Година спілкування «Мистецтво спілкування».
Мета. Виховувати культуру спілкування; прищеплювати дітям культуру поведінки та правила поведінки, що роблять людину вихованою, культурою, духовно багатою, навички побудови культури людських стосунків. Викликати бажання у них бути прикладом для інших.
Слово вихователя.
Сьогодні ми поговоримо про культуру, про те, як треба звертатися до людей, щоб кожному було приємно з вами спілкуватись і щоб про кожного з вас люди могли сказати, що ви вихована, культурна людина. Для цього треба вміти поводитися серед людей, знати правила поведінки, вживати у своїй мові «чарівні слова».
Життя кожної людини від самого народження і до смерті минає поміж людей.
Жодна людина не існує сама по собі. Кожен з нас пов’язаний з людьми безліччю найрізноманітніших відносин .Формою такого взаємозв’язку є спілкування. Лише у спілкуванні із собі подібними людина пізнає найбільші цінності життя – дружбу і любов.
Гра «Допоможи Незнайкові».
Читання і обговорення вірша.
Сашко
Сашко в трамваї повному –
Розсівся він «як слід»…
А біля нього згорблений
Стоїть старенький дід.
Хтось до Сашка звертається:
-Чи вас у школі вчать.
Як місце лати старшому.
Як старших поважать?
- Та вчать, - Сашко відказує,-
Але оце якраз
Розпочались канікули -
Ніхто не учить нас!..
(Вихователь пропонує скласти запитання до цього вірша).
Які правила спілкування вам знайомі?
Поради психолога:
Спілкування – прагнення до взаєморозуміння.
Завжди дотримуйте дружнього тону.
Будьте обережними з образливими.
Уникайте спілкування з невихованими людьми.
(Пропонується проаналізувати прислів’я).
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що кахе.
Удар забувається , а слово пам’ятається.
Хто багато обіцяє, той рідко слово дотримує.
Культура мови – це загальноприйнятий етикет: ті звернення до людей, які прийняті у суспільстві, вітання, прощання. Побажання. Їх не так уже й багато, але відіграють вони неабияку роль у житті кожного.
Тому треба це добре знати, вміти поводитися між людьми так, щоб усім було приємно.
Пропоную розглянути такі ситуації.
Люди стоять і розмовляють, а вам конче треба щось запитати, тоді як бути? (Відповіді дітей).
Можна так: «Пробачте, будь ласка, дозвольте звернутися! Шановні пані, ви б не допомогли мені знайти будинок за адресою…? Дуже вам дякую!». На таке звернення люди, охоче відгукнуться і допоможуть, бо наш народ добрий і щирий.
І ніколи не губіть «чарівних слів», без них, як без рук, нічого не зробиш, нічого не досягнеш, їх зовсім небагато, але вони надзвичайно важливі у нашій мові це слова – прошу, пробачте, дякую, вибачте, будь ласка, вдячний вам, щиро дякую.
У нашій рідній мові
Чарівні є слова.
Слова ці всім відомі,
Бо сила в них жива.
«Добридень», «До побачення» -
І усмішка сія.
Велике мають значення
Ось ці прості слова!
Як скаже син чи донечка:
«Спасибі» вам, «Будь ласка» -
Ясніше сяє сонечко
І світ стає, як казка!
Ось ці слова, живі слова
Не забувайте, діти!
Від них і радість ожива,
В очах промінчик світить .
Від цих чарівних, добрих слів
Тепліше людям жити.
Якщо ти їх не говорив,
То треба говорити!
Це «Дякую» і «Добрий день»,
«Пробачте», «Йдіть здорові».
Вживайте, діти, їх щодень
У нашій рідній мові.
Слова-вітання і побажання дуже важливі у житті кожної людини, тому що вони створюють сприятливий мікроклімат, як необхідний усім.
Слова ввічливості ніби огортають людину теплом і добротою, захищають від злих сил, надають бадьорості і радості, впевненості і сили.
Прокинувши вранці, посміхніться, привітайте до тата й мами, до всіх, хто є у хаті, побажайте всім здоров’я і щастя. Всім відразу стане веселіше, і у вас на серці буде радісно і затишно.
А коли ви звертаєтеся до людей, то не ховайте очі, а дивіться людині у вічі щиро і відкрито, чесно і з усмішкою, бо у вашому серці те, про що ви говорите, - доброта, любов, щирість. «Доброму завжди все добре», - каже народна мудрість. І недаремно, бо вже давно помітили, що до добрих людей приходить добро, а до злих те, що заслужили. А звідси і висновок: хочеш, щоб до тебе добре ставились, то будь і ти добрим до інших. От вам , діти, золоте правило.
А на закінчення нашого спілкування заспіваємо пісню про «чарівні звичаї» і ніколи їх не будемо забувати, а будемо завжди їх вживати у мові.