Виховна година " Людина починається з добра"

Виховна година « Людина починається з добра»

     Мета: поглибити знання про добро; виховувати доброзичливість та людяність, розширювати світогляд; виховувати любов до пізнання, толерантне ставлення одне до одного.

     Обладнання: плакати, мультимедійні презентації, малюнки, музичний супро­від, мобільні телефони.

Доброта — це єдиний одяг, який ніколи не старіє.

Г. Горо

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. ТЕМА ЗАНЯТТЯ

     Сьогодні ми з вами на незвичайному занятті, тема якого — «Людина починається з добра».

     Урок пройде у формі тренінгу з ігровими моментами, в ході якого ми з'ясуємо основні принципи, правила життя, на які повинна орієнтуватися людина; ознайомимося з правилами етикету спілкування по телефону, від­відування театру і правилами мовного етикету.

II. ОБГОВОРЕННЯ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ

♦ Хто не погодиться з тим, що людина — найпрекрасніше на Землі! Але яких людей ми б хотіли бачити навколо себе, які люди, на вашу дум­ку, повинні оточувати нас?

      Учні по черзі називають слова, а вчитель, не коментуючи, записує ці слова на дошці. Один учень складає розповідь, використовуючи слова, які записані на дошці; слова можна переставляти місцями.

     Можна зробити висновок, що людина є те, що вона робить. А щоб бути людиною, яку поважають, ми повинні бути добрими!

Людина починається з добра,

Людина починається з любові,

Із слова, де є іскорка в словах,

Із слова, де є рівність і свобода.

Людина починається з добра,

Де кожен допоможе без вагання.

І щастя запорука — це діла.

Діла, де доброти нема,

Думки нещирі і вагання

Ведуть до нашого здолання: і

Здолання доблесних чеснот,

Здолання духу і думок,

Здолання тіла і людини.

І пам'ятайте кожної хвилини:

Людина починається з добра,

Й добро — найкраще у людині.

Подумай, чи ти є людина?

                                      Л. Забашта

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

♦ Інтерактивна гра «Асоціації»

     Зараз ми з вами пограємо в інтерактивну гру «Асоціації». Перед вами на дошці написане слово «Добро». Ваше завдання — створити так зва­ний асоціативний кущ, тобто дібрати слова, які асоціюються у вас із добром.

     — Справедливість, щастя, любов, дружба, честь, взаємодопомога, вза­єморозуміння, повага, співчуття, милосердя.

     Я вам пропоную підібрати слова, використовуючи літери, з яких скла­дається слово «добро».

Д — доброзичливість

О — обов'язковість

Б — безкорисливість

Р — радість

О — обожнювання

     Отже, намагаймося бути чесними, людяними, ввічливими, порядними, саме ці якості зроблять нас життєрадісними й допоможуть гідно прожи­ти життя.

IV. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Що ж таке добро?

* Добро — одне з понять моральної свідомості.

* Добро — це безкорислива допомога, за яку людина не чекає винагороди.

* 3 добром потрібно поспішати, адже можна спізнитися!

* Добро — це максимальне щастя для щонайбільшої кількості людей. (Б. Рассел)

* Життя таке коротке. Поспішайте творити добро. (О. Довженко)

- Які ви знаєте прислів'я про добро?

* Будеш творити добро — щасливим будеш.

* Від добра добра не шукають.

* На добро відгукується добро.

 - Хто може узагальнити вищесказане?

* Добро — все позитивне, хороше, ласкаве, привітне; хороша справа; ко­рисний учинок.

* Добра людина — людина, яка має м'який характер, що приваблює лю­дей, жаліслива, сердечна.

1- й учень

...Давай вершить добро,

Пока есть силы,

Не то потом и ты, и я

В преддверии могилы

Лишь зло пожнем.

2- й учень

Посеем семена добра,

покуда сеять можем,

Пока земля, что столь щедра,

Для нас не станет ложем

3- й учень

Добро и зло творить всегда

Во власти всех людей.

Но зло творится без труда,

Добро — творить трудней.

4- й учень

Рождает зверя зверь, рождает птица птицу.

От доброго — добро, от злого зло родится...

5- й учень

Сумей преодолеть преграды,

И боль, и призрачный успех.

Живи, не требуя награды

За свой поступок ради всех.

Еще печально мир простужен,

Исподтишка разит беда,

Ты должен быть кому-то нужен,

Всегда — как хлеб или вода.

Быть добрым надо по привычке.

Не по расчету. Пригодись

Хотя бы маленькой синичке.

♦ Рефлексія. Робота в двох командах

     Завдання. Намалювати добру істоту, на голові в якої віночок (або мож­на просто створити віночок доброти).

     Учням роздаються стікери у вигляді квітки, всередині квітки запису­ють якості, які можна назвати добрими. Діти можуть також разом ство­рити сонечко, обводячи долоні руки; на намальованих пальцях учні пи­шуть якості.

     Презентація робіт.

2. Правила етикету

      Від нашої поведінки залежить ставлення людей до нас. Не тільки за вчинками, а й за манерами визначають, чи шляхетна, культурна людина, чи, навпаки, — груба, невихована.

      Етикет є важливим складником людської моральності. Тож поміркуй­мо, чому так важливо знати правила поведінки.

      Етикет — це зведення установлених норм поведінки, правила чеснос­ті в дипломатичних колах, у товаристві. Ці правила регулюють зовнішні вияви людських взаємин. Чому ж так важливо додержуватись етикету, установлених норм співіснування людей у суспільстві? На ці запитання ми зараз спробуємо відповісти. Сьогодні ми зупинимося на деяких прави­лах етикету.

     1. Мовний етикет

     Наша мова — універсальний засіб передання інформації. Для того щоб інформація була сприйнята й усвідомлена співрозмовником, мова й мов­лення повинні бути зрозумілими. Якщо це не так, тоді неможливе спіл­кування між людьми — вони перестають розуміти одне одного. А можли­во, праві ті, хто вважає, що щастя — це коли тебе розуміють. В Україні живе майже 2 млн одиноких людей. Близько 200 тисяч із них цілком або частково нездатні обслуговувати себе. 15 тисяч із них проживають у будинках-інтернатах. У бідності живуть 1150 тисяч наших земляків. Близько 30 тисяч із них мешкають у напіврозвалених халупах. Сумні цифри. Та це — правда життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають хліб, а й через те, що не чують вкрай необхідного «Добрий день!».

 

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим,

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану,

Чи перший біль, чи то останній,

Коли б то знати наперед!

Кажімо більше ніжних слів.

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві!

 

♦ Чи потрібно вміти говорити «ні»? (Так, тому що трапляються ситуації, коли краще сказати «ні», ніж «так»).

♦ А в якій формі може звучати відмова? Запропонуйте свої варіанти. (Від­повіді дітей.)

♦ А чи знаєте ви слова ввічливості? (Відповіді дітей.)

     Ми знаємо ввічливі словесні форми, але виникають ситуації, коли не­правильне вживання слів призводить до непорозуміння.

     Учні підготували невеличкий театральний етюд.

СЦЕНКА

     Побачив Миколка Сашка, підійшов до нього й каже:

     — Чи не будете ви настільки люб'язні, вельмишановний пане, відповісти мені, що нам задали з математики? Мені незручно про це вас запитувати, я дуже засмучений, боюся, що я вас образив своїм проханням, але я, ще раз про­шу вибачення, забув записати домашнє завдання. Я не хотів вас скривдити.

      Очманілий Сашко витріщив очі й нічого не міг відповісти Миколці.

 

♦ Чому ця ситуація виглядає безглуздо? (Учні доходять висновку про те, що ввічливі слова можна вимовити в недоречній ситуації, а тому для людей це буде звучати як образа або безглуздість.)

     Тому завжди потрібно враховувати адресата мови, ситуацію, у якій від­бувається спілкування, і теми, на які можна говорити з тією або іншою людиною. Гете писав: «Перед розумним треба схилити голову, а перед доб­рим серцем — стати на коліна». Тож пам'ятайте, що доброта — ознака сили, а не слабкості. І нехай завжди супроводжують вас слова геніального поета Т. Шевченка: «Раз добром нагріте серце — вік не охолоне».

     Наша мова — універсальний засіб передачі інформації. Для того щоб інформація була цікава співрозмовнику, мова й мовлення повинні бути зрозумілі. Ви згодні з цим? Поясність свою думку.

    Згадаймо міні-фільм із сатиричного кіножурналу «Єралаш».

    

     У кадрі звичайний ліфт. Ліфт піднімається вгору. У кабіні — літній мешка­нець будинку і школяр.

     Старший ставить молодшому запитання:

     — Як справи?

 

     Питання поставлене. Воно зрозуміле. Отже, між супутниками може ви­никнути спілкування, у процесі якого буде отримана інформація...

     Ось «інформація» уже починає надходити.

     Питання «Як справи?» викликало надзвичайно розгорнуту відповідь.

 

— У, справ моща. Ща один фітіль таке зморозив. Підкочується до шкета. Дай, говорить, велік поганяти! Сів і почухрав. Аж тут учила. А він ну випендрю-ватися. Рукавицю роззявив. Та як дерябнеться. Сам із фінгалом. Учила ледве не з котушок, а велік тикнувся. Во ржачка! Кльово, так?

— А що, там кінь був?

 

     Це питання старшого свідчить, що обсяг отриманої ним інформації поки що дорівнює нулю...

 

   —  Який кінь?

    

     Це питання юного співрозмовника свідчить, що вони зараз говорять «різними мовами»...

     Але у старшого виникає потреба зрозуміти співрозмовника.

— Давай усе спочатку, — пропонує він.

— Ну спробуєм. І чого ви не зрозуміли?! Виходить один фітіль...

— Без свічки?

— Без.

— А що ж це за фітіль?

— Ну, хлопець один, довгий, підкотив до шкета...

— Він на чому підкотив, на велосипеді?

— Та ні, велосипед у шкета був.

— У якого шкета?

— Ну, шибздик один. Ви його знаєте, ходить тут, ось із таким нобелем.

— З ким, з ким?

— Та не з ким, а з чим. Ніс у нього у вигляді нобеля. Ну от, каже, дай велік поганяти.

Сів і почухав.

— У нього що, чесалося що-небудь?

— Та ні, попиляв він.

— Ну й як, розпиляв?

— Що розпиляв?

— Ну, велік?

— Чим?

— Ну, цим самим, нобелем.

— Та ні, нобель у шкета був. А у фітіля фінгал, йому бзік у голову вдарив, він і став кочевряжитися. Рукавицю роззявив, от і дерябнувся.

— А чому рукавиця, він що, узимку дерябнувся?

— Так не було там ніякої зими, там учила була.

— Учителька, ти хочеш сказати?

— Ну так, з фінгалом, тобто з веліком, ні, з котушками. Але ж релік тикнувся.

— Як тикнувся?

— А так — накрився. На дрібні шматочки. Тепер зрозуміло?

— Зрозуміло! — сказав старший.

 

    ♦ Чому співрозмовники одне одного не зрозуміли? (Відповіді учнів.)     Виявляється, що розуміння неможливе без урахування ситуації спіл­кування, особи співрозмовника, теми спілкування. А тому мовні формули, які ми вибираємо, повинні відповідати певним вимогам.

2. Театральний етикет

     Зараз ми з вами поговоримо про те, як відвідувати громадські місця. Візьмемо за приклад театр.

     Правила поведінки в театрі

* Правило 7. Проходити на своє місце слід обличчям до людей, що сидять у ряду. Виховані люди в такому випадку мають підвестися зі своїх місць, аби зручніше було проходити.

* Правило 2. Коли заходиш у зал із дівчиною, мусиш іти першим до свого місця, а також необхідно допомогти їй сісти.

* Правило 3. У театрі головні убори мають знімати всі, навіть жінки.

3. Телефонний етикет

     Правила етикету під час спілкування по мобільному телефону

1. Намагайтеся вимикати мобільні телефони там, де є застереження: «Будь ласка, вимкніть мобільний телефон».

2. Переводьте свій мобільний телефон у режим «без звуку» або користуй­теся послугою «Голосова пошта» в театрах, музеях, кінотеатрах, на ви­ставках.

3. Обирайте такі рінгтони, які приємні вам, але не будуть турбувати ото­чення.

4. Установіть мінімальну гучність сигналу телефону, коли ви відпочиваєте разом з іншими людьми.

5. У громадських місцях (бібліотеці, магазині, транспорті, ліфті) намагай­теся розмовляти максимально тихо та недовго.

6. Якщо вам не відповіли відразу, не варто повторювати виклик — на­беріться терпіння й зачекайте, доки абонент зможе передзвонити вам.

7. Не телефонуйте без нагальної потреби на мобільний телефон до 9-ої го­дини ранку й після 22-ої години вечора.

Сподіваюся, ці правила етикету стануть вам у пригоді. Про що ви б хо­тіли дізнатися наступного разу?

V. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

    ♦  Чи справдилися ваші очікування від уроку?

    Тож вам моє побажання: щоб краплину людської доброти ви пронесли через усе своє життя, щоб зло покинуло вашу душу, а натомість щоб за­вжди в ній панувало добро й совість. Недаремно говорять, що людина по­чинається з добра.

Сказав мудрець: — Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.