Виховна година "Здоровий спосіб життя в українських традиціях"

Виховна година «Здоровий спосіб життя в українських традиціях»

Мета:

•  розширити знання учнів про здоровий спосіб життя, традиції українського народу, в яких він відбивається;

• скласти корисні поради щодо здорового способу життя;

• формувати компетентне ставлення до власного здоров’я;

• популяризувати здоровий спосіб життя, виховувати інтерес до вивчення

  народних традицій.

Хід заходу

 

І Вступне слово вихователя.

Український народ має багату культуру, що розвивалася впродовж багатьох поколінь.

- Сьогодні я пропоную вам ознайомитися з традиціями здорового способу життя, що передав нам український народ.

Життєва мудрість наших пращурів та їхні настанови щодо здорового способу життя втілилися в українських звичаях, обрядах, фольклорі, що дійшли до наших днів.

- Вітаючись і прощаючись, люди бажають одне одному здоров'я: «Дай. Боже, здоров'я!», «Доброго вам здоров'я!», «Бувайте здорові»» та ін.

- Ще з часів Київської Русі наші пращури цінували здоров'я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах.

 Технологія «Мозковий штурм»

- Чи відомі вам традиції та звичаї свого народу? Назвіть їх.

- Які народні українські свята вам відомі?

- Які з них відзначають у вашій родині?

Здоров′я - обов′язкова умова життя кожної людини, її краси. Щоб бути здоровим, енергійним, активним, необхідно змолоду боротися за збереження й поліпшення свого здоров′я. Адже людина - сама творець свого здоров′я.

Давайте звернемося до історичного минулого нашого народу, щоб дізнатися, у чому полягали основи здорового способу життя наших предків і скористаємося цими знаннями в сьогоденні.

         Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. Український народ дуже працьовитий. До ледарів ставилися зневажливо, засуджували їх. Недарма найбільша кількість українських приказок присвячена саме цій темі: «Як дбаєш, так і маєш», «Хто пізно встає, в того хліба не стає». Але неодмінно праця змінювалася активним відпочинком.

ІІ Робота з класом

Традиції народу — це велике диво,
Яке струмить з глибин у майбуття.
Їх знаючи, народ іде щасливо
І впевнено у непросте життя.
В традиціях живе душа народу,
Великий зміст закладений у них.

 

 

1. «Активний відпочинок українців».

Взимку, коли всі господарчі роботи закінчено, господарі ховають інструмент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят. Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом», щоб бути вродливими. Парубки допомагають батькам, а у вільний час гуляють з дівчатами.

         Після Миколая в селах України кожного вечора збиралися колись вечорниці. Спочатку сходилися дівчата, пізніше – хлопці. В будні дівчата прядуть, шиють сорочки або вишивають рушники на придане. Хлопці розповідають дівчатам бувальщину і небилиці, співають пісень, танцюють.

Свято Миколая – веселе народне свято. У цей день скликали гостей, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села.

Навесні разом з пробудженням природи від зимового снігу на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят, супроводжених піснями, іграми та хороводами. Хороводи дівчат, забави дітей, зустріч птахів, що повертаються з вирію, травневі свята.

Веснянки співали скрізь: на вулицях села, на майдані, в полі, в лісі, а найчастіше на зелених луках понад річкою або ставком. Виходячи на вулицю співати веснянки, або грати гаївки, дівчата вбираються в білі вишиті сорочки, а на голову кладуть вінки або квітчають волосся квітами. Гаївки – це дуже стара назва хороводів.

Був колись звичай на Великдень гойдатись на гойдалці. Гойдалка на селі під час Великодня – центр розваги. На Благовіщення й на Великдень, як дні гарні та ясні, дівчата ходили кругом села і співали, а за ними йшли маленькі діти.

       Влітку однією з найрозповсюдженіших розваг молоді в Україні була колись так звана «вулиця» - своєрідні вечорниці дівчат і хлопців просто неба. Починалася «вулиця» від Великодніх свят і тривала все літо. До початку польових робіт молодь збиралася щовечора, а коли починалася робота, то тільки в неділю і в святкові дні. Звичайно «вулиця» відбувалася весело і жваво: з музиками, танцями, а найбільше було пісень.

     Напередодні дня Святої Трійці, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть у поле рвати запашне зілля: чебрець, полин, любисток. Ввечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям клену, липи, ясеня та осини.

На свято Івана Купала з давніх давен в Україні дівчата й хлопці виходять із села з радісними співами, розкладають вогнища на горі або десь у лісі поблизу ріки, танцюють навколо того вогнища, стрибають через вогонь парами. Дівчата роблять пояси з пахучих трав, плетуть вінки.

    Восени  зі свята Покрови починалася пора весіль.

    Висновок. Отже, ми бачимо, що в пошані українців були і праця, і активний відпочинок, під час якого  можна було провести  цікаво час зі своїми друзями, з сім′єю, передати добрі традиції молодому поколінню. Відновлення цих традицій є важливим, бо  дуже часто діти не знають, як активно провести вільний час.

   2. Вікторина «Традиції активного відпочинку українців» 

1. Символічні дійства, приурочені до відзначення найбільш важливих подій у житті людей. (Обряд, звичай.)
2. Збори молоді зимовими вечорами, де вишивали, співали, танцювали, розповідали небилиці. (Вечорниці.)
3. Пісня, яку співали напередодні Різдва. (Колядка.)
4. Проводи зими, що супроводжувалися народним гулянням, куштуванням млинців. (Масляна.)
5. Пісні та хороводи, якими зустрічали весну. (Веснянки, гаївки.)
6. Ними  обмінювалися на Великдень. (Кулічі, писанки, крашанки.)
7. Цим святом закінчується Великий Піст. ( Великдень.)
8. Квіти цієї рослини йшли шукати в ліс, щоб стати щасливим. (Папороть.)
9. У цей день хата традиційно очищувалась духмяним зіллям. (Трійця.)
10. Гілочками якої рослини били одне одного, щоб бути здоровими.(Верба.)
11. У цей день очищення людей, худоби, приміщень здійснювалося за допомогою води. (Водохреща.)  

3. Гра «Знайди помилку»

- Немає Різдва без веснянки, Стрітення — без писанки, а Великодня — без куті.
4. «Традиції харчування українців».

 Однією із складових частин здорового способу життя  є правильне харчування. В усі часи харчування українців було різноманітним. Перевага віддавалася рослинній їжі. Харчувалися продуктами, отриманими із власного господарства. Селяни вирощували зернові культури: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку, кукурудзу. Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі (картопля, капуста, буряк, цибуля часник, огірки) та бобові ( горох, квасоля). З насіння льону та соняшника  відтискали олію.

  Важливим харчовим продуктом було молоко, в той час як м′ясо вживали  лише у свята. Споживання птиці (курей, гусей, качок) та яєць було також обмеженим: їх здебільшого продавали.

         Продукти, які швидко псувалися, селяни консервували, сушили (ягоди, гриби), солили, квасили.

  У щоденному харчуванні селян на головному місці посідав хліб. У народі кажуть: «Хліб – всьому голова», «Нема святішої святині, як хліб на нашому столі».

5. Гра «Відгадай страву за описом»

 Ваше завдання: відгадати страву.

1. Місили, місили, ліпили, ліпили,

    А тоді – хіп, та в окріп!

    В масло та сметану.

    Хто зуміє відгадати, того

будем частувати.

    Про що мова йде?

    вареники ;     

2. Страва з борошна, яку наповнювали різною начинкою: картоплею, квашеною капустою, сиром, вареною квасолею, влітку – вишнями, сливами.

пиріжки.

3. Борошняна страва, поширена в Україні, зварена у воді, замащена олією або салом.

галушки;     

4. Другий хліб. Який не потрібно молотити і до млина носити. Витіснили з ужитку чимало давніх борошняних страв.

 картопля.

5. Оладки, смажені на олії з тертої картоплі.

     деруни;       

6. Перша страва з буряків, капусти і картоплі, навесні – зі щавлю та картоплі.

 борщ.

7.Їх використовували, як приправу для багатьох страв. Улітку разом з хлібом вони становили полуденок селянина в полі.

      цибуля, часник

8.Одна з 12 обов’язкових страв на Святвечір, яку готують з пшениці, заправленої тертим маком, горіхами, медом. (Кутя)

 

Гіппократ (давньогрецький лікар) говорив: «Людина народжується здоровою, всі хвороби приходять з їжею». Як ми з вами харчуємося?

На що треба звертати увагу, купуючи продукти харчування? (Склад, термін придатності, зовнішній вигляд).

Вихователь. Дієтологи раз по раз удосконалюють списки найбільш шкідливих для здоров’я продуктів. Останній список харчових заборон виглядає так:

Десять найшкідливіших продуктів харчування 

1) Жувальні цукерки, пастила, «чупа-чупси». Цукор псує зубну емаль, хімічні добавки і барвники, які містяться у подібних продуктах у величезних кількостях, завдають удару по всьому організму.

2) Чіпси – це ніщо інше, як суміш вуглеводів і жиру в оболонці барвників і замінників смаку.

3) Солодкі газовані напої – коктейль з цукру, хімії і газів прискорює розподіл токсинів в організмі.

4) Шоколадні батончики, які наповнені хімічними добавками, генетично модифікованими продуктами, барвниками і ароматизаторами.

5) Сосиски і ковбаси, що містять приховані жири, ароматизатори, замінники смаку.

6) Жирне м’ясо «забруднує» судини, призводить до старіння та хвороби серця.

7) Майонез містить величезну кількість жирів і вуглеводів, а також барвників, підсолоджувачів, замінників. Сюди слід додати кетчупи та соуси.

8) Локшина швидкого приготування позбавлена всього натурального.

9) Сіль, тобто її надмірне вживання, підвищує тиск, порушує соле-кисловий баланс, сприяє скупченню токсинів. Дітям краще вживати йодовану сіль.

10) Алкоголь заважає засвоєнню вітамінів, завдає удару по системі травлення, пагубно впливає на розвиток організму.

6. Вихователь. В народі міцно зберігаються, переходячи з покоління в покоління, відомості про способи лікування різних хвороб, так само як і про рослини, які здобули славу лікувальних. Тому не дивно, що наші пращури добре знали й ефективно застосовували цілюще зілля — справжній дарунок  природи.

У світі відомо близько 200 тисяч лікарських рослин. Із них понад 20 тисяч росте на українській землі.  А наше завдання – дбати про збереження народних традицій та про збереження власного здоров’я.    

Легенди про лікарські рослини

Легенда про калину

          Дівчина Калина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Калину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Калину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

Легенда про ромашку

            У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить. Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла ій квіти: "Зроби з них відвар і напої синочка”. "А як же звуться ці квіти?” - запитала жінка. "Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина”.    

        Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: "Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!”.

     Вихователь.

Висновок.  Таким чином, ми бачимо тісний зв′язок українців з природою, з матінкою-землею та її дарами, пошук натуральних засобів лікування та профілактики захворювань.

         Слід пам’ятати, що вживання будь-якої лікарської рослини повинно відбуватися під контролем дорослих, за рекомендаціями лікарів.                 

 7. Робота з прислів′ями.

- Важливість здоров′я для людини ми бачимо в народних прислів′ях.

Завдання з′єднати стрілками окремі частини прислів′їв, пояснити їх значення.

 

           1   Здоровому                                           3  а стративши – плачем.

           2   Як нема сили,                                     6  нема щастя.

           3   Здоров′я маємо – не дбаємо,             1  все здорово.

           4   В здоровому тілі –                              2  то й світ немилий.

           5   Бережи одяг, доки новий,                  4  здоровий дух.

           6   Без здоров′я                                         5  а здоров′я, доки молодий.

 

● Чиста вода — для хвороби біда.
● Здоровий не знає, який він багатий.
● Найбільше щастя у житті — здоров'я.
● Здоров'я не купиш ні за які гроші.
● Здоров'я — всьому голова.
● Як про здоров'я дбаєш, так і маєш.
● Світ великий — було б здоров'я.
● Глянь на вигляд — і про здоров'я не питай.
● Гроші загубив — небагато загубив, час загубив — багато загубив, а здоров'я загубив — все загубив.

 

ІІІ. Підсумок

Наш український народ має багату культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Новгород-Сіверська державна гімназія імені К. Д. Ушинського

 

 

 

 

 

 

 

 

Здоровий спосіб життя

в українських традиціях

(виховна година)

 

 

 

Підготувала:  вихователь 6 класу

Дупеха Л. І.

 

 

 

 

 

 

 

2020 н. р.