Виховна година у 2класі. Літературний журнал "Безмежні простори, поля і моря - це все Україна моя"

Ківерцівська експериментальна школа

 

 

 

 

ВИХОВНА ГОДИНА

Літературний журнал

 

«Безмежні простори, моря і поля – це все Україна моя»

 

 

 

                                                                 2 клас

                                                               Вчитель: Соболь Л.Є.

 

 

                                                          2017р.

Мета:Поглибити і розширити знання дітей про красу, багатство,безмежні простори рідного краю. Розвивати бажання пізнавати історичний шлях України,інтерес до рідної мови, національних та народних символів і традицій. Сприяти вихованню патріотизму, любові до народу, рідної мови.

Виховна година проводиться в актовому залі школи. Учні в національному українському одязі.

Оформлена виставка вишитих рушників, дитячих малюнків про Україну, яскрава фотозона.

Присутні батьки, вчителі, учні початкових класів.

Звучить спокійна українська мелодія.

До кожної сторінки журналу демонструється відео презентація на великому екрані.

Перша сторінка журналу

Вчитель

 Земля, на якій ми живемо, зветься Україною, а народ, що живе на ній – українцями , і говоримо ми українською мовою. Велика земля наша. Розкинулась вона на широкі простори. Поруч з українцями на нашій землі живуть люди багатьох національностей: греки, євреї, росіяни, білоруси, грузини тощо. Всі вони вважають Україну своєю Батьківщиною і шанують її закони і традиції.

Через усю країну несе свої води могутній старий Дніпро – найбільша ріка України.

 Є в Україні і гори – Кримські і Карпати. Найвищі гори – Карпати, а саме вершина Карпат – Говерла. Багато в Україні лісів, де мешкає безліч різних тварин, росте розмаїття рослин. Україна – край, який Бог наділив родючою землею, чарівною природою і гарними, талановитими людьми.

 

Багато в Україні великих і красивих міст: Львів, Харків, Ужгород, Полтава, Луганськ, Донецьк.

 

Найстарішим і найкрасивішим є Київ – столиця нашої країни. Заснували його поляни, котрі жили на високому березі Дніпра. З тих часів Київ і вважається найголовнішим містом України. Про назву Києва існують різні перекази і легенди. За мотивами однієї з легенд у місті споруджено пам'ятник. У човні пливуть рікою три брати Кий, Щек, Хорив і їх сестра Либідь. За легендою, на честь старшого брата Кия і названо місто Києвом.

Центральною вулицею Києва є Хрещатик. Чому саме так названо вулицю? Головна частина міста стояла на горі. Навколо міста з трьох боків підступав ліс. Із четвертого боку був високий берег Дніпра. Ліс опускався по схилах глибокого і довгого яру, який перехрещувався з другим яром і тому називався «Хрещатим». Від його назви пішла назва центральної вулиці Хрещатик.

Бо побудована вона на тому місці, де перехрещувалися два яри.

Звучить пісня «Києве мій».

І сьогодні Київ зачаровує людей красою золотоверхих храмів, архітектурою мостів, будинків. Найкрасивіша вулиця Києва – Хрещатик. Широкий, просторий з зеленими алеями каштанів.

Учень.

Воно відоме в світі.

Каштани в ньому квітнуть.

Будинки тут високі.

Дніпро тече широкий.

Ворота золотії

Стоять мов чародії.

Учениця.

Віддавна це столиця,

Столиця-білолиця.

Ну, хто з вас здогадається,

Як місто називається?..

Учениця.

У нашім ріднім краї

Над красенем Дніпром.

Київ розцвітає

На щастя і добро.

 

Учень.

Ми – українці – велика родина.

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квіти в садочках, червона калина.

Рідна земля для нас всіх Україна.

Учні виконують пісню про сім’ю.

Друга сторінка журналу.

Вчитель. Українці мають славну історію і традиції... Мають вони і свої державні національні символи, які люди знають і бережуть.

Національний прапор України синьо – жовтого кольору. Він має давнє походження. Поєднання цих кольорів зустрічалось не лише за часів козацької вольниці, а й за часів княжої влади. Жовтий колір – колір сонця, синій колір – колір ясного, чистого, мирного неба.

Учень

Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто-синій

І повинен кожен знати

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов ю

Прапор ніжно – кольоровий.

Вчитель

Герб – це офіційна емблема держави. Золотий тризуб на блакитному тлі – дуже давній знак. Він використовувався ще за часів Київської Русі. Отже, нашому гербу – більше тисячі літ.

Учень

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Вчитель

Гімн – урочиста пісня нашої держави.

Учень

Слова палкі,

Мелодія врочиста –

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

 З мільйонів голосів.

Звучить Гімн. Співають усі присутні в залі.

Третя сторінка журналу

Вчитель.

 А ще народ України має свої споконвічні народні символи. Улюблені рослини-символи – це тополя, барвінок, вишня, верба,калина. Про ці рослини складено пісні, прислів'я, легенди. У народі кажуть: «Без верби й калини – нема України».

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона в будь-яку пору року.

Учні виконують пісню про калину.

Учні.

1.Калина – неодмінний атрибут оселі українця.

2. Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батькової хати.

3. Калина - це той символ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ безсмертя.

 

4. Тож хай у кожній хаті, мов обнова,
     Красується звабливий, чарівний
     Калини кетяг, диво пурпурове,
     Мого народу символ чарівний.

 

5. Ось калина над рікою,

    Віти стелить по воді.

    Хто це щедрою рукою,

    Їй намистечко надів.

 

6. Червонясте, променисте,

    Розквітає, як вогні,

    Дай хоч трішечки намиста,

    Калинонька, і мені...

Танець «Калина»

Символом українського народу є вишиті рушники. Дім без рушників, - говорилось у народі, як родина без дітей. З рушником вшановували появу на світ немовля, зустрічали дорогих гостей хлібом – сіллю на вишитому рушнику. З рушником проводжали в далеку дорогу, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. З рушником проводжали і в останню путь.

Вишивали рушники різними способами і кольорами. Майже на всіх рушниках можна помітити два однакові кольори – червоний і чорний. Червоний – колір калини,щастя, ясного сонечка. Чорний – колір землі нашої родючої, а інколи і смутку.

Виставка вишитих рушників.

 Пісня про рушник.

 

Четверта сторінка журналу.

 

Вчитель.

 «Мова кожного народу неповторна і своя» - це рядки з вірша. Ми також любимо свою українську мову і називаємо її калиновою, солов'їною, барвінковою. Вона є державною мовою України.

Українська мова – співуча й мелодійна. Вона посідає друге місце у світі після італійської за мелодійністю. Українською мовою складено безліч пісень, віршів, казок. Усьому світові відомі талановиті українські письменники Шевченко, Франко, Українка, Коцюбинський та інші. З дитинства ми чуємо матусину колискову пісню, або бабусину казочку.

Учні.

Українська мова –

Давня й молода.

Світить рідне слово,

Як жива вода.

Звідки воно взялось –

Діло не просте...

Вдушу засівалось,

Із душі росте.

 

Буду я по-рідному читати,

Як співають пісню солов'ї...

Рідна мова – як її не знати,

Як же не любити нам її.

Танець «Рушничок»

 

 

Вчитель.

Діти, попереду у вас все життя. Колись ви станете дорослими, закінчите рідну школу і вилетите, мов пташенята, із батьківського гнізда. Але, до якого б краю не закинула вас доля, не забувайте того, що ви – українці. Любіть нашу Батьківщину, пишайтеся нею: її багатою історією і мальовничою красою, калиновою мовою милозвучною піснею. Пишайтеся тим, що ви належите до великого та славетного роду українців.

 

. Гра «Опиши Україну»

У мене в руці невеличкий м'яч, зараз ми будемо його передавати і описувати Україну,

казати гарні слова, відповідаємо на питання «Яка Україна»?

(безкрая, багата, гостинна, співуча, горда, дружня …)

Плакат «Безмежні простори, моря і поля – це все Україна моя»

Наша країна найкрасивіша, наймиліша, найкраща. Вона багата лісами, лісостепом, степами, пісками, Кримськими горами, Карпатами.