28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Виховна година "На Андрія робиться дівчатам надія". Український рушник у народних звичаях і традиціях"

Про матеріал

Тема: "На Андрія робиться дівчатам надія». Український рушник у народних звичаях і традиціях"

Мета:
Навчальна мета: ознайомити учнів із зразками вишитих рушників та традиціями, що пов'язані з Днем Андрія; розширити знання учнів про види рушників, та технік виконання; навчити вишивати різними техніками рушникових швів;
Розвиваюча мета: розвивати спостережливість, увагу, акуратність;
Виховна мета: прививати любов до вишивання, виховувати повагу до звичаїв свого народу.

Перегляд файлу

Тема: «На Андрія робиться дівчатам надія». Український рушник у народних звичаях і традиціях
Мета:
Навчальна мета: ознайомити учнів із зразками вишитих рушників та традиціями, що пов’язані з Днем Андрія; розширити знання учнів про види рушників, та технік виконання; навчити вишивати різними техніками рушникових швів;
Розвиваюча мета:  розвивати спостережливість, увагу, акуратність;
Виховна мета: прививати любов до вишивання, виховувати повагу до звичаїв свого народу.
Обладнання: виставка старовинних рушників, знарядь праці, якими виготовляли полотно, стенд, ілюстровані матеріали.
 

Хід заняття

Опис
Святково прибрана світлиця. Передано національний колорит. Використано макет печі, українські рушники, старовинний посуд, коцюбу, рогачі, лавки, ткані доріжки. Присутні гуртківці в українських костюмах.
Під супровід ніжної мелодії, що поступово стихає і замовкає, учителька звертається до присутніх.
Учитель. Добрий вечір, шановна родино, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому святі.Є в нашого народу чудові традиції – колядування і вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є в народі: його пісню, мову, етнографію, історію.Хай сьогоднішній вечір відкриє перед вами, друзі, розум, мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу.Запрошуємо на наші вечорниці!
Ведучий 1. Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Люди готуються до Різдвяних свят…
Ведучий 2. Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою – «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати.
Ведучий 1. Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді – розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.
Ведучий 2. Починається все це з свята введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня). Це свято в народі називається Введенням. Хто в цей день вранці прийде першим до хати, той буде першим «полазником» на новий господарський рік.
Ведучий 1. Наступним святом є День великомучениці Катерини (7 грудня), чи, як звичайно в народі це свято називається, «Катерини», є свято дівочої долі. Напередодні цього свята колись парубки постили, щоб Бог послав їм добру жінку. В самий же день свят, сьомого грудня, дівчата ворожать і закликають долю.
Ведучий 2. Свято День св.Андрія Первозванного  припадає на 13 грудня. Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї та обряди в день цього святого мають стародавній , дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калети». З усього циклу осінніх традиційних свят день Андрія Первозванного – найцікавіший. Від нього віє чарівною староукраїнською стихією.
Ведучий 1. На другий день Андрія Первозванного, 14-го грудня, святкували колись пророка Наума. В ці дні вовки починали бігати зграями.
Ведучий 2. 17-го грудня – день Варвари Великомучениці. «Варвари» - день повороту на весну. Приповідка каже, що «Варвара ночі урвала, а дня приточила».
Ведучий 1. Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар – «щоб хліб родив та садовина рясніла».
Ведучий 2. Потім були свято Миколая, Святвечір, Коляда, Щедрий вечір,Новий рік або свято Василя, «Голодна кутя» або другий Святвечір, Водохреща,  і останнє свято зимового циклу Івана Христителя.
Ведучий 1. Сьогодні ми святкуємо День Андрія Первозванного. З давніх-давен у ніч на Андрія дівчата сходяться на вечорниці і ворожать.
Ведучий 2. Ось і ми зазирнемо у звичайну селянську хату і довідаємось, як проходило це свято.
Ведучий 1. Сходилися до однієї хати хлопці та дівчата ввечері 12-го грудня, щоб свято Святого Андрія привітати. Жартували, різні історії оповідали та в різні ігри грали, а опівночі ворожили....
Ведучий 2. ...Як тільки звечоріло, то дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав. Господиня ще вдень ком¬пот із сушених фруктів і картоплю на вареники варила. Дівчата заздалегідь прийти мали, бо вони господині приготовляти святкову вечерю допомагали.
Ведучий 1. Після заходу сонця всі збиралися, де могли у світлиці розсідалися, - і тоді цікаве дійство розпочиналося. Спочатку різні історії розпо¬відали, а тим часом деякі дівчата з господинею святковий стіл накривали, інші сиділи й вишивали.

Міняється сценка (Хата. В хаті порається господиня)

Господиня. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б музика та пісні. І то ж споконвіку так ведеться… Як згадаю… Літа… Літа… Летять, наче орли сизокрилі.

(В хату заходить гарно одягнена дочка Галя)

Господиня. Дочко, підмети хату, а то скоро дівчата прийдуть. Та не лінуйся, а то чоловік, як вийдеш заміж, учитиме… Знаєш, як в тій казці було…
Галя. Та знаю, мамо, знаю!!! Годі, мамо,вам вже говорити. Хіба я не  вмію нічого робити? А хто це стільки вишивав?
Господиня. Гаразд, Галю, допоможи мені стіл накрити, а то вже хтось іде.

(Стук в двері. Входять дівчата)

Господиня. Заходьте, гості дорогі, сідайте.

(Дівчата сідають)

Господиня. Бачу, дівчата ви рушники весільні вишиваєте, заміж хочете?
Дівчина 1. Звісно що хочем!
Господиня. А чи знаєте, що вишитий рушник може бути як благословенням так і прокляттям?
Дівчина 2. Як це?
Господиня. Розповідали мені ось яку історію.
 Мати вишила синові весільний рушник. Молодята відбули обряд і зажили мирно, але… нещасливо. Дружина довго не могла завагітніти, коли ж нарешті усе, здавалося, пішло на лад, дитина народилася мертвою. Неначе якийсь злий фатум завис над сім’єю: автомобільна аварія, втрата роботи, хвороби…
Чоловік, котрий досі був переконаним матеріалістом, дістав із шафи весільного рушника і жбурнув його матері зі словами: "Викинь геть! Через нього усі нещастя!”. Здивована ненька вирішила показати свій виріб знавцям.
— В обрядовому рушникові було щонайменше дві неприпустимі помилки. Перша полягала у тому, що жінка зшила його з двох шматків полотна. Місце з’єднання вона так майстерно замаскувала мережкою, що його зовсім не видно. Але ж, окрім декоративної, весільний рушник має ще й магічну функцію. Вишите полотно, на яке стають молоді, означає життєву дорогу. У цьому випадку вона виявилася перерізаною. Фатальною була й композиція узору. На обох кінцях рушника мати зобразила традиційну квітку-вазон, котра з давніх-давен символізує дерево роду. Під нею орнамент. Але вишивка видалася майстрині надто бідною, бо вгорі залишилося багато незашитого полотна. Тому над квіткою вона помістила ще одну суцільну смужку орнаменту.
Вишивальниця не знала, що біле полотно в центрі рушника символізує потік Божого благословення, котре живить дерево роду. Зображена над квіткою лінія закрила доступ до неї благодатної енергії. У житті це могло б означати бездітність чи навіть загибель молодої пари. Отже виходило, що той весільний рушник хоч і був майстерно вишитий добрими материнськими руками, справді ніс у собі страшну програму знищення роду. Тому відроджуючи традиції, слід насамперед розуміти їхнє значення.
Дівчина 3. А ми теж знаємо багато прикмет пов’язаних з весільним рушником.
Дівчина 4. Перш, ніж узятися за вишивання, дівчина постилася, молилася, мила руки, щоб позбутися не лише фізичного бруду, а й негативної інформації на пальцях. І лише тоді майстриня починала творити на полотні узор, як своєрідну медитацію.
Дівчина 5. Починати рукоділля найкраще зранку у четвер. Це енергетична вершина тижня. Наші далекі пращури мабуть добре відчували те, бо саме цього дня приступали до весільних рушників.
Дівчина 6. Борони Боже під час вишивання думати про щось погане, сваритися, злитися на когось. Обрядовий рушник має зберігати в собі лише найкращі мрії, найсвітліші думки й почуття. Адже то закладається програма майбутнього подружнього життя.
Дівчина 7. Дрібні огріхи не випорювали, щоб не внести хаосу у долю. Життя тече не по шаблону, отже, не біда, якщо зірочка відхилиться убік чи хвилька вийде нерівномірною.
Дівчина 8. Що ж до вибору узору, то він мав бути двобічним. Це символізувало гармонію між зовнішнім і внутрішнім світом. Якщо ж лицьова сторона виробу гарна, а зі споду перетянуто нитки і стирчать вузли, то вважали, що й життя буде про людське око.
Дівчина 9. Досить часто зустрічаються обрізні рушники, в яких довга сторона оброблена мережкою або просто підрублена. Такий рушник не можна використовувати для весільних обрядів, бо кожна обірвана чи обрізана нитка по краю вказує на сварку молодого подружжя або на проблеми із здоров’ям чоловіка чи жінки.
Дівчина 10. Оскільки це сакральне дійство, краще братися за вишивання вночі, щоб ніхто не бачив і якамога людей про це знали. Краще взагалі нікому не казати
Дівчина 11. Рушник обов’язково має містити дерево життя з птахами по обидва боки від стовбуру, що символізують міцність майбутнього шлюбу, птахи і заплутаний у візерунках хрест, хоча можна вишити його так, щоб було видно, також можна вишивати символи кохання та молодого подружжя — це калина, хміль, лілія, торянди.
Дівчина 12. Дуб  і  калина доволі часто зустрічаються у народній вишивці, поєднуючи в собі символи вічної краси і сили одночасно.
Дівчина 13. Виноград - символ таїнства створення нової сім'ї. Вишивається на родинних рушниках. Життєдайність винограду означає плодючість роду.
Дівчина 14.  Сонце, Вода і Земля - складають життєдайну трійцю. Вони є неподільними в орнаментах української вишивки.
Дівчина 15. На весільних рушниках вишивають пари голубів як символ любові і злагоди, півнів як початок нового дня, нового життя, лебедів на знак вірності один одному.  

(Стукіт в двері)

Дівчина 5. Дівчата. Чули, щось грюкнуло за дверима?
Дівчина 3. То тобі причулося.

(Стукіт повторюється)

Господиня. То, мабуть хлопці затівають щось неладне. Треба подивитися.

(Кілька дівчат вибігають і ведуть хлопця)

Дівчата (2 разом): То він хотів підперти двері, щоб не відчинялися. І вже до стріхи віника прив’язав.
Хлопець: Дівчаточка, відпустіть мене! Що хочете зроблю, будь-яке бажання виконаю!
Дівчина 1: Що з тебе можна взяти? Треба тебе покарати!
Хлопець: Дівчата, не карайте мене, а краще відпустіть. Я вам хлопців приведу.
Дівчина 4. Правду кажеш?
Хлопець: Їй-богу, приведу!

(Дівчата відпускають хлопця, а самі повертаються до роботи)

Дівчина 6. Ой, дівчатка скоро вже північ – гадати пора!
Дівчина 16. Нумо, ставайте в чергу і з лівої ноги  від столу міряймо по черзі долівку до порога: хто перший стане на нього – першою вийде заміж! (Міряють) Ура! Я ж казала, що я! (Ніби перша стала на поріг)

(Голоси за дверима)

Дівчина 8. Це певно до нас хлопці йдуть…

(Заходять хлопці)

Хлопці. Добрий вечір вашій хаті! Нам сказали, що тут на долю гадають. Можна до вас приєднатись?
Господиня. Де це ви хлопці ходили? Які збитки зробили?
1 хлопець. Ми з Юрком розібрали пліт у Романа Палія! Жодного кілка вранці не знайде. Це його за те, що не пускав Галю на вулицю.
2 хлопець. А ми Степаном ворота Івана Пісного кинули у річку.
3 хлопець. А ми із Миколою моєму сусідові розкидали стіг сіна по городу, аж до вулиці посипали доріжку! Ото роботи завтра буде, а як він буде лаятись!
4 хлопець. Та що там сіно! Мій батько розповідав, що, коли він парубкував, то клуню з хлопцями розібрав до ранку моєму дідові, - за те, що не дозволяв своїй дочці, тепер уже моїй мамі, зустрічатись з ним.
1 хлопець. А що це ви дівчата не гадаєте, невже нас соромитесь?
 
Дівчина 11. Чого це ми маєм вас соромитись? Ми зараз і вам погадаємо!
Дівчина 2. Зараз ми дамо вам тарілку з варениками. У кого із якою начинкою попадеться, того чекає така доля:
вареня - велике палке кохання;
борошно - велика мука;
копійка - цілий рік будуть гроші;
мак - сльози;
перець - твоя половинка буде сварливою;
без начинки - рік буде неприбутковим і сумним.
Дівчина 3. Витягніть кожен по соломинці. Яку довгу соломинку ви витягнете, таке життя довге матимете.

(Хлопці встають)

1 хлопець: Спасибі господине, що пустила в хату.
Господиня. Дякуємо хлопці, за те, що завітали на наші вечорниці.
Хлопці. І вам, дівчата, дякуємо! А тепер пора вас покидати. Бувайте здорові.

(Хлопці йдуть, дівчата залишаються самі)

Ведучий 1. А коли дівчата залишалися самі, то починали гадання. – правдиві, серйозні гадання.
Дівчина 7. У ніч на Андрія бабця вчила мене ворожити: пошептати до ватри, зливала розтоплений віск. Свічка горіла,  димом просочене жито тихо гойдалось, мов шляхом вколисаний віз.

(Гасне світло. У світлиці  горять свічки)

Дівчина 17. Ворожіння на кільці. Кидаєте кільце на підлогу. Якщо воно котиться до дверей, значить, дівчині скоро заміж, а чоловікові - у відрядження. Можна трактувати як відхід з дому.
Дівчина 4. Оклик перехожих. Цей спосіб ворожіння простий і легко застосовний в міських умовах. Виходите опівночі на вулицю і питаєте ім’я у першого стрічного. Саме так зватимуть вашого судженого, точно так він буде красивий і багатий. Отже, окликайте людей в іномарках (а раптом та зупиняться!). За старих часів в Єкатеринославській губернії існував такий звичай: виходячи окликати перехожих, дівчата клали на голову свіжоспечений млинець. Накиньте млинець на голову - зупиниться навіть "Швидка допомога".
Дівчина 5. Підслуховування. Забираєтеся під вікно сусідів і, природно, слухаєте. Якщо у них з’ясування відносин з биттям посуду, можна чекати "веселого" року. Якщо в будинку тиша - і у вас рік буде гармонійним.
Дівчина 2. Ворожіння на собачому гавкоті. Якщо опівночі вийти на вулицю, чуйно прислухатися і десь вдалині розрізнити собачий гавкіт - точно не уникнути весілля з іноземцем з далекого зарубіжжя. Чим глухо гавкай, тим далі зарубіжжя. Прямо з Африки можна нагадати собі. Але не приведи Господь почути собачий гавкіт прямо під вікнами! Значить, живе ваш суджений на сусідній вулиці. 
Дівчина 12. Ворожіння на полінах. Для тих, хто живе за містом. Треба підійти до стесу задом і на дотик вибрати собі поліно. Якщо воно рівне, гладке, без сучків, чоловік попадеться з ідеальним характером. Якщо поліно товсте і важке - чоловік буде спроможним. Якщо сучків багато - в сім’ї народиться немало дітей, а коли поліно криве - чоловік буде косим і кульгавим. 
Дівчина 4. Ворожіння на воску. Розплавлений віск ллють у воду і по застиглій фігурі судят-рядят про своє майбутнє.
Дівчина 7. Ворожіння під вікном. Для тих, хто любить свіже повітря і зимові морози. Опівночі треба відкрити в будинку вікно (бр-р-р!), сісти рядком і по черзі сказати: "Суджений, ряджений! Проїжджай мимо вікна!" Якщо після чиїх-небудь слів ви почуєте п’яний спів, перестрілку або шум автомобіля, значить, рік очікується веселим і весілля не за горами.
Дівчина 8. Ворожіння на ключі. Ключ кладуть в товсту книгу так, щоб його кільце (або дужка) залишалося зовні. Книгу щільно закривають, перев’язують і за кільце підвішують до крюка. Присутні навколо панночки чекають, коли книга повисне нерухомо, а потім загадують, хто з них вийде заміж. На чиєму імені книга стане крутитися, тій заміжжя не уникнути.
Дівчина 9. Ворожіння на папері, що горить. Напишіть ім’я коханої (або коханого), покладіть на тарілку і підпаліть. Якщо папірець згорить не повністю, значить, виконається бажання, яке ви пов’язуєте з цією людиною.
Дівчина 10. Кільце, шматок хліба, щітка і тютюн. Покласти всі предмети в різні ємності. Покликати дівчину, яка на себе ворожить, зав’язати їй очі і запропонувати  хай вона вибере. Хліб - до багатства, кільце - жених буде чепурун, щітка - простій людина, тютюн - чоловік попадеться що палить.
Дівчина 3. На чотири речі. В кімнаті дівчата розкладають чотири речі в один – хліб, другий – гроші, третій – стакан, четвертий – дзеркало. Яку річ вибере закритими очами ввійшовши в кімнату дівчина – такий буде її суджений. Хліб – роботяга,  стакан – пияк, гроші – багач,  дзеркало – гулящий.
Дівчина 1.  Дякуємо, тітонько. Вже й час додому йти.  Надобраніч.

(Дівчата виходять)

Господиня.  Добраніч.
От поволі затихають наші вечорниці
Не забудьте ви дорогу у наші світлиці
Хай любов і щире слово
Душу вам зігріє.
Пам'ятайте, вечорниці в ніч на Андрія.
Ведуча 1. Ну от і закінчилися наші вечорниці. Добре, що ото діти наші повертаються до минулого.
Ведуча 2. Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер
головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!
Учитель. Свято закінчилось, але ми ще не раз будемо згадувати про вишиванки у народних звичаях і традиціях. Нехай же заняття об’єднає ще більше нашу гурткову родину: дітей і батьків.
А ще заповідаю вам берегти народні традиції, бо саме на цих засадах формується культура нашого народу. І чим більше пульсуватиме незамулених джерел народної пам’яті, тим повноводнішим буде річище духовності...
 

 

docx
Пов’язані теми
Технології, Виховна робота
Додано
21 жовтня 2018
Переглядів
177
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку