Виховна година "Рідний край. Моє улюблене місце відпочинку".

Я всміхаюсь сонечку: Здравствуй, золоте!Я всміхаюсь квітоньці –Хай вона цвіте!Я всміхаюсь дощику: Лийся, мов з відра!Друзям усміхаюся – Зичу їм добра! (М. Познанська)

Рідний край. Моє улюблене місце відпочинку Підсумок виховної години Люби і бережи! Спільне відкриття Фізкультхвилинка Віртуальна екскурсія Експрес-опитування 

Село Прелесне Село Прелесне розташоване в мальовничій місцевості Донецького краю. Вдалині видніється овіяна легендами гора Карачун. Навколишні степи та дороги топтали коні скіфів, печенігів, хазар, половців та козацьких загонів. Зовсім недалеко — «Донецька Швейцарія» — Святі гори, Свято – Успенська Святогірська лавра, — край, відомий історичними подіями та курортами, який з давніх часів приваблював письменників, художників та багато простого люду.

Річка, озеро, поле, листяний і хвойний ліс представляють унікальний куточок природи з цілющим повітрям. Річка Сухий Торець. Маєток пана Бантиша

Селянська хата. Білостінна хата з дахом, вкритим очеретом, мальвами під вікнами і глечиками на тинах — найвизначніша прикмета українського села. Хати біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках У піжмурки в яру гуляють (Т. Г. Шевченко «Сон»)

Предмети побуту Хатині більше ста років, але коли переступаєш поріг цієї святині, зупиняєшся глибоко зворушений, зачарований привітним затишком і ароматом духмяних трав, що на долівці і під сволоком.

Піч - берегиня родинного вогнища. Добра, щедра, вона завжди пахла різними стравами, печеним хлібом. Поруч з піччю — мисник з керамічним посудом, а під вікном — великий стіл, за яким збиралася вся сім’я.

Вітряк, якому майже 200 років На вітряках мололи зерно на борошно. Під тиском вітру оберталися крила, закріплені на дубовому валу і приводили в дію велике дерев’яне колесо і шків, з’єднаний з кам’яними жорнами.

Колодязь

Сюди приходили замовити сапу, ніж, серп, відремонтувати плуг, борону, підкувати коня і поспілкуватися, почути останні сільські новини. Кузня

Кузня Через широко розчинені двері видно горно і ковадло з маленькими і великим молотами, казан з водою для гартування металевих виробів.

Кам’яні бабиідоли-обереги. Давайте будемо все оберігати: Джерела, ріки, квіточки малі. Любити всім серцем й завжди пам’ятати,Що ми є часточка природи на Землі. Н. Красоткіна.