Виховна година "Книга - твій друг"

                                    Виховна година

                                «Книга – твій друг»

Мета: удосконалити знання дітей про історію виникнення, види та значення книги в житті людини, розвивати інтерес до читання, виховувати бережливе ставлення до книги- як джерела знань.

Обладнання : прислів’я, «чарівний кошик», малюнки до казок, « Пам,ятка читача»

                                       Хід заняття

Вчитель. Дуже добре, коли людина має багато друзів. Поділись з другом радістю – її стане вдвічі більше, поділись бідою – її стане вдвічі менше. Справжній друг ніколи не підведе, завжди прийде на допомогу. Сьогодні ми поведемо мову про незвичайного друга – дуже мудрого, який не вміє говорити, але навчає нас розумним наукам, розповідає цікаві пригоди про дива навколишнього світу – близького і далекого, веде нас до країни знань. Відгадайте загадку і ви одразу здогадаєтесь: хто цей загадковий друг.

Бачить – не бачить,
Чути – не чує,
Мовчки говорить,
Дуже мудрує… (Книга)

Вчитель. Так, це книга. А давним-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх виготовляти. “Сторінками” найдавніших книжок були камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців. Далі люди додумались писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинах багато напишеш? А щоб взяти 2-3 такі книги в дорогу, потрібен був віз.

З часом люди навчилися робити книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Проте ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят.

У далекій Африці на берегах повноводних річок простягнулися нескінченні зарослі болотяної рослини – папірусу. Саме на сухих стеблах папірусу писали єгиптяни. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися й розсипалися.

В Україні писали на корі берези. Кору ділили на тоненькі смужки – пластинки і висушували. Вони були білими. Писали на них грамоти і називали їх берестяними грамотами.

Справжній папір, на якому зараз пишуть люди, навчилися виготовляти 2 тисячі років тому. Тоді книги писали вручну. Але це було дуже важко і довго – одну книжку переписували іноді кілька років.

Минуло ще багато років, поки з’явились перші друковані книги. Першу друковану книгу в Україні було видано в 1574 році Іваном Федоровим. Називалась ця книга “Апостол”. Зараз папір виготовляють з деревини, а книги друкують у книжкових видавництвах. Тепер книга – всюди поруч з нами. Вона – наш друг і порадник.
 

Діти, а хто з вас любить читати?
Давайте згадаємо, яку останню книгу прочитав кожен з вас.

Вчитель проводить бесіду

Дуже приємно, що всі ви любите читати книги. Книги, в яких багато барвистих малюнків, гарних розповідей. Розкриєш першу сторінку – опиняєшся у далекій країні. А в тій країні живуть добрі та кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки чи просто ваші однолітки .

Вчитель. Український народ здавна поважав книгу – невичерпне джерело знань – і склав про неї багато прислів’їв та приказок. А давайте ми їх пригадаємо.

Прислів’я про книгу

  (Завдання для дітей:  прочитати і прокоментувати.)

Книга – твій друг, без неї, як без рук.

Хто багато читає, той багато знає.

Книга вчить, як на світі жить.

З книгою подружишся – розуму наберешся.

Читання – ось краще навчання.

Книга добру навчить, від дурного відверне.

Бесіда з метою коментування змісту прислів’їв.

Вчитель. А зараз пропоную всім взяти участь у вікторині  “З якої казки?”.

Вікторина “З якої казки”

Старенька бабуся у лісі жила,
Гостинці для неї онука несла.
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься? Хто б відповів?
                                                        (Червона Шапочка)

До школи прямує хлопчик дерев’яний,
Чомусь потрапляє у цирк полотняний.
Відома ця книжка тобі, чи не так?
В пригодах яких побував цей хлопчак?

                                                                   (Пригоди Буратіно)
Він веселий і не злобний,
Цей хороший дивачок.
З ним господар, хлопчик Робін,
І товариш – П’ятачок.
До прогулянок він ласий,
Є на мед чутливий нюх,
Зветься плюшевий ведмедик,
Всім відомо…
                                                               (Вінні Пух)

Сидить дівчина в корзині
На ведмежій дужій спині.
А чому ж вона сховалась,
До ведмедя не призналась?
                                                          (Маша і Ведмідь)

Працювала я у хатці,

Танцювала у палаці.

Є така у мене звичка —

Десь губити черевички.

                                          («Попелюшка»)

На сметані замісили,

На вікні охолодили,

Круглий бік, скок-скок —

Покотився...

                                     (Колобок)

Допоможе завжди вам,

І птахам, і дітлахам.

Він під деревом сидить,

Добрий лікар…              (Айболит)

.Гра «Казкова осіння вікторина»

1.Який овоч перетворила фея у карету, щоб Попелюшка змогла поїхати на бал ?

 ( гарбуз )

2. Як назвала мама сина на честь малої горошини? ( Котигорошко )

3. Який хлопчик визволив свого батька із в’язниці принца Лимона?

 ( Чіполліно)

4. У кого Чіполліно та граф Вишенька витягли ключа від в’язниці?

     ( у сеньйора Помідора )

5. Який овоч допоміг старій королеві розпізнати справжню принцесу?

  ( горошина )

Молодці! То ви справжні знавці!

Вікторина “Чарівний кошик”

У кошику знаходяться речі з казок. Ваше завдання: взяти одну річ і пригадати, з якої вона казки. Варіанти завдань:

- Бинт (“Айболить”)

- Горошина (“Котигорошко”)

- Яйце (“Курочка Ряба”)

- Ключ (“Золотий ключик”)

- Глечик з вузькою шийкою («Лисичка та Журавель»)

- Яблуко («Казка про сплячу красуню»)

- Солома (“Солом’яний бичок”)

- Пір’я (“Кривенька качечка”)

- Рукавиця (“Рукавичка”)

- Черевичок (“Попелюшка”)

- Цибулина (“Цибуліно”).

 Конкурс «Чи уважний ти читач?»

Назвати казку, в назві якої є число.

«Вовк і семеро козенят»

«Троє поросят»

«Білосніжка і сім гномів»

«Про три гроші»

«Дев’ять братів сіроманців»

«Про царівну та сім богатирів»

«Алі-баба і сорок розбійників»

«Три горішки для Попелюшки»

«Десять братів і сестриця Галя»

«Дванадцять місяців»

«Три міхи хитрощів»
 

Вчитель. Відомий український письменник І. Франко говорив:
«Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той хоч і труду мав досить,
Дивні перли виносить».

Книги – це наші друзі. Вчіться у героїв книжок любити нашу рідну землю – її лани, ліси, небо і ріки, дружити, допомагати один одному.

 А для того, щоб ви вміли поводитись з книгами, я хочу ознайомити вас із                    « Пам’яткою читача».

Уважно послухайте  ці правила!

Люба дитино! До тебе це слово!

Перед тобою – скарбниця чудова,

мудрих порад невичерпне джерельце,

книгу люби і душею і серцем!

Книжка – всюди, поруч із нами. Вона наш друг і порадник. Шануйте ії, друзі, любіть і бережіть, у неї вкладено велику працю багатьох людей.

Пропонуємо скористатися  Книжчиними порадами.

Коли б книга ожила і раптом заговорила, то ось що вона б Вам сказала:

-          обгортай і носи мене в папці;

-          вдома відведи мені місце на книжковій полиці;

-          читай книжку за чистим столом і чистими руками;

-          перегортай сторінки за верхній правий куток;

-          не загинай сторінки, а користуйся закладкою;

-          не роби записи на сторінках;

-          не читай під час їжі;

-          якщо книга порвалась, обов’язково підклей її.

Прочитані книги вчасно повертай до бібліотеки. На них чекають інші читачі!

Підсумок:

 Я хочу,щоб ви всі виконували ці поради! Нехай вони залишаються у вашому класі.

 Читайте! Хай не буде у вас жодного дня, аби ви не прочитали хоча б однієї сторінки з нової книги. Тоді ви будете освіченими, вихованими і добрими людьми.