Виховна година "Я люблю тебе, бабусю!"(родинне свято)

Блистівський навчально-виховний комплекс

Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області

 

 

 

 

 

«Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, БАБУСЮ!»

(родинне свято)

 

 

 

 

 

 

 

                                                               Підготувала: вчитель початкових класів

                                                                                                         Доборович В.В.

 

Мета: Виховувати  любов і повагу до старших членів родини – бабусь.  Формувати чуйність, доброту, милосердя. Вчити дітей поважати життєвий досвід старших членів родини, прислухатися  до інших  порад.

Хід свята

УЧЕНИЦЯ: В нашім класі метушня і гамір.

Шерех рухів, спори, смішки.

Може, прийдуть генерали?

Ні!

Може герой , який облетів весь світ?

Ні!

Гадати марно, дивіться,

Ось наші гості!

Здраствуйте, мами і бабусі.

УЧЕНЬ: Наші милі дами, наші чудо наші прикраси! Подумати тільки скільки ви встигаєте зробити за день. На плечі  лягає вся робота, турбота, любов, піклування про всіх нас.  Так давайте розвеселимо їх, зробимо так, щоб вони посміхнулись адже коли посміхаються жінка, посміхається весь світ. Привітаємо всіх гостей піснею.

(Пісня «Ми з  днем   весняним хочемо»)

 УЧЕНИЦЯ: Дорогі наші мами! Сьогодні ми разом з вами будемо вітати самих дорогих нам людей. Найулюбленіші  для кожного з нас люди  - наші бабусі. Вони – невтомні трудівниці, скарбниці мудрості нашого народу,  хранительки звичаїв, обрядів, цікаві казкарі.

УЧЕНЬ: Добрий день, вам люди добрі!

Що сидять у нашім класі,

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

УЧЕНИЦЯ: Красиво і світло у нашому класі,

Примули на вікнах стоять вогняні.

Сьогодні у класі бабусине свято,

І хочеться всіх привітати мені.

(Кланяються гостям, кладуть хліб сіль на стіл)

ВЕДУЧА: Ось вслухайтесь, діти у саме слово: бабуся, бабусенька, бабуня, бабця, бабусечка. Правда, яке воно миле, лагідне, пестливе. А чому? Подумайте і скажіть. Адже ми з вами про це говорили, готуючись до свята.

ВІДПОВІДІ ДІТЕЙ

• тому що бабуся прожила на світі більше за наших маму і тата;
• бачила у житті більше за наших маму і тата;
• і ми удвічі дорожчі для неї, бо ми – діти її дітей;
• бо ми – її онучатка, дівчатка чи  хлоп´ятка;
• бо ми – її пташенятка, ластів´ятка чи  просятко;
• ми – її дитиночка – кровиночка;
• бо правду кажуть у народі

ВСІ: Діти – це діти, а справжні діти – це онуки.

ВЕДУЧА: Бабуся! Чи її у світі краща людина? Скільки вона пережила, але яка вона ніжна, щира! У кожної бабусі своє життя, своя доля. Її доля! А яка вона?

Не за грами, не за морями глибокими, не в тридесятому царстві, а на нашій славній Україні, в мальовничих селах жили і працювали люди.

І народилися в сім´ях тих трударів донечки – зірочки ( імена бабусь). Пестили їх матері, доглядали і виросли дівчата вродливі та працьовиті. І почали заглядатися на них парубки, вибирали собі дружин. Потім були скромні весілля, а згодом святкували у молодих  родинах родини їх синів і дочок. Ростили молодиці діточок, догоджали своїм чоловікам та свекрухам, працювали, не покладаючи рук. Трохи зів´яла  їх врода, посмутніли очі, бо постукала в їхні двері осінь і принесла сивину на скроні.

А далі все знову відбувалось як у добрих казках: розправили жінки плечі,
посвітлішали їх очі, випромінюючи тепло, ласку, радощі. У їх оселях з΄явились маленькі сонечка, які простягнувши рученята, ще невміло і зворушливо пролепетали: « ба-ба.»

Прийшли в життя жінок онуки. А з ними повернулась молодість, завзятість. Переможна жадоба до життя і прагнення виростити онуків, і дочекатися їх весілля, і вдарити лихом об землю та заспівати онукам вже не колискової, а весільної. І, як у пору чарівної юності, піти у танок.

Давайте познайомимося з нашими бабусями.

(ПРОВЕДЕНІ АНКЕТИ ДЛЯ БАБУСЬ. РОЗПОВІДЬ ПРО КОЖНУ БАБУСЮ)

ВЕДУЧА: Любі, бабусі! Ми старанно готувалися до свята, щоб потішити вас і розвеселити.

(Учні читають вірші про бабусь)

1. Любі бабусі, хороші, ласкаві –

Ці слова ми мовимо залюбки.

Сьогодні вірші ми читаємо не для слави,

Ми для вас почнемо ці рядки.

2. Люба, добра  бабцю,

Ми  твої  внучата,

Звертаємось  до  тебе,

Щоб  щастя  побажати.

3. Ой  нема  миліше,

Нема  веселіше,

Як  в  бабці  в  гостині –

Медом  нагадує,

Ще  і  поцілує

Личенько  дитини.

4. Яблучок  наріже,

Казочку  розкаже,

Ще  й  лялечку  справить.

Бабуся  радіє, сама молодіє,

Коли  онуков  бавить.

5. Хоч  твоє  волосся  густо  посріблилось,

Ти  для  нас , маленьких,

Другом  залишилась.

6. Ти  нас  батькові  й  матусі

Помагаєш  вчити:

Як  вирости  чесними,

Щоб  по  правді  жити.

7. Ми  твої  сова  розважні

Пам’ятати  будемо,

В  житті  твою  науку

Понесемо  в  люди.

(Конкурс  малюнків – портрет  бабусі)

Пісня « Бабця – бабуся»

Вірш « Свою  бабусю  знаю»

ВЕДУЧА: Кожна  бабуся  особлива  і  любима  своїми  онуками. А  щоб  дізнатися, як  і  за  що  онуки  люблять  вас, ми  приготували  для  вас  сюрприз. Ви  повинні  узнати  голос  свого  онука.

( Запис  інтерв’ю  з  дітьми « За  що  я  люблю  свою  бабусю» )

ВЕДУЧА: Наш  чоловічий  колектив  хоче  привітати  бабусь  особисто.

Пісня « Бабусі» інсценівка.

Вірш «Добрий  день, бабуся  дорога»

Частівки  про  бабусь

( Конкурс « Ненаглядний  мій» - бабусі  говорять онукам  лагідні  слова.)

ВЕДУЧА: Ваші  онуки  бажають  вам  прожити  до  золотого  весілля.

Пісня « Золоте  весілля»

Вірш  « Я  з  бабусею  своєю»

ВЕДУЧА: Бабуся – бабусенька, невтомна  бджілка! Заради  онуків  вона  віддасть  усе,  останньою  краплинкою  води  поділиться. Вони  з  любов’ю  передають  їм  своє  уміння. Діти,  бережіть  те  чого  вчить  вас  бабуся.

( Діти  розповідають  про  улюблену  страву  бабусі)

Вірш « Моя  бабуся»

Танок  дівчаток з  хустинками.

ВЕДУЧА: Скажіть, чим  славиться  народ  України? Яке  його  основне  багатство?

Є  така  легенда. Наділяв  Господь  дітей  світу  талантами. Французи  вибрали  елегантність  і  красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польща – здатність до торгівлі, італійці – хист до музики. Неоціненний дар України, який уславив її на цілий світ – пісня. Пісня починається з мами, бабусі. Я знаю, що всі присутні на нашому святі вміють і люблять співати. Давайте попросимо наших бабусь, щоб вони заспівали.

           БАБУСІ  ВИКОНУЮТЬ  ПІСНІ

ВЕДУЧА: Діти, немає  на  землі  нічого  вічного…Не  вічні  і  наші  рідні….Приходить  час, і  ми  прощаємось  з  нами. «На  все  Божа  воля» - кажуть  у  народі. Але  як  часто не  вистачає  онукам ніжної, теплої  бабусиної  руки. Як  не  вистачає  матерям  мудрої  поради. І  не  гоїться  в  серці  рана,  лише  притуляється  біль. Є і у  нашому  класі  діти,  бабусі  яких  уже  померли. Діти  принесли  фотографії  бабусь. Погляньмо  на  ці  фотографії  і  пом’янемо  покійних  добрим  словом.

Вірш « В  серці  не  гоїться  рана»

ВЕДУЧА: Але  життя  продовжується, і  як  говорять  у  народі: « Живі  думають  про  живих», отож  повернемося  до  наших  любих  онучат.

( Конкурс  1. Упізнай  онука (із  зав’язаними  очима  упізнати  дитину)

                    2. Заспокой  немовля (колискова  пісня  -ляльку)

ВЕДУЧА: Дорогі  бабусі! За  щоденними  турботами  ми  не  маємо  часу  подякувати  за  добро, яке  ви  зробили  для  дітей, онуків. Ніжні  і  щирі  слова  говорили  ваші  онуки. А  зараз  я  надаю  слово  дітям.

Мама  учня  читає  вірш « Милі  наші  матусі, ми  вам  шану  складаємо»

Молитва  за  матерів.

ВЕДУЧА: Дорогі  бабусі! Сьогодні  онуки  підготували  для  вас  сюрприз.

Вони  вклали  в  подарунок  всю  свою  любов  до  вас. Тож  примайте  подарунки  від  онуків.

Діти  вручають  подарунки  мамам  і  бабусям.

ДІТИ: Милі  бабусі, добрі,симпатичні, красиві, елегантні, модні, мудрі

(Діти  піднімають  літери: МИ  ВАС  ЛЮБИМО)

ВЕДУЧА: Ось  і  свято  добігло  до кінця. Ми  вам  бажаємо…

Пісня  «Хай  щастить  вам  люди  добрі»

Всі  танцюють.

УЧЕНИЦЯ: Хай  в  житті  вам  радість  буде,

                      Процвітайте,  як  той  цвіт.

                       Дай  же , Боже, любим  бабцям

                       Многих, добрих, щасливих  літ!

Всі  запрошуються  за  стіл, пригощаються  чаєм  з  пирогами.