Виховна година "Медіаграмотність"

План виховної години (45 хвилин)

Тема: Медіаграмотність.

Мета: навчити учнів розрізняти фейкові новини, маніпуляції та дезінформацію. Ознайомим із базовими методами перевірки фактів. Розвивати критичне мислення. Виховувати медіаграмотних громадян.

1. Вступна частина (5 хвилин)

Чому критичне мислення — це твій "щит" у сучасному світі?

Ми живемо в епоху, коли інформація буквально сиплеться на нас звідусіль: соціальні мережі, новини, меми, реклами. Але не все, що ти бачиш в Інтернеті, — це правда. Дуже багато інформації створено, щоб вплинути на твої думки, переконати тебе або навіть ввести в оману. І ось тут вмикається критичне мислення.

Критичне мислення — це як твій особистий щит, що допомагає відрізняти правду від брехні, а факти від маніпуляцій. У сучасному світі важливо не просто читати новини чи дивитися відео, але й аналізувати їх. Наприклад, коли ти бачиш якусь суперсенсацію в стрічці, спитай себе:

• Хто це написав? Чи можна довіряти цьому джерелу?
• Чи є інші джерела, які підтверджують цю інформацію?
• Яка мета цієї новини? Просто інформувати чи, можливо, маніпулювати твоїми емоціями?

Що таке медіаграмотність?

Медіаграмотність — це не лише про те, щоб "читати між рядків". Це вміння розбиратися, де правда, а де маніпуляція чи фейк. Уяви, що ти щодня стикаєшся з потоком контенту: хтось рекламує тобі новий трендовий гаджет, хтось намагається переконати тебе в чомусь через меми чи відео.

Бути медіаграмотним — це не вірити всьому, що ти бачиш або читаєш. Це вміння ставити правильні питання:

• Чи не виглядає це занадто гучно, щоб бути правдою?
• Чому хтось хоче, щоб я в це повірив?
• Як це може вплинути на мої рішення чи думки?

Медіаграмотність допомагає тобі не вестися на маніпуляції, а самостійно робити висновки. В епоху інформаційних воєн і фейкових новин, це — твоя "суперзброя", яка допоможе залишатися незалежним у своїх думках.

Таким чином, критичне мислення і медіаграмотність — це твої основні інструменти в сучасному світі, де інформація часто має на меті щось більше, ніж просто інформувати.

2. Міні-лекція: Що таке фейкові новини? (10 хвилин)

• Мета: Дати учням базові знання про фейкові новини, маніпуляції та дезінформацію.
• Активність:
  • Продемонструй слайди або покажи кілька зображень із прикладами реальних фейкових новин.
  • Поясни основні види фейкових новин:
    1. Повністю вигадані новини — те, що було створено для дезінформації.
    2. Перекручені факти — коли реальну інформацію змінюють або маніпулюють нею.
    3. Клікбейт — новини з гучними заголовками, що заманюють на сайт, але не відповідають реальному змісту.
• Пояснення: Як це може впливати на людей та суспільство в цілому: створення паніки, поширення неправдивих фактів, втрата довіри до медіа.

/презентація + соціальні ролики/

3. Інтерактив: Гра "Фейк чи правда?" + маніпуляції (20 хвилин)

• Мета: Навчити учнів відрізняти правдиву інформацію від фейкової.
• Активність: Поясни правила гри. Підготуй картки з прикладами новин (5-6 карток). Деякі новини будуть справжніми, інші — фейковими.
  • Розділи клас на кілька команд (по 3-4 людини).
  • Команди по черзі витягують картку з новиною, і кожна команда повинна вирішити, чи правдива ця новина, чи ні.
  • Після кожного обговорення оголошуй правильну відповідь і пояснюй, чому новина фейкова або правдива. Можеш розказати про інструменти для перевірки фактів (наприклад, пошук джерел у Google, використання сайтів з фактчекінгу).
• Питання для обговорення:
  • Чому ви вирішили, що це фейк або правда?
  • Як можна було перевірити достовірність новини?

4. Обговорення: Як перевіряти інформацію? (5 хвилин)

• Мета: Навчити учнів базовим методам перевірки фактів.
• Пояснення: Коротко розкажи, як можна перевірити інформацію, яку вони бачать онлайн:
  1. Джерело: Перевірити, чи є джерело надійним (чи це відомий сайт, чи є в нього контактна інформація, редакційна політика тощо).
  2. Зміст: Проаналізувати, чи не виглядає заголовок сенсаційним. Якщо новина здається надто неймовірною — краще перевірити.
  3. Автор: Чи є інформація про автора? Чи цей автор експерт у своїй галузі?
  4. Фактчекінг: Використовувати сайти для перевірки фактів, такі як StopFake, VoxCheck тощо.
  5. Дата: Переконайся, що новина актуальна, а не стара або повторно опублікована.

5. Заключна частина: Вікторина "Медіаграмотність" (5 хвилин)

• Мета: Закріпити нові знання та підсумувати урок.
• Активність: Проведи швидку вікторину з кількома запитаннями на закріплення матеріалу (наприклад, у форматі "так чи ні"):
  1. Чи можна довіряти інформації, якщо вона опублікована на відомому сайті?
  2. Чи може фейкова новина виглядати правдоподібно?
  3. Як можна перевірити достовірність новини?
• Учні відповідають на запитання підняттям рук або письмово на листочках.

Вправа "Створи фейк"

• Мета: Навчити учнів розуміти механізми створення фейкових новин.
• Активність:
  • Поділи учнів на групи і дай їм завдання створити власну фейкову новину. Вони мають вигадати новину, яка виглядає правдоподібно, але є неправдивою. Можна дати їм реальні заголовки для натхнення.
  • Після цього інші групи повинні "розслідувати" цю новину і вказати, чому вона є фейковою, використовуючи інструменти для перевірки фактів.
  • Це допоможе учням зрозуміти, як легко створювати неправдиві новини та як їх можна розпізнати.

Вправа "Фільтр інформації"

• Мета: Навчити учнів відсівати важливу інформацію від шуму.
• Активність:
  • Попроси учнів уявити, що вони — фільтри інформації. Вони отримують потік різних повідомлень: деякі з них є важливими, а інші — шумом або фейками.
  • За допомогою карток з різними типами повідомлень (наприклад, новина про новий винахід, новина про новий "кінець світу", чутки про знаменитість, важлива новина про зміни в школі) вони повинні вирішити, що потрібно залишити, а що "відфільтрувати".
  • Поясни, як це пов'язано з їхньою медіаграмотністю — учні повинні навчитися "фільтрувати" інформацію, яку вони споживають щодня.

6. Рефлексія та підсумки (5 хвилин)

• Мета: Підвести підсумки заняття і дати учням можливість висловити свої думки.
• Активність: Запитай учнів, що їх найбільше вразило, і як вони тепер ставитимуться до новин у медіа.
• Заключне слово: Підкресли важливість критичного мислення в житті і попроси їх пам'ятати про це не тільки в Інтернеті, а й у повсякденних ситуаціях.