6 травня о 15:00Вебінар: Продуктивна робота наприкінці семестру: онлайн-тести, проєкти та творча діяльність

Виховна година "Поезія - душі перлина"

Про матеріал

Матеріал може бути використаний для виховної години, для літературного читання поезії та для зустрічи з поетом- митцем.

Корисний педагогам-організаторам, класним керівникам, вчителям мистецтва, художньої культури та літератури у старших класах.

Перегляд файлу

                                              

  Підготувала:

художній керівник - методист та педагог-організатор навчально-виховного комплексу Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні  Руслана Шацька

                                                             2021

 

Мета: ознайомити учнів з Всесвітнім днем  поезії; вдосконалювати  навички виразного читання напам'ять творів різних жанрів, відомих митців поезії; розвивати творче мислення, уяву; виховувати любов до поезії.

Обладнання : проектор, презентація, книжкова виставка « Поезія – це скарб усіх віків, це діамант величиною в слово».

Слайд 1.

В.1  Доброго дня!

    Вітаємо вас на заході, присвяченому  Всесвітньому дню поезії.

    В.2 Поезія…Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. Поезія може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу.

Слайд 2.

 

   В.1 Сьогоднішній ліричний вернісаж « Поезія – душі перлина» присвячений Всесвітньому дню поезії, який  відзначають в Україні з 2004 року 21 березня.

Слайд 3.

 

В.2   Що таке поезія?

Це – мука:

Підступає, множиться, болить.

Іноді візьме тебе за руку,

Іноді відпустить і мовчить.

В.1 Що таке поезія?

Це -  свято:

Грає в тобі музикою слів,

Молодечо, радісно, крилато

Викресає іскру з почуттів.

В.2 Що таке поезія?

Це – совість:

Бо коли несила говорить,

То вона заплаче… І говорить,

І сльозою кожною бринить.

В.1 Що таке поезія?

Це – проза,

Що до рими пнеться в лабіринт.

Вулканічна лава, що морозить.

Жар вогню, що в спеку холодить.

В.2 Що таке поезія?

Молитва.

Звернення до Бога і людей.

Це – любові невимовне світло,

Що до Тебе крізь цю ніч веде.

В.1 У народі кажуть: доля посміхнулася, чи доля відвернулася. То, можливо, доля – це неземна дівчина, що веде нас по життю, коли посміхнеться, нам пощастить…Доля поетів прозирає крізь вірші, поезія є долею, тому виокремити щось одне – важко.

В.2 І як сьогодні  не згадати долю відомого письменника, поета, художника,  Тараса Григоровича  Шевченка.  

Слайд 4.

Читець: уривок з поеми «Сон» Матвійчук Оксана

В.1 Кожному народові  Бог дав величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею…

   В.2 Для українців такою постаттю є Тарас Шевченко. Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки людина, яку вивчають та читають, а черпають сили і надії з його  пророчих слів.

В.1 У  Шевченка ми вчимося любити свою рідну землю, вчимося шанувати свою історію, своє минуле. Ми вчимося бути справжніми українцями, адже Шевченко – це совість кожного, хто живе на  українській землі.

        Слайд 5

                           Пісня «Не тополю високую»

                                  Виконує Анна Галяк

 

 

Слайд 6

В.2 Поезія Лесі Українки – чарівна квітка, але та квітка – огниста, пронизана « прудкими іскрами».

В.1 Обдарована від Бога дивовижної сили поетичним талантом, Леся Українка піднесла до нього і свій Дух, сягнувши вершин, на які одважуються зійти тільки генії.

В.2 «Тихий спів» поетеси був непримиримий до рабського приниження, лицемірства, до моральної убогості і тиранії. Її твори пронизані любов’ю до людини, світлою вірою в перемогу добра і справедливості.

 В.1 Донька Прометея, як прозвали Лесю Українку несла вогонь своїх поезій за життя людям, несе і зараз, устами нашими.

Слайд 7.

Читець: Литвинчук Христина

 Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане

Та кора льодовая, міцна,

Може, квіти зійдуть – і настане

Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

В.1 Висока поезія – чарівниця допомагає зберегти в душі добре, чисте, і вічне. Зараз ми відправимось у світ музики і поезії.

                          ( Гра на гітарі Алексєйчук Василь)

Слайд

В.2 Один мудрець сказав:

« Пісня – то розмова з власним серцем», а інший, що « пісня – птиця, яка не знає кордонів. Вона ковток свіжого повітря, котрий пробуджує душу».

  В.1  Українська народна пісня є одним із найкращих і найбагатших виявів душі нашого народу і займає між усіма культурними народами світу одне з перших місць.

В.2 Українська пісенна культура − одне з найцінніших духовних надбань народу за багатовікову його історію. Ставши невід’ємною складовою частиною кращих набутків світу, вона посіла в них справді визначне місце.

В.1 У народних піснях відображено найрізноманітніші прояви життя працелюбного народу − його нелегку, але героїчну історію, тривалу й запеклу боротьбу з чужоземними поневолювачами.


      В.1Народна пісня − незатьмарене джерело життя нашого співочого люду. Вона
правдиво відгукувалась на найрізноманітніші події в житті українців. Виняткова мистецька краса випливає з поетичних слів і мелодій пісень про кохання, про красу рідної землі та колоритно оспівує чарівну природу нашого краю.

Читець: Легенда про пісню

В.1 Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці-любов до господарювання, німці-дисципліну і порядок, італійці отримали хист до музики…

Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

В.2 І  Бог, звернувся до неї.

– Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ.

Це пісня.

Узяла дівчина -Українка дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

В.1 З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.

                          Вірш «Сафо» Сорока Діана 9.1

Слайд 9.

В.2 В народі  говорять: там, де виростають квіти, усміхається земля. На українській землі зросли і уславили її прекрасні поети.  Яскравою зорею на небосхилі української поезії спалахнула творчість Олександра Олеся.

В.1 Олесь з’явився у саду української поезії, наче влетів соловей, і затьохкав, і зачарував. У кожному вірші билася пісня, як пташка, в рядках звучали мелодії , які композитори підхоплювали і покладали поезію на музику. Його поезії про кохання мелодійні, і ніжні, і ніби самі переливаються у пісню.

В.2 Затремтіли струни у душі моїй...
Ніжні, ніжна пісня задзвеніла в ній...
Що ж до їх торкнулось? Чи проміння дня,
Чи журба, і радість, і любов моя?!

В.1 Задзвеніли струни ще ніжніш-ніжніш...
Мабуть, ти до мене думкою летиш,
Мабуть, ти це в'єшся у душі моїй
І крилом черкаєш срібні струни в ній.

Олександр Олесь « Любов».

Читець Тищук Денис

О, не дивуйсь, що ніч така блакитна...
Що вийдеш ти, то знала ніч оця, -
І через те вона така привітна,
Ясна і ніжна без кінця...

О, не дивуйсь, що пахощі навколо,
Що, мов зомлілі, дивляться квітки, -
Ця ніч твоє квітчає ними чоло
І з них тобі плете вінки.

О, не дивуйсь, що стільки зір на небі,
Що ночі так прозора срібна мла, -
Ця ніч ясна убралася для тебе,
Для тебе й срібло розлила.

І тільки ти в кімнату підеш з ганку,
Погасне тихо й журно свято скрізь,
А хмарна ніч проплаче аж до ранку
Дощем рясним невтішних сліз...

Слайд 10.

В.2 Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Андрія Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не оспівати це почуття, бо він своєю поезією закликає йти читачів назустріч життю і сам іде попереду.

В.1 Найкращим поетом – піснярем вважається Андрій Малишко. Людяні пісні народжувалися в його серці. Ім'я видатного поета Малишка глибоко вросло в пам'ять людей, для яких звучало його поетичне слово.

Андрій Малишко « Перша любов моя, перше кохання».

Читець: Степанюк Данило

 Перша любов моя, перше кохання, 
Стежечка, стоптана в білій росі, 
Тихе зітхання, дальнє світання, 
Може, його і не бачили всі.

Там щебетала в яру криниця,
Там, у бузках, за вікном отим, 
Миле обличчя і досі сниться 
Мрією, спогадом, сном золотим.

В.2 Вірші Андрія Малишка – найспівучіші і багато з них покладені на музику. Його пісні запам'ятовуються, слово лине легко, наспівно, лірично. І тому я пропоную усім пригадати відому пісню Платона Майбороди покладену на слова Андрія Малишка « Пісня про рушник» і виконати нашою дружньою спільнотою. 

 « Пісня про рушник»

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Слайд 11.

В.1 Велике мистецтво не знає сивини. Вірші Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри не в'януть тому, що вони народні. До вашої уваги вірш Володимира Сосюри « Білі акації будуть цвісти».

Читець: Матич Серафим

Бiлi акацiï будуть цвiсти
в мiсячнi ночi жагучi,
промiнь морями заллє золотий
рiчку, i верби, i кручi...

Будем iти ми з тобою тодi
в нiжному вiтрi до рання,
вип'ю я очi твоï молодi,
повнi туману кохання...

Солодко плачуть в садах солов'ï,
так, як i завжди, незмiнно...
В тебе i губи, i брови твоï,
як у моєï Вкраïни...

Ось вона йде у вiнку, як весна...
Стиснулось серце до крику...
В ньому злилися i ти, i вона
в образ єдиний навiки.

Слайд 12.

В.2 « Поезія. Таке коротке і таке змістовне слово! Воно і втішить, і пригорне, і приголубить. Часто спогади ніжним серпанком оповивають душу, та на серці тихий сум за втраченим. Вночі думається краще, коли навколо тиша. Часто згадується рідне село, де все було наймиліше. Думки бродять рідними місцями. Мої вірші є своєрідним поетичним щоденником. Усі свої болі, все, що почула, побачила, виливаю на папері. З поезією стає легше на душі». Це вислів поетеси Ліни Костенко, яку вважають найправдивішою поетесою сучасності. Хотілось би зауважити, що день народження цієї чарівної жінки напередодні Всесвітнього дня поезії. 19 березня 2021 року їй виповнився 91 рік!

В.1 Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду. Зараз вона воліє мовчати, але з нами завжди говорять її твори: про народ , про мову , про  красу і природу , та про прекрасне – про жінку.
 

Ліна Костенко «Про жінок ».

Читець Кравченко Віталій

Слайд 13.

    В.1«Ковель - рідне місто моє, ти мов квітка у центрі Волині», - ці слова написав Анатолій Володимирович Семенюк, знаний на Волині поет, краєзнавець, журналіст. Почесний громадянин нашого затишного і привітного міста .

В.2 Скільки б віршів не було написано про Ковель, а цей назавжди став найвідомішим та найулюбленішим для ковельчан, що покладений на музику Миколою Гересом і лунає у виконанні відомого співака-ковельчанина Володимира Михалевича. Це – «Пісня про Ковель».

                          Звучить « Пісня про Ковель»

 
   В.1 Пише Анатолій Володимирович про те, що на серці. Здебільшого відомі поети та письменники починали писати ще у дитинстві. Анатолій Семенюк, швидше, є винятком. Свій перший вірш він написав у 49.

 В.2 Написано сотні віршів, у співавторстві з композиторами створено десятки пісень. Є оповідання, нариси, поеми. Найдорожчими для себе поет вважає вірші про маму.  

Анатолій Семенюк « Молитва».

Читець: Хохлова Христина

Під твоїм покровом, мила мамо,

Все земне життя  моє пройшло.

Ночі не доспала і вставала рано,

Щоб зерно любові у мені зросло.

Мамо, мамо, Ангел мій небесний,

У думках цілую твої руки,

Згадую щасливі наші весни.

Голосу твого я чую звуки.

Щохвилини я до тебе лину,

Щоб твоїм зігрітися теплом,

Як колись, немов мала дитина,

 Заховатись хочу під  твоїм крилом.

Рідна, мила матінко – покрово,

Ти мене ростила й берегла.

Квітка світу – ти життя основа,

Берегиня вічного святого джерела.

В.1 У своїй творчості Анатолій Семенюк  завжди дотримується принципу: у віршах обов’язковою є присутність добра і любові.
Саме він – один із тих, хто пише історію Ковеля. Про події з життя громади, портрети знаних людей краю, статті на актуальні теми, про політичне і світське життя, про кохання. У віршах чи прозі, художньо чи документально – усе залишає у спадок майбутнім поколінням.

В.2 Досить цікава книга Анатолія Семенюка: «Ковель: шлях через віки». Видання містить найповнішу інформацію про 700-літню історію міста та вірші місцевих поетів. Це дослідницька робота, над якою автор працював два роки. Він проаналізував низку архівних матеріалів, поспілкувався з ковельчанами, вивчив історичні факти та події, згадав відомих особистостей, які багато зробили для міста.

В.1 І сьогодні ця талановита людина у нас в гостях! Запрошуємо до слова Анатолія Володимировича Семенюка.

( виступ поета)

Слайд 14.

В.2 Поезія — це мистецтво, що вірить  у правду і любов, радощі і страждання, зустрічі і розлуки, тому поезія, живе й житиме, доки людське серце наповнюватимуть найтонші й найглибші почуття. Вона житиме вічно.

 В.1 На цій високій поетичній ноті наша зустріч завершується. Бажаємо Вам  творчого натхнення, міцного здоров’я, радості, добра.

В.2  Дякуємо Всім за увагу і сподіваємося, що наш ліричний вернісаж заполонив не одну душу проникливим мистецьким словом!

Використані джерела:

Українка Л. Досвітні огні / Леся Українка. – Київ : Веселка, 1975.- 158 с.

Шевченко Т. Г.Кобзар  / Тарас Шевченко. – Київ : Дніпро, 1974. – 622 с.

Семенюк А. На крилах вітру : поезії / Анатолій  Семенюк. – Луцьк : Надстир'я, 2011. – 128 с.

Анатолій Семенюк [Електронний ресурс]. - Текст дані. – Режим доступу :

https://slovovolyni.com/ukr/volyn/1943 / ( дата звернення : 20.02.2019 р.). – Загол. з  екрана.

Медуниця О. Що таке поезія [Електронний ресурс] / О. Медуниця.– Текст дані. – Режим доступу :  www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234113 ( дата звернення : 29.01.2019 р.). – Загол. з екрана.

Поезія в житті в людини [Електронний ресурс]. - Текст дані. – Режим доступу :  www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234113( дата звернення : 29.01.2019 р.). – Загол. з екрана.

Поезія- це завжди неповторність [Електронний ресурс]. - Текст дані. – Режим доступу :  www.lvivpost.net/opytuvannya/n/1950( дата звернення : 29.01.2019 р.). – Загол. з екрана.

1

 

docx
Додано
19 березня
Переглядів
30
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку