Виховне заняття "Дорога до школи"

Виховне заняття

 

Тема. Найсвітліша дорога в світі – дорога до школи.

 

Мета. Виховувати прагнення дітей добре вчитися, любов до школи, повагу до  дорослих, почуття дружби, товаришування, взаємодопомоги; відповідальність до дорученої справи; працелюбність, уважність; вчити дітей вчитися; прищеплювати любов до загадок, прислів’їв.

 

                                                       Хід заняття

 

І. «Школа в лісі»

Дійові особи:

 Їжак – вчитель, Мишка, Жабка, Лисиця, Заєць, Білка, Ведмідь – учні.

 

       Лісова поляна. На дереві висить дошка з надписом „Школа”.

 

                   Входить Ведмідь.

Ведмідь. Що це за дошка? А на ній – букви... Цікаво, що тут написано? (Крутить дошку) Шкода, читати не вмію.

 

      Заходить лисичка (Співає пісню «Я –  лисичка, я –  сестричка»)

 

Лисиця. Здрастуй, Ведмедику!

Ведмідь. Здрастуй!

Лисиця. Що ти тут робиш?

Ведмідь. Читаю.

Лисиця. Давай читати разом (вертять дошку).

 

Зайчик (стрибає). Здрастуйте!

Всі. Здрастуй, Зайчику!

Зайчик. Що ви тут робите?

Всі. Читаємо.

Зайчик. Давайте читати разом (вертять дошку).

 

Білка (стрибає). Здрастуйте!

Всі. Здрастуй, Білко!

Білка. Що ви тут робите?

Всі. Читаємо.

Білка. Давайте читати разом (вертять дошку).

 

Жабка. Ква-ква! Здрастуйте!

Всі. Здрастуй, Жабко!

Жабка. Що ви тут робите?

Всі. Читаємо.

Жабка. Давайте читати разом (вертять дошку).

 

Мишка. Пі-і-і! Здрастуйте!

Всі. Здрастуй, Мишко!

Мишка. Що ви тут робите?

Всі. Читаємо.

 

Мишка. А що тут написано?

Ведмідь. Мабуть, мед!

Лисиця. По-моєму, курочка!

Зайчик. Ні, мор-ков-ка!

Білка. Що ви, горішки!

Жабка. Ква-ква! Комарі!

Мишка. Так багато написано!

 

Дзвенить дзвінок. Заходить учитель Їжак.

 

Їжак. Здрастуйте, звірята!

Всі. Здрастуй, дядю Їжаче!

 

Мишка. Дядю Їжаче, що тут написано?

Їжак. (читає). Школа!

Всі (здивовано). Школа!?

 

Їжак. Заходьте, заходьте, заходьте всі!

 

Всі . Це школа?  Це школа? Це школа для звірів?

Їжак. Для всіх звірів!

 

Звірята сідають за парти. Їжак пише на дошці букви. Всі виконують пісню «Мама двері відчиня».

 

 ІІ. Відгадайте-но, діти, загадку:

            Чистенькі віконця

            Сміються до сонця,

            Діточки довкола,

            Наша люба… (школа).

– Чи замислювались ви над тим, скільки років школі, звідки вона прийшла до нас?

Слово школа – з давньогрецької мови. У греків школи з’явилися ще у VI ст.. до нашої ери. Навчалися у них тільки хлопчики. Спочатку вони відвідували школу, де їх навчали читати, писати, рахувати, потім – вчилися співу, музики, поезії. Були також школи, де хлопчики займалися фізкультурою і загартуванням – готувалися стати воїнами.

А в Київській русі перші школи з’явилися наприкінці Х ст., тобто майже тисячу років тому.

 

       Жовтіє листя на тополі.

       Летять у синяві хмарки.

       Відкриті навстіж двері в школі –

       Ідуть до школи первачки.

       З гілок тополь злітає листя,

       Кружляє й падає до ніг.

       Уперше діти урочисто

       Переступають цей поріг.

• Навіщо треба вчитися?

Думки багатьох людей збігаються і передаються з покоління у покоління.

Так народжується народна мудрість, наприклад – прислів’я і приказки. Ось кілька з них – про знання і навчання.

Наука для людини – як сонце для життя.

Чого навчився – того за плечима не носити.

Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь.

Хто хоче більше знати, треба менше спати.

Пташка красна своїм пір’ям, а людина – своїми знаннями.

Від науки міцніють руки.

Книжка вчить, як на світі жить.

І сила перед розумом никне.

Якщо за день нічого не вивчив, то весь день змарнував.

Знання – дерево, а діло – плоди.

 

• Діти, до нас у гості завітав Зайчик з лісової школи і хоче подивитися, чого ви навчились у своєму першому класі.
• А давайте-но спробуйте свої вміння у розгадуванні загадок про школу, знання, а зайчик вручить розумнику за правильну відповідь морквинку.

1. Крамниця велика, краму багато, всього не переміряєш, не перелічиш; по частині купуєш, а весь не закупиш (знання).
2.  Ця хатинка невеличка,

Має тридцять три кімнати,

В кожній з них живе сестричка,

Як же цю хатинку звати?  (Абетка)

3. Чорні, криві,

Від роду німі,

А стануть в ряд –

Враз заговорять (літери).

4. Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита;

Не людина, а навчає (книжка).

5. Біле поле у клітинку,

Біле поле у лінійку.

Букви посади, дитинко,

Вродять там слова без ліку (зошит).

6. Біле рілля,

Чорне насіння,

Хто уміє – посіє,

А хто не вміє,

Той і ступити не сміє (письмо).

7. Грамоти не знаю, а цілий вік пишу (олівець).
8. Є чарівник у школі в нас,

Ану впізнайте, хто він?

Озветься – тиша йде у клас,

Озветься ще раз – гомін.

Щоб не спізнились на урок,

Нам голос подає…. (дзвінок).

9. Білий зайчик стрибає по зеленому полі (крейда і дошка).
10. Разом стіл я і стілець, хто вгадає – молодець (парта).
11. Не думає, не гадає, а других научає (книжка).

 

ІІІ. –Молодці, діти, Зайчику дуже сподобалось, що ви так багато усі знаєте.

• У кого найбільше морквинок, порахуйте. Той утримує «Гостинець від зайчика». (цукерку)
• Скажіть, будь ласка, для чого нам все-таки потрібно вчитися?
• Правильно, щоб вирости розумними, гарними громадянина ми України.