Виховна година на тему "Хвилинка цікової фізики"

Хвилинка цікавої фізики «Знайка»

               Щоб зрозуміти,чому ми не бачимо молекул і атомів-частинок,з яких складається тіла,потрібно навести такі приклади-порівняння,до яких вдаються вчені:

• якщо викласти в ряд сто мільйонів молекул води,то отримаємо ланцюжок довжиною близько 2 см.
• Молекула водню в стільки разів менша за яблуко,у скільки разів яблуко менше за земну кулю.
• Якби атоми збільшилися до розмірів маленької краплі води,то така крапля могла б накрити досить велике місто.
• Якби всі тіла стали довшими в мільйон разів (при цьому зріст середньої людини дорівнював би 1600 км,а товщина її пальця 10 км),то й тоді розмір молекули становив би половину крапки друкованого шрифту підручника з  фізики.
• У 1 см³ навколишнього повітря міститься така кількість молекул,що коли скласти стільки ж піщинок,то утвориться величезна піщана гора,яка може «закрити»,багатоповерховий будинок.

                                             Це цікаво

              Іноді під час грози коронний розряд з блискавко-відводу стає настільки сильними,що біля вістря виникає чітко видиме свічення. Таке свідчення іноді виникає й біля інших загострених предметів:на кінцях корабельних щогол,гострих верхівок дерев та ін.. Це явище було відоме ще декілька віків тому («вогні святого Ельма») і викликало містичний жах у мореплавців,що не розуміли справжньої його сутності.

                                                        ***  

              Чи знаєте ви,якою небезпечно може бути маленька електрична іскорка? Так,ота сама,яку часто можна спостерігати при вимиканні електричної лампочки чи праски. Річ у тім,що ця іскра є не що інше,як імпульсивний електричний розряд. При пробиванні повітряного проміжку за дуже короткий час (тисячні й мільйонні частки секунди) проходить надзвичайно сильний струм-до 10000 А,що зумовлює миттєве підвищення температури розрядного каналу до 40000 ⁰С. Під дією такої температури метал електродів плавиться й випаровується зі швидкістю вибуху. Внаслідок надзвичайно малої тривалості розряду руйнується лише незвичайна частина поверхні електрода. Відбувається електрична е р о з і я.

             Звичайно руйнування зазнає більшою мірою один з електродів,проте нерідко це супроводжується осіданням продуктів ерозії на іншому електроді. Особливу небезпеку становить електрична ерозія для контактів,відстань між пластинами яких невелика,бо ерозійний наріст на одній з пластинами і контакт

увесь час буде замкнений. Може бути,що пластини контакту зварюватимуться одна з одною. Це дуже небезпечно,бо реле перестає працювати. Якщо реле керує світло блокуванням або захищає коло від струмів короткого замикання,то воно може стати причиною серйозної аварії.

             Однак ця руйнівна іскорка може стати й корисною. Взяли якось деталь,до якої приєднали позитивний полюс джерела,занурили її у рідину,що не проводить електричний струм (наприклад,гас або масло),і піднесли до неї катод,щоб між ними почали проскакувати іскри. Внаслідок ерозії відбувалося місцеве (під катодом) руйнування металу деталі-анода,поступово в ній утворювалося заглиблення. Із збільшенням заглиблення катод опускали доти,поки в деталі не виникав наскрізний отвір. Причому форма отвору точнісінько відповідала конфігурації інструмента-анода. Рідина,у яку занурювали оброблювану деталь та інструмент,сприяла тому,щоб ерозія відбувалася сильніше,ніж у повітрі. До того ж в рідині ніколи не виникає наростів на катоді,бо вирвані з анода частинки металу швидко охолоджуються рідиною і осідають на дно ванни у вигляді порошку.

      Так люди змусили «непокірну» іскру корисно працювати,точно обробляти електропровідні матеріали іскровими імпульсами.

             Дивовижним є не лише те,що електричні іскрові розряди роблять у деталях отвори не гірше за свердло. Ще дивовиж ніше те,що вони з однаковими успіхом прошивають отвори як у м’яких металах (алюміній,латуні),так і в найтвердіших (відбіленому чавуні,загартованій сталі і навіть у твердих сплавах). Електричне «свердління» отворів у загартованих сталях відбувається навіть успішніше й швидше,ніж у відпалених.            

Чи знаєте ви що…

            Звичайну книгу стандартного формату в 500 сторінок не можна роздавити,навіть якщо поставити на неї 15 вагонів,навантажених вугіллям.

                                                        ***           

Теплопровідність скла настільки мала,що ви можете взяти скляну паличку,розжарену посередині за кінці,і при цьому навіть не відчути тепла. Однак цікаво те,що матеріалом з найвищою теплопровідністю є зовсім не який-небудь метал(срібло або мідь),як думають. Саму високу теплопровідність має матеріал,який так схожий на скло-алмаз.

Чи знаєте ви скільки кольорів у  веселці?

      Напевно,немає людини,яка б не милувалася веселкою. Це чудове яскраве явище ще з давніх часів захоплювало людство. Про веселку складали легенди,їй приписували дивовижні властивості. За легендою,бог Яхве після Всесвітнього потопу повісив на небо веселку на знак того,що він більше так жорстоко не каратиме людей.

      Ще в давнину люди помітили,що веселка спостерігається лише напроти Сонця і тоді,коли світило вийшло з-за хмар . Якщо стояти обличчям до Сонця , то веселки не побачиш. Веселка виникає, коли Сонце освітлює завісу дощу. Скільки кольорів у веселки? Як правило  називають сім кольорів.

        Виявляється,варіант відповіді залежить від країни мешкання. Жителі Китаю вважають,що в веселці п’ять кольорів. Для жителів США типовою відповіддю буде шість кольорів,в той же час ,як жителі України нараховують сім кольорів.

                                                     ***

         У неоднорідному середовищі (нерівномірно прогрітому повітрі) світло поширюється вздовж кривої лінії. Цим зокрема пояснюється оптичне явище, яке ми спостерігаємо, коли їдемо в тиху й спекотну погоду прямою асфальтною дорогою.                   

         Внаслідок поширення світла від блакитної ділянки земної поверхні атмосфери вздовж кривої лінії пасажирам автівки здається, ніби  попереду дорога вкрита водою. Насправді це ілюзія зору, яку іноді називають міражем.

       Багато людей чули легенду про «Летючого голландця», в існування якого в минулі століття вірили моряки всієї земної кулі. «Летючий голландець»-це величезний за розміром корабель –примара без видимої команди на борту. Він нізвідки з’являвся ,безмовно прямуючи уперед,не відповідаючи на сигнали, і так само стрімко зникав. Зустріч із кораблем- примарою вважалася фатальною, після цього потрібно було чекати шторму чи іншого лиха. Що ж насправді являв собою «Летючий голландець»? Це був ,без сумніву, верхній міраж, тобто відображення якого-небудь звичайного парусного судна, яке спокійно йшло десь далеко за горизонтом, а його збільшене і спотворене зображення у вигляді верхнього міражу піднімалося в повітря, удаючи із себе «Летючого голландця». Міраж, звісно не реагував на жодні сигнали з кораблів. Зараз  «Летючий голландець» у вигляді парусного судна зник з морів і океані, оскільки парусні судна стали рідкістю. Побачити ж міражі суден, що пливуть за видимим горизонтом, можна доволі часто.

          Багатьом людям відома легенда про злу фею Моргану. Вона начебто полюбляє дратувати зморених подорожніх- показує їм в розжареній пустелі примарні квітучі оазиси, багатоводні озера,багаті міста з садами,що висять в повітрі. Ця фея дуже підступна. Малює картини лише для того,щоб подратувати людей,змусити їх збитися з дороги, а потім, коли видіння розійдеться в повітрі,радіти з їхнього відчаю.

Фата Моргана- складний міраж, частіше це поєднання верхнього і нижнього міражів.