Виховна година "Свято книги"

 

Свято книги

 

 

Мета: ознайомити дітей з історією виникнення паперу і книгодрукування; розвивати мовлення, увагу, читацькі навички учнів; виховувати бережливе ставлення та повагу до книги.

Ведучий. Добрий день, діти! Щоб дізнатися, про що йтиметься на нашому святі, розгадайте кросворд.

			1
2
			3
			4
			5

 

1. Вчить читати й рахувати,

І писати, і співати.

Всіх дітей довкола

Наша люба… (школа).

2. На базарі їх не купиш,

На дорозі не знайдеш,

І не зважиш на терезах,

І ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння

По білому полю.

Той його сіє,

Хто це уміє. (Письмо)

4. Заховалась під листом

Зелена мишка із хвостом. (Огірок)

5. А у мене є торбинка,

Зошитам і книжкам хатинка.

Я й пенал туди кладу,

Як до школи з ним піду. (Ранець)

— Яке слово виділене? (Книга)

— Так, мова піде про книгу.

А яке місце у житті людини займає книга?

1-й учень

В кожнім домі, в кожній хаті —

У містах і у селі, —

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Дружба з книгою — це свято,

Не було б його у нас,

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

2-й учень

Все ми в книзі знайдемо,

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної

Подруги малят!

Книгу зрозумілу,

Чесну, добру, сміливу

І дівчатка, й хлопчаки —

Хочуть всі читати!

3-й учень

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті —

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать —

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать!

  (С. Михалков)

Учитель. А ви вже добре навчились читати? І що головне у читанні?

— Так, головне у читанні — це розуміти про прочитане. Яка ж користь від читання, якщо ти не зрозумів, про що прочитав?

Ось зараз ми і перевіримо ваші читацькі навички. Вам необхідно прочитати прислів’я, об’єднавши частини двох колонок.

Книга — …	як на світі жить.
Золото добувають із землі, …	друг і порадник.
Книга вчить, …	а знання — з книг.

 

— Як ви розумієте ці прислів’я?

— А які прислів’я вам відомі?

(1. Не на користь книжки читають, коли вершки лише хапають. 2. Книга — джерело знань.)

Ведучий. Люди здавна шанобливо ставилися до книг. Народ склав багато прислів’їв про їх значення в житті в житті людини. Ось що про книги говорив український поет Дмитро Павличко: «У книги люди, наче бджоли в стільник, знесли чудовий, чародійний мед».

А Олександр Пушкін сказав: «Читання — ось краще навчання».

— А що вам допомагає у навчанні?

— Чого може навчити книга?

— До нас завітали наші книголюби.

1-й книголюб. Що не кажіть, а найкращі книжки у світі — це казки! Я прочитав їх багато! І скільки б не читав, іще хочеться. Усе б життя читав!

Учитель. Так, казка потрібна кожній дитині, бо вона вчить добру, чесноті, любові до людей, до тварин, до всього живого.

— А ви вже багато казок прочитали?

— І казкових героїв добре знаєте?

— Ну, тоді відгадайте!

• В діда з бабою хлопчина

Появився з деревини,

У печі Зміючку спік,

З гусеням додому втік. (Івасик-Телесик з однойменної казки)

• Як знайшов він колосок,

Борошна змолов мішок —

Пиріжків напік і з їв,

Ледарів не пригостив. (Півник із казки «Колосок»)

• Не зміг сидіти на вікні,

У лісі всім співав пісні,

Але коли зустрів Лисицю,

Та пісня мусила скінчитися. (Колобок із однойменної казки)

• Однією головою

Воду випускає рікою,

Друга дивна голова

Вітром буйним із ніг збиває.

Третя голова дихне —

І палає все вогнем. (Триголовий Змій)

• Народилося таке —

І незграбне, і бридке,

Одиноке і нещасне.

Стало Лебедем прекрасним. (Гидке каченя)

• Він моторчик свій заводить,

Крізь вікно у гості ходить,

Любить він торти й горішки,

З ними не сумно ані трішки. (Карлсон)

• Їду я на бал чудовий

У кареті гарбузовій

Все, мов справжнє: кучер, коні,

Поки північ не задзвонить.

Маю я таку ось звичку:

Десь губити черевички. (Попелюшка)

2-й книголюб. А я люблю читати книжки про ліс. Ліс — це чудово. І я вже багато знаю про дерева, кущі, квіти, травинки. І про мурах багато дізнався, і чого птахи відлітають…

4-й учень

Йтиму садом

Полем, а чи лугом, —

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй:

— Зелений, живи!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти,

Побажаю

Дереву і пташці,

Щоб віки

Жили у мирі й щасті.

   (С. Жупанин)

5-й учень

Я всміхаюсь сонечку:

— Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квітоньці:

— Хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:

— Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся —

Зичу їм добра!

  (Л. Забашта)

3-й книголюб. А хто ми? Школярі! Тож мені до вподоби книжки про школярів. Бажаєте послухати веселі вірші?

6-й учень

Наче вулик — наша школа,

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти,

Та — лиш дзвоник задзвенить —

Стане тихо, ніби в квіти

Поховались бджоли вмить.

  (Д. Павличко)

7-й учень

У небі ясно-голубому

Яскраве сходить сонце.

І ллє проміння на мій дім

І у моє віконце.

Я вмить беру свої книжки

Й біжу мерщій до школи.

В снігу протоптані стежки

Виблискують навколо.

Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаємо з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

Учитель. Отож, книга веде у цікавий чарівний світ казок, у безкраї простори космосу, розкриває таємниці моря, лісу, розповідає про життя твоїх однолітків.

Дружіть із книжкою — усі скарби знань розкриває вона перед вами. Це найбільше чудо з усіх чудес, створених людством. У кожного з нас є улюблені книжки — і у дорослих, і у дітей.

Ми так часто спілкуємось з книгою, що навіть не замислюємось — яке це чудо.

8-й учень

Книги, книги на полицях,

Завше тихо поміж них.

Та яку ти не розгорнеш —

То й легенда в кожній з них.

Ведучий. Давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх виготовляти. «Сторінками» найдавнішим книгам слугували камені, стіни печер, посуд, щити. Згодом люди додумалися писати гострими паличками на глині, яку потім сушили. Та хіба багато напишеш на таких «сторінках»? До того ж ці книги були важкі і незручні.

Із часом стали виготовляти зручні і легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку виготовили у старовинному грецькому місті Пергама — через те папір із шкіри й назвали пергаментом. Але такі книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї книги потрібні були шкури з цілої череди телят.

В Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини папірусу. Згодом додумалися так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папір. Відтоді з’явилися книжки з папірусу. Писати на його стеблах було зручно, але через декілька років такі «книги» ламалися і розсипалися.

У ХІІІ ст. в Європі навчилися виготовляти папір. В Україні першодрукарем був Іван Федоров. За своє життя він видрукував лише декілька книжок (в тому числі і перший слов’янський «Буквар»).

Тепер папір виготовляють із деревини, переробляють старий папір (макулатуру).

Книги виготовляють у друкарнях. Після цього деякі з них надходять до магазинів, де ми їх купуємо. Багато книжок «їдуть» до бібліотек.

Бібліотека — слово грецьке. У перекладі воно означає книгосховище. Бібліотеки відомі з давнини. Першу бібліотеку у нашій країні створив князь Ярослав Мудрий за часів Київської Русі.

Учитель. Книг на світі дуже багато. Так і хочеться прочитати всі. Але це неможливо. Та й в цьому немає необхідності. Для читання необхідно обирати ті книжки, що для вас найцікавіші і найпотрібніші.

9-й учень

Як краплинок у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі —

Стільки книг на землі!

Є великі й малі!

Є легкі і важкі.

На полицях, в столі —

Наші друзі книжки!

(О. Пархоменко)

Учитель. Ваше знайомство з книжками відбулося тоді, коли ви були ще маленькими. Спочатку ви розглядали малюнки, потім вам читали казки, а лише згодом ви вже й самі почали читати. З того часу книги завжди з вами.

10-й учень

Коли умієш сам читать —

Не треба мамі докучать,

До бабусі теж не треба йти:

— Ну, почитай, мовляв, хоч ти!

Сестру упрошувать не треба,

Щоб почитала щось для тебе.

Ані благати, ні чекать,

А просто взяти й почитать.

(В. Берестов)

11-й учень

Вчіться, діти! Мудра книжка

Скаже вам чогось багато

З того, що колись було

І посіяно, й пожато.

   (Я. Щоголів)

Королева Книга. Ну, ось ми й зустрілися, мої маленькі юні друзі! Рада вас вітати. Дуже хочеться познайомити вас поближче з моїми книгами. Бо куди б ви не пішли, скрізь з вами будуть вони. А їх у нас багато: тут і барон Мюнхаузен, і капітан Немо, і старий Хоттабич, і лікар Айболить.

(Чути стогін. Шкутильгаючи, входить книжка.)

Королева Книга. Що трапилося, книжечко? Хто тебе образив? Чому ти стогнеш?

Книга. Ой, я втекла від хлопчика, який мене весь час бив, кидав і зовсім не беріг.

(Вбігає хлопчик.)

Хлопчик. А, ось де ти, книжко моя дорогоцінна! Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки вдарив тобою декілька разів свою сусідку по парті та вчора забув тебе надворі. А вночі пішов дощ. Ранком я пішов тебе шукати, і ось де ти.

Книжка. Королево Книга, я не хочу повертатися до цього хлопчика! Заберіть мене до себе у бібліотеку!

Королева Книга. Добре, ми тебе полікуємо у книжковій лікарні, а потім ти разом з усіма книжечками стоятимеш на чистій полич­ці, і читатимуть тебе хороші, добрі дітки, які не залишатимуть тебе під дощем.

Хлопчик. А я буду без книжки? Я ж її дуже люблю, дуже люблю!

Королева Книга. Ну, якщо любиш, то перш за все вилікуєш її.

(На сцену виходить Книжковий лікар із сумкою з червоним хрестом.)

Книжковий лікар

Є в новому домі

Двері заповітні,

Ще не всім відомі

Та до них привітні.

В книжковій лікарні,

У новому будинку

Я щодня працюю

Не одну годинку.

Хто навчитись хоче

Книжки лікувати,

Приходьте, будь ласка,

Буду вас навчати.

Королева Книга. Забирай, лікарю, книжку у лікарню, а хлопчик нехай прочитає і запам’ятає правила поводження з книжкою

(Вручає красиво оформлені правила з сургучевою печаткою.)

Хлопчик читає:

1. Беріть книги чистими руками.

2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.

3. Не кладіть в книжку олівців та інших предметів, від цього вона рветься.

4. Не загинайте сторінки, користуйтесь закладками.

5. Не читайте книги під час вживання їжі.

6. Щоб книга чи підручник довше служили вам, обгорніть їх.

(Залишає у класі на дошці.)

Королева Книга. Чи запам’ятали ці правила, діти? А ти, хлопчику?

Хлопчик. Я все зрозумів, обов’язково виправлюсь. Можна, я побіжу в книжкову лікарню, провідаю свою книжечку, а може і допоможу Книжковому лікарю? До побачення, діти!

Ведучий. А якщо подивитися на ваші підручники та книжки, то одразу можна сказати, як ви навчаєтеся, виховані ви учні чи ні. Як про це довідатися? Тоді скажіть, чому так говорять: «Книга — твоє обличчя»?

Подивіться на свої підручники. Якщо на якомусь обірвалась обкладинка, то що ви зробите?

(Відповіді дітей.)

— Так. Молодці!

Бажаю вам прочитати найкращі книги, багато хорошого з них узяти для себе, порозумнішати і ніколи не розлучатися з книгою. Бо книга — це мудрість минулих поколінь. Книга — це друг і порадник. Вона зберігає у собі красу рідного слова, чарівність мови.

12-й учень

А сторінки, немов могутні крила, —

Читай, лети на горду висоту.

Розкрили книгу — отже, ми відкрили

Нову країну — мрію золоту.

Книга

Я — книга — мудра голова,

На сторінках моїх сповна

Ви все знайдете для життя:

У світ цікавий поведу вас,

Про все на світі розповім:

Коли лягає сонце спати,

Чому є вітер, звідки тінь,

Та лиш тоді, якщо тобі

Про все читать не буде лінь

Ведучий. Юні друзі! Бажаю вам подружитись із книгами, вони допоможуть вам пізнати навколишній світ, розширити свої знання.

Зі святом вас, друзі! Зі святом книги! Приємних та цікавих вам зустрічей із героями книжок.

А ці книжки ми даруємо вам. Вони — на згадку про наше свято.

Додаток

ПРО КНИЖКУ

Книжка скаржилась Мар’яні:

— Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка,

Під хатинкою — маля

І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі —

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що й не снилися тобі.

Люди кажуть:

— Ой, чия ти?!

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг,

А не бачили таких!

   (М. Пригара)

Загадки

• Не дерево, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розказує. (Книжка)

• Я потрібна людям всім:

І дорослим, і малим.

Розуму людей учу,

А сама завжди мовчу. (Книжка)

• Бачить — не бачить,

Чути — не чує, мовчки говорить,

Добре мудрує,

Кривду соромить,

Правду навчає,

Часом жартує,

Смішки справляє. (Книжка)