Виховна година "Подорож до країни Щастя"

ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ЩАСТЯ

Мета. Формувати  у дітей почуття доброти, людові до навколишніх людей, допомогти дітям усвідомити , що чуйного, доброзичливого ставлення потребують не тільки рідні , а й усі люди, розвивати потребу робити добро, не чекати винагороди; виховувати у учнів порядність, бажання підтримувати один одного у скрутну хвилину.

Розпочинається година доброти

Тож прошу вас серця свої відкрити,

Щоб зрозуміти і запам’ятати,

Лише з добра усе бере початок!

Мудрець сказав: « Краса врятує світ!»

Але уже на протязі століть

Панує істина проста:

«Наш світ врятує доброта»

 

Вихователь. Діти, а хто з вас любить подорожувати?

Тож сьогодні я запрошую всіх відправитися у незвичайну подорож до чарівного, неповторного, казкового острова Щастя.

Вихователь. Діти, а як ви вважаєте, хто може жити на острові щастя?

(Відповіді дітей)

Вихователь. А щасливі люди це які?

( добрі, чуйні, веселі, виховані, чемні, ввічливі,розумні, радісні )

Вихователь .  То   ж згодні відправитися на такий острів?

Дорога буде нелегка, але я переконана, що ми впораємося з усіма труднощами, якщо будемо працювати разом, підтримуючи один одного, будемо взаємоввічливими.

Під час подорожі ми завітаємо на галявину Доброти, відвідаємо місто Ввічливість, побуваємо у музеї Чарівні слова, завітаємо  на атракціон   Гарні вчинки,

Вихователь. Подорожувати ми будемо ось на цьому чарівному кораблі.

Вихователь. Символом нашої подорожі буде ось це сонечко, яке буде зігрівати нас добром, світитиме нам вказуючи шлях, щоб ми бувай не заблукали.

ДЕВІЗ подорожі: «ОДИН–ЗА ВСІХ, ВСІ–ЗА ОДНОГО».

Вихователь. Готові? Тоді в дорогу. Візьмемо із собою гарний настрій, взаємодопомогу, будемо уважні, дисципліновані. Без цього у такій складній подорожі нам не обійтися.

Ми вирушаємо в далеку подорож.    Віддати швартові! Повний вперед!!

 (Діти виконують пісню «Остров Счастья»)

Вихователь. Наш   корабель  прибуває на галявину Доброти

Зустрічає нас господарка цієї дивовижної галявини Добродійка.

Добродійка. Вітаю вас у своєму володінні.

Врятує світ краса

—Завжди так говорили.

Тепер врятує  світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо стільки всюди зла—людина вже не та.

Тож, люди, на землі

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

Добродійка. Моя чарівна галявина ще не зацвіла. Допоможіть мені посадити на ній квіти.

Вихователь. А може допомогти тільки та дитина,  яка дасть відповіді на запитання феї Добродійки.

• З чим, або  з ким  ви порівнюєте добро?
• Що ви уявляєте, говорячи слово ДОБРОТА?

(Сміх, радість, тепло, матуся, посмішка, ввічливість, чемність, світло, сонечко).

(Діти називають свої міркування, а фея роздає їм квіточки, які вони прикріплюють на галявині).

Добродійка. А чи ви знаєте прислів’я про добро, доброту?

Метод «мікрофон» (діти називають прислів’я про добро, доброту)

Вихователь. Фея Добродійка  пропоную нам на деякий час  стати чарівниками. Пограти  у гру «Добрі чарівники»

Гра «ДОБРІ ЧАРІВНИКИ »

Добродійка торкається до когось із дітей «чарівною паличкою» і голосно каже: «Хто сьогодні найдобріший, виходь до нас скоріше!» Дитина, яка отримала «чарівну паличку», стає «чарівником». Цей учасник торкається кого-небудь із дітей «чарівною паличкою» і говорить про нього щось приємне й добре. Та дитина, до якої торкнулися, повинна сказати  що- небудь приємне іншій дитині. Так продовжується гра.

Вихователь.  Діти, час нам покидати галявину Доброти. На нас чекають нові цікаві зустрічі. Хто не встиг сказати приємні слова своєму однокласнику у вас ще буде можливість  це зробити.

Добродійка. А на добру згадку про перебування  у моєму володінні візьміть із собою ось ці правила доброти. Добродійка роздає дітям правила  Доброти.

Пам’ятка

Добро не пропаде, а зло умирає.

Добро не лихо, ходить тихо.

Хочеш собі добра, е роби нікому зла.

Де є добрі люди, там біди не буде.

Вихователь. Про добро можна багато і красиво розповідати, говорити, мріяти. Але слова не принесуть ніякої користі, якщо добрі діла не втілювати в життя, якщо гарні слова залишаться лише словами. Отож я особисто впевнена,що кожна людина може і повинна в собі зрощувати добро.

Ми  з вами не тільки говоримо про добро, а робимо його. Нещодавно ми брали участь у  благодійному   ярмарку. Учні нашого класу брали участь у благодійній акції «Подаруй іграшку», відвідавши з концертом дитячий садочок «Зірочка».

Вихователь. Поспішайте, друзі, робити добро!

Хай тепло ваших сердець зігріває всіх—і рідних, і друзів, і навіть, незнайомих людей. І тоді настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю важливу справу—приношу людям радість!».

Вихователь. Давайте подякуємо Добродійці  і пообіцяємо завжди виконувати правила доброти .  А наша подорож триває.

Вихователь. Наш корабель наближається до міста Ввічливість.

Вихователь. Нас зустрічають принцеса Вихованість і принц Будь Ласка.

Вихователь. Вони пропонують нам відвідати музей «Чарівні слова».   

Принцеса Вихованість.  Доброго дня, добродії!

Ми вітаємо вас у нашому чудовому місті. Сподіваємося ви дізнаєтеся багато цікавого.

У нашій рідній мові

Чарівні є слова.

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

 «Добрий день», «Допобачення» —

 І усмішка сія.

Велике мають значення

 Ось ці прості слова!

Принц   Будь Ласка

 Як скаже син чи донечка:

 «Спасибі» вам, «Будь ласка» —

Ясніше сяє сонечко

 І світ стає, як казка!

 Ось ці прості, живі слова

 Не забувайте, діти!

Від них і радість ожива,

 В очах промінчик світить.

Принцеса  Вихованість.

Від цих чарівних, добрих слів

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив,

 То треба говорити!

Вихователь. Діти, погляньте, щось наше сонечко засумувало, давайте його розвеселимо.

Принцеса  Вихованість. А я можу вам допомогти. У мене є промінчики, але вони незвичайні. Якщо ви правильно скажете «чарівне» слово, то зможете подарувати сонечку промінчик і ви побачите як воно зрадіє.

( діти говорять чарівні слова і отримують промінчики і прикріпляють їх до сонечка. )

Вихователь. Ой, як заграло наше сонечко, яке воно стало веселе.

Вихователь. Воно радіє з того що ви знаєте чарівні слова.  Але  мало їх знати їх необхідно використовувати у своїй мові. Це  так?

Я  пропоную вам пограти у гру«Встав чарівне слово»

1.Розтопить серце всякого сердечне слово-Дякую.

2.Якщо ти їсти вже не в силах, то скажем мамі  що?- Спасибі.

3.Зазеленіє старий пень, коли почує- Добрий день.

4.Коли згасає сонце і зоря лягає на плечі серед знайомих голосів ми чуєм – Добрий  вечір.

5.Розстає навіть крига від слова теплого-Спасибі.

6.Щоб зустрітися знову в годину призначену, кажу щиро і завжди я всім – До побачення.

Вихователь. Господарі запрошують нас відвідати атракціон «Гарні вчинки».

Вихователь. Завітаємо?  Діти, об’єднайтеся у групи, кожна група отримає малюнок. Роздивіться його і скажіть чи правильно вчинили діти ? А щоб ви зробили? (Робота у групах).

Вихователь. Поки окремі діти працюють у групах. Надаємо слово нашим джельтменам.

   1. Чесно кажучи, на ввічливу, охайну, добру дівчинку подивитись приємно! Такі дівчатка трішки схожі на казкових принцес.

 2.   Ввічливі дівчатка дуже делікатно розмовляють: не кричать, не сперечаються, не вимовляють грубих слів.

    3.Ввічлива, добра дівчинка—справжня господиня в домі: вона помиє посуд і підлогу, допоможе бабусі почистити картоплю, напоїть молоком кошенятко.

    4.Ізвичайно, кожний  ввічливий хлопчик з радістю готовий дружити з такою дівчинкою.

   5. Дівчатка, будьте принцесами!

Вихователь. Дівчатка, обіцяємо бути принцесами?  

Але і дівчаткам є що сказати.

Дівчатка—хлопчикам.

1. Гарному хлопчикові хочеться бути схожим на казкового лицаря або принца. Він завжди ввічливий з усіма дівчатками.

  2. Ввічливий хлопчик обов'язково поступиться місцем дівчинці або жінці в трамваї або в автобусі.

    3.Ввічливий хлопчик обов'язково допоможе дівчинці зняти пальто, подасть кімнатні капці мамі й бабусі, допоможе їм у домашніх справах.

   4. Хлопчики, будьте лицарями!

Вихователь.  Ці побажання здійснені? Я переконана, що наші дівчатка будуть вихованими принцесами, а хлопчики – справжніми джентльменами.

Вихователь. Давайте послухаємо дітей, які працювали у групах.

( Групи презентують свої ідеї).

Вихователь.  Ми з вами заблукали і потрапили на вулицю Бешкетників.  Але ми не злякаємося. Бо девіз нашої подорожі  «Один - за всіх,  і всі – за одного».

(З’являється Бяка  і співає пісеньку).

Шапокляк. А це що за малюки? Куди це ви зібралися?

Вихователь.  Ми подорожуємо, але трішечки заблукали.

Шапокляк.  Навіщо це вам потрібно? Ось залишайтесь з нами. (Діти відмовляються.)

Ну добре, тоді я вам дам деякі поради, якими можна скористатись у житті.

 - Ніколи не мийте руки, шию, вуха, обличчя.  Адже вони знову стануть брудними.

Навіщо марно витрачати свій час.

 - Стригтись теж необов'язково, бо як постарієш—голова облисіє.

 - Вранці зовсім необов'язково зав'язувати шнурки на черевиках, банти на кісках, бо вони протягом дня можуть і порозв'язуватися.

Вихователь. Діти, чи подобаються вам такі поради? Хіба можна ними скористатися?

Шапокляк. А як вам ось такі:

 - Якщо товариш запросив тебе на день народження, залиш подарунок удома—він тобі й самому згодиться, ні з ким у гостях не розмовляй, тільки вибирай, що смачніше, та їж;

 - Дівчатам треба завжди ставити підніжки, показувати язика, лупцювати їх;

- Якщо твій товариш упав, покажи на нього пальцем, смійся голосно, щоб він побачив, що ти не засмучений.

Вихователь. Ці поради справді хуліганські. Нам з тобою не по дорозі.

Шапокляк. Добре, я зрозуміла свої помилки. Ви й справді хороші діти. Я не буду вас більше затримувати.

Вихователь. Ой, подивіться, яка чепурна дівчинка живе на вулиці Бешкетників.

(Виходить дівчинка ).

Я дуже ввічлива і тихенька дівчинка!

Тільки не знаю, чому це на мене так сердяться в школі?

Та я ж не чіпаю нікого ніколи.

Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо.

А з цього виходить одне тільки лихо!

Оце я сказала—така в мене звичка, —

Що в Галі як мишачий хвостик косичка,

Що в Каті спідничка—неначе з рогожі,

Та ще й черевики на човники схожі,

Що в Тані волосся нечесане досі,

Що очі в Мар'янки маленькі та косі,

Що в зошиті Лесі самі тільки плями:

Напевне, бруднющими пише руками.

Я ж правду кажу їм... І що тут такого?

Та я не чіпаю ніколи нікого.

Сиджу собі тихо і в школі, і вдома,

І чом вони сердяться всі, невідомо!

Та й невинна я, що не вони, а я-я-я найкраща в світі!

Вихователь. Діти, а як ви вважаєте чому сердяться на дівчинку?

(Відповіді дітей) .

Вихователь.  На вулиці Бешкетників живе один хлопчик і він нам хоче розповісти одну цікаву історію про некультурних хазяїв. Послухайте уважно її і скажіть хто виявився некультурним?

(вірш «Некультурні хазяї»)
                  У неділю із гостей хлопчики вертались.
А дружок у них питає: «Як вам гостювалось?»
                - Та нічого, все як слід…Тільки бачиш, друже.
                  В тому домі хазяї, некультурні дуже
Некультурні хазяї, грубі, нехороші,
З нас при вході не зняли шапки і калоші.
Навіть з наших кожушин снігу не струсили.
                Тому, так як увійшли і до столу сіли.

Вихователь. Ми знаємо інші правила.

(Діти називають їх)

- Не поспішай  першим сісти за стіл.

 - Не розмовляй під час їжі.

 - Не перебивай того, хто говорить.

 - Не показуй пальцем на інших.

 - Зніми шапку, коли заходиш у приміщення.

 - Поступайся місцем людям похилого віку.

 - Вибачайся, якщо ти когось ненароком штовхнув.

Вихователь. Сподіваємося і жителі вулиці Бешкетна теж з часом стануть вихованими, ввічливим, добрими. А нам, мабуть, час збиратися. Нам приємно було побувати у вашому місті. Але на нас чекає острів Щастя. Діти давайте попрощаємося із жителями міста Ввічливих.

Принцеса Вихованість. На добру згадку ми хочемо подарувати вам правила за якими живуть жителі нашого міста.

•             Ці закони доброти, любові і дружби допоможуть вам стати щасливими.  Пам’ятайте їх, дотримуйтесь і тоді у вас буде багато друзів, які вас любитимуть і  поважатимуть.

Вихователь. Бачу  на горизонті острів Щастя.  Ми прибули на цей чарівний острів. Ми повинні виконати ще одне завдання.

Вправа «Промінчик щастя»

Вихователь. На парті перед вами лежить аркуш паперу. Вам слід намалювати сонеч­ко з чарівними промінчиками, які відходять від нього, як і промінчики вашої доброти любові, що йдуть від вашого сердечка. А на зворотному боці на­пишіть своє ім'я та ім'я сусіда по пар­ті. Притуліть сонечко до свого серця, щоб воно ввібрало найкращі почуття любові, і подаруйте його товаришеві. І нехай завжди панує в нашому кла­сі, любов, мир, дружба, злагода, по­розуміння, щастя, а в кожному серці нехай завжди горить сонечко добро­ти та любові.

Даруй усмішку людям,

Остерігайся зради,

Будь стриманим, люб`язним,

Радій усякій перемозі, отримуй ласку в Бозі.

Отак  живи  щодня і запанує в світі

Доброта.

 

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без добра загине все живе.

Тож плекай у своєму серці сад,

Йди вперед, не повертай назад.

 І нехай існує істина стара:

Людина починається з добра!

Діти співають пісню «Щастя і добра»

Пам’ятка добрих i корисних справ

•Завжди дотримуйся свого слова.

•Не будь самовпевненим.

•Не лiнуйся.

•Нiколи  не вимагай винагороди.

•Виконуй все вчасно.

•Допомагай людям сам, не чекай, доки тебе проситимуть.

•Завжди виконуй тільки добрі справи, за якi нiколи не червонiтимеш. 

•Не брехати, не кривдити та не ображати  один одного.

•Завжди підтримувати однин одного.

• Завжди діяти  по справедливості.

•Завжди поступатися, допомагати один одному.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Кириленко С., Горлан Т.  Виховання загальнолюдських цінностей, свідомої дисципліни  та культури поведінки учнів // Початкова школа.— 2006. — №10,     С.44-47.
2. Лишенко Т. людина починається з добра. – Х.: вид група «Основа», 2009. – С39.
3. Упоряд. Третяк О. Виховання ціннісного ставлення до людини на уроках літературного читання —Х. : Вид. група «Основа», 2017. —88с.

 

 

Анотація. Виховний  захід рекомендовано проводити для учнів 1-4-х класів,  з використанням проблемних та  творчих завдань, інтерактивних вправ. Захід спрямований на формування   у дітей почуття доброти, людові до навколишніх людей, допомогу  дітям усвідомити, що чуйного, доброзичливого ставлення потребують не тільки рідні, а й усі люди, розвиток  потреби робити добро, не чекати винагороди, виховання  в учнів порядності, бажання підтримувати один одного у скрутну хвилину.