Виховна година «Як мені даровано багато- жити і любить поміж людьми»

Пєвнєва Ганна Геннадіївна

загальноосвітня школа

 І-ІІІ ступенів №5 імені Валерія Доценка

Мирноградської міської ради

Донецької області

Виховна година «Як мені даровано багато- жити і любить поміж людьми»

 Мета: на прикладах громадянських, патріотичних мотивів лірики Василя Симоненка зацікавити учнів особою письменника, його творчістю, ознайомити школярів з їхніми основними правами та обов’язками, з`ясувати сутність понять «патріот», «патріотизм»; плекати почуття патріотизму, власної гідності й самодостатності, навчити учнів формувати власну позицію, співпрацювати з іншими на результат, генерувати власні ідеї та логічно аргументувати власну думку.

Очікувані результати:

 учні володітимуть такими навичками, як: комунікативність, відстоювання     

 власної думки,  упевненість у собі;

 будуть готовими  співпрацювати з різними людьми, поважати себе й інших;

 матимуть правову свідомість та громадянську позицію;

 усвідомлюватимуть своє місце в навколишньому середовищі;

 плекатимуть почуття патріотизму, власної гідності.

Хід виховної години

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності.

Учитель.

Від дня народження і до останньої хвилини

Є мить прекрасна- це життя людини.

По-різному йдемо життєвим шляхом:

Хтось пролітає непомітним сірим птахом,

Комусь доводиться пливти за течією,

А хтось горить яскравою зорею…

2. Мотиваційна вправа «Обміняймося дарунками».

Учитель.

Простягніть долоню. Подаруйте для роботи під час заходу старанність, наполегливість, творчість. Простягніть іншу долоню. На неї я дарую вам свою любов, терпіння, повагу. А тепер обміняймося дарунками. Доторкніться долонькою до долоньки.

  ІІ. Основна частина.

Учитель.

Багато поетів і письменників у своїй творчості зверталися до вічних питань: добра і зла, сенсу життя, національних традицій, активної життєвої позиції, громадянської відповідальності та обов`язку. Мало кому вдавалося поєднати у своїх творах усі ці питання.

Василь Симоненко- еталон саме такого, абсолютно унікального поєднання. Так, він умів бути вдячним і відданим, був гострим і лагідним, добрим і гнівним, юним і мудрим. Умів ловити сіттю слова людської душі. Прозора чистота його віршів зачаровувала завжди.

Учень 1( читає вірш В.Симоненка «Грудочка землі» напам`ять).

Ще в дитинстві я ходив у трави,

В гомінливі, трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинах ранньої роси.

Бігла стежка вдалеч і губилась,

А мені у безтурботні дні

Назавжди, навіки полюбились

Ніжні і замріяні пісні.

В них дзвеніло щастя непочате,

Радість невимовна і жива,

Коли їх виводили дівчата,

Як ішли у поле на жнива.

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну мою милу,

Бо вона одна на цілий світ.

Бо вона одна за всіх нас дбає,

Нам дає і мрії, і слова,

Силою своєю напуває,

Ласкою своєю зігріва.

З нею я ділити завжди буду

Радощі, турботи і жалі,

Бо у мене стукотить у грудях

Грудочка любимої землі.

Учитель.

Великий людинолюб Василь Симоненко не залишався осторонь теми людини. У його поезіях вона зазвучала з новою силою. Він сміливо заявляв: «На світі безліч таких, як я, Та я, їй-Богу, один» або «Ми не безліч стандартних «Я», а безліч всесвітів різних». Він прийшов, щоб стати рупором ХХ століття і провістити людям правду, пробудивши їх зі сну сліпучим світлом горіння.

Учень 2( читає вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина» напам`ять).

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Учитель.

Подумайте, що мав на увазі Василь Симоненко? (Відповіді учнів).

Гра «Хто я»

Методичний коментар.

За допомогою наступної вправи можна розвивати  такі складові громадянської

компетентності: повага до людської гідності та прав людини; відкритість до інших переконань та світогляду інших людей; аналітичне й критичне мислення; уміння слухати та спостерігати; знання самого себе та критична самооцінка.

Очікувані результати від вправи-гри:

учні висловлюватимуть судження про те, що означає бути людиною; з’ясують, наскільки багато вони мають спільного;

усвідомлюватимуть свою унікальність як особистості, почуття власної гідності;

сприйматимуть рівність усіх людей у повазі та правах.

Інструкція до вправи

1. Роздати учням папір та ручки й сказати, що першим кроком для кожного з них є презентація їхньої особистості у вигляді зірки. У центрі зірки можна намалювати автопортрет або просто вписати ім’я.
2. Запропонувати дівчатам та хлопцям пригадати сім найбільш важливих аспектів своєї особистості й намалювати їх у вигляді променів зірки (кожен промінь – окрема риса).
3. Учні та учениці мають порівняти свої зірки, вільно пересуваючись класом. Коли вони знаходять когось, із ким  мають однакові «промені», вказують ім’я цієї людини поряд із «променем». (Наприклад, якщо Михайло та Артем мають промінь «репер», вони мають написати імена одне одного біля цього променя).

Обговорення результатів. Питання до обговорення.

• Що ви дізналися про себе? Чи важко було виділити сім найбільш значущих

аспектів вашої особистості?

• Чи були ви здивовані результатами порівняння зірок?

  Скільки спільного ви знайшли? Наскільки більше або менше, ніж очікували?

• Якою мірою діти та підлітки можуть вільно обирати свою власну особистість? Які є наслідки цього для них самих?

Учитель робить висновок, що незважаючи на спільні риси, кожна зірка неповторна, так само й кожна людина є унікальною особистістю.

Бесіда з учнями.

Учитель.

• Ми говоримо: права дитини. А хто така дитина?

(Дитина – це людська істота до досягнення нею 18-річного віку.

 Дитина – це людина, яка зростає.)

• Хто може дати нам закони, які будуть нас захищати? (Держава)
• Де записані права кожної людини?

( Конституція – Основний Закон будь – якої держави. У ній записані усі права, з які не можна порушувати!)

• А дитини?

( В усіх малих громадян є ще своя Конституція. Вона називається «Декларація прав дитини».

Декларація прав дитини дуже важливий документ, в якому визначені права дитини. Вона була проголошена 20 листопада 1957 року Генеральною Асамблеєю ООН.

24 серпня 1991 року Україна проголосила свою незалежність, а 27 вересня 1991 року «Конвенція про права дитини» набула чинності в Україні.)

Учитель.

Конвенція ООН про права дитини – це ваші права. Закони різних країн - різні. Ідеться зокрема про цифру повноліття й про вік, із якого підліток несе кримінальну відповідальність за скоєний злочин: в Україні – 14 – 16 років. Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. У них ви знайдете 40 прав, які має дитина.

Стаття 2. Усі діти є рівними у своїх правах.

В інших статтях розповідається про права дітей на життя, ім’я та громадянство, свою думку, особисте життя, інформацію, об’єднання, охорону здоров’я, харчування, житло, одяг, розвиток талантів, відпочинок тощо.

Вправа «Сила квітів».

Учитель.

Задля того, щоб почуватися повноцінною особистістю, необхідно задовольнити певні потреби. Наприклад, щоб вижити, людині потрібна їжа й вода, сон і повітря, щоб дихати. Для нас також важлива безпека та міцне здоров’я. Ми  прагнемо дружніх і сімейних стосунків. Нам необхідно відчувати себе гідними, почуватися потрібними іншим людям і знати, що ми можемо самореалізуватися в житті.

Методичний коментар.

1. Сказати учням, що кожен із них повинен намалювати квітку й представити її, зазначивши власні потреби.

Квітка повинна мати сім пелюсток:

• основні потреби;

• особиста безпека;

• здоров’я;

• дружба;

• сім’я;

• гідність;

• дозвілля.

За допомогою розміру пелюсток учням необхідно відобразити, наскільки важливою є для них кожна з семи потреб на сьогодні в житті.

2. Роздати папір, ручки й кольорові маркери та запропонувати кожній дитині намалювати свою особисту квітку на середині паперу, залишаючи порожнє місце навколо.

 Пояснити, що не існує правильних або неправильних, добрих чи

поганих «відповідей»; квітка у кожного буде унікальною.

3 . Попросити учнів та учениць подумати, які умови необхідно створити для того, щоб вони процвітали й були повноцінними людьми. Запропонуйте учням намалювати листя навколо квітки та вказати на ньому необхідні умови й

написати ключові слова.

4. Обговорення результатів. Питання до обговорення.

• Що вас здивувало, коли ви розглядали квіти інших?

• Що необхідно зробити, щоб захистити різні пелюстки? Що учасники написали на листку?

• Чи є зв’язок між тим, що було написано на листках та правами дитини? (Якщо є можливість, розмістіть на стіні на аркушах текст Конвенції про права дитини та звертайтеся до нього під час обговорення).

• Що ви дізналися про вашу власну особистість як людини? Як це співвідноситься з правами людини?

5.Запропонувати учням розвісити свої роботи на дошці, щоб зробити виставку.

Учитель.

Широкий і багатогранний світ поета Василя Симоненка дає можливість митцям створювати чудові образи, провідною думкою яких є ідея того, що «у кожного своє ім`я», і якщо мільйони цих «я» зібрати воєдино, то вийде «ми»- «океанна вселюдська сім`я». Зустрічалися Симоненкові й «камінні душі», яких поет попереджав: «Воскресайте…, розчиняйте серця і чоло, щоб не сказали про вас грядущі: їх на землі не було…»

Учениця 3 ( читає вірш В.Симоненка «Люди — прекрасні…» напам`ять).

    Люди — прекрасні.

Земля — мов казка.

Кращого сонця ніде нема.

Загруз я по серце

У землю в'язко.

Вона мене цупко трима.

І хочеться

Бути дужим,

І хочеться так любить,

Щоб навіть каміння байдуже

Захотіло ожити

І жить!

Воскресайте, камінні душі,

Розчиняйте серця і чоло,

Щоб не сказали

Про вас грядущі:

— Їх на землі не було...

Учитель.

Поетичні твори Василя Симоненка утверджували людські ідеали й життєві цінності. Герої поезій поета- прості й прекрасні своєю неповторністю люди. Серце поета було віддане Україні. Звертаючись до матері-Батьківщини, він висловлював їй свою вірність:

    Не шкодуй добра мені, людині,

Щастя не жалій моїм літам —

Все одно ті скабри по краплині

Я тобі закохано віддам.

Учитель.

Василя Симоненка можна з упевненістю назвати справжнім патріотом своєї країни. З’ясуємо, чи знаєте ви, хто такий  патріот, що означає патріотизм.

(Відповіді учнів).

 Отже,

• патріот – це… (той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги. Патріот із грецької означає «земляк», «співвітчизник», «людина, яка любить свою Батьківщину»);
• патріотизм – це… (любов до Батьківщини, до свого народу, готовність діяти в інтересах своєї країни та захищати її від ворогів).

Вправа  «Утворення асоціативного куща»

Для мене патріотріотизм -  це……..

   Любов до Батьківщини                                                        Рідний край

    Вірність                                                                                 Українці

   Родинні почуття                       Патріотизм                       Рідна мова

   Вишиванка                                                                             Рушник

Учитель.

Патріотизм - це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, примушуючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї Батьківщини. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живее своїм народом, адже життя народу стає його життям.

Нечуваним одкровенням в зізнанні безмірної любові до матері України вибухнув у тогочасному суспільстві вірш «Задивляюсь у твої зіниці». Образ України в поезії Василя Симоненка- місткий, динамічний, персоніфікований, по-шевченківськи піднесений до рівня найбільної святості, «вселенської совісті», молитви.

   Учениця 4 ( читає вірш В.Симоненка «Україно, п’ю твої зіниці» напам`ять).

Україно, п’ю твої зіниці

Голубі й тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

Ради тебе перли в душі сію,

Ради тебе мислю і творю –

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю!

Одійдіте, недруги лукаві!

Друзі, зачекайте на путі!

Маю я святе синівське право

З матір’ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадую про тебе,

Дні занадто куці та малі,

Ще не всі чорти втекли на небо,

Ходить їх до біса по землі.

Бачиш: з ними щогодини б’юся,

Чуєш – битви споконвічний грюк!

Як же я без друзів обійдуся,

Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова…

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи – все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

Учитель.

В одному з інтерв`ю Василь Симоненко сказав: «Що я можу сказати про себе? Ще так мало прожито і так мало зроблено. Хочеться бути людиною, хочеться робити гарне і добре, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією. І якщо це мені вдається рідко, то це не тому, що я не хочу, а тому, що мало вмію і мало знаю. Найбільше люблю землю, людей, поезію…Ненавиджу смерть. Найдужче боюся нещирих друзів».

Він любив життя. Поспішав жити й любити, немов відчуваючи свою долю.

Учень 5 ( читає вірш В.Симоненка «Немає смерті. І не ждіть — не буде» напам`ять).

Немає смерті. І не ждіть — не буде.

Хто хоче жить, ніколи не помре.

І будуть вічно веселитись люди,

І танцювать дівчата в кабаре.

І в сіру ніч, коли мене не стане,

Коли востаннє римою зітхну —

Я не помру, лиш серце в грудях стане,

Схолоне кров, а я навік засну.

Учитель.

Василь Симоненко поспішав жити, намагався встигнути все. Не судилося. Але й того, що залишилось по ньому, цілком достатньо, щоб грядущі завжди пам`ятали- він був на цій землі, справжній громадянин та незламний патріот своєї країни.

ІІІ. Підсумок заняття. Рефлексія.

Учитель. У свій час Джордж Кеннеді сказав: «Не питай, що твоя Батьківщина може зробити для тебе, спитай, що ти можеш зробити для своєї Батьківщини».

Метод «Незакінчені речення».

 Продовжте речення:

• Я громадянин і патріот України, тому що…….
• Я хочу…….
• Віднині я намагатимусь………