Виховна година " Ми-діти твої, Україно!"

Тема. Ми – діти твої, Україно!

Мета.  Формувати національну свідомість школярів; виховувати патрiотичнi почуття приналежностi до українського народу; почуття любові до своєї землі, свого роду, почуття пошани до українців; вчити дітей розмовляти державною мовою.

Обладнання. Виставка малюнків, плакати,  прапорці, саморобні «долоньки» синього і жовтого кольору, намальована карта України, рушники, коровай з калиною, презентація-відеокліп про Україну.

Хід  заходу

Організаційний момент.

Учитель.

Привітайте гостей, що до нас завітали.(Діти вітаються)

Хочу чути, чого б ви усім побажали. (Всім присутнім здоров’я ми зичим й добра)

(Перед класом стають батьки з дітьми; у однієї з  мам в руках коровай на рушнику)

Учень.

Над  землею  сонце  встало,

Путь дорогу  осіяло.

Добрий  ранок,  Чорне  море,

Добрий  день,  Карпатські  гори,

Над  землею  пісня  лине,

Це  для  тебе, Україно!

Гарна  путь,  славна  путь –

Українські  діти  йдуть!

Учениця.

На  білому  світі  є  різні  країни,

Де  ріки ,  ліси  і  лани.

Та  тільки  одна  на  землі – Україна,

А  ми – її  доньки  й  сини.

Мама з короваєм:     

У  тебе  є, сину,

Велика  родина – велика,  велика  сім’я,

Найкраща  країна – твоя  Україна,

Родина  твоя  і моя.

Калина  і  м’ята, і  батьківська  хата,

Безкрайні  пшеничні  поля;

І  горда  єдина  твоя  україна

Так  ніжно  тобі  промовля:

– Гордися, мій  сину!

Я – вільна, єдина;

Трудящий  народ наш,  як  рій.

Калинова  врода

І  вічний  добробут

У  кожній  оселі  моїй

Учитель.

Дорогі мої діти, уявіть, що до нас на виховний захід завітала вся Україна в образі живої істоти, і вона хотіла б відчути, як ви її любите.

Скажіть, будь ласка, а що значить для вас Україна? (Відповіді дітей)

 Для  кожного  з  нас  перш  за  все  Україна – це  земля  наших  предків.  І  починається  вона  зі  своєї  родини,  з рідної  домівки,  де  ви  народилися  та  живете,  і  вас  огортають  любов’ю  та  турботою  найрідніші  у  світі  люди. А ще український народ каже, що Україна - це мати, ненька. (Україна-мати, умій за неї постояти) А, отже, ми-її діти. І тема нашого виховного заходу: «Ми- діти твої, Україно!»

Якщо я запитаю, чи любите ви свою Батьківщину, то я впевнена, що ви скажете так. Але це тільки слова. Своє справжнє ставлення, свої почуття українці доказують на добрих справах. Ось і наша мета доказати це Україні, яка по-доброму дивиться на вас з нашої дошки.

Той справжній українець, який знає історію України, її звичаї та традиції, вивчає їх і шанує. Мої діти можуть довести це на ділі. Наприклад, вони полюбили народні пісні, лічилки, ігри.

Діти виконують з задоволенням «Подоляночку»

 Учитель.

А ще ми пишаємось досягненнями українців, які прославили нашу країну, вони для нас є прикладом успішності, перемоги.

Діти, об’єднавшись у групи, прийняли участь у міні-проекті «Це наше і це твоє». Кожна група отримала різне завдання. За допомогою батьків вони цікавилися тим, що повинен знати кожен українець.

Звіт учнів.  (Кожна група по черзі виходить до дошки)   

І група називає славетних українців.

ІІ група називає народні символи.

ІІІ група – спортсменів-чемпіонів.

ІV група. Що дає Харків-Україні.

Учитель.

Дякую вам, дітки, що ви були допитливими і поділилися з нами своїми знаннями. Це ваші(хоч і невеликі) але перемоги, і кожна група подарує Україні маленькі прапорці перемоги, які так гордо вона буде нести. (Діти прикріпляють прапорці на карту України)

Фізкультпауза

Час і відпочити. Українці також вміють і весело відпочивати. Мої діти виконають закличку для любої України, щоб вона завжди була зігріта сонячним теплом.

Учні виконують закличку з рухами «Вийди, вийди, сонечко»

Учитель.

Що є найбільшим багатством України?(Припущення дітей).

Найбільше  багатство  нашої  землі – це  люди, яких Україна називає своїми дітьми.  Вони  зміцнюють  нашу  державу,  роблять  її  багатшою.

До нас у гості прийшли старші діти України-це ваші батьки, які трудяться на благо українського народу. Наприклад, мама Богдана, Оксана Василівна, технік-лаборант розповість, в чому полягає зміст її роботи.

Розповідь мами.

Учитель.

А мама Ксенії працює провізором аптеки. Слово надається Наталії Анатоліївні.

Розповідь мами.

Учитель.

А щоб ваші батьки могли спокійно працювати, а ми навчатись, у нас є захисники, люди-мужніх професій. І сьогодні, коли на сході України йде війна, вони там, ризикуючи своїм життям захищають українські землі, український народ. У нас в гостях тато Ксенії, Сергій Миколайович, командир військової частини, який вчить воїнів захищати Україну так вміло, щоб залишитися живими.

Побажання дітям від тата.

Учитель.

Ми хочемо подарувати оберіг вашій військовій частині, який буде захищати  життя воїнів. Мама Богдана, Оксана Василівна , зробила оберіг своїми руками, вклавши в нього свою душу.

Дякуємо вам, шановні гості, що знайшли час прийти до нас. Здоров’я вам, успіхів у праці, миру! (Батьки займають свої місця)

А ми, поки ще маленькі, будемо допомагати Україні гарним навчанням, щоб в майбутньому могли стати тим, ким мріємо в дитинстві.

Може хтось із вас хоче розказати про майбутні плани, про ваші добрі діла?

(Виступають 2-3 учні)

Учитель.

 Дивиться на вас, діти, Україна з вірою і любов’ю і радіє, що у неї такі добрі та працьовиті українці.

Давайте зігріємо Україну теплом ваших долоньок і добрими побажаннями.

 (Діти прикріплюють свої «долоньки» навколо карти України, промовляючи побажання.

Учні виконують фінальну пісню «Я малюю…».(Інсценують пісню малюнками)

Я малюю

1.Я малюю синє небо, річку і вербу,

Я малюю рідну землю, на якій живу.

Намалюю рідне місто, села і поля,

Щоб такою Україна завжди в нас була.

---------Приспів:---------------------

Будеш ти веселою, вродливою,

Виткана із сонця і тепла.

Намалюю я тебе щасливою,

Щоб завжди такою ти була.

--------------------------------------

2.Намалюю теж весняну стежку, рідний дім,

Намалюю світлий ранок, де так добре всім.

Посміхнеться щиро сонце в небі золотім,

Заспіває Україна дітям всім своїм.

---------Приспів:---------------------

Учитель.

Україна може бути спокійною і пишатися, що в неї такі діти-український народ. Хай щастить вам!