Виховна година "Весняна казка для мами"

«Весняна казка для мами»

Мета: прищеплювати любов і повагу до жінки – матері, бабусі, сестрички, подруги; виховувати в учнів естетичний смак, навички морально – етичної поведінки, доброзичливе ставлення до навколишнього середовищі; формувати комунікативну компетентність.

Обладнання: комп᾽ютер, аудіозаписи, відеозаписи, фарби, папір, олівці.

Добрий день, шановні батьки, гості! Дозвольте запросити Вас на наше свято присвячене весні, Міжнародному жіночому дню – 8 Березню. 

Жіноче свято… Воно приходить навесні із першими теплими днями. Мама… Це слово, яке із радістю вимовляє кожна дитині, бо змалечку супроводжує нас у житті мамина ласка і турбота.

Презентація весняних квітів.

Вірші учнів.

1 Учень.

Весна в усі щілинки рветься,

У вікна, в двері, у шпарки.

І сонце лагідно сміється,

Тепло дарує залюбки.

Синичка радісно злітає,

Ведмідь прокинувся від сну.

Хто як уміє, так співає,

І прославляє тим весну.

 

2 Учень.

Синіє березневий ранок,
Сніги чорніють за селом.
Весна прийшла до нас на ганок
І сіє квіти під вікном.
А вдень, як сонце засвітилось,
Зима і зовсім утекла.
А крига берега пустилась
І попливла, і попливла...

 

3 Учень.

Струмки з горбочків задзвеніли,
І білий світ весь задзвенів.
Поля всі враз зазеленіли
І ріки вийшли з берегів.

Полощуть верби в водах віти,
Вербові котики цвітуть.
І визирнули перші квіти,
А квіти радість всім несуть.

 

4 Учень.

Весна прийшла струнка і гожа,

В природі стільки вже пісень!

І на весну — матуся схожа,

Бо розвидняє діткам день.

Вона встає і світ співає,

І музика враз ожива.

Матуся діток пригортає,

Говорить ніжні їм слова.

У школу діток проводжає

І пестить, і голубить їх.

У хаті цілий день лунає

Дитяча пісня, ніжний сміх.

 

5 Учень.

То ж навесні і в мами свято,

Бо мама, як сама весна.

То ж свята можна об’єднати —

Весна і мамочка ясна.

А ще бабусю привітати

Ми хочемо у світлий день.

І для жінок цих заспівати

Ясних і радісних пісень.

 

Пісня «Ти ж моя ластівка».

«Весняна казка»

Дія перша

(Лісова галявина)

Автор .

А чи правда, а чи ні.
Відбулось це навесні.

(Виходить хлопчик на лісову галявину і шукає весняні квіточки.)
 

Хлопчик.
Де ті квіточки ростуть?
Їх нема ні там, ні тут!
Завтра свято вже у мами,
Та ще вкрите все снігами.
 

Автор.
Коли чує, під кущем
Плаче хтось рясним дощем.

Хлопчик (знайшовши Зайчика)
Привіт, Зайчику біленький,
Чом ти плачеш, чом сумненький?

 

Зайчик (витираючи слізки)
Вже набридла ця зима!
Їжі взимку геть нема!
Кожушок весь обносився,
Від зими я вже стомився!

Хлопчик.
Твоя правда. Час весні
Панувати на землі!

Зайчик.
Вона вчора мені снилась.

Хлопчик.
Щось весна вже забарилась.
Хотів квіток я нарвати
Й маму радо привітати.
Але все ще під снігами.
Що, не буде свята в мами?

Зайчик.
А давай удвох підемо,
І весну-красну знайдемо.
Її в гості ми запросимо,
І тепла в неї попросимо.
Щоб розтанули сніги
Й все розквітло навкруги!

Хлопчик.
Твоя правда. Я букет,
Із квіток нарву. Вперед!
(Взявшись за руки, ідуть по лісу.)

Автор.
Вирушили друзі в путь,
Лісом впевнено ідуть.
Чують, десь дзвенить водичка,
А назустріч їм — лисичка.

Зайчик.
Здрастуй, подруго Лисичко,
Ти куди летиш, сестричко?

Лисичка.
Я дізналась від струмочка,
Що тече ось там, в гайочку,
Що Весна уже іде,
Всім дарунки роздає.

Зайчик.
Яка радість! Я, новенький!
Попрошу кожух сіренький!

Хлопчик.
А я квіток весняних,
Подарую мамі їх!

Лисичка.
Треба в Сонечка спитати.
Де нам Весну зустрічати.
Воно теж з Весною дружить
І по ній давно вже тужить.
 

Ведмедик. (Виходить ведмедик.)

Здається. Дуже я заспав, -

Оце ледве – ледве встав.

Мене сорока розбудила.

Про що вона тут бубоніла.

Хлопчик.
Я іще із малечку
Знаю таку закличку.
Зараз її заспіваю,
Сонце нею погукаю.

(Діти співають пісню «Вийди, вийди, Сонечко».)
Вийди, вийди, Сонечко,
На дідове полечко.
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко.
На весняні квіточки.
На маленькі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
(З 'являється Сонечко.)

Сонечко (до хлопчика)
Добрий день! Ти молодець!
Я уже свій промінець
В гості до Весни послало,
Весну радо привітало.
Я згори її вже бачу,
Має щедру вона вдачу:
Все розбуджує від сну,
Зустрічайте й ви Весну!

Лисичка.
Бачу, бачу, ось вона!
Вже іде сюди Весна!

(Заходить Весна.)

Зайчик (вклоняючись Весні)
Здрастуй, Весно-чарівнице!
Радий я тобі, сестрице!
Довго я тебе чекав,
Разом з друзями шукав!

Весна.
Здрастуй, Зайчику біленький,
Здрастуй, хлопчику маленький,
Здрастуй, Сонечко ласкаве,
І Лисичка, ось я й з вами!
Щиро я усіх вітаю
Й подарунки для вас маю.
Тобі, Зайчику біленький, —
Кожушок новий сіренький.
Знаю я й твоє бажання:
Хочеш мамі в привітання
Назбирати тут квіток?
Бачиш он отой гайок?
Там я вчора вже ходила,
Всі квітки давно збудила.
Пам'ятай лише одне:
Навесні усе живе!

Хлопчик.
От спасибі, я скоріше
Нарву квіточок побільше.
Завтра мамі їх на свято
Подарую разом з татом.
До побачення! Побіг,
Бо іще пекти пиріг! (Хлопчик вибігає.)

Ведмедик (стурбовано)
Що робити? Твоїх слів
Він, мабуть, не зрозумів.
Квіточки хоч і малі,
Але всі вони живі!

Весна.
Не хвилюйтесь, ще не час.
Краще глянемо, що там в нас. (Всі виходять.)

 

Дія друга

Автор.

А тим часом у гайочок

Квітки завітали.

Такі ніжні і тендітні.

Про себе розказали.

 

Квіти.

Я – перша квіточка весни

Я — пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

 

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце й тінь.

 

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

 

У проміннях сонця ніжних,

Край веселого струмка.

Я ​білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка…

 

Я ​такий малий, неначе,

Ледь прокинувся від сну,

​Тихий-тихий, а одначе

Я привів до нас весну!..

 

У зеленому гайку,
Між травою на горбку.
Я - конвалії в цвіту 
Славлю весну золоту.

 

У мене – широке листя,

А квіти – дзвоники малі.

Рядком рівненько, як намисто,

Висять на ніжному стеблі.

 

Квіти.

Дуже любимо Весну,

Вона будить нас від сну.

 

(Забігає хлопчик, танок квітів.)

Хлопчик.

Які гарні всі й красиві!

І жовтенькі є, і сині!

Я нарву їх досхочу.

Завтра мамі їх вручу.

 

1-й Підсніжних.

Ні, не рви нас, ми живі,

Хоч і квіточки малі.

 

Всі. 

Хочемо жити! Не губи!

 

1. Крокус.

Краще ось що ти зроби:

Фарби й олівці дістань

І навпроти нас ти стань.

Будеш нас ти малювати,

А ми будемо позувати.

 

2-й Підсніжник.

Ти, будь ласка, не дивуйся.

І повір, твоя матуся

Буде рада іще більше,

Твій малюнок їй — цінніше.

 

Хлопчик.

Але в мене фарб нема!

 

2-а Крокус.

Допоможе тут Весна!

 

(З'являється Весна з фарбами, папіром і олівцями.)

Весна.

Ось бери дарунки ці.

Тут і фарби, й олівці.

Намалюй  в подарунок

Своїй мамі цей малюнок.

А квітки нехай живуть.

Ну, пора мені у путь.

 

Хлопчик.

От спасибі за пораду!

Намалюю квітки радо!

 

Весна.

Разом з подарунком мамі.

Наші передайте вітання.

Квіточки, і ви бувайте

І про нас не забувайте!

Прощавайте!

 

Всі разом:

Прощавайте!

(Весна, Зайчики, Лисичка та Сонечко, прощаючись, йдуть. Хлопчик малює.)

 

Автор.

Сині квіточки весняні

Ми не будем рвати:

Фарби, олівці дістанем

Й будем малювати.

Намалюєм квітки ніжні,

Проліски й Кульбабки –

І дарунки радо візьмуть

Мами від маляток.

А ми будем підростати,

Вчитися, мужніти –

Мамам будем дарувати

Щонайкраще квіти.

 

 

Хлопчик.

Ось, готові вже малюнки!

 

Підсніжник.

Буде гарний подарунок.

 

Хлопчик.

Підпис унизу зроблю:

«Дуже маму я люблю!» (Пише).

 

Пісня «сонечко у гості»

 

6 Учень.

Любі мами, гості наші,

Знов весна нас всіх зібрала,

Й по секрету нам сказала,

Що чарівність в ній від мами.

І тому вона пригожі,

Що на маму трошки схожа,

Ну, а ми весну встрічаймо

І матусеньку вітаймо.

 

7 Учень.

Ще заметілі не дограли,

Свої музики до кінця,

А наші душі заспівали,

Розвеселилися серця.

А це тому, що теплотою

Повіяло і тут, і там.

Це місяць Березень весною

Дарує свято всім жінкам.

 

Пісня «Мама над колискою пісні співала»

 

8 Учень

Сьогодні привітати хочем

Ми любих мам із Днем весни!

І побажати щиро хочем,

Щоб завжди гарними були.

 

9 Учень.

Щоб не сивіло в вас волосся,

І щоб не морщилось чоло,

Щоб вам, кохані наші мами,

У всьому й завжди повезло.

10 Учень.

Щоб вас кохали наші тата

І дарували квіти вам,

Що в світі цілому немає

Жінок, чарівніших за мам.

 

Танок дівчат

 

11 Учень.

Про бабусь забути,

Права ми не маємо,

І уклін низенький, свій

Їм ми посилаємо.

 

12 Учень.

Свою бабусю знаю

Я з давніх – давніх пір,

Її обличчя любе,

Її ласкавий зір.

Замислиться бабуся,

Зажуриться на мить,

І знов, дививсь, сміється,

Ласкаво гомонить.

Та над усе найбільше

Сподобалось мені

Її ласкаві руки,

Умілі та міцні.

 

13 Учень.

Ледве сни рожеві відлетіли-

Вже бабусі наші все зуміли:

Нам косички заплести,

У квартирі підмести,

Пиріжок смачний спекти,

Каші внукам наварить,

В магазині хліб купить,

Як же з ними, друзі, повезло нам.

 

Пісня про бабусю

14 Учень.

Ой, бабусенько рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки золоті в невсипущому труді,

Твою працю я шаную,

Твоє серце добре чую,

І тебе, - я поважаю,-

Довгих літ в житті бажаю.

 

15 Учень.

Я своїй бабусі пісню заспіваю,

Вона для мене сонечко й краса,-

Подібної до неї я не знаю,

Коли би я обійшла всю землю й небеса.

 

16 Учень.

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трошки посивіла,

Але так щиро любить нас – дітей.

 

17 Учень.

Вдячні ми за працю вашу,

Щастя шлем багато.

Від душі ми вас вітаємо,

З Березневим святом.