Виховна година "Рідне слово, материнська мова"

ВИХОВНА ГОДИНА

на тему:   « Рідне слово, материнська мова »

МЕТА:           Розкривати багатство і красу української мови; в учнів бажання досконало

                       знати мову свого народу;

                        виховувати любов до рідного слова, рідної землі, Батьківщини.

Оформлення класу:

       На  дошці портрет Т.Г.Шевченка, прикрашений рушником, записи - висловлювання про мову„Хто не любить свою мову – той не любить свою Батьківщину”. „О мово, пісня колискова. Тебе люблю, тобою дорожу!”; виставка книг українських поетів.

            Стіл, прикрашений українським рушником, на столі лежить ЗАКОН БОЖИЙ, стоїть запалена свічка, портрет Т.Г.Шевченка, гілочки калини у вазі.

 

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

 

Учитель :

            Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить  мова . Ми всі так звикли до цього, що майже не помічаємо звучання  мови .Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів , а їм немає кінця-краю.

            Бо ти є Вічність. Ти є Правда. Добро і Краса народу нашого.

            Тож такою і будь вічно, мова рідна!

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. У ній материнська ласка і любов, світ добра, краси і справидливості, велика ніжність.
 

Я знаю: мова мамина – свята.

В ній вічний, незнищенний дух свободи.

Її  плекали душі і вуста

Мільярдів. Це – жива вода народу.

                                                                       (А.Адаменко)

 

 

Ведуча :

            Мова – одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

            “Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива. Як їх почує!...”,-  писав Тарас Шевченко.

            Ці рядки Кобзар написав у 1848 році під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просить писати до нього листа з України рідною мовою, яку називає прекрасною, мелодійною,милою.

            Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш, – ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови – священний обов’язок кожного.

           

Учитель:

                      Готуючись до нашої виховної години, ми розбились на групи, отримали  і виконали певні завдання і зараз кожна група презентує свою роботу, після чого  ми створимо проект «Наша  мова».

Повідомлення групи дослідників  .

Рідна мова! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.

            1720 рік. Указ російського царя Петра І про заборону друкування книжок українською мовою.

            1755 рік. Заборона викладання українською мовою у Києво-Могилянській Академії.

            1775 рік. Зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

            1863 рік. Циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії про заборону друку українською мовою.

            1876 рік. Емський указ, за яким не допускалися ввезення із-за кордону, друкування та видання в імперії книг “на малоросійськом наречии”, заборонялися різні сценічні вистави і читання. Скасовувалися слова: Україна, козак, Запорізька Січ.

  

 

Учень :

            Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м’яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

 

Учениця :

            Українська моя рідна мово

            В кожнім слові твоїм  - цілий світ

            Бачу барви у нім веселкові

            І калини червоної цвіт.

            І тобі рости, не в’януть зроду,

            Квітувать в поемах і віршах,

            Бо в тобі – великого народу

            Ніжна і замріяна душа.

                                                                   (Звучить пісня” Рідний край”).

Учитель:

 

            Мова й пісня – дві найважливіші фортеці які народ повинен оберігати пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони. Бо, втративши кордон, державність, народ завжди має можливість їх відновити, а мови не відновить ніколи. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої колискової пісні. Народні колискові зачаровують ніжністю, любов’ю. У них – материнська ласка, світ добра, краси.

Слухання колискової пісні ( аудіо запис).

Як прекрасно звучить українська  мова . Багато є слів, але є слова ніжні, вдячні, тремтливі.

Учень читає вірш Варвари Гринько « Мова»

Сію дитині

в серденько ласку.

Сійся-родися

ніжне «Будь ласка»,

вдячне «Спасибі»,

«Вибач» тремтливе –

слово  у  серці,

як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!»,

«Світлої днини»,—

щедро даруй ти

людям, дитино.

 Мова  барвиста,

 мова  багата,

рідна і тепла,

як батьківська хата.

            Учитель:

            У слові народ втілив красу і багатство навколишнього світу, свої думки, почуття, переживання, любов і ласку, ніжність і великодушність, гнів і ненависть.

           

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись

Коли не знаєш, з чого їх почать

Бо всі слова були уже чиїмось.

                                                                                 (Л.Костенко)

            Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення. У багатому мовному арсеналі виробилася і закріпилася ціла система словесних вітань:

 

УЧНІ НАЗИВАЮТЬ СЛОВА ВІТАНЬ

 “доброго ранку”, “доброго здоров’я”, “добридень”, “доброго вечора у вашій хаті”, “бувайте здорові”.

           

       Хоч у повсякдення й увійшло багато словесних вітань, проте люди завжди були обачливими з ними, до кожного випадку використовували далеко не весь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері уживали лише ті, слова  які відповідали певній годині дня. Це ж стосується і щодо кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної приналежності. Скажімо, коли одинак вітається з гуртом людей, неодмінно вживає множину форму “здоровенькі будьте” чи “доброго вам здоров’я”.

            На окрему розмову заслуговують і родинні звертання. Традиційно на Україні діти називали своїх батьків на “ви”. Така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.

            Неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно вислухати теми. Ввічливість, уважність і чемність – основна вимога мовного етикету.

 

            Культура мовлення  свідчить про загальний розвиток особистості.

            Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.

            Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.           Грамотне, багате мовлення – не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.

 

Учень: Як парость виноградної лози,

            Плекайте мову. Пильно й ненастанно

            Політь бур’ян. Чистіше від сльози

            Вона хай буде.

              

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА

Учні діляться на 2 групи.

Гра « Самий розумний»:

Запитання для 1групи:

 

1. Державна мова України? (українська)
2. Слова з протилежним значенням. (антоніми)
3. Знак у кінці питального речення. (знак питання)
4. Розмальоване яйце. (писанка)
5.  Головні члени речення. (підмет і присудок)
6.  Документ про середню освіту. (атестат)

 

                                                     Запитання для 2групи:

 

1. Народна назва Пасхи. (Великдень)
2. Знак у кінці розповідного речення. (крапка)
3. Розмова двох осіб. (діалог)
4.  (спільнокореневі)
5. Речення з однією граматичною основою. (просте)
6. Нема України без верби і …  (калини)

 

Гра  «Добери слово» 1 група:

1. нешвидко. (повільно)
2.  гарно. (добре)
3. поруч. (близько)
4. невесело. (сумно)

______2група:_______________

1.      нерано. (пізно)

2.      невисоко. (низько)

3.      неголосно. (тихо)

4.      поспіхом. (швидко).

 

Мовні загадки-жарти для усіх:

·         Які алфавіти складаються із 6 літер?

                                                                                  (абетка, азбука)

·         Як за допомогою трьох займенників можна зробити руки чистими?

                                                                                                                        (ви-ми-ти)

·         Яка назва країни починається і закінчується займенниками  я, між якими назва маленького коня?                                                                                                                                               (Японія)

 

·         Чим закінчується мама і сестра?

                                                                                                                    (літерою а)

 

Гра  «Гонка за лідером».

1. Народні пісні на Різдво (колядки)
2. Додайте: «Мені тринадцятий…» (минало)
3. Перша збірка Шевченка (Кобзар)
4. Народне оповідання про фантастичні події (легенда)
5. Прізвище  Лесі Українки (Косач)
6. Віршований твір, який співається  (пісня)
7. Фольклор - усна народна …(творчість )
8. Опис зовнішнього вигляду людини (портрет)
9. Місто, де похований Тарас Шевченко (Канів)
10. Державні символи України (гімн, герб, прапор)
11. Новорічне символічне дерево (ялинка)
12. Назвіть дерева-символи України (верба, калина, тополя)

 

 Ведуча:: Українська мова є національною мовою українського народу і бере свій початок із глибини віків.

            Кожна справжня людина вивчає і шанує рідну мову – дорогоцінний скарб, духовну спадщину, передану нам попередніми поколіннями .

 

                                                Не ламай у лузі гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Тільки не зрікайся маминої мови....

 

Вчитель:

            

           Отже, ми сьогодні згадали історію виникнення  писемності,  відчули серцем красу нашої рідної української мови.

 

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть,

Нехай в твоїм серці любові

Не згасне священний вогонь,

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого.

                                                                       (В.Сосюра)

 

Виходить учень з запаленою свічкою і декламує вірш:

            Боже великий, єдиний,

            Нам Україну храни,

            Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світом науки і знання

Нас усіх просвіти

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже, єдиний,

Нам Україну храни

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многії  літа.

 

Звучить пісня “Батьківська хата”.