Виховна година «Шануй батька свого, матір свою…»

Про матеріал

Батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені в казках і легендах. І наше родинне свято сьогодні для них.

Перегляд файлу

«Шануй батька свого, матір свою…»

Мета. Виховувати почуття любові й щирої поваги дітей до своїх батьків, відповідальність за свої вчинки, бажання підтримувати добру славу і честь сім’ї.

Рідні мами, рідні тати,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

І, як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково.

Вчитель: Так, любі діти, батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені в казках і легендах. І наше родинне свято сьогодні для них.

- Найперше затямте: ображати, не слухатись, не шанувати і, що найстрашніше, зректись своїх батьків – це великий гріх, за який рано чи пізно наступить кара. Адже вони дали вам життя.

Ти всіх святіша ненька мила,

Моя ти квіточко біленька,

Моя любове, де причал,

Знайшли і радість і печаль.

Моя маленька, неозора,

Моя і втіха, і опора,

Моя весела і сумна,

Моя небесна і земна.

Вчитель: Мама... Це саме прекрасне слово на землі, перше слово, яке промовляє дитина. Мама, мати, матуся... Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо так ми звертаємось до найближчої, найдобрішої, наймилішої для нас людини. Вона зі своїми дітьми в постійних мандрах, материнська ласка зігріває нас до старості.

Є гарна мама в крокодила

І добра мама у слона.

А в мене мама найгарніша,

Весела, добра, молода.

І маму я свою найбільше,

Найбільше за усіх люблю.

Завжди, коли лягаю спати,

За неї Бога я молю.

Снилось мені ясне сонце,

Що в хаті світило –

А то мені так моя мама

Дивилася мило.

Приснився мені легкий вітер,

Що пестив колосся –

А то мені моя мама

Гладила волосся.

Снилась мені ягідочка,

Як мед, солоденька –

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Снились мені Ангелки,

Що в рай мене несли –

А то мене мамині ручки

До серця притисли.

Вчитель:Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край – місце, де народився, вчать любити рідну хату.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла,

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами і тата.

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати

Допоки ти живеш у рідній хаті.

Для вас, дорогі мами і тати, ваші діти підготували сценівку

«Домашній твір»

Автор: Вітько-бідак страждає так,

Аж здригає ногами!

Він за столом,

Він пише твір:

„Я помагаю мамі”

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого – хоч умри! –

До голови не лізе...

Та ось тихенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама: Вітюнь, будь-ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син: Ідея!

Автор: Вигукнув синок.

Син: Ну й морока!

Сама іди! Я твір пишу-

Роблю важкі уроки.

Автор: І мама вийшла. А Вітюнь

Швиденько пише в зошит.

Син: (голосно) Я в магазин завжди ходжу,

Коли мене попросять...

Автор: Хвилин за 10 мама знов

З’являється у дверях.

Мама: Вітюнь, картопельки начисть.

А я зварю вечерю.

Син: Сама начисть.

Автор: Кричить Вітько. Та так,

Що ледь не лопне.

Син: Я твір пишу! Я зайнятий!

Сама начисть картоплі!

Автор: Виходить мама, а синок

Писати знов сідає.

Син: (голосно) Я мамі сам варю обід,

вечерю та сніданок.

Автор: Радіє син.

Син: Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

Автор: І геть не думає про те,

Що він радіє марно.

Вчитель: Шановні тати і мами, для ваших дітей, справді, було завдання – написати твір «За що я люблю своїх маму й тата»

Я відчула, що всі діти дуже люблять вас, пишаються вами і хочуть наслідувати вас.

Ось послухайте уривки і впізнайте себе….(зачитування творів дітей)

Вчитель: Великий педагог К.Д.Ушинський писав: « Важко передати словами те, щось особливо світле, коли ми згадуємо теплоту рідного сімейного гнізда. До глибокої старості залишаються у нас якісь задушевні зв’язки з тією сім’єю, з якої ми вийшли. Нам якось важко уявити собі, що ці зв’язки вже розірвані назавжди, але це сімейне почуття час від часу пробуджується в нас і так до останніх днів життя»

Вчитель: Діти, в четвертій заповіді Божій сказано: «Шануй батька свого і матір свою, щоб було добре тобі і щоб довго прожив ти на землі». А пояснити цю заповідь попросимо нашого гостя – отця...

Любове рідна, ми від роду

Твоїм запалені вогнем.

І материнську чисту вроду,

Озорену прийдешнім днем,

В серцях до скону пронесем,

Щоб у віках жило крилате,

Благословенне слово – мати.

Ой розумний в мене тато –

Тато знає так багато!

Каже він, що однією

Білий світ живе сім’єю.

А сім’я та – величенька,

Вся складається з маленьких.

Все живе і неживе –

У своїй сім’ї живе.

Все – що буде, було й є нині –

У своїй живе родині.

Не буває взагалі,

Щоб хтось був сам по собі!

Пісня «Не плач , тато»

Угамуйтеся „чомучки”.

Киньте пустощі на мить,

У свої цікаві ручки

Руки мамині візьміть.

А тепер – погляньте зблизька –

Правда ж, любите ви їх?

Руки мамині – колиска

Для великих і малих.

Витруть вам сльозинки краплі,

Тамувати вміють біль,

Руки мамині – кораблик,

Що не тоне серед хвиль.

Поведуть вони в садочок

І покажуть первоцвіт.

Руки мамині – місточок

У широкий білий світ.

Вчитель: Діти, ви мали завдання підібрати і вивчити приказки та прислів’я. Вони становлять начебто неписаний збірник правил, якими людина має користуватися у повсякденному житті. Увійшли в прислів’я і образи батька, матері, дітей. Назвіть прислів’я, які вам запам’яталися.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
На сонці добре сидіти, а коло батьків жити.
У сокола і діти соколята.
Добрі діти – батькам вінець, а злі діти батькам кінець.
Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, такі й діточки.
Яка сім’я, такий і я.
Який дуб - такий тин, який батько – такий син.
Який кущ – така калина, яка мати – така дитина.
Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

10.Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів батька.

11.Нема того краму, щоб купити маму.

Вчитель: «Є три біди у людини: смерть, старість і погані діти», - говорить українська мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, але й від самих дітей. Намагайтеся бути чемними, любіть батьків і турбуйтесь про них, не завдавайте їм прикрощів, а як станете дорослими і розлетитесь з теплого батьківського гнізда по всьому світу, пам’ятайте, що батько і мати з нетерпінням чекають вас.

Мати(перегляд фільму)

Посіяла людям, літа свої, літечка житом.

Прибрала планету, послала стежкам споришу,

Навчила дітей, як у світі по совісті жити,

Зітхнула легенько і тихо пішла за межу.