18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Виховна година на тему: «Наша творчість – Київщині рідній!» 7 клас

Про матеріал

Виховна година на тему: «Наша творчість – Київщині рідній!» 7 клас

Мета: поглибити знання учнів про процес хрещення Русі та його історичне значення, про творчість Т. Г. Шевченка, Лесі Українки, Катерини Білокур, М. Примаченко, творчий внесок Є. Патона,І. Сікорського; дослідити ступінь сформованості творчих здібностей учнів; розвивати критичне мислення, стимулювати творчі здібності школярів; виховувати любов до рідної Київщини, інтерес до культури та історії українського народу; формувати почуття національної гідності.

Обладнання: ілюстрований матеріал (портрети, репродукції картин), виставка творів Т. Г. Шевченка, картки для тестування.

Якщо не вірити в самого себе,

неможливо бути талановитим та геніальним.

О. Бальзак

Хід заходу

Вчитель. Доброго дня, діти! Всі ми діти великої країни – України. Та кожен українець любить і шанує край, у якому народився і виріс, своє рідне місто, свою маленьку Батьківщину.

Сьогодні ми присвятимо нашу розмову нашому рідному краю та його талановитим людям. Чи маємо ми змогу всі бути талановитими? Як можемо розвивати свої здібності, щоб розкрити природні таланти? Саме на ці питання і спробуємо знайти відповідь ми на уроці.

Творчість, здібності, обдарованість, талант

Ви постійно чуєте від своїх батьків, вчителів, що кожна людина талановита по своєму, що немає такої людини, яка б була не потрібна у цьому житті. І це є абсолютної правдою, оскільки кожен наділений своїми рисами характеру, своїми здібностями, які допомагають досягти нам певних результатів. Хтось любить читати, хтось краще рахує і полюбляє математичні обчислення, хтось малює картини не гірше видатних художників, хтось має гарний голос, хтось грає на музичних інструментах і має бездоганний слух, хтось вміє писати вірші, хтось робить чудові вироби з природного матеріалу. І перераховувати здібності, якими може бути наділена людина, можна ще досить довго.

Якщо ви добре подумаєте, то обов'язково пригадаєте за собою певні особливості, якими ви володієте краще інших. Це і є ваші здібності, розвиваючі які ви можете досягти певних творчих результатів. І коли ви починаєте робити щось не просто краще, а бездоганно, коли ви починаєте проявляти себе на вищому рівні, ось тоді і кажуть, що у вас талант. Та не обов'язково він буде проявлятися у художньому чи музичному аспекті, не обов'язково ви станете відомим спортсменом чи балетмейстером. Ви можете мати добре серце, чисті помисли, прагнути допомогти іншим, і це наділить вас особливим талантом – талантом чуйної та доброї людини.

А тепер спробуйте розказати, які здібності ви маєте, до якої творчої діяльності ви схиляєтесь? (Розповіді дітей)

Слово учителя. Велич кожного краю — в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток науки, культури, мистецтва. Багато видатних людей, що прославили Київщину, народилося і виросло в області.

Сьогодні ми станемо істориками, літературознавцями та мистецтвознавцями.

Вчитель. Хто ж заснував величне місто Київ?

( Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь).

Вчитель. А з якого джерела ми дізнаємося про заснування Києва?

(Літопис «Повість минулих літ» Нестора Літописця) .

Вчитель. Нашими давніми предками були східнослов'янські племена, які з давніх-давен жили на території України: поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі, дуліби, білі хорвати. Пращури не могли пояснити причину природних явищ, тому поклонялися природі і дерев'яним зображенням богів. Тобто, були язичниками. Минав час, на землі нашій панували Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Держава могутнішала, розвивалася. Князем став Володимир Великий.

Вчитель. Пригадайте, з якою визначною подією для Київської Русі пов'язують ім'я Володимира Великого? (Хрещення Русі)

Так, 28 липня 2013 року український народ відзначив1025-ліття з часу офіційного хрещення Русі.

Давайте поглянемо на екран та уявимо Київ 1025 років тому.

Перегляд відеофільму про хрещення Русі (www.youtube.com/watch?v=I-Dt3Yn1pHg)

Вчитель. Християнство вело Русь до ряду провідних європейських країн, сприяло її подальшому розвитку. Сьогодні перед нами золотоверхий Київ з багатовіковою історією та самобутньою культурою. Той Київ, що зростив Україні майстрів слова. У цьому році ми відзначаємо 200-річчя від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Ми називаємо його ще апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України.

Вчитель. Весь життєво-творчий шлях великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка органічно поєднаний з Укра­їною. Тут пройшло його дитинство, тут бував і жив він у 1843—1847 та 1859 рр., тут, на українській землі, над величним Дніпром-Славутою, народ поховав свого співця. Це земля його предків, що виростила поета, навчила любити й ненавидіти, земля, від якої живилася Шевченкова муза, земля, яку сходив він з краю в край, вивчаючи життя народу-трудівника, і яку оспівував у своїй творчості.

Мешканці багатьох міст і сіл на все життя зберегли спогади про перебування там Шевченка, із покоління в покоління передаючи розповіді про улюбленого поета, про місця, де любив бувати Кобзар, про його розмови з селянами.

Близько 100 населених пунктів, де побував Шевчен­ко, налічують дослідники на Україні. В одних він жив подовгу і залишив слід як поет або художник, в інших був лише проїздом.

Побував Т Шевченко і на Київщині. ( Слайд 4) Благодатна земля Київщини щедро дарувала Кобзарю сили і натхнення. На території Київщини були створені поезії „Розрита могила”, безсмертний „Заповіт”, поеми „Тризна”, „Наймичка” і „Кавказ” та десятки інших чудових поезій. Плідно працював на Київщині Т. Шевченко і як художник: створив два чудові автопортрети, які знає весь світ, десятки портретів і малюнків.

Бував у Переяславі. Безсумнівно, що приїзд поета до Переяслава восени 1845 р.,

насамперед, був обумовлений інтересом Шев­ченка до історії рідного краю, визвольної боротьби українського народу, до того, чим так славився Пере­яслав у минулому. Крім того, у Переяславі жив щирий приятель поета ще з часів перебування його в Петер­бурзі — лікар Андрій Йосипович Козачковський, який лікував Шевченка.

Тут же створює він поеми «Наймичка», «Кавказ», революційний «Заповіт».

Крім поетичних творів, у Переяславі Шевченко - художник виконав ряд малюнків.

Переяслав цікавив його як місто славного історич­ного минулого. Бувши членом Київської археографічної комісії, він не лише змальовує різні будови, але й ро­бить записи про них. Зберігся малюнок Покровської церкви виконаний Т. Г. Шевченком. ( Слайд 9) Цікавим у цьому малюн­ку є й те, що художник на першому плані зобразив убогість тогочасного міста: похилі хатки з солом'яни­ми стріхами, похилений паркан, величезну калюжу з свинею у центрі і як контраст — стрункий красивий силует Покровської церкви.

Змалював Кобзар і Вознесенський собор, збудований у 1695—1700 рр. ( Слайд 10). Ліворуч зображено єпіскопський будинок і так звану каплицю — споруду над підземним ходом, рештки якої збереглися до наших днів.

Третій малюнок зображує єдину споруду XVII ст. в Переяславі — Михайлівську церкву.

Бував митець в Березані.

На мальовничих берегах невеликої річки Недри розкинулося селище Березань Переяслав-Хмельницького району.

В тяжкі часи кріпацтва Березань належало панам Лукашевичам та Марковичам. У серпні 1843 р. сюди вперше завітав Тарас Шевченко. Зупинився поет у П. Я. Лукашевича — українського етнографа.

На околицях Березані поет бачив величезні кургани-могили. Можливо, саме вони стали приводом для написання в Березані 9 жовтня 1843 р. вірша „Розрита могила” яким було розпочато збірник поезій «Три літа». У повісті «Блізнеци» Шевченко неодноразово згадує Березань.

Перебував Шевченко у Богуславі і селах Потоці та Межигір'ї.

Богуслав - місто Таращанського району — стародавнє місто на річці Росі.

В дитинстві Тарас Шевченко багато разів бував у місті Богуславі.

Богуслав здавна відзначався як торговий центр, і Тарас разом з батьком не раз приїздив сюди. Був у цьому місті Тарас Григорович і під час подорожей по Україні.. На ночівлю Шевченко зупинився, певно, на хуторі Потік Кагарлицького району, де прожив близько двох тижнів.

У Межигір'ї , селі Києво-Святошинського району, поет був улітку 1843 р. Межигір'я, розташоване на правому березі Дніпра на північ від столиці Укра­їни, — одна з наймальовничіших київських околиць.

Відвідав Яготин.

У ЗО—40-рр. XIX ст. містечко Яготин було центром Пирятинського повіту, де жив опальний вельможа, колишній віце-король Саксонії князь М. Г. Рєпнін. Його маєток був розташований на зеленій заплаві річки Супій, в гущавині садів і гаїв, де виблискували дзеркала озер, а серед величезного парку височів палац, перевезений сюди з Києва.

З цією родиною десь у липні 1843 р. і познайомився великий український поет Тарас Шевченко, завітавши до Яготина разом з О. В. Капністом, сином відомого російського письменника, який привіз молодого художника, щоб той зняв копію з портрета М. Г. Рєпніна, виконаного відомим швейцарським художником Йозефом Горнунгом.

Перебування Т. Шевченка у Києві.

З власних спогадів поета, а також із спогадів його сучасників відомо, що Шевченкові доводилось бувати в Києві ще в дитинстві разом з батьком, а пізніше під час подорожі з Вільшаної до Вільно, коли він мандрував з обозом за своїм паном Енгельгардтом.

Під час перебування в Києві в 1843 р. Шевченко знайомився з містом та його околицями, зробив зарисовки цих місць у своєму альбомі. Збереглося чимало зарисовок історичних пам'яток, виконаних художником у самому місті.

В 1843 р. побував Шевченко і в Києво-Печерській лаврі.

Цей історичний пам'ятник вабив Шевченка чудови­ми краєвидами, що відкривалися з його території. В альбомі поета збереглися зарисовки Дальніх печер. Малював він і юрби жебраків, які купчились біля печер. У повісті «Блізнеци» Шевченко, згадуючи Києво-Печерську лавру, писав, що про того, хто не відпочивав на типографському крильці, можна сказати, що він не бував у Києві.

До наших днів збереглись малюнки: «Польський костьол у Києві», ( сьогодні там розміщений Планетарій), «Видубецький монастир», «У Києві», «Васильківський форт», зарисовки лаври,” Аскольдова могила” тощо. Оригінали їх зараз знаходяться в Державному музеї

Т. Г. Шевченка у Києві. З художніх творів, написаних у Києві, нам відомо дві поезії, датовані 1846 р.: «Лілея» та «Русалка».

Влітку 1846 р. Шевченко подає заяву на конкурс до Київського університету з метою одержати посаду викладача малювання. І хоча його й призначили на цю посаду, працювати поетові в університеті не довелося.

Час не владний над пам'яттю народу. Тарас Шевченко залишається довіку нашим безсмертним сучасником. Він з нами – живий, непоборний: у

назвах вулиць і площ, у пам'ятниках і меморіальних дошках, в мільйонах примірників своїх книг.

Одна з найкрасивіших вулиць Києва зветься бульвар Т Шевченка. Тут розташований Державний музей Т. Г. Шевченка. Тут у 24 залах зібрано більше 4000 експонатів, які розповідають про життя і творчість поета. Тут зберігаються оригінали поетичних і мистецьких творів, особисті речі поета, документи про його життя, рідкісні фотографії, першодруки творів з автографами поета, багато інших цінних експонатів.

Ще одне місце, яке нагадує про перебування поета у Києві, - університет. Коли Шевченко у 1843 році приїхав до міста, будівництво корпусу університету уже закінчувалося. Саме сюди була переведена і Археографічна комісія, в якій у 1845 році почав працювати Шевченко. Його зв'язували з університетом і особисті стосунки як з професорами, так і з демократично настроєним студентством, зокрема з членами Кирило – Мефодіївського товариства. Нині університет носить ім'я поета, а в центрі парку, навпроти університету, височить на постаменті.з червоного граніту бронзовий пам'ятник геніальному сину України.

Іменем Кобзаря в столиці України названі Державний театр опери та балету, кінотеатр. Ім'я поета носить Інститут літератури Академії наук, республіканська художня школа, одна з станцій Київського метрополітену. Щороку 9 березня , в день народження великого Кобзаря, за кращі твори в галузі літератури, мистецтва й архітектури присуджуються Державні премії імені

Т. Г. Шевченка.

Навесні, коли пробуджується природа і скресає Дніпро, біля пам'ятника великому поету перед університетом збираються тисячі киян і гостей міста, щоб вшанувати його незгасну пам'ять. В ці дні вшановують Кобзаря і мільйони людей усього світу. Минуло майже півтора століття з дня його смерті, але твори поета живуть в наших серцях.

Вчитель. Не можна не згадати про ще одну відому особистість в історії формування української культури. Це, звичайно, Леся Українка.

Лариса Петрівна Косач – таке справжнє ім'я видатної письменниці Лесі Українки. Літературне ім'я дочці вибрала мати. Леся росла хворобливою, тому навчалася вдома. Багато читала, вільно володіла кількома європейськими мовами. Перші вірші « Надія» дівчинка написала в дев'ятилітньому віці. А коли Лесі Українці було тринадцять, її поезії вже були надруковані у львівському журналі « Зоря». Леся з дитинства була здібною і старанною дитиною. Вона грала на фортепіано, виявляла інтерес до малювання. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Під час свята Водохреща в Луцьку дівчинка так захопилась, що не помітила , як промочила ноги в крижаній воді. Діагноз – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок. Та ще з дитинства поетеса засвоїла правило: «Щоб не плакать, я сміялась, змагалась із важкою недугою все життя». Зробивши так багато для рідної культури, Леся Українка була і залишається нашою національною гордістю.

Діти, а чи лише словом ми можемо звернутися до людини, доторкнутися красою її до серця?

(Ні, ще існує музика, кіно, архітектура, образотворче мистецтво тощо).

Серед видатних українських художників варто згадати Марію Приймаченко, Катерину Білокур.

Марія Оксентіївна Примаченко народилася 12 січня 1009 року в селі Болотня Іванківського району Київської області. Художниця є лауреатом Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та має звання народної художниці України.

Твори Примаченко свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура народу. Це ніби згусток емоційних вражень, і відказок, і від легенд, і від самого життя. Нерідко та чи інша композиція народжується уві сні, а потім, вранці або вдень, малюється на папері.

Твори Примаченко також народжувалися від часом несподіваних асоціацій. «Дивлюсь на підлогу — бачу, то звір, а то людина на коні»,- сказала якось Марія Авксентіївна.

Творчість Примаченко здатна викликати асоціації у глядача. Безумовно, головним фактором, що визначає неповторність мистецтва Примаченко, є її рідкісний талант,- сааме завдяки своєму натхненному покликанню зуміла вона вловити і висловити інтонацію української культури, донести її теплий і людяний тембр.

Вчитель. 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко.

На честь художниці названо малу планету 14624.

2009 року бульвар Лихачова в Києві бувперейменований на бульвар Марії Примаченко

Майстриня залишала нам у спадок прекрасні витвори мистецтва (перегляд презентації).

Народна художниця Катерина Білокур малювала казкові квіти. Чому саме казкові? Адже життя її не було схоже на казку. Не ходила вона до школи, хоч читати навчилася рано. Ніхто не вчив її малювати. Їй доводилося прясти, білити, копати, садити, збирати…

Свої перші малюнки художниця робила вуглиною на сірому домашньому полотні. Фарби готувала з бузини, калини, буряка. Але як ці фарби допомагали їй творити яскравий світ української природи. Мала Катерина Білокур багату фантазію, уяву.

Захоплення малюванням батьки Катерини вважали безглуздим заняттям. Їм здавалось, що жінка має бути доброю господинею. А вона мріяла про казкові прекрасні квіти… І твердо вирішила- буду художницею.

Шлях Катерини Білокур від села Богданівни на Київщині до художніх виставок за кордоном і до світової слави виявився нелегким, тернистим. Але перемогли таланти, наполеглива праця, нестримне бажання малювати.

Три картини Катерини Білокур («Цар – колос», « Берізка», « Колгоспне поле») у 1954 році потрапили на міжнародну виставку в Париж. Там їх побачив Пабло Пікассо. Він відгукнувся про українську майстриню пензля так: «Якби ми мали живописця такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ».

Всесвітньо відомий творець перших у світі вертольотів Ігор Сікорський народився 25 травня 1889 року в Києві. Ігор був п'ятою дитиною в родині, в якій приділяли багато уваги вихованню і розвитку дітей. Батько виховував Ігоря за власною методикою, наголошуючи на гартуванні сили, волі, умінні бачити перед собою мету. Іван Олексійович не хотів бачити сина неуком, хитрюгою, неробою. Прищеплював хлопцю високі чесноти й водночас твердість, порядність, витримку, працьовитість.

Мати Ігоря Сікорського вводила його в чудовий світ мистецтва . Вона знайомила сина з творчістю видатних музикантів, письменників, художників.

Найбільше вразило хлопчика малярство Леонардо да Вінчі, геніального італійського художника і не менш геніального вченого. Ігор придивлявся: ось крила на різних стадіях злету, ось птах долає вітер. Сам художник висловлював впевненість, що люди літатимуть, як птахи. Цій переконаності передавало безліч спостережень. На малюнках Леонардо є те, що ми назвали б тепер дельтапланом, літаком, вертольотом, парашутом.

Ігор Сікорський побудував першу модель вертольота у двадцятирічному віці. І все подальше життя присвятив авіа- конструюванню. Кожне з його досягнень було таким значним, що вже й саме могло принести світову славу його імені. Від початку виробництва гелікоптерів Сікорського ця галузь почала розвиватися в багатьох країнах світу.

Євген Оскарович Патон видатний учений у галузі мостобудування, засновник відомого у світі Інституту електрозварювання НАН України, писав: « Мені подобаються точні науки не самі собою, а можливістю їх застосування на практиці. Абстрактні формули – це не для мене. Інша річ – побачити ці формули й ряди цифр утіленими в будівельних конструкціях. А мости – один із найцікавіших видів таких конструкцій».

Мости – невтомні трудяги, у яких немає ні свят, ні вихідних. Вони працюють цілодобово, за будь – якої погоди і пори року. Багато їх залишив у спадок нащадкам Євген Оскарович Патон. Та є в Києві один Парковий. А в народі його ще називають мостом закоханих. Він – це надійність, романтичність, легкість, вишуканість, тендітність. Хочеться навіть назвати його щонайлагідніше – місток. Чудовий краєвид відкривається з нього. Ми бачимо Дніпро, по якому велично пливуть білі кораблі та снують прогулянкові річні трамвайчики. Цей міст – один із незабутніх подарунків майстра дітям, онукам, правнукам, Україні.

Вчитель. Тарас Шевченко, Леся Українка, Катерина Білокур, Ігор Сікорський, Євген Патон, безперечно, є високорозвиненими особистостями.

Існує крилатий вислів: « Людина – творець свого щастя».Ці люди створили себе.

Приємно усвідомлювати і той факт, що наш край багатий на талановиту учнівську молодь, яка завзято торує шлях до знань, науки і творчості, зберігає і примножує історію, духовні, культурні скарби рідного народу, залучає тисячі людей до світу прекрасного. На Київщині щороку проходять фестивалі та творчі конкурси, участь в яких ви неодноразово брали.

Для цього нам потрібно мати талант та розвивати свої творчі нахили. Пропоную вам перевірити наскільки ви вже сформували свої творчі здібності.

Інколи для того, щоб відповісти на деякі досить складні запитання найпростіше, що можна зробити – це пройти нескладний тест. Саме це я і пропоную вам зараз зробити. Прошу лише пам'ятати, що результати тесту не дають стовідсоткових результатів і не можуть вважатися однозначним результатом, оскільки все залежить від вас і тільки ви творці своєї долі.

Діагностичний тест «Здібності учня»

Учням, з якими здійснюється робота щодо виявлення здібностей, роздають розкреслені контрольні аркуші з номерами запитань, поруч з якими школяреві потрібно написати знак «+», якщо відповідь позитивна, і знак «—» при негативній відповіді. Зміст запитань зачитує педагог.

Контрольний аркуш

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

43

44

45

Зміст запитань:

- Чи правда, що в дитинстві ви любили:

1. Довго гратися в рухливі ігри?

2. Придумувати ігри і верховодити в них?

3. Грати в шашки та шахи?

4. Ламати іграшки, щоб побачити, що в них усередині?

5. Читати вірші, співати пісні?

6. Розмовляти з незнайомцями чи ставити запитання?

7. Слухати музику та ритмічно танцювати під неї?

8. Малювати чи спостерігати, як малюють інші?

9. Слухати чи вигадувати казки або якісь історії?

- Чи подобається тобі зараз:

10. Займатися на уроках фізичної культури чи в спортивній школі або секції?

11. Добровільно брати на себе обов'язки організатора справи?

12. Допомагати товаришам розв'язувати математичні задачі?

13. Читати про відомі відкриття та винаходи?

14. Брати участь у художній самодіяльності?

15. Допомагати іншим людям розв'язувати їхні проблеми?

16. Читати чи дізнаватися щось нове про мистецтво?

17. Займатися в художній студії, гуртках естетичного спрямування?

18. Писати твори на вільну тему?

- Чи отримуєш ти особливе задоволення:

19. Від участі та боротьби в спортивних змаганнях?

20. Від свого вміння розставити людей, розподілити роботу?

21. Від вирішення складних математичних задач?

22. Від ремонту якихось посильних тобі речей?

23. Від гри на сцені (відповіді біля дошки)?

24. Від спілкування з людьми?

25. Від знайомства з новими музичними інструментами, музичними творами?

26. Від відвідування художньої виставки?

27. Від розповіді про якусь подію, прочитане чи побачене?

- Чи часто тебе тягне:

28. До тривалих фізичних занять?

29. До справ у групах, що потребують твоєї ініціативи або наполегливості?

30. До розгадування математичних шарад?

31. До виготовлення якихось виробів (моделей)?

32. Брати участь у постановці спектаклів?

33. Допомагати людям, співчувати їм?

34. Пограти на музичному інструменті?

35. Малювати фарбами або олівцями?

36. Писати вірші, прозу чи просто вести щоденник?

- Чи любиш ти тривалий час:

37. Займатися спортом або фізичною працею?

38. Енергійно працювати разом з іншими?

39. Займатися кресленням або шашковими комбінаціями?

40. Розбиратися в механізмах, приладах?

41. Турбуватися про молодших, слабких або хворих людей?

42. Думати про долю людей, героїв книжок, які сподобалися?

43. Виконувати музичні п'єси?

44. Малювати, ліпити, фантазуючи при цьому?

45. Готуватися до виступу, повідомлення, твору?

Кожен стовпчик по вертикалі характеризує один з напрямів у розвитку здібностей особистості:

І - фізичні (спортивні) - 1, 10, 19,28,37.

ІІ – організаційні - 2, 11, 20, 29, 38.

III - математичні - 3, 12, 21,30, 39.

IV - конструкторсько-технічні - 4, 13, 22, 31, 40.

V - артистичні - 5, 14, 23, 32,41.

VI - комунікативні - 6, 15, 24, 33, 42.

VII - музичні - 7, 16, 25, 34,43.

VIII - художньо-мистецькі - 8, 17, 26,35,44.

IX - філологічні - 9, 18, 27, 36, 45.

Під час обробки даних підраховують суму позитивних відповідей у кожному стовпчику.

5. Слайд-презентація «Види творчої діяльності»

Отже, всі ви мали змогу зараз переконатися в тому, що кожен з вас володіє певними здібностями, що можуть бути корисними у житті. Саме ці здібності допоможуть вам обрати той вид творчої діяльності, в якому ви зможете реалізувати себе, свій вільний час. Видів творчої діяльності досить багато, а оскільки ми постійно захоплюємось чимось новим, з'являються нові технології, розширюється і список творчих видів діяльності людини.

Підсумки заходу

Державі потрібне розумне, сповнене творчого пошуку та таланту молоде покоління, адже саме від вас залежить майбутнє нашої країни. Працюйте над собою і пам'ятайте, що під лежачий камінь вода не тече. Бережіть і цінуйте свій рідний край, прославляйте його і шануйте.

Перегляд файлу

Виховна година на тему: «Наша творчість – Київщині рідній!»        

7 клас

Мета: поглибити знання учнів про процес хрещення Русі та його історичне значення, про творчість  Т. Г. Шевченка, Лесі Українки, Катерини Білокур,  М. Примаченко, творчий внесок Є. Патона,І. Сікорського; дослідити ступінь сформованості творчих здібностей учнів; розвивати критичне мислення, стимулювати творчі здібності школярів; виховувати любов до рідної Київщини, інтерес до культури та історії українського народу; формувати почуття національної гідності.

Обладнання: ілюстрований матеріал (портрети, репродукції картин), виставка творів Т. Г. Шевченка, відеофільм та презентація, картки для тестування.

Якщо не вірити в самого себе,

неможливо бути талановитим та геніальним.

О. Бальзак

Хід заходу

Вчитель. Доброго дня, діти!  Всі ми діти великої країни – України. Та кожен українець любить і шанує край, у якому народився і виріс, своє рідне місто, свою маленьку Батьківщину. Сьогодні ми присвятимо нашу розмову  нашому рідному краю та його   талановитим людям.  Чи маємо ми змогу всі бути талановитими? Як можемо розвивати свої здібності, щоб розкрити природні таланти? Саме на ці питання і спробуємо знайти відповідь ми на уроці. 

    Творчість, здібності, обдарованість, талант.

            Ви постійно чуєте від своїх батьків, вчителів, що кожна людина талановита по своєму, що немає такої людини, яка б була не потрібна у цьому житті. І це є абсолютної правдою, оскільки кожен наділений своїми рисами характеру, своїми здібностями, які допомагають досягти нам певних результатів. Хтось любить читати, хтось краще рахує і полюбляє математичні обчислення, хтось малює картини не гірше видатних художників, хтось має гарний голос, хтось грає на музичних інструментах і має бездоганний слух, хтось вміє писати вірші, хтось робить чудові вироби з природного матеріалу. І  перераховувати здібності, якими може бути наділена людина, можна ще досить довго. Якщо ви добре подумаєте, то обов'язково пригадаєте за собою певні особливості, якими ви володієте краще інших. Це і є ваші здібності, розвиваючі які ви можете досягти певних творчих результатів. І коли ви починаєте робити щось не просто краще, а бездоганно, коли ви починаєте проявляти себе на вищому рівні, ось тоді і кажуть, що у вас талант. Та не обов'язково він буде проявлятися у художньому чи музичному аспекті, не обов'язково ви станете відомим спортсменом чи балетмейстером. Ви можете мати добре серце, чисті помисли, прагнути допомогти іншим, і це наділить вас особливим талантом – талантом чуйної та доброї людини.

А тепер спробуйте розказати, які здібності ви маєте, до якої творчої діяльності ви схиляєтесь? (Розповіді дітей)

 Слово учителя. Велич кожного краю — в людях, які тут живуть. І особливо в тих людях, котрі своїми справами зробили внесок у розвиток науки, культури, мистецтва. Багато видатних людей, що прославили Київщину, народилося і виросло в області.

Сьогодні ми  станемо істориками, літературознавцями та мистецтвознавцями.

Вчитель. Хто ж заснував величне місто Київ?

 ( Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь).

Вчитель. А з якого джерела ми дізнаємося про заснування Києва?

          (Літопис «Повість минулих літ» Нестора Літописця) .

Вчитель. Нашими давніми предками були східнослов’янські племена, які з давніх-давен жили на території України: поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі, дуліби, білі хорвати. Пращури не могли пояснити причину природних явищ, тому поклонялися природі і дерев’яним зображенням богів. Тобто, були язичниками. Минав час, на землі нашій панували Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Держава могутнішала, розвивалася. Князем став Володимир Великий.

Вчитель. Пригадайте, з якою визначною подією для Київської Русі пов’язують ім’я Володимира Великого?  (Хрещення Русі)

Так, 28 липня 2013 року український народ відзначив1025-ліття з часу офіційного хрещення Русі.

Давайте поглянемо на екран та уявимо Київ 1025 років тому.

Перегляд відеофільму про хрещення Русі (www.youtube.com/watch?v=I-Dt3Yn1pHg)

Вчитель. Християнство вело Русь до ряду провідних європейських країн, сприяло її подальшому розвитку. Сьогодні перед нами золотоверхий Київ з багатовіковою історією та самобутньою культурою. Той Київ, що зростив Україні майстрів слова.  У цьому році ми відзначаємо 200-річчя від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Ми називаємо його ще апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України.

Вчитель. Весь життєво-творчий шлях великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка органічно поєднаний з Укра­їною. Тут пройшло його дитинство, тут бував і жив він у 1843—1847 та 1859 рр., тут, на українській землі, над величним Дніпром-Славутою, народ поховав свого співця. Це земля його предків, що виростила поета, навчила любити й ненавидіти, земля, від якої живилася Шевченкова муза, земля, яку сходив він з  краю в край, вивчаючи життя  народу-трудівника, і яку оспівував у своїй творчості.

Мешканці багатьох міст і сіл на все життя зберегли спогади про перебування там Шевченка, із покоління в покоління передаючи розповіді про улюбленого поета, про місця, де любив бувати Кобзар, про його розмови з селянами.

Близько 100 населених пунктів, де побував Шевчен­ко, налічують дослідники на Україні. В одних він жив подовгу і залишив слід як поет або художник, в інших був лише проїздом.

Побував Т Шевченко і на Київщині. ( Слайд 4) Благодатна земля Київщини щедро дарувала Кобзарю сили і натхнення. На території Київщини були створені поезії „Розрита могила”, безсмертний „Заповіт”, поеми „Тризна”, „Наймичка” і „Кавказ” та десятки інших чудових поезій. Плідно працював на Київщині Т. Шевченко і як художник: створив два чудові автопортрети, які знає весь світ, десятки портретів і малюнків.

Бував у Переяславі. Безсумнівно, що приїзд поета до Переяслава восени 1845 р.,

насамперед, був обумовлений інтересом Шев­ченка до історії рідного краю, визвольної боротьби українського народу, до того, чим так славився Пере­яслав у минулому. Крім того, у Переяславі жив щирий приятель поета ще з часів перебування його в Петер­бурзі — лікар Андрій Йосипович Козачковський, який лікував Шевченка. 

Тут же створює він поеми «Наймичка», «Кавказ», революційний «Заповіт».

Крім  поетичних   творів,    у   Переяславі   Шевченко - художник виконав ряд малюнків.

Переяслав цікавив його як місто славного історич­ного минулого. Бувши членом Київської археографічної комісії, він не лише змальовує різні будови, але й ро­бить записи про них. Зберігся малюнок Покровської церкви виконаний Т. Г. Шевченком. ( Слайд 9) Цікавим у цьому малюн­ку є й те, що художник на першому плані зобразив убогість тогочасного міста: похилі хатки з солом'яни­ми стріхами, похилений паркан, величезну калюжу з свинею у центрі і як контраст — стрункий красивий силует Покровської церкви.

 Змалював Кобзар і Вознесенський собор, збудований у 1695—1700 рр.

 ( Слайд 10).  Ліворуч зображено єпископський будинок і так звану каплицю — споруду над підземним ходом, рештки якої збереглися до наших днів.

Третій малюнок зображує єдину споруду XVII ст. в Переяславі — Михайлівську церкву.

Бував митець в  Березані. На мальовничих берегах невеликої річки Недри розкинулося селище Березань Переяслав-Хмельницького району.

В тяжкі часи кріпацтва Березань належало панам Лукашевичам та Марковичам. У серпні 1843 р. сюди вперше завітав Тарас Шевченко. Зупинився поет у П. Я. Лукашевича — українського етнографа.

На околицях Березані поет бачив величезні кургани-могили. Можливо, саме вони стали приводом для написання в Березані 9 жовтня 1843 р. вірша „Розрита могила” яким було розпочато збірник поезій «Три літа». У повісті «Блізнеци» Шевченко неодноразово згадує Березань.

Перебував Шевченко у Богуславі і селах Потоці та Межигір'ї.

Богуслав -  місто Таращанського району — стародавнє місто на річці Росі.

В   дитинстві   Тарас   Шевченко   багато   разів   бував у місті Богуславі.

Богуслав здавна відзначався як торговий центр, і Тарас разом з батьком не раз приїздив сюди. Був у цьому місті Тарас Григорович і під час подорожей по Україні.. На ночівлю Шевченко зупинився, певно, на хуторі Потік Кагарлицького району, де прожив близько двох тижнів.

У Межигір'ї , селі  Києво-Святошинського району, поет був улітку 1843 р. Межигір'я, розташоване на правому березі Дніпра на північ від столиці Укра­їни, — одна з наймальовничіших київських околиць.

Відвідав  Яготин.

 У ЗО—40-рр. XIX ст. містечко Яготин було центром Пирятинського повіту, де жив опальний вельможа, колишній віце-король Саксонії князь М. Г. Рєпнін. Його маєток був розташований на зеленій заплаві річки Супій, в гущавині садів і гаїв, де виблискували дзеркала озер, а серед величезного парку височів палац, перевезений сюди з Києва.

З цією родиною десь у липні 1843 р. і познайомився  великий український  поет Тарас  Шевченко,  завітавши до Яготина разом з О. В. Капністом, сином відомого російського письменника, який привіз молодого художника, щоб той зняв копію з портрета М. Г. Рєпніна, виконаного відомим швейцарським художником Йозефом Горнунгом. 

Перебування Т. Шевченка у Києві.

 З власних спогадів поета, а також із спогадів його сучасників відомо, що Шевченкові доводилось бувати в Києві ще в дитинстві разом з батьком, а пізніше під час подорожі з Вільшаної до Вільно, коли він мандрував з обозом за своїм паном Енгельгардтом.

Під час перебування в Києві в 1843 р. Шевченко знайомився з містом та його околицями, зробив зарисовки цих місць у своєму альбомі. Збереглося чимало зарисовок історичних пам'яток, виконаних художником у самому місті.

В 1843 р. побував Шевченко і в Києво-Печерській лаврі.

Цей історичний пам'ятник вабив Шевченка чудови­ми краєвидами, що відкривалися з його території. В альбомі поета збереглися зарисовки Дальніх печер. Малював він і юрби жебраків, які купчились біля печер. У повісті «Блізнеци» Шевченко, згадуючи Києво-Печерську лавру, писав, що про того, хто не відпочивав на типографському крильці, можна сказати, що він не бував у Києві.

До наших днів збереглись малюнки: «Польський костьол у Києві»,   ( сьогодні там розміщений Планетарій),  «Видубецький монастир», «У Києві», «Васильківський форт», зарисовки лаври,” Аскольдова могила”  тощо. Оригінали їх зараз знаходяться в Державному музеї

 Т. Г. Шевченка у Києві. З художніх творів, написаних у Києві, нам відомо дві поезії, датовані 1846 р.:  «Лілея» та «Русалка».

Влітку 1846 р. Шевченко подає заяву на конкурс до Київського університету з метою одержати посаду викладача малювання. І хоча його й призначили на цю посаду, працювати поетові в університеті не довелося.

Час не владний над пам’яттю народу. Тарас Шевченко залишається довіку нашим безсмертним сучасником. Він з нами – живий, непоборний: у

назвах вулиць і площ, у пам’ятниках і меморіальних дошках, в мільйонах примірників своїх книг.   

                Одна з найкрасивіших вулиць Києва зветься бульвар Т Шевченка. Тут розташований Державний музей  Т. Г. Шевченка.   Тут у 24 залах зібрано більше 4000 експонатів, які розповідають про життя і творчість поета.    Тут зберігаються оригінали поетичних і мистецьких творів, особисті речі  поета, документи про його життя, рідкісні фотографії, першодруки творів з автографами поета, багато інших цінних експонатів.

Ще одне місце, яке нагадує про перебування поета у Києві, - університет.   Коли Шевченко у 1843 році приїхав до міста, будівництво корпусу університету уже закінчувалося. Саме сюди була переведена і Археографічна комісія, в якій у 1845 році почав працювати Шевченко. Його зв’язували з університетом і особисті стосунки  як з професорами, так і з демократично настроєним студентством, зокрема з членами Кирило – Мефодіївського товариства. Нині університет носить ім’я поета, а в центрі парку, навпроти університету, височить на постаменті.з червоного граніту бронзовий пам’ятник геніальному сину України.

                Іменем Кобзаря в столиці України названі Державний театр опери та балету, кінотеатр. Ім’я поета носить Інститут літератури Академії наук, республіканська художня школа, одна з станцій Київського метрополітену. Щороку 9 березня , в день народження великого Кобзаря, за кращі твори в галузі літератури, мистецтва й архітектури присуджуються Державні премії імені

Т. Г. Шевченка.

Навесні, коли пробуджується природа і скресає Дніпро, біля пам’ятника великому поету перед університетом збираються тисячі киян і гостей міста, щоб вшанувати його незгасну пам’ять. В ці дні вшановують Кобзаря і мільйони людей усього світу. Минуло майже півтора століття з дня його смерті, але твори поета живуть в наших серцях.

Вчитель. Не можна не згадати про ще одну відому особистість в історії формування української культури. Це, звичайно, Леся Українка.

Лариса Петрівна Косач – таке справжнє ім’я видатної письменниці Лесі Українки. Літературне ім’я дочці вибрала мати. Леся росла хворобливою, тому навчалася вдома. Багато читала, вільно володіла кількома європейськими мовами. Перші вірші « Надія» дівчинка написала в дев’ятилітньому віці. А коли Лесі Українці було тринадцять, її поезії вже були надруковані у львівському журналі « Зоря». Леся з дитинства була здібною і старанною дитиною. Вона грала на фортепіано, виявляла інтерес до малювання. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила виборювати життя в щоденних муках і стражданнях. Під час свята Водохреща в Луцьку дівчинка так захопилась, що не помітила , як промочила ноги в крижаній воді. Діагноз – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок. Та ще з дитинства поетеса засвоїла правило: «Щоб не плакать, я сміялась, змагалась із важкою недугою все життя». Зробивши так багато для рідної культури, Леся Українка була і залишається нашою національною гордістю.

         Діти, а чи лише словом ми можемо звернутися до людини, доторкнутися красою її до серця?

(Ні, ще існує музика, кіно, архітектура, образотворче мистецтво тощо).

Серед видатних українських художників варто згадати Марію Приймаченко, Катерину Білокур.

 Марія Оксентіївна Примаченко народилася 12 січня 1009 року в селі Болотня Іванківського району Київської області. Художниця є лауреатом Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та має звання народної художниці України.

Твори Примаченко свідчать про те, що за ними стоїть велика, різноманітна школа народного мистецтва, багатовікова культура народу. Це ніби згусток емоційних вражень, і відказок, і від легенд, і від самого життя. Нерідко та чи інша композиція народжується уві сні, а потім, вранці або вдень, малюється на папері.

Твори Примаченко також народжувалися від часом несподіваних асоціацій. «Дивлюсь на підлогу — бачу, то звір, а то людина на коні»,- сказала якось Марія Авксентіївна.

Творчість Примаченко здатна викликати асоціації у глядача. Безумовно, головним фактором, що визначає неповторність мистецтва Примаченко, є її рідкісний талант,- сааме завдяки своєму натхненному покликанню зуміла вона вловити і висловити інтонацію української культури, донести її теплий і людяний тембр.

 

Вчитель. 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко.

На честь художниці названо малу планету 14624.

2009 року бульвар Лихачова в Києві бувперейменований на бульвар Марії Примаченко 

Майстриня залишала нам у спадок прекрасні витвори мистецтва (перегляд презентації).

Народна художниця Катерина Білокур малювала казкові квіти. Чому саме казкові? Адже життя її не було схоже на казку. Не ходила вона до школи, хоч читати навчилася рано. Ніхто не вчив її малювати. Їй доводилося прясти, білити, копати, садити, збирати…

Свої перші малюнки художниця робила вуглиною на сірому домашньому полотні. Фарби готувала з бузини, калини, буряка. Але як ці фарби допомагали їй творити яскравий світ української природи. Мала Катерина Білокур багату фантазію, уяву.

Захоплення малюванням батьки Катерини вважали безглуздим заняттям. Їм здавалось, що жінка має бути доброю господинею. А вона мріяла про казкові прекрасні квіти… І твердо вирішила- буду художницею.

Шлях Катерини Білокур від села Богданівни на Київщині до художніх виставок за кордоном і до світової слави виявився нелегким, тернистим. Але перемогли таланти, наполеглива праця, нестримне бажання малювати.

Три картини Катерини Білокур («Цар – колос», « Берізка»,           « Колгоспне поле») у 1954 році потрапили на міжнародну виставку в Париж. Там їх побачив Пабло Пікассо. Він відгукнувся про українську майстриню пензля так: «Якби ми мали живописця такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ».

     

Всесвітньо відомий творець перших у світі вертольотів Ігор  Сікорський народився 25 травня 1889 року в Києві. Ігор був п’ятою дитиною в родині, в якій приділяли багато уваги вихованню і розвитку дітей. Батько виховував Ігоря за власною методикою, наголошуючи на гартуванні сили, волі, умінні бачити перед собою мету. Іван Олексійович не хотів бачити сина неуком, хитрюгою, неробою. Прищеплював хлопцю високі чесноти й водночас твердість, порядність, витримку, працьовитість.

Мати Ігоря Сікорського вводила його в чудовий світ мистецтва . Вона  знайомила сина з творчістю видатних музикантів, письменників, художників.

Найбільше вразило хлопчика малярство Леонардо да Вінчі, геніального італійського художника і не менш геніального вченого. Ігор придивлявся: ось крила на різних стадіях злету, ось птах долає вітер. Сам художник висловлював впевненість, що люди літатимуть, як птахи. Цій переконаності передавало безліч спостережень. На малюнках Леонардо є те, що ми назвали б тепер дельтапланом, літаком, вертольотом, парашутом.

Ігор Сікорський побудував першу модель вертольота у двадцятирічному віці. І все подальше життя присвятив авіа- конструюванню. Кожне з його досягнень було таким значним, що вже й саме могло принести світову славу його імені. Від початку виробництва гелікоптерів Сікорського ця галузь почала розвиватися в багатьох країнах світу.    

 

Євген Оскарович Патон видатний учений у галузі мостобудування, засновник відомого у світі Інституту електрозварювання НАН України, писав: « Мені  подобаються точні науки не самі собою, а можливістю їх застосування на практиці. Абстрактні формули – це не для мене. Інша річ – побачити ці формули й ряди цифр утіленими в будівельних конструкціях. А мости – один із  найцікавіших видів таких конструкцій».

Мости – невтомні трудяги, у яких немає ні свят, ні вихідних. Вони працюють цілодобово, за будь – якої погоди і пори року. Багато їх залишив у спадок нащадкам Євген Оскарович Патон. Та є в Києві один Парковий. А в народі його ще називають мостом закоханих. Він – це надійність, романтичність, легкість, вишуканість, тендітність. Хочеться  навіть назвати  його щонайлагідніше – місток. Чудовий краєвид відкривається з нього. Ми бачимо Дніпро, по якому велично пливуть білі кораблі та снують прогулянкові річні трамвайчики. Цей міст – один із незабутніх подарунків майстра дітям, онукам, правнукам, Україні.

 Вчитель. Тарас Шевченко, Леся Українка, Катерина  Білокур, Ігор Сікорський, Євген Патон, безперечно, є високорозвиненими особистостями.

Існує крилатий вислів: «Людина – творець свого щастя». Ці люди створили себе.

 

Приємно усвідомлювати і той факт, що наш край багатий на талановиту учнівську молодь, яка завзято торує шлях до знань, науки і творчості, зберігає і примножує історію, духовні, культурні скарби рідного народу, залучає тисячі людей до світу прекрасного. На Київщині щороку проходять фестивалі та творчі конкурси, участь в яких ви неодноразово брали.

Для цього нам потрібно мати талант та розвивати свої творчі нахили. Пропоную вам перевірити наскільки ви вже сформували свої творчі здібності.

Інколи для того, щоб відповісти на деякі досить складні запитання найпростіше, що можна зробити – це пройти нескладний тест. Саме це я і пропоную вам зараз зробити. Прошу лише пам'ятати, що результати тесту не дають стовідсоткових результатів і не можуть вважатися однозначним результатом, оскільки все залежить від вас і тільки ви творці своєї долі.

 Діагностичний тест «Здібності учня»

Учням, з якими здійснюється робота щодо виявлення здібностей, роздають розкреслені контрольні аркуші з номерами запитань, поруч з якими школяреві потрібно написати знак «+», якщо відповідь позитивна, і знак «—» при негативній відповіді. Зміст запитань зачитує педагог. 

Контрольний аркуш

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

7

 

8

 

9

 

10

 

11

 

12

 

13

 

14

 

15

 

16

 

17

 

18

 

19

 

20

 

21

 

22

 

23

 

24

 

25

 

26

 

27

 

28

 

29

 

30

 

31

 

32

 

33

 

34

 

35

 

36

 

37

 

38

 

39

 

40

 

41

 

42

 

43

 

44

 

45

 

 Зміст запитань: 

- Чи правда, що в дитинстві ви любили:

1. Довго гратися в рухливі ігри?

2. Придумувати ігри і верховодити в них?

3. Грати в шашки та шахи?

4. Ламати іграшки, щоб побачити, що в них усередині?

5. Читати вірші, співати пісні?

6. Розмовляти з незнайомцями чи ставити запитання?

7. Слухати музику та ритмічно танцювати під неї?

8. Малювати чи спостерігати, як малюють інші?

9. Слухати чи вигадувати казки або якісь історії?

  - Чи подобається тобі зараз:

 10. Займатися на уроках фізичної культури чи в спортивній школі або секції?

11. Добровільно брати на себе обов’язки організатора справи?

12. Допомагати товаришам розв’язувати математичні задачі?

13. Читати про відомі відкриття та винаходи?

14. Брати участь у художній самодіяльності?

15. Допомагати іншим людям розв’язувати їхні проблеми?

16. Читати чи дізнаватися щось нове про мистецтво?

17. Займатися в художній студії, гуртках естетичного спрямування?

18. Писати твори на вільну тему?

 - Чи отримуєш ти особливе задоволення:

19. Від участі та боротьби в спортивних змаганнях?

20. Від свого вміння розставити людей, розподілити роботу?

21. Від вирішення складних математичних задач?

22. Від ремонту якихось посильних тобі речей?

23. Від гри на сцені (відповіді біля дошки)?

24. Від спілкування з людьми?

25. Від знайомства з новими музичними інструментами, музичними творами?

26. Від відвідування художньої виставки?

27. Від розповіді про якусь подію, прочитане чи побачене?

  - Чи часто тебе тягне:

28. До тривалих фізичних занять?

29. До справ у групах, що потребують твоєї ініціативи або наполегливості?

30. До розгадування математичних шарад?

31. До виготовлення якихось виробів (моделей)?

32. Брати участь у постановці спектаклів?

33. Допомагати людям, співчувати їм?

34. Пограти на музичному інструменті?

35. Малювати фарбами або олівцями?

36. Писати вірші, прозу чи просто вести щоденник?

 

- Чи любиш ти тривалий час:

37. Займатися спортом або фізичною працею?

38. Енергійно працювати разом з іншими?

39. Займатися кресленням або шашковими комбінаціями?

40. Розбиратися в механізмах, приладах?

41. Турбуватися про молодших, слабких або хворих людей?

42. Думати про долю людей, героїв книжок, які сподобалися?

43. Виконувати музичні п’єси?

44. Малювати, ліпити, фантазуючи при цьому?

45. Готуватися до виступу, повідомлення, твору?

 Кожен стовпчик по вертикалі характеризує один з напрямів у розвитку здібностей особистості:

 І - фізичні (спортивні) - 1, 10, 19,28,37.

ІІ – організаційні - 2, 11, 20, 29, 38.

III -  математичні - 3, 12, 21,30, 39.

IV -  конструкторсько-технічні - 4, 13, 22, 31, 40.

V -  артистичні - 5, 14, 23, 32,41.

VI - комунікативні - 6, 15, 24, 33, 42.

VII - музичні - 7, 16, 25, 34,43.

VIII    - художньо-мистецькі - 8, 17, 26,35,44.

IX - філологічні - 9, 18, 27, 36, 45.

Під час обробки даних підраховують суму позитивних  відповідей у кожному стовпчику.

Отже, всі ви мали змогу зараз переконатися в тому, що кожен з вас володіє певними здібностями, що можуть бути корисними у житті. Саме ці здібності допоможуть вам обрати той вид творчої діяльності, в якому ви зможете реалізувати себе, свій вільний час. Видів творчої діяльності досить багато, а оскільки ми постійно захоплюємось чимось новим, з'являються нові технології, розширюється і список творчих видів діяльності людини. 

 Підсумки заходу

    Державі потрібне розумне, сповнене творчого пошуку та таланту молоде покоління, адже саме від вас залежить майбутнє нашої країни. Працюйте над собою і пам’ятайте, що під лежачий камінь вода не тече. Бережіть і цінуйте свій рідний край, прославляйте його і шануйте.

 

docx
Додано
30 липня 2018
Переглядів
605
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку