Виховна година "Школа вихованості"

Виховна година в 3 класі

Школа вихованості

Мета:  - конкретизувати поняття ввічливість; дати уявлення про     інтелігентність;

• учити  співвідносити слова і вчинки з нормами поведінки в суспільстві; 
• розвивати пізнавальний інтерес;
•  прищеплювати бажання жити в культурному середовищі;
• формувати здоров’язберігаючу компетентність

Обладнання: картки зі словами, мультфільм «Крихітка Єнот», малюнок 

єнота, чарівна квітка, сердечки з паперу, тлумачний український 

      словник, кольорові олівці.

Хід заходу

 

І. Організаційний момент

 Привітання.

 - Заплющте очі, розслабтесь. Глибоко вдихніть і поволі видихайте. Розплющте очі. Ви заспокоїлись? А тепер увага.

 (Вступний інструктаж до проведення заходу).

 - На дошці ви бачите таблицю: ліворуч – кольори, праворуч – почуття, які вони викликають.

 У вас на партах лежать символічні серця. Протягом уроку ви будете закрашувати частиночки в той колір, які почуття викликав даний фрагмент уроку.

 -  А тепер запитання: чого ви чекаєте від заходу?

 - А якими ми повинні бути, щоб захід задовольнив ваші бажання?

ІІ. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти.

1. Бесіда.

 - Діти, до нас завітав ось цей герой однієї казки. Хто він? З якої казки? Давайте переглянемо фрагмент мультфільму. Будьте уважними.

2. Перегляд фрагмента мультфільму «Крихітка Єнот» та його аналіз.

 - Про що попросила мама єнота?

 - Чи вдалося йому зразу виконати просьбу мами? Чому?

 - Чого ще не знав він?

 - Які слова мами допомогли крихітці подолати страх?

 - Який висновок можна зробити?

 - А тепер візьміть олівці і закрасьте частинку серця.

ІІІ. Повідомлення теми  та мети заходу .

 - Сьогодні ми поговоримо про стосунки між людьми, ознайомимось з новими словами. А тема нашого заходу звучить так: «Школа вихованості»

IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Бесіда з елементами розповіді.

• Як ви розумієте вислів: «Людина серед людей»?
• Що таке вихованість?
• Якими рисами характеру наділена вихована людина?

 Протягом багатовікової історії людства мільйони разів повторювалися певні життєві ситуації. Люди зустрічалися й розходилися, знайомилися, робили одне одному послуги, ходили в гості й запрошували гостей до себе тощо. Поступово люди знаходили і з покоління в покоління передавали зручні розумні способи дії в подібних ситуаціях. Так виникали правила поведінки. За зміною умов життя зазнавали змін правила поведінки. Але основне не змінювалося: повага та чуйне ставлення до людей.

• Що таке інтелігентна людина?
• Чи повинна людина бути інтелігентною?

 Інтелігентність полягає не тільки в знаннях, а й умінні відчути і зрозуміти іншу людину: з повагою ставитися до інших; коли виникає суперечка – то уміти володіти собою, не кричати, не піднімати руку; бути здатним допомагати іншій людині; скромно поводитися за столом; не смітити; берегти природу і спокій людей; бути милосердним.

 Інтелігентність – це здатність до розуміння, правильного сприйняття навколишнього середовища, це ставлення до миру і людей, бути милосердним і благородним.

 - Хто ж така інтелігентна людина?

 Користуючись тлумачним словником, давайте зачитаємо визначення слова інтелігентний (Освічений, культурний, розумово розвинений, підготовлений до сприйняття теоретичних питань)

2. Читання й обговорення статті (по абзацах)

Школа вихованості

Бажання здійснити свої мрії, стати шанованою людиною інколи ускладнюється тим, що людина не вміє поводитися з іншими, не знає елементарних правил культури. Важливо з дитинства додержуватися  норм поведінки без примусу і нагадування.

Вихованість і справді відчиняє двері й серця. Вона підкаже людині, як не бути нудотно лагідною або, навпаки, черствою в спілкуванні з близькими, навчить не турбувати інших через дрібниці, а ще – не скупитися на подяку чи похвалу.

Приймаючи чиїсь послуги, допомогу, вихована людина платить  ввічливістю і люб’язністю, а в разі потреби – і піклуванням.

Кажуть, що добре виховану людину можна пізнати з того, як вона слухає. Уміння вислухати співрозмовника, не перебиваючи його, до кінця, навіть якщо ви не згодні з ним, - це одна з головних ознак тактовності. До речі, слово «такт» походить з латинської мови, у якій воно мало два значення: «дотик» і «почуття». Тактовність починається з уміння поводитися з кожним залежно від його душевного стану; зі здатності відчути людину, ніби доторкнувшись до неї душею.

Невміння спілкуватися з людьми, поважати одне одного призводить до конфліктів, розчарувань, втрати бажання вчитись працювати, досягати успіхів.

Вихована людина намагається запобігти ситуаціям, які створюють незручності. Вона не пихата і не байдужа, поводиться скромно й привітно і не виявляє неприязні до інших.

Тож  учімося бути вихованими

 

1-3-й абзаци. 

 - Чим іноді обертається правдивість? простота? добросердечність? сміливість? ученість?

 - Чому так виходить?

4-й абзац.

 – Що ж відкриває людям двері та серця?

 - На що не скупиться вихована людина?

5-й абзац.

 - Що потрібно робити, коли приймаєш послугу чи допомогу?

6-й абзац.

 - Як можна впізнати добре виховану людину?

 - Прочитайте, що таке такт, тактовність.

7-й абзац.

 - До чого призводить невміння спілкуватися?

8-й абзац.

 - Як поводить себе вихована тактовна людина?

3. Висновок.

 - Щоб ви виросли вихованими людьми, треба багато працювати і батькам, і вчителям, і вам самим.

 Отож, вихованість – це процес систематичного впливу, спрямованого на духовний і фізичний розвиток особистості.

 - Візьміть олівці і закрасьте частиночку серця.

4.  Хвилинка релаксації.

 - Заплющте очі. Уявіть погожий літній день. Небо синє-синє. Повіває ніжний вітерець. Ви відчуваєте, як тіло огортає приємна прохолода. Ви стоїте на полі серед чудових квітів. Вдихніть їх аромат. Торкніться  руками квітки. Відчуваєте, як лоскочуть ваші рученята тендітні квіточки? Серед цього буяння природи в вас вливаються нові сили. Я бажаю вам добра, любові і здоров’я. Розплющте очі.

• Візьміть олівці і закрасьте частиночку серця.

5. Складання квітки «Риси характеру ввічливої людини»

 - Ми з вами познайомилися з різними рисами характеру людини. Давайте тепер пригадаємо їх і складемо чарівну квітку «Риси характеру ввічливої людини».

 - Чи цікаво складати таку квітку? Закрасьте частиночку серця.

V. Закріплення та узагальнення знань.

1. Робота над прислів’ям. (Запис на дошці).

Дитина – що тісто: яке замісив, таке і вийшло.

2. Читання й обговорення оповідання В.Сухомлинського «Протоптали стежку» (Текст читає учитель)

 Уночі була хуртовина. Намело кучугури снігу. Рано-вранці до школи йшло троє дітей – Юрко, Михайлик і Ніна. Скрізь на подвір’ї було видно людей.

 Чоловіки, жінки, юнаки і підлітки відкидали лопатами сніг, прокладали стежки. Ось хата бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька.

 Зупинилися діти біля бабусиного подвір’я. Нічого не видно.

• Як же бабусі до колодязя йтиме? – каже Юрко. – Снігу стільки...
• Давайте протопчемо доріжку від хати до колодязя! – радить

Михайлик.

 Діти пішли на подвір’я бабусі Марії по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було важко. А від хати до воріт трохи легше. Пройшли вдруге, втретє, вчетверте... Протоптали стежку від воріт до хати, від хати до колодязя.

 Спітнілі, втомлені й радісні, поспішали діти до школи. Вони думали: «Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір’я, побачила протоптані стежки. Радіє. І дякує нам...»

• Про що оповідання?
• Якими рисами наділені діти?
• Чи вплинув приклад оточуючих на дітей?
• Який висновок ви можете зробити із цього оповідання?

3. Творча робота в групах

 - Спробуйте разом попрацювати біля дошки. Завдання: утворити відповідність слів з їх значенням.

 - Цікаво працювати разом? Закрасьте частиночку серця.

VІ. Підсумок заходу. Рефлексія.

 - Ось і підходить до завершення наш захід. (Вчитель збирає символічні сердечки і прикріплює їх на дошці). Подивіться на ваші сердечки, які вони гарні! Це свідчить про ваші враження від сьогоднішньої роботи. Чи здійснилися ваші передбачення? Чому?

 І на останок я запрошую вас на «Вальс-комплімент».

 Діти виходять і стають парами обличчям один до одного. Тепер один одного торкаються долонями і кажуть один одному компліменти. Компліменти – це приємні і гарні слова для тієї людини, яка стоїть напроти. Потім діти, що стоять спиною до кола, роблять крок праворуч й обмінюються компліментами з іншими учнями.