Виховна година "Українська земля. Люби. Цінуй. Бережи."

 

ВСП «Бобровицький фаховий коледж  імені О. Майнової НУБіП України»

 

 

 

 

 

 

Виховна година

 

Тема: «Українська земля. Цінуй. Люби.Бережи.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Баранчук Валентина Станіславівна, викладач математичних та природничо-наукових  дисциплін, викладач вищої категорії,

викладач-методист

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бобровиця, 2022

 

 

 

 

 

АВТОР : Баранчук Валентина Станіславівна   -  викладач  вищої  категорії, викладач-методист

 

РЕЦЕНЗЕНТ: Мартишевська Марія Федорівна - викладач  вищої  категорії, викладач-методист  

 

 

 

 

В методичній розробці розкрито досвід проведення виховної години на екологічну тематику  з використанням  мультимедійної презентації.

Дана розробка може бути використана викладачами  вищих навчальних закладів I-II  рівнів акредитації при проведенні  виховних годин природничого напряму.

 

                                                                                                               

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія ґрунтів і вирубування лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління.

 Одним з шляхів  формування екологічної культури підростаючого покоління - є  екологічна освіта і виховання, наслідком і результатом яких є дбайливе ставлення до природи. Формування екологічної культури студентів здійснюється на основі психолого-педагогічного принципу єдності навчання і виховання, в результаті якого формується  особистість студента.

 Сценарій виховної години спрямований  на виховання в студентів:

•                   бачення і розуміння краси навколишнього світу, його багатства;
•                   формування потреби не лише споглядати, а й бережливо ставитися до природи, охороняти й збагачувати її;
•                   усвідомлення, що природа не є чимось відстороненим від людини, що людина – це і є частина природи, гармонійно пов’язана з нею;
•                   становлення екологічної відповідальності, яка базується на екологічних знаннях.

     Прищеплення любові до природи, високоморального ставлення до її багатств – це проблема не лише естетичного та етичного збагачення особистості, а й формування патріотизму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій  виховної години

Українська земля. Цінуй. Люби.Бережи.

Епіграф

 

Земля - не рабиня наша, а мати,
Сонце - не вітчим наш, а рідний батько.
Ліси - наші брати, річки - сестри.
А ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці, а мудрі господарі.

 

 Куратор

    Я хочу розпочати виховну годину словами Джеральда Дарелла:

   «Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники , що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембрандта».

   Погляньте, якою прекрасною є наша Земля...

Відеофільм  «Охорона навколишнього середовища»

Презентація «Планета Земля» (слайд 1)

Куратор 

   Планета Земля - наш спільний дім. Із тих далеких часів, як Господь створив людину, Земля була її матір’ю і годувальницею. А людина була частиною природи і частиною Землі. 

    Земля… Яка вона? Земля породжує джерельця і стрімкі потоки, трави і дерева. Вона тримає на собі океани, ганяє хмари та грається їхніми тінями. Приймає всі дощі, сніги, тумани. Вона розкривається жерлами вулканів, запускає птахів у небо, радіє кожній пташці і тварині.

Презентація «Планета Земля»(слайд 2,3)

Студент

  Яка красива в нас планета! 

Земля зелена, ніжно-голуба.

Нас переконують космічні злети:

У всій Галактиці – така одна.

Презентація «Планета Земля»(слайд 4-6 )

 

Студентка

Хоч скільки ти не жив на світі літ,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

Та завжди викликає хвилювання

Оцей вишневий буйно пінний цвіт,

Рожеве яблуневе цвітування

В зеленому мереживі  листків.

Весна. Стоять сади  в вінчальному вбранні,

І соловей весільну їм співає,

На весняних стежках веселка грає –

Серця радіють сонцю і весні.

Куратор

Презентація «Планета Земля»(слайд 7-15)

    12 квітня 1961 року  космонавт Юрій Гагарін перший побачив Землю з космосу і вигукнув: «Яка красива наша Земля! Окутана тонким блакитним серпанком атмосфери, як коштовний діамант сяє  на фоні чорного вакууму Космосу». 

   Згодом американські школярі запропонували відзначати 22 квітня День Землі. Земляни підтримали цю природоохоронну акцію. А з 1991 року  цей день відзначає й Україна. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем. В цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

    Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Любимо бувати  біля тихого річкового плеса,  вдихати аромат квітучих садів, милуватися буйним цвітінням весняних квітів, вслухатися в мелодії літньої ночі.

Природо рідна, всі ми твої діти.

Про тебе дбати мусимо весь час.

Щоб все цвіло,  щоб все жило довкола,

Й не соромно тобі було за нас.

Сьогодні свято наше від душі

Присвячуємо, Земле, ми тобі.

Студент

   Земля – багата, щедра, мальовнича.  Сьогодні  вона годує, напуває, одягає понад 7 млрд. землян. Її скарби, багатства належать нам, люди. Вона  забезпечує киснем всіх нас. Про чистоту її  повинні дбати ми  всі, так як вона  дбає  про нас.. Вона  – наш спільний дім, тому і турбота про неї  повинна бути спільною.

   Людині завжди кортіло зазирнути  і дізнатися, що там за горизонтом. І вони рушали в мандри, щоб осягнути велич і могутність Землі.    

 Студентка

   Земля - наш спільний дім, який ми повинні оберігати і про який повинні піклуватися». Її обличчя під впливом діяльності людини постійно змінюється. Ми - люди  XXI століття - майже ненароком для себе раптом опинились у подвійній ролі свідків і винуватців катастрофічних змін на Землі. Глобальні проблеми сучасності, стосуються не лише однієї окремо взятої держави, а й усіх країн світу. Виникли ці проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому Вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел. Ось чому сьогодні на нашій виховній годині ми також звертаємося до цієї проблеми.

Фотоколаж

Студент

    Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові.

   Українці – це народ Шевченка. Нас до глибини душі вражає велика любов поета до України, її природи, своїх рідних українців. Шевченко для України – це все. Він став національним кодом, національним паролем. Мабуть, немає жодного твору у його творчому доробку, де б не відчувався його біль за батьківщину, і поруч – його замилування чарівною природою України.

Вірш «Садок вишневий коло хати»

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих.

Презентація «Планета Земля»(слайд 16-17)

 

Студентка

   Канівські гори... Зачаровано дивився на них Тарас Шевченко, пливучи влітку 1859року вниз по Дніпру до Прохорівни. Чутливий до краси рідної природи поет, милуючись гострим канівським берегом , не міг не змалювати його. Зупинився проти Чернечої гори, не відаючи, що саме на ній він спочине навіки.

   Сьогодні, прийшовши на Канівські гори вклонитися Кобзареві, піднімаєшся сходами і вбираєш поглядом наддніпрянський простір. Думки шугають понад щоденними турботами, відлітають у минуле й переносяться в майбутнє. Прийти отак до Тараса, злетіти над матінкою-землею треба хоч раз у житті.

   Сьогодні Придніпров’я  потерпає від нерозумного втручання технократів. Препотворні  димарі, нагромаджувачі, шляхопроводи, риштування насуваються на цю прекрасну землю. Не повинні співіснувати національна святиня й котельня на цих прекрасних краєвидах. Спорудження промислових об'єктів у видноколі Тарасової гори – це зневага до народу, нації, світової культури і своєї України.

Тож не забуваймо рядки, якими закликав Кобзар «І мертвих, і живих, ненароджених» своїх:

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В останню тяжку минуту

За неї Господа моліть!

Вчи        Куратор. 

           А як ж е    науковці трактують екологічні проблеми? Вони виникли зараз чи дуже давно?

Студент

    З появою на планеті Земля біологічного виду найвищої організації – людини, з її розвитком, розмноженням,  міграціями, адаптацією й активізацією діяльності в біосфері почали розвиватися процеси особливого, антропогенного характеру.

   З самого початку поведінка людини в довкіллі стала відрізнятися від поведінки інших вищих істот особливою агресивністю і мала характер не рівноправного мешканця середовища існування, а підкорювача, насильника, споживача, не здатного до самообмежень.

   Сотні тисяч років тому, коли кількість людей на Землі була обмеженою, їхній розумовий і технічним потенціал був дуже слабким, а могутність природи незрівнянно більшою у порівнянні з людською, природне середовище практично не відчувало на собі тиску гомосапіенса, воно легко самоочищалося і самовідновлювалося.

   Але минули тисячоліття, людське населення почало зростати такими темпами, досягло такої адаптації й поширення на планеті, яких не знала жодна інша популяція. Людська діяльність з часом перетворилась в могутню силу, здатну впливати на природу не лише в межах окремих районів і континентів, але й на планеті в цілому. Але свого відношення до природи, її ресурсів, людина  на віки не змінила, і це призвело до виникнення глобальних екологічних кризових ситуацій.

Студент  

Презентація  «Пам’ятайте»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студентка

   Наступний етап збільшення антропогенного тиску на довкілля приніс розвиток промисловості. Він розпочався з 15-18 ст., коли кількість населення перевищила 500 млн. і були досягнуті значні успіхи в розвитку будівництва, техніки, хімії, почалося вивчення і освоєння Світового океану.

   З кінця 18 і до І половини 20 ст. , коли почався бурхливий розвиток фізики, хімії, техніки, були винайдені паровий двигун, електричний мотор, освоєна атомна енергія, в небо піднялися перші літаки, Європу і Північну Америку обплутали тисячі км залізниць, а кількість населення перевищила 3,5 млрд. чоловік, розвиток негативних екологічних явищ став глобальним, хоча ще й не мав кризового характеру. Основними особливостями взаємовідносин людини з природою в цей період були активне «підкорення природи», боротьба з нею, хижацьке споживання всіх її ресурсів із упевненістю , що вони невичерпні.

   ІІ половина 20 ст. – це період атомної енергії і комп’ютеризації , особливістю якого є активний розвиток її глобальної екологічної кризи. До неї призвели суперіндустріалізіція, суперхімізація, супермілітаризація, суперспоживання і, як наслідок, перевиснаження природних ресурсів і перезабруднення довкілля, початок деградації біосфери.

Відеофільм «Забруднення навколишнього середовища»

Студент

Сади вишневі похилились,

Хрущі давно вже не гудуть,

Лише жуки ті колорадські

Картоплю день і ніч гризуть.

 

Жайворонки в полі вже не так співають,

Пестициди й хімікати вітри розганяють,

На городах наших огірки не родять,

Хмари з кислотними дощами дуже часто ходять.

 

Людина нищить й убиває

І для утіхи, для краси.

Закони й звичає всі знає,

Проте брудні її шляхи..

 

Лежать шляхи до річки і до лісу,

Де стільки мертвого добра!

Там просто нічим часто дихать;

Людина ж все перевела.

 

А скільки вражених рослинок

Хворіє, чахне, помира!

Звіря шука собі будинок,

Та знаймо, друзі, що дарма.

 

Земля міндобрив просить,

Господар щедро їх уносить,

Збирає потім урожай.

Із гербіцидами  - вживай!

Вчи         Куратор. 

                   В історії Землі екологічні кризи неодноразово були наслідком виникнення різних надзвичайних природних ситуацій, тобто раптових швидких значних змін умов існування, різних змін фізичних , хімічних чи біологічних факторів як окремих, так і разом узятих, що викликало або погіршення стану, або загибель окремих живих істот, популяцій чи навіть цілих екосистем. Такі надзвичайні кризові ситуації називаються катастрофами.

   Від далекого  минулого і до наших днів на поверхні землі періодично трапляються грандіозні катастрофічні випадки, що викликаються падінням космічних тіл (метеоритів, астероїдів, комет). Вченими виявлено на поверхні землі багато слідів таких катастроф у вигляді велетенських метеоритних кратерів – воронкоподібних заглиблень діаметром у десятки метрів, а то й сотні кілометрів.

Презентація «Планета Земля»(слайд 18-23)

   Наприклад, в Україні в Кіровоградській обл. поблизу села Болтишка виявлено заповнений осадовими породами кратер діаметром 25км – слід падіння метеорита, що сталося 100млн.років тому.

   В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. Як свідчать геологічні дані, протягом останніх 20 млн. років тут неодноразово відбувалися землетруси й виверження вулканів.

   Війни завжди були значним екологічним лихом, сучасні ж війни – це справжні екологічні катастрофи. Світова термоядерна війна може в лічені хвилини знищити все людство і більшість живих істот планети. Підраховано, що накопиченими  ядерними державами боєголовками можна знищити всі великі і малі міста планети.

Програмою дій суспільства 21 століття має стати програма, викладена в документах міжнародної екологічної конференції в Ріо-де-Жанейро в 1992році.

   Подумай про час – про все, що було,

   Подумай про день сьогоднішній і віки,

   Що прийдуть за нами.

                                               Уолт Уїтмен

Студентка

Були у матінки Природи

Дві донечки такої вроди:

Хто їх побачить хоч на мить, -

Не міг забути й розлюбить.

Голубооку звали Флора.

У неї очі наче зорі;

Завжди замріяна, тендітна,

Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна – швидка, як вітер,

Могла за птахами летіти,

 І за оленями стрибати

Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили,

Відтак його боготворили;

Тож вирішила мудра мати

В придане їм дарунки дати.

Мрійливій Флорі -  світ рослинний,

А жвавій Фауні – тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Вч          Студент

                Охорона флори.

       Рослинний світ, дуже чутливо реагує на зміни екологічних факторів і є чітким показником обсягу антропогенного впливу на природу. Рослини – найбільш беззахисні перед діяльністю людини, й урахуванням сучасного стану біосфери, її охорона стала нині важливим комплексним міжнародним завданням. У 1948році при ООН було створено спеціальну Комісію з охорони зникаючих видів рослин і тварин, а згодом – Міжнародну Червону книгу , куди заносять всі рослини та тварини , яким загрожує вимирання. У 1982 році Закон про « Червону книгу» прийнято і в Україні. Сьогодні до неї занесено понад 800 видів рослин і тварин з метою їх охорони і збереження, оскільки їм серйозно загрожує вимирання або знищення через людську діяльність.

Презентація «Вони не повинні зникнути»

                   Студентка

                           Охорона фауни.

                      Нині налічується близько 2 млн. видів тварин.

   Руйнування людиною місць мешкання тварин, як і рослин, сьогодні стає надто небезпечним. Сьогодні під загрозою знищення опинилися близько 600 видів птахів, близько 20 видів ссавців , багато риби, земноводних , молюсків, комах.

За останні тисячі років з лиця Землі зникло понад 100 видів звірів, 140 видів птахів, на великих ділянках світового океану через деградацію середовища й хижацький вилов риби майже зовсім зникло 25 видів найцінніших промислових риб, під загрозою вимирання перебувають кити й дельфіни.

Охор              Охорона окремих видів тварин і рослин – найважливіша складова частина охорони навколишнього середовища.

Презентація «Вони не повинні зникнути»

Відеофільм «Пробач, Земля»

  Студент

     Саме таке ставлення до природи та довкілля взагалі породило нагальна потребу в збереженні певних видів рослин та тварин, які знаходяться на межі зникнення. Це єдиний шанс зберегти життя на Землі. Головне — частіше нагадувати про це людству. І, можливо, воно… Ні! Не “можливо”. Воно таки має схаменутись та зупинитись! 

    СХАМЕНІТСЯ, ЛЮДИ! Пам’ятайте, що землю ви отримали не в спадок, а взяли у борг в майбутніх поколінь. І не доведи Господи, щоб ми отримали такого “Листа з 22 століття”.

"ЛИСТ З 22 СТОЛІТТЯ"

 

Людина – цар природи? Ні!

Людина – Бог? І знов помилка.

Вона лиш тінь у світі цім –

Забута невидимка.

І через тисячі століть

Про неї не зайде і мова,

Але погубить вона світ

Одним єдиним словом.

Ніхто не скаже: «Зупинись!»,

І не зупинить це безумство,

А я промовлю: «Подивись,

Що робиш ти – це самогубство!».

Ми знищуєм усе і всі

Руйнуєм без зупину,

Про біль, утрати на землі -

Замислись на хвилину.

Пишу з майбутнього листа –

Людина 22 століття.

Щоб страх і біль були лиш у казках.

Ваша майбутня невидимка…

Куратор

   Прикриваючись оманливим серпанком наївних виправдань, люди шматують природу вздовж і впоперек , затикають дірки своєю безгосподарністю, виснажують ресурси, забруднюють середовище.

   Отож настав час керуватися в наших діях правилами іншого гуманізму – екологічного. Адже основна його ідея – людина є лише часткою природи і Космосу, з законами і силами яких вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою , а співпрацювати з нею, бути « не царем природи» , а її невіддільною часткою.
   Нашу   виховну годину  я хочу закінчити словами Ліни Костенко:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Однією з найактуальніших проблем сучасності є взаємодія людини з природою. Важливим аспектом у вирішенні проблеми збереження природних ресурсів є освіта людей в області навколишнього середовища, екологічне виховання всього населення, а особливо підростаючого покоління. Екологічна проблема виростає в проблему перетворення стихійного впливу людей на природу, в свідомо, цілеспрямовано, планомірно розвиваючу взаємодію з нею. Така взаємодія може бути здійснена при наявності в кожній людині достатнього  рівня екологічної культури, екологічної свідомості, формування яких починається з раннього дитинства і продовжується все життя.

Сучасна молодь вступає в епоху не лише бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення величезних об'ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку екологічної кризи. Людству потрібна нова філософія життя, висока екологічна культура і свідомість. Сьогодні в усіх розвинених країнах світу екологічна культура стає невід'ємною частиною функціональної грамотності населення.  

Метою даної роботи є уточнення сутності поняття «екологічне виховання», а також систему понять, що співвідносяться з цією категорією, довести важливість і необхідність екологічного виховання сучасної молоді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

 

 

 

1. Андрейцев А.К. Основи екології: Підручник. — К.: Вища шк., 2001. — 358 с.

2. Бойчук Л Д., Соломенно Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2003. — 284 с.

3. Костенко Л. Збірка віршів.

4. Інтернет-мережа.

5. Морозова Л. Виховання екологічної культури особистості /Л.Морозова// Вища освіта України. - 2001. - №2. - с. 88-92.

6. Половинко Г. Шляхи підвищення ефективності екологічного виховання школярів / Г.Половинко //Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2004. - № 16. - С. 4-5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

 

 виховної  години

на тему «Українська земля. Цінуй. Люби.Бережи.»

 

 

 

 

 

  Дана методична розробка розрахована на студентів, викладачів, усіх тих, кого цікавить питання охорони навколишнього природного середовища.

Назва підібрана правильно та влучно, відповідає змісту. Чітко визначені  вузлові проблеми та розкрита основа теми. Вміле використання додаткового матеріалу, використання мультимедійної техніки роблять процес пізнання більш емоційним і цікавим, спонукає студентів до самоосвіти.

Матеріал, підготовлений автором, відповідає дидактичним вимогам. Оригінальне компонування тексту забезпечує використання повного комплексу основних методів навчання: словесного і наочного.

       Методична розробка може бути використана викладачами ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

 

 

 

 

 

         Рецензент     М.Ф. Мартишевська