Виховна година на тему: «День Гідності та Свободи».

Виховна година на тему «День Гідності та Свободи».

Мета: показати учням значення патріотизму, мужності, свободи та демократії, нагадати про ключові події в історії України (Помаранчеву революцію 2004 р. та Революцію Гідності 2013 р.) та розширити уявлення про такі поняття, як "гідність", "честь" і "свобода". 

Етапи виховної години

Вступ 

День гідності та свободи — це державне свято, що відзначається в Україні 21 листопада, вшановуючи пам'ять про початок двох ключових подій в історії країни: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Його значення полягає в утвердженні ідеалів свободи і демократії, збереженні пам'яті про мужність та патріотизм українців, які захищали свої права і європейський вибір, а також у формуванні громадянської свідомості для нащадків. 

 

Запитання до учнів: Що для них означають слова "свобода" та "гідність"? Коли Україна святкує День Гідності та Свободи? 

  Для українців "свобода" означає право самостійно приймати рішення та бути відповідальним за них, а також відсутність пригноблення та утисків. 

"Гідність" — це моральна цінність, яка включає усвідомлення власної цінності як особистості та як громадянина, а також моральну самоповагу і повагу з боку суспільства. 

Свобода –це  можливість вибору. 

Свобода полягає у можливості вибирати свій шлях, у тому числі місце навчання, заняття, друзів, книги чи музику. 

Свобода – це відповідальність. 

Це також означає відповідальність за свої рішення та їх наслідки. 

Свобода має юридичний аспект. 

Це юридично закріплена можливість робити все, що не заборонено законом і не порушує права інших людей. 

Свобода – це свобода слова. 

Це важливий елемент демократії, який дає право вільно висловлювати свою думку без незаконних обмежень. 

Гідність

Гідність – це моральна цінність. 

Гідність — це сукупність позитивних моральних рис, усвідомлення людиною своєї громадської ваги та обов'язку.

Гідність – це самоповага. 

Гідність - це ставлення людини до себе, яке ґрунтується на усвідомленні власної цінності.

 Гідність - це також те, як суспільство ставиться до людини, визнаючи її цінність як особистості.

Гідність виявляється у вчинках, коли людина робить гідні речі, наприклад, виконує прохання чи відмовляється від хабаря з моральних міркувань. 

 

Цей День об'єднує в собі пам'ять про дві революції, що стали важливими етапами на шляху України до суверенітету та європейської інтеграції. 

 

Цей День  символізує боротьбу за демократичні цінності, права і свободи людини, що є фундаментом української нації. 

День гідності та свободи підкреслює важливість єдності українського народу та його незламність перед будь-якими викликами, що особливо актуально під час повномасштабної війни. 

Це нагадування про те, що свобода і гідність здобуваються боротьбою, і цю боротьбу українці продовжують і досі. 

 

 

 

 

 

Демонстрація короткого відео, яке пов'язано з подіями Революції Гідності та Помаранчевої революції. 

Помаранчева революція: перебіг і наслідки

У 2004 році в розпал другого туру президентських виборів в Україні розпочалися акції протесту. 21 листопада Центральна виборча комісія оголосила, що за попередніми результатами у перегонах перемагає Віктор Янукович.

На той момент він уже обіймав посаду прем’єр-міністра України і вів проросійську риторику – виступав за зовнішню співпрацю з Росією, захист її мови в Україні та подвійне громадянство для жителів держави. Його суперником був лідер опозиційного блоку Віктор Ющенко, який сформував образ проукраїнського і проєвропейського кандидата.

 

Через фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів та сумнівне минуле майбутнього "президента" Януковича люди почали виходити на мітинги.

Перші протести спалахнули на наступний день після оголошення результатів виборів.

Нечесні результати другого туру виборів спровокували протести

1. ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ

Мітинги прихильників Ющенка і противників Януковича охопили всі найбільші міста України. Центром став Майдан Незалежності у Києві, де зібралося 100 тисяч протестувальників. 23 листопада там вже стояло 400 наметів учасників революції.

На Майдані протестувальники ставили намети і використовували помаранчеву символіку

2. OLEH PETRIV

У ході протестів демонстранти почали заходити в державні

будівлі, а сторони конфлікту паралельно вели безрезультатні перемовини.

Революцію назвали "помаранчевою" через колір передвиборчої кампанії Ющенка, який активно використовували на мітингах.

3. Помаранчева революція отримала свою назву через колір символіки Ющенка
4. GLEB GARANICH

Врешті-решт 27 листопада Верховна Рада висловила недовіру

Центральній виборчій комісії. 3 грудня численні факти порушень закону під час виборів визнав Верховний Суд і оголосив повторне голосування.

26 грудня відбувся другий тур президентських виборів, у якому переміг Віктор Ющенко.

Після повторного голосування у виборах переміг Віктор Ющенко

5. AFP

На першу річницю Помаранчевої революції у 2005 році

новообраний президент оголосив 22 листопада Днем Свободи.

Через 5 років президентське крісло таки здобув Віктор Янукович і у грудні 2011 року скасував свято своїм наказом. Він об’єднав його з Днем Соборності.

Хронологія Революції Гідності

21 листопада 2013-го Кабінет Міністрів на чолі з тодішнім

прем’єром Миколою Азаровим вирішив призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом.

У цей день на Майдані Незалежності у Києві зібралося декілька сотень противників рішення, а вже 24 листопада – понад сто тисяч, розповідає фахівчиня УІНП Наталія Слобожаніна.

6. Протести спровокувала відмова влади від шляху до євроінтеграції України
7. ВЛАДИСЛАВ СОДЕЛЬ

На знак солідарності з київським Майданом на

площі вийшли жителі Львова, Луцька, Дніпра, Миколаєва, Одеси, Сум, Луганська, Чернігова та інших українських міст.

У цей час біля будівлі Кабінету Міністрів почалися перші сутички між спецпризначенцями та прихильниками євроінтеграції.

На Європейській площі з'явилося наметове містечко, звідки протестувальників намагалася вигнати тодішня міліція.

8. На Майдані Незалежності протестувальники розклали наметове містечко
9. ІВАННА КОБЄЛЄВА

29 листопада президент Віктор Янукович остаточно відмовився

від підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Тоді на Євромайдані відбувся мітинг, де опозиція вимагала відставки уряду та дострокових парламентських виборів.

30 листопада вночі бійці спецпідрозділу МВС "Беркут"

жорстоко побили кілька сотень протестувальників біля монумента Незалежності.

Відео з насильницьким розгоном протестувальників

розлетілося українськими та світовими медіа, тоді до мітингарів прибули посли країн ЄС.

1 грудня колонами до майдану Незалежності рушили вже від 500 тисяч до мільйона людей. Наметове містечко розросталося, учасників Революції почали займати державні будівлі, сутички між ними і "Беркутом" продовжувалися. Силовики штурмували Київську міську держадміністрацію.

10. 1 грудня більш ніж пів мільйона протестувальників рушили до Майдану
11. В'ЯЧЕСЛАВ РАТИНСЬКИЙ

8 грудня на бульварі Тараса Шевченка в Києві мітингарі

скинули пам'ятник Леніну. Це започаткувало "ленінопад" в усіх регіонах країни.

13 грудня Віктор Янукович уперше погодився сісти за круглий

стіл із лідерами опозиції, але вони не дійшли згоди. 16 січня у Верховній Раді ухвалили пакет "диктаторських" законів, які суттєво обмежували права громадян на протест.

Через обурення законами за кілька днів учасники Революції

Гідності вирушили до будівлі Верховної Ради. Міліція (назва сучасної "поліції" до 2017 року – ред.) застосувала світлошумові гранати, помпові рушниці та водомети, а протестувальники захищалися "коктейлями Молотова" та підпаленими барикадами.

22 січня через вогнепальні поранення на вулиці Михайла Грушевського загинули перші учасники Євромайдану – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Роман Сеник. Силові структури почали викрадати мітингарів, били та знущалися з них, діляться спогадами свідки подій.

12. 22 січня через вогнепальні поранення загинули перші мітингарі
13. В'ЯЧЕСЛАВ РАТИНСЬКИЙ

28 січня прем’єра Миколу Азарова таки відправили у відставку,

того ж дня Верховна Рада скасувала "диктаторські закони", ухвалені 16 січня. Сторони досягнули тимчасового перемир’я.

Наталія Слобожаніна каже, найтрагічнішими днями Революції

стали 18, 19 та 20 лютого.

Тоді невідомі підпалили Будинок профспілок, де надавали допомогу євромайданівцям, у ході жорстоких сутичок згоріло наметове містечко, через постріли силовиків протягом цих днів загинуло понад 70 людей.

 Вони увійшли до списку Героїв Небесної Сотні, яка загалом налічує 107 мітингувальників, які втратили життя під час Революції Гідності.

14. 18-20 лютого називають найтрагічнішими днями Революції Гідності
15. ОЛЕКСІЙ ФУРМАН

20 лютого "беркутівці" відступили з Майдану Незалежності. Невдовзі роботу відновила Верховна Рада і майже одразу ухвалила закони про дозвіл мирних зібрань. Паралельно міністри закордонних справ інших країн вели перемовини з Януковичем щодо проведення дострокових виборів.

Вночі на 22 лютого тодішній президент втік з України. Наступні

вибори призначили на 25 травня 2014 року, а до вступу на посаду нового президента його обов’язки виконував Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов.

"Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору,

демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів", – каже фахівчиня Інституту національної пам'яті.

16. Під час Революції Гідності загинули 107 протестувальників
17. МАРІЯ БАБЕНКО

Як почали відзначати День Гідності та Свободи

13 листопада 2014 року п'ятий президент України Петро

Порошенко підписав Указ № 872 "Про День Гідності та Свободи" і ним встановив, що дата відзначатиметься 21 листопада. 

Попереднім указом президент відновив окреме святкування Дня соборності України (22 січня).

"Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас

зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності", – писали в офіційному повідомленні.

Порошенко коментував підписання Указу так: "Це був

надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Мені, як президенту України, залишається лише документально засвідчити це і підписати Указ про День гідності та Свободи, який українці віднині і навіки будуть відзначати 21 листопада".

Ця дата стала наступницею Дня Свободи, який запровадив Віктор Ющенко, і з новою назвою перенеслася на 21 листопада. Сьогодні, на третій рік повномасштабного вторгнення РФ, Україна відзначатиме День Гідності та Свободи одинадцятий рік поспіль.

"Неважливо під якою б назвою існувала Росія – чи то Московське царство, чи Російська імперія, чи СРСР, чи РФ. Через проросійську владу, спільний інфопростір, російську мову, проти таких цінностей як Гідність та Свобода гібридна агресія Кремля тривала від проголошення незалежності України.

 Під час нинішньої війни наше суспільство усвідомило необхідність розриву із державою-агресором, де прояв Гідності та Свободи карався смертю", – наголошує фахівчиня УІНП Наталія Слобожаніна.

За інформацією Інституту національної пам'яті, з нагоди Дня Гідності та Свободи у Києві цьогоріч будуть проходити виставки, екскурсії, публічні дискусії та лекції, а у соцмережах започаткували флешмоб "Бути гідним", де закликають ділитися спогадами, світлинами і роздумами про Майдани.

 

 

 

 

 

 

 

 

Обговорення цінностей.

Давайте обговоримо, що надихало людей виходити на Майдан, до чого прагнули учасники революцій. 

Людей надихало невдоволення авторитарною владою, корупцією та тиском на права людини. Учасники протестів прагнули свободи, справедливості, демократичних реформ та інтеграції України до Європи. 

Крім того, вони боролися проти надмірної концентрації влади в руках керівництва та проти перетворення України на колонію Росії. 

Що надихало людей виходити на Майдан.

1.Прагнення до свободи. 

Люди виступали проти свавілля правоохоронних органів, обмеження громадянських свобод та прагнули жити в країні, де права людини захищені. 

2.Боротьба з корупцією. 

Корупція та концентрація влади в руках певних осіб стали одними з головних причин невдоволення, що штовхнуло людей на протести. 

3.Європейський вибір: 

Значна частина протестувальників підтримувала європейський вектор зовнішньої політики України, що було одним із ключових гасел Євромайдану. 

4.Національна гідність: 

Учасники протестів хотіли бачити Україну незалежною державою, а не колонією, тому боролися проти будь-яких спроб обмежити її суверенітет. 

5.Соціальна справедливість. 

Учасники прагнули до більшої соціальної справедливості та рівних прав для всіх громадян. 

До чого прагнули учасники революцій:

1.Перевибори та чесні вибори, які б відображали реальні бажання

народу.

2.Відставка  чинної влади, яка, на думку протестувальників, не здатна забезпечити належний розвиток країни.

3.Амністія  всім учасникам протестів.

4.Захист прав українського народу, зокрема, запровадження 

служби в армії виключно на території України. 

5.Націоналізація майна корупційних партій та організацій, що призвели до кризи.

6.Посилення  правоохоронної системи та запобігання свавіллю співробітників.

 

 

 

Поясніть зв'язок між гідністю, свободою, честю та патріотизмом. 

 

Як взаємопов'язані гідність і честь?

Честь, совість і гідність – це тісно пов'язані між собою поняття. Честь ми будуємо на основі своїх вчинків, які диктуються совістю. А гідність дозволяє нам зберегти честь навіть у найскладніших ситуаціях. Протягом історії людства ці поняття набували різного значення в різних культурах і суспільствах.

 

Гідність і патріотизм тісно пов'язані, оскільки патріотизм є проявом поваги та любові до своєї батьківщини, а гідність виражає шанобливе ставлення особистості до себе і інших. Гідна людина, яка поважає себе, виявлятиме повагу і до своєї країни, її культури та історії, що є основою патріотизму. Водночас, патріотизм може спонукати людину діяти гідно, захищаючи свою країну і її цінності. 

 

 

Гідність і свобода взаємопов'язані: свобода вибору та дій є необхідною умовою для реалізації гідності, а сама гідність вимагає поваги до свободи інших. Свобода дозволяє людині діяти відповідно до своїх цінностей, що формує її самоповагу та гідність. Таким чином, гідність – це не лише визнання цінності кожної особи, але й право на свободу приймати рішення. 

Свобода як передумова гідності. 

Без можливості вільно приймати рішення, жити відповідно до власних переконань та мати право на вибір, людина не може повною мірою реалізувати свою гідність. 

 

Дискусія.

  Обговоримо, як можна відстоювати гідність і свободу в сучасному світі, яку роль у цьому відіграє кожен громадянин. 

Гідність і свободу в сучасному світі можна відстоювати через повагу до прав інших, дотримання етичних норм, активну громадянську позицію та захист власних прав у правовий спосіб. Кожен громадянин відіграє ключову роль, починаючи від особистої поведінки та ставлення до інших, до участі в громадському житті та відповідальності за свої дії. 

Як відстоювати гідність і свободу:

1.Поважайте інших. 

Ставтеся з повагою до гідності кожної людини, поводьтеся толерантно, уникайте дискримінації та не порушуйте права інших своїми діями. 

2.Дотримуйтеся етики та закону. 

Дотримуйтесь моральних норм та правил, встановлених у суспільстві. Намагайтеся діяти згідно з законом, щоб не створювати ситуацій, які можуть призвести до порушень прав інших. 

3.Будьте відповідальними. 

Беріть відповідальність за свої вчинки. Якщо ви порушили гідність іншої людини, вибачтеся та прагніть змінити свою поведінку. 

4.Захищайте свої права. 

Використовуйте гарантовані законом можливості для захисту своїх прав, наприклад, звертаючись до суду для оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб. 

5.Розвивайте себе. 

Надавайте собі можливість діяти від свого імені, щоб відчувати контроль над своїм життям та розвиватися як особистість. Це допомагає відчувати надію та бути більш незалежним. 

Роль кожного громадянина

6.Поведінка та ставлення. 

Починається все з особистої поведінки. Важливо поважати інших, виявляти доброту і доброзичливість, що покращує загальну атмосферу в суспільстві. 

 

7.Громадянська активність. 

Громадяни мають право і обов'язок брати участь у громадському житті, висловлювати свою позицію, брати участь у виборах, що є основою для захисту спільних інтересів і прав. 

8.Відповідальність. 

Відповідальність кожного громадянина за свої дії, а також готовність підтримувати інших і брати участь у вирішенні суспільних проблем, є ключовим фактором для побудови справедливого суспільства. 

 

 Завершення.

 Завершимо виховну годину хвилиною мовчання на знак пам'яті про героїв, які віддали життя за свободу України.

 

Звернимося до сучасного контексту: 

  День Гідності та Свободи є особливо важливим у контексті сьогодення, а події на Майдані стали символом боротьби за волю та незалежність.