Виховна година «Від родини йде життя людини»

                                                                                   Гнатенко Лариса Павлівна,вихователь

                                             Шевченківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат з                                                           поглибленим вивченням предметів гуманітарно - естетичного профілю

 Черкаської обласної ради

 

«Від родини йде життя людини»

Свято

Мета: Виховувати шанобливе ставлення до старших членів сім’ї; донести до учнів про важливість родинних зв’язків; сприяти зміцненню добрих стосунків між учнями та їхніми батьками;  виховувати у дітей любов до своїх родин та повагу до сімейних традицій.

Обладнання: мультимедійний проектор, вишиті рушники, хліб на столі, квіти.

Хід заходу:

Ведуча 1. Добрий день дорогі гості! Всі ми знаємо, що 15 травня – Міжнародний день сім’ї. Тому сьогодні ми хочемо присвятити наш захід своїм родинам.

Ведуча 2. В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду. Як велика ріка бере початок і силу з малого джерела, так і наша держава починається з родини. А родина до родини – народ. Отже, починаємо наше свято.

 Звучить запис  пісні " Українська родина"

Виходять учень і учениця в українському вбранні.

Учениця 1. Добрий день вам, рідні,  на нашому святі

Як гостей найкращих  раді зустрічати.

Для гостей відкрита    хата наша біла,

Тільки б жодна кривда  в неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті.  Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,  щоб жилось у мирі!

 Дозвольте сьогодні усім побажати

Багато хороших і сонячних днів.

Дідусям і татам, бабусям і мамам,

Сестричкам з братами палкий наш привіт.

Вклоняємось всім вам доземно,

Як батьківській хаті з далеких доріг.

Учень 2. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Із колосків Шевченківської пшениці

Прийміть в дарунок нашу паляницю.    

Вручають хліб   

Ведуча 1:  Сильна родина,  рід, сім’я – міцною буде наша ненька Україна. Тому слід згадати забуті родинні свята, звичаї, щоб відродити їх  у наших родинах, бо нам, як ніколи, не вистачає родинного спілкування, підтримки у тяжку хвилину, таку як зараз переживає наша країна, тай у хвилини радості ми повинні єднатися.

Наші учні - щасливі діти!!! Тому що навчаючись в нашому закладі вони мають дві родини.  Перша родина складається з родичів та близьких людей, друзів.  Друга родина – це великий, дружній шкільний колектив, безліч друзів, однодумців, а також компетентні, доброзичливі, ввічливі, люблячі вчителі та вихователі. А голова нашої шкільної родини – наш директор Терещенко Ліна Денисівна. Дякуємо Вам за все і низький уклін.

Ведуча 2. Родина – це перш за все подружжя, бо подружжя творить  першу форму родини. Це кровно споріднені люди, з’єднані між собою щирою, міцною любов’ю і безмежною відданістю. Це рід, покоління людей зі спільними інтересами, спільною діяльністю, в яких панує пошана одне до одного. Саме в родині виховується любов до рідної  мови, культури, традицій. Звідси і назва – рід, родина.

Учениця. Родина, дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом?

Учениця. Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Отож: зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині

І побажати щастя всім.

  Музичний номер у виконанні ансамблю «Світанок»

Ведуча 1.  Прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння, повага, кохання, вірність, теплота, затишок. Через сім’ю діти сподобляються дорослим, копіюють їх, орієнтуються на їх поведінку. Тому не дарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька й матері піде й добра дитина».

  Ведуча 2.  Головою кожної сім’ї є батько. Батько – захисник роду, народу, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.

Ведуча 1. Ми добре розуміємо, що хоча ззовні наші тата часом суворі, вимогливі, але в своїй душі вони добрі, ласкаві, і ніжні, як мама. Це їх чоловіча вдача не дозволяє їм показати себе.

Ведуча 2.  Татова любов до нас стримана. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою і є батьківська любов. Про це ми знайшли й такі прислів'я:

«Батькова лайка - дужча за материнську байку».

«Батько не мати - не буде голубити і цілувати».

«З батьком суд коротенький».

Учениця. Батьку любий, тату милий,

Нинішнього свята

Ти від нас прийми, щиренький,

Ці слова подяки.

Ці слова - це щира мова,

Щире побажання.

Щоб прожив ти многі літа.

Та не зазнав страждання.

Щоб усе тобі велося,

Щастя не минало,

Щоб твоє любляче серце

Смутку не знало.

Ведуча 1.   Тато, як і мама, піклується про нас. Коли ми хворі, підійде до ліжка і стримано скаже: «Нічого, скоро видужаєш». Або накиває пальцем: «Я ж казав, потрібно тепліше одягатися...» Ось такі вони: серйозні і стримані в почуттях.

Тож дорогі наші татусі прийміть від нас музичне вітання у виконанні Баранько Віки та Дяченко Юлії.

Ведуча 2.  Душею кожної сім’ї є мама. Мама, матуся, ненька – всьому початок. Усе прекрасне в людині від променів сонця і молока матері. Біля маминих рук, біля її слова й тепла маля стає великим і сильним, стає частиною свого народу.

Ведучий.   Шановні наші мами, ви – невичерпне джерело нашої сили, любові.  Нехай не ображаються наші батьки, бабусі, дідусі, та найдорожчою для дітей завжди була мама. Слово «мама» входить у наше життя тихо й непомітно. От тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати й того дня, коли над нашою колискою вперше схилилася мати. Вона оберігає нас від усього злого, і в самому звучанні цього слова – наш захисток.

Ведуча 1.  Колискова пісня... Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до рідного краю, до мови, до пісні. Під спів маминої колискової виростають майбутні поети і композитори, хлібороби і захисники рідної землі, космонавти і вчені, просто мудрі, працьовиті люди. Мелодії цих пісень виховують чуйність, милосердя.

Звучить короткий запис колискової

Учениця.  Матусю! Я Тебе вітаю із великим святом.

Я Тобі бажаю радості багато.

Хай сміється сонце з голубого неба,

І троянда перша зацвіте для Тебе.

Хай в житті Твоєму горя не буває,

На устах усмішка маком розцвітає.

Хай для Тебе гарна буде кожна днина,

Дорога матусю – будь завжди щаслива.

Учениця. Спасибі за ласку, за щире тепло

Недоспані ночі, турботи й добро.

Здоров’я міцного ми зичимо щиро,

Любові і радості, злагоди й миру!

Учениця. Низький уклін всім матерям на світі,

І хай почують сині небеса,

Що тільки мама вміє так любити,

І світ врятує мамина краса!

Ведуча 2. Дорогі матусі прийміть від нас музичне вітання у виконанні дуету Ані Шолох та її мами.

Звучить пісня «Дорога додому»

Ведуча 1.   З бабусею і дідусем у нас пов’язані згадки про дитинство. Бабуся — це світло, добро. Дідусь — це розумні поради, настанови, майстрування.

Ведуча 2. Кращих вихователів, як дідусь і бабуся, годі й шукати. Вони виховують своїх онуків щирими, працьовитими,  відповідальними.

Ведуча 1. Наші бабусі – невтомні трудівниці: вони і шиють, і в’яжуть, і вишивають, і смачні пиріжки печуть.

Учениця. Бабуся сива, мов квітуча вишня,

Моя бабуся — вишенька в саду.

Мене ти знову зустрічати вийшла

І по стежині я до тебе йду.

 

Іду, щоб прихилитися всім серцем

До рук твоїх — ласкавих і м'яких,

Поглянути у очі — два озерця,

І прочитати радість щиру в них.

 

Пробач, що я буваю неслухняна —

Трапляється всіляке у житті.

Я знаю, що, бабусенько кохана,

У тебе серце й руки золоті!

Ведуча 1. Прийміть музичне вітання від Дяченко Олі.

Ведуча 2. Слово дідуся не таке суворе й вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи. Вони вміють завжди розрадити, заспокоїти. Дати мудру пораду.

Учень. Мій дідусь колись весною

Маленькі яблуньки садив...

Розрісся сад, умивсь росою,

З плодами віти опустив.

Тепер дідусь погожим літом

Мене додому вигляда,

І яблуневим білим цвітом

Його сміється борода.

Учениця. Свого діду́ся я так люблю!

Він вміє все і все на світі знає.

І я для свого діда все зроблю!

Він всіх на світі любить й поважає.

В походи з нами наш дідусь іде,

Навчає нас в природі виживати.

І вогнище для нас він розведе,

Намет навчить у лісі розбивати.

Не знаю, як жила б  без дідуся,

Без його сміху, казки і науки.

Дідуся любить і родина вся:

Його поради, роботящі руки.

Ведуча 2. Дорогі наші дідусі й бабусі, прийміть від нас музичне вітання у виконанні Кривошеї Софії.

Ведуча 1 . Майже у кожного із нас є брати і сестри. Якби їх не було, то було б дуже сумно. Не було б з ким пограти у футбол, поділитися шкільними новинами.

 Учениця. Дорогі наші сестри і брати!

Бажаєм щастя і тепла,

Весни, усмішок, сонця,

Щоб доля світла увійшла

До кожного віконця.

Хай навкруги цвіте бузок,

Та небо буде ясним;

І щоб життя було у вас

Щасливим і прекрасним.

Аби завжди в душі у вас

Горів вогонь кохання;

І хай у цей весняний час

Здійсняться всі бажання.

Ведуча 1. Для вас музичне вітання у виконанні сестричок Аліни та Ані Клименко.

Учениця. Донечко, синку, сестрице, братусю,

Дружина, весела, велика сім’я!

Таточку, мамочко, бабусю, дідусю –

Мій оберіг і родина моя!

Учень. Немає України без калини,

Як і нема без пісні солов’я.

А ми народ – зернина до зернини,

В біді і в щасті ми – одна сім’я.

Учениця. Немає України без тополі,

Як і нема без сонця сяйва дня.

Ти без коріння – перекотиполе.

А корінь там, де вся твоя рідня.

Ведуча 2. 

      «Родина», «рід». Які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами гілочки на дереві,

Що вже стоїть віки.

Це дерево - наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід.

Ведуча 1. - Шановні наші рідні. Ось і прийшла пора завершувати наше свято подяки вам – нашим дорогим, любим, чуйним, ніжним, відданим, найкращим у світі.

Ведуча 2. Ми хочемо, щоб у вас не лише сьогодні, а й завжди був хороший настрій, щоб кожен день вам додав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця, а наші слова подяки возвеличували ваші душі. Де б ми не були, ким би не стали в майбутньому, завжди пам’ятатимемо свою родину, свою рідну землю, своє коріння. 

        Пісня у виконанні ансамблю «Світанок»  - «А ми бажаєм вам добра»