченька рясно, необхідно поле зорати завчасно,

Тільки промені ласкаві рано вранці запалають

Ходить-ходить трактор в полі, сім плугів старанно тягне,

Скиби землі перекидає ,трактор голосно гуркоче

Тракторист працює в нім.

Вих.: «Славно потрудись весною буде нивонька рясною».

Учень: Гострозубу борону трактор в полі поводив

Мов перину, землю підпушив

Учень: Треба із сівбою поспішати ,часу га ять сівачу неможна,

Дорога йому хвилина кожна. День весняний, сівачі це знають,

Може цілий рік прогодувати! Сіють сіялки зерно

Ляже в грунт сирий воно, незабаром проросте насіння.

Учень: А як дуже сонечко пригріє, лан зелений килимом укриє.

Під весняним дощиком пшениця виростати буде й колоситься.

Непомітно літечко настане, глянь, і колос наливатись стане!

Вих.: А коли на стеблах виростають колоски – з’являються різні шкідники: хлібний жук, сарана, грибки, іржа. Вони проїдають стебла і колоски але люди з вертольотів обробляють поля спеціальними речовинами, які знищують шкідників. «Шкідників ми знищуєм – урожай підвищуєм». Так, дякуючи людям, колоски ростуть і достигають.

Учень: «Колосок до колосочка, мов стіна золота стоїть пшениця наливна.

Вітерець війнув пшеницею, колосся нахиля

За труд людський з торицею врожай дає земля».

Вих.: «Якщо добре працюватимеш честь і славу матимеш»

Учень: Ходить серпень урожайний по землі,

У поля веде комбайни-кораблі.

А на полі почалися вже жнива.

Комбайн – залізний богатир.Він пшеницю косить,

Золоте зерно молотить, у машини насипа.

Учень: Честь і слава хлібороба м ! На руках у них буває

Пил, земля – та це дарма кращих рук, як ці – нема!

Учень: Пшеницю вижато, обмолочено хоч і зібране зерно

Та не хліб іще воно.

Вих.: Машини везуть зерно на елеватор

Де зерно почистилось і обсохло. А тепер до сховища. Закінчився впору жнивний час. Везуть зерно на борошномельний завод, де його перетруть на борошно. Потім борошно везуть на хлібозавод.

Учень: «Славні пекарі вдень і вночі – із пшеничного пухкого тіста

Випікають булки й калачі»

Вих.: «Принесли хліб. На столі поклали, пахучий, теплий ще,

Із скоринкою золотавою і лежить на столі хліб,

Теплий, пахучий, руками роботящими подарований.

Лежить ясний, як сонечко

І, ніби промовляє: «Любіть мене, шануйте їжте і здоровими будьте»»

Вих.: Діти, ми з вами читали оповідання про хліб, вчили вірші про нелегку працю хлібороба, відгадували загадки. А ще ви знаєте багато прислів’їв, що вчать бережливому ставленню до хліба, і що для людини є праця.

А тепер пригадайте їх: (учні читають прислів’я )

Землю прикрашає сонце, а людину праця.
Поважай працю хліборобів.
Будьмо ж вдячними за хліб.
Не кидай хліб, бо він святий.
Без трудів, не їстимеш пирогів.
Хто про землю дбає, тому вона повертає.
Праця людину годує, а лінь марнує.

Вих.: А з цих книжечок, що є на нашій виставці ви дізнаєтесь ще більше про хліб, як основу нашого життя, про людей хліборобів, про їхню невтомну працю, але таку необхідну для всіх нас.

Вих.: А зараз зверніть увагу на ці фотографії із газет «Наше життя».

Це люди які живуть поруч з нами . які вирощують хліб. Знають ціну хліба.

У хлібові долі багатьох цих людей. У хлібові невтомна їхня праця.

Ми обов’язково прочитаємо про них з вами на наступних заняттях.

А сьогоднішнє заняття підходить до кінця. Давайте пригадаємо, так про що ми сьогодні говорили?

Діти: Про працю хліборобів

Вих.: Так яка ж праця хлібороба?

Діти: Праця хлібороба дуже важка.

Вих.: А чому вона вважається важкою?

Діти: В цю працю вкладено багато сил і вміння.

Вих.: Отже, праця хлібороба дуже важка і почесна. Це і недоспані ночі, напружені дні, висушені сонцем обличчя і мокра від поту сорочка. Їм, майстрам-хліборобам, вклоняємось і в будні, і в свята.

Адже хвала хліборобові – це щоразу хвала людині-творцеві.

Вих.: «Шануй же руки в мозолях,

Вклонися мудрим і землистим,

Які щороку на полях

Пшеницю сіють золотисту».

У скибці хліба – і праця, і наука. І пісня, і танок, і мрії, і щастя людське.

«Чи знаєш ти, чим пахне хліб?

Хліб пахне працею людською

Хліб пахне соками земними

Любов’ю трударів і радістю земною

Духмяно пахне хліб».

Лунає пісня «Чим пахне хліб?»