17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Виховна година на тему «Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і дзвенить»

Про матеріал
поглибити знання учнів з української мови, ознайомити з окремими етапами її розвитку; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.
Перегляд файлу

«Бринить, співає наша мова,

чарує, тішить і дзвенить»

 

Виховний захід до Дня української писемності та мови

 для учнів 1-4 класів

 

Мета: поглибити знання учнів з української мови, ознайомити з окремими        етапами її розвитку; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.

 

Ведучий                   Раді ми вас привітати,

                                 бо у нас сьогодні свято –

                                 будем нашу рідну мову шанувати!

 

Ведуча                  Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

                                 стрічаємо з хлібом, любовю та миром!

 

Ведучий                  Ми живемо в Україні,

                                 де в степу із краю в край,

                                 на добро усій країні

                                 визріває урожай.

                                 Де пшениця достигає

                                 колосиста, золота,

                                 де неначе море грають

                                 і шумлять густі жита.

 

Учениця                 Українка я маленька,

                                українці батько й ненька.

                                На Вкраїні родилася,

                                в свою маму удалася.

                                Все, що рідне, я кохаю,

                                всім, хто рідний, помагаю,

                                своє  ціню, свого вчуся

                                і до рідного горнуся.

 

Учениця                Я – дівчинка –українка,

                               всіх запрошую до зали.

                               Гості, друзі, тата й мами,

                               разом з нами заспіваймо!

Ведуча

   Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки. Тут основа роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово…

        Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.       

         Без мови не може існувати народ, його культура. Мова - це один з найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

         Але багато років тому, коли люди жили в печерах, мова була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Минали століття, змінювалися люди, удосконалювалась і мова, далі відбулась велика подія:  люди винайшли письмо. Наше слов’янське слово бере початок за 30 століть до нашого часу у давнього народу - фінікійців. Це письмо запозичили і вдосконалили стародавні греки. Учений монах Кирило винайшов слов’янську азбуку.  До 24 грецьких літер було додано ще 9 літер. На нашій українській землі ця азбука прийшла 1000 років тому. Вона повсякчас змінюється і вдосконалюється. 

 

Учень                   Як довго ждали ми своєї волі слова,

                              і ось воно співа, бринить,

                             бринить, співає наша мова,

                             чарує, тішить і дзвенить.

 

Учениця               Як довго ждали ми…

                             Уклін чолом народу,

                             що мову рідну нам зберіг.

                             Зберіг в таку страшну негоду,

                             коли він сам стоять не міг.

 

Учень                   Соловїну, барвінкову,

                             колосисту навіки

                             українську рідну мову

                             в дар дали мені батьки.

                             Берегти її, плекати

                             буду всюди й повсякчас,

                             бо ж єдина, так, як мати,

                             мова в кожного із нас!

    Учень                

                                    Молитва до мови

            Мово! Пресвятая Богородице мого народу!

З чорнозему, з любистку,  м’яти,  рясту, євшан-зілля, з роси,                                                                             з дніпровської води, від зорі й місяця народжена.

Мово наша! Мудра берегине, що не давала погаснути волелюбності,славі й гордому духу.

Мово наша! Ти зцілювала втомлених духом, давала їм силу, здоровя, довгий вік і навіть безсмертя тим,що пили Тебе, цілющу джерельницю.

                            Воскресни! Повернися! Возродися!

 

Учень               Рідна мово українська,

                         Ти  - душа мого народу,

                          Будь від роду і до роду,

                          Рідна мово материнська!

                                                                                                                                            Учениця         Не цурайтесь мови, люди,

                         Рідного джерельця,

                         Хай вона струмочком буде,

                         Хай дійде до серця,                                                                                                                                                                      

Учень               

                            Хай вона в піснях лунає

                            І щодня, і в свято,

                            Соловейком хай співає

                            В українських хатах,

 

Учениця           Бо ж вона така багата,

                           Українська мова!

                           Неповторна і крилата,

                           І така чудова.     

 

 

Ведучий Молодці, діти. Ви гарно говорите про мову. Але чи знаєте ви, що у нашій рідній мові є «чарівні» слова?

 

Діти. Так, знаємо! (Діти називають «чарівні» слова — звертання, привітання, подяки.)

 

Учень              

 Є в нашій мові слова пречудові:

Гарні звертання, слова-привітання.

 Треба їх добре нам пам’ятати

 І повсякденно у мові вживати.

      «Доброго ранку!» і «Доброго дня!» —

 Не забувай говорити щодня.

 А як збираєшся спати лягати.

Не забувай «На добраніч!» сказати!

 

Учень.

 Ще коли навіть дитятко в колибі,

 Мама навчає казати «Спасибі!»

 Слово подяки завжди пам’ятай,

 «Дякую!» — слово частіше вживай!

Учениця.

 Слово чарівне відкриє нам казку.

 Лише скажи тепло й ніжно — «Будь ласка!»

 «Прошу», «Пробачте» і «Будьте здорові!»

 Музика лине у кожному слові.

 Ще й усміхнися при цьому чарівно.

 Все, як у казочці, зміниться дивно.

 Настрій поліпшиться, стане приємно.

 Кожен до тебе всміхнеться взаємно.

Учень.

 До гарного слова нам треба звикати.

 Щоб мова була як дзвінке джерело.

 Подумай сім раз, перед тим як сказати,

 Щоб слово твоє людям радість несло.

 Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

 Напоєне ласкою завжди було.

 З добром і любов’ю від серця летіло

 Й до іншого серця зі щирістю йшло.

Ведучий     

      Ми живемо в місцевості, де розмовляють багатьма мовами:  українською, російською, болгарською, молдавською, татарською та іншими. Але найчастіше ми чуємо українську і російську мови.

 На жаль, не всі прагнуть добре вивчити рідну мову і частіше поєднують ці мови в одну. Це часто призводить до кумедних ситуацій. До вашої уваги сценка з життя.(Показують учні 4 класу)

 

                              Інсценівка усмішки П. Глазового «Кухлик».

Автор              Дід приїхав із села,

                        Ходить по столиці.

                        Має гроші - не мина

                        Жодної крамниці.

                        Попросив він…

 

Дід                 Покажіть кухлик той,

                       що  скраю.

 

Продавець.    Што? Чєво?

                       Я нє понімаю.

 

Дід                 Кухлик, люба, покажіть,

                       Той, що збоку смужка.

 

Продавець    Да какой же кухлік здєсь,

                      Єслі ето кружка!

 

Автор           Дід у руки кухлик взяв

                     І насупив брови.

 

Дід               В Україні живете

                     Й не знаєте мови!

 

Продавець  У меня єсть свой язик.

                    Да к чєму  мнє мова?

 

Дід             Цим пишатися не слід,

                   Бо якраз така біда

                   В моєї корови:

                   Має, бідна, язика,

                   Та не знає мови.

Ведучий

До  краси української мови зверталося багато письменників і поетів. Послухайте уривки з творів і скажіть, хто їх написав.

1                        Тече вода з-під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

 

2                     Реве та стогне Дніпр широкий,

                       Сердитий вітер завива,
                       Додолу верби гне високі,

                       Горами хвилю підійма.

 

3                     Садок вишневий коло хати,

                       Хрущі над вишнями гудуть,

                       Плугатарі з плугами йдуть.

Ведуча

      Хто ж написав ці вірші? (Т.Шевченко) Т.Г. Шевченка називають основоположником нової української літературної мови. Він виступав, як народний поет. Шевченко писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники - наступники: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський.

Учень          

                      Учи,дитино,рідну мову,

                       Гордися нею і лелій,

                       А зрадити голубоньку чудову

                       Ти навіть в думці не посмій.

                       Молися нею юними устами.

                       Вона твоя, як серце і душа.

                       Вона від прадіда, від тата і від мами,

                       Вона - Шевченкова,Франкова,Куліша.

                       Люби її, як матінку й природу,

                       Горнись до неї - ти ж бо її син!

                       Вона – безсмертя рідного народу,

                       Могутній, вічний України дзвін.

Ведучий

       Пропоную послухати вірші і додати потрібні слова.

                Щоб розумним  й мудрим стати,

                треба рідну мову…( знати).

                А щоб вміти говорити,

                треба рідну мову …( вчити).

                Знає кожен з нас чудово –

                не прожити нам  без…( мови).

                Рідна ж мова пелюсткова,

                 мудра, світла, …( світанкова).

                 І дзвенить щодня і в свята,

                 бо вона така…( багата).

                 В ній слова такі чудові.

                  хліб і сіль на…( рушникові).

                  В ній в віках батьки і діти,

                  як без мови нам …(прожити)?

                  Понад світом хай лунає,

                  хай ніхто…(не забуває)!

     В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви. Отже, відгадаємо загадки.

( Діти передають віночок один-одному і відгадують загадки)

 

1. Що за пані у білім жупані? Дружить з рогачами,  горщиками, казанами. В роті в неї смакота.Що ж за пані то така! (Піч ).

2. Без рук,без ніг, кланяється в кожній бік (Колиска)

3. Кольорова дуга через річку пролягла. (Веселка)

4. Мене крають - не сумую, а весь рік усіх годую (Земля)

5.  Нахилилась над водою, наче та дівчина.

      В вітоньках лягла журба. Відгадали?  Я….(Верба)

     Ведуча

Молодці, діти, загадки вмієте розгадувати. А чи добре ви знаєте мовучи правильно слова вживаєте? (Відповіді дітей.) Зараз ми послухаємо, як треба правильно вживати слова.

 

Учениця

Говори правильно!

 Ну, як це правильно сказати?

 Які слова вживати нам?

 Відкрити що? Що відчиняти?

 Як дати лад усім словам?

 Що треба просто розгортати?

 Що відкупорить, відімкнуть?

 Коли слова які вживати?

 І як дитині це збагнуть?

Учень

 Все просто, в нас багата мова,

 Для всього є свої слова.

 Уважно прислухайсь до слова

 І зрозумієш ці дива.

 Прокинувсь — відкриваєш очі

 І відкриваєш дивний світ.

 І душу відкривай охоче

 Ти для добра з маленьких літ.

Учениця

 Вікно до сонця відчиняєш,

 Для друзів двері відчиняй.

 Замок у дверях відмикаєш.

 Ти добре це запам’ятай!

Учень

 Що закупорене тісненько,

 Відкупорити треба нам.

 Запам’ятай і це гарненько

 І раду всім даси словам.

 

 

Учениця

 А книжку треба розгортати

 Й перегортати сторінки.

 Щоб у житті все добре знати,

 Бо ж світ цікавий і дзвінкий.

Правильно — вірно

 В світі людині без віри не жити —

 Вірно — кохати, вірно — любити.

 Бути завжди вірним слову своєму.

 Вірні є друзі в житті у моєму.

 Друзі надійні і віддані, й щирі

 З ними живемо ми в дружбі і в мирі.

 Правильно треба все в світі робити:

 Правильно думати, правильно жити,

 Правильно треба з людьми розмовляти,

 Правильно слово умій добирати!

Учень

Лікувати і лічити

 Лікар лікує хвороби в дитини,

 Біль головний може зняти в людини.

 Лікар уміє усіх лікувати,

 Знає, як раду хворобам давати.

 Лічимо ж гроші, присутніх, машини,

 Лічимо роки і дні, і хвилини.

 Лічимо зорі, а їх є без ліку.

 Як полічити усі чоловіку?

Учениця

Числівники другого десятка

 — Назвемо числа по порядку,

 Від одного аж до десятка.

 Вперед й назад — усі відразу

 І не збиваємось ні разу!

 А з десяти до двадцяти

 Як наголос поставиш ти?

 — Казати треба — одина́дцять!

 Скажу так само — чотирна́дцять!

 Вимова в числах цих одна —

 Скрізь наголос над складом на!

Ведучий

Молодці, діти, правильно ви все сказали. Але в повсякденній розмові ви частенько вживаєте «суржики», тобто такі слова, що їх немає в літературній українській мові. Це росіянізми, слова-кальки з інших мов.

Учень.

 Так, слово кожному своє.

 Багато слів у мові є.

 Їх вивчити потрібно й знати,

 Щоб в мові правильно вживати.

 Але частенько наші діти

 Не вміють чисто говорити.

 Вживають суржики-слова,

 І слів тих повна голова.

 Вони вставляють їх в розмову,

 Свою засмічуючи мову.

Ведучий

А зараз гра на краще знання літературної мови

„Як говорити правильно”

У нас построїли красіву школу — неправильно!

У нас побудували гарну школу — правильно!

Диву даєшся — неправильно!

Не можна надивуватися! — правильно!

Більшу половину яблука я віддала братові — неправильно!

Більше ніж половину яблука я віддала братові — правильно!

Халатне відношення до навчання — неправильно!

Недбале ставлення до навчання — правильно!

Ми поняли друг друга — неправильно!

Ми зрозуміли один одного — правильно!

 

 

Ведуча

Молодці! І це ви знаєте. Народ наш дуже дотепний, він усе помічає і завжди вміє порівняти. Та так, що і декількох слів вистачить, щоб дати повну характеристику. Тому треба слово вміти добирати та правильно все сказати, щоб не бути осміяним.

Учень.

 Народ наш веселий, усе підмічає,

 Усе він побачить й завжди порівняє.

 Тому ти подумай, як хочеш сказати,

 Ніколи не смій просто словом кидати!

 Бо слово, як зброя, що може убити,

 А рани від слова вже не заживити.

Ведучий

А зараз ми перевіримо чи знаєте ви значення фразеологізмів

Поясни значення

Один за одним учні пояснюють значення порівнянь.

Кидає словом як теля хвостом.

Говорить слова як сокирою відрубує.

Влетіло як коту за сметану.

Спритна як муха в сметані.

Гарненька як зірочка в небі.

Говорить мов свиня хрюкає.

Добирає собі місця як курка на гнізді.

Кусається як муха в Спасівку.

Ведуча

Весело у нас виходить. Розумієте, діти, що слово — це зброя і ним треба вміти користуватися.

 

Учень          Буду я навчатись мови золотої

                    У трави-веснянки, у гори крутої,

                    В потічка веселого, що постане річкою.

                    В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Учениця    Розвивайся,  звеселяйся,  моя рідна мово!

                   У барвінки зодягайся, українське слово!

                   Колосися житом в полі, піснею оселі.

                   Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

                   Як з дитячої колиски мову покохали.

Учень        Розцвітай же, слово, і в родині,

                   і у школі, й на заводі, і у полі.

                   Пречудесно, Пречудово

                   Розцвітай же, слово!

Учениця  Вже кінчається свято,

                  Нам прощатись пора.

                  Ми бажаємо Вітчизні

                  Щастя, миру, добра.

Учень       Добро хай панує у вашому домі,

                 І мир нехай буде завжди.

                 Здоровя міцного і щедрої долі

                 Бажаємо  на довгі роки.                 

   Ведучий

     Гадаю, тепер ви будете ще наполегливіше вивчати рідну мову, щоб знати її і розмовляти нею, щоб збагатити свій словниковий запас. А для цього потрібно багато читати. Недаремно у народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає», «Книжка вчить, як на світі жить». Отож вчіться, читайте та іноземні мови вивчайте. Лише одне запам’ятайте — своєї мови не цурайтесь!

             Хай вам щастить!!!

 

docx
Додано
24 січня
Переглядів
130
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку