Виховне заняття на тему "Чарівні слова відкривають серця"

Тема. Чарівні слова відкривають серця

Мета: збагатити знання учнів про ввічливість, культуру поведінки; розширити словниковий запас учнів словами ввічливості; формувати соціальну та громадянську компетентності, мовленнєву культуру школярів; виховувати ввічливість, повагу до старших і однолітків.

Обладнання: презентація PowerPoint.

Хід заняття

І. Вступна частина

• Добрий день, дітки! Сьогодні я проведу з вами виховне заняття. Сподіваюсь у вас гарний настрій і ви готові до роботи!

Сідайте, діти.

У гурті

Зустрілися ми знову.

Про вихованість нашу

Ми поведем розмову.

• А зараз, ви уважно послухаєте вірш, який називається «Чарівні слова» у перекладі Валерія Гужви. І скажете, про які ж ключики йдеться у ньому?

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі,

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,

Запам’ятать неважко:

Маленькі ключики твої –

«Спасибі» і «Будь ласка»!

• Отже, про які ключики йдеться?
• Так, правильно. Ключики ці дійсно є чарівними. Вони – від людських сердець.
• Сьогодні ми поговоримо про одну із найважливіших рис вихованої людини – чемність. Із добрими, чуйними та ввічливими людьми завжди хочеться спілкуватися, бути поруч із ними. А тема нашого виховного заняття «Чарівні слова відкривають серця».

ІІ. Основна частина

Вправа «Припущення»

• Є такі слова дуже важливі, вагомі — Батьківщина, Україна, мир. Є рідні та близькі — мама, тато, бабуся, дідусь, брат, сестра. А ще є ввічливі слова, які називаються чарівними. Це звичайні прості , корисні та добрі слова. Чарівними вони стали тому, що без них ніхто не може обійтися в житті. Їх треба вживати скрізь і навіть вдома, бо вашим рідним теж приємно чути ці слова. Добре слово - це зернятко, що зійшовши дарує нам радість. Які ви знаєте ввічливі слова?
• Так, молодці!
• Чому люди починають свій день словами «Доброго ранку»; «Добрий день»? Чому їх називають словами ввічливості?

Ввічливі слова – це слова, за допомогою яких людина виявляє свою уважність, люб’язність, чемність.

• Діти, давайте з вами поміркуємо і зробимо припущення. Як складеться життя людини, яка ніколи в житті не використовує ввічливі слова?
• Яким буде життя у того, хто активно використовує їх в житті?
• А ви користуєтесь словами ввічливості?
• Що, на вашу думку, означає слово  ввічливість?

Так, ввічливість (а також чемність, ґречність) – насамперед мистецтво людського спілкування. Це вміння спілкуватися, привітно ставитися до людей, які нас оточують, поводити себе так, щоб іншим поруч із нами було приємно.

Вправа «Чарівні слова»

• Бути   вихованими людьми  нам допомагають  ввічливі слова. Ви всі їх знаєте. Давайте об’єднаємо ці слова у групи, такі як: «Слова вітання чи прощання», «Слова вдячності», «Слова вибачення чи прохання» та «Інші слова ввічливості».

Доброго ранку! На добраніч! Доброго дня! Щасливої дороги! Добрий вечір! Заходьте, будь ласка! Здрастуйте! Дозвольте вам допомогти! До побачення! Сідайте, будь ласка! Будьте ласкаві! На все добре! Вибачте! Щиро вдячний!

Будьте здорові! Пробачте! Дякую! Спасибі! Будь ласка! Дозвольте потурбувати! Смачного! Радий вас бачити! Приємно зустрітися! Хай вам щастить! Перепрошую! Гарних снів! Мої вам вітання!

Кінцевий результат

Слова вітання чи прощання	Слова вдячності	Слова вибачення чи прохання	Інші ввічливі слова
Доброго ранку На добраніч Доброго дня Щасливої дороги Добрий вечір Здрастуйте До побачення На все добре Будьте здорові Радий вас бачити Приємно зустрітися Хай вам щастить Мої вам вітання	Щиро вдячний     Дякую     Спасибі	Будьте ласкаві Вибачте Пробачте Будь ласка Дозвольте потурбувати Перепрошую	Заходьте, будь ласка Дозвольте вам допомогти Сідайте, будь ласка Смачного Приємного апетиту Гарних снів Приємного апетиту

• Молодці, ви гарно впорались із завданням!

Слухання оповідання В. О. Сухомлинського «Здрастуйте»

• Учні, а зараз вам потрібно уважно прослухати оповідання Василя Сухомлинського «Здрастуйте», яке я зараз зачитаю та дати відповідь на кілька питань.

«Здрастуйте»

      Лісовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лісовій глушині. Раптом син побачив: на зустріч їм іде бабуся з паличкою.

–   Коли зустрінемося з нею, скажемо їй «здрастуйте», - сказав батько.

–   Навіщо їй казати це слово? – здивувався син. – Ми ж зовсім незнайомі.

–   А ось зустрінемося, скажемо їй «здрастуйте», тоді побачиш для чого. Ось і бабуся.

–   Здрастуйте, – сказав син.

–   Здрастуйте,  – сказав тато.

–   Здрастуйте, – сказала бабуся і усміхнулася.

      І син із здивуванням побачив: усе кругом змінилося. Сонце засвітило яскравіше. По верхів’ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки. На душі у хлопчика стало радісно.

–  Чому це так? – запитав син.

–   Тому, що ми сказали людині «здрастуй», і вона усміхнулася.

Отже, дітки:

- Чому тато запропонував синові привітатися з бабусею?

- Яке слово змінило настрій бабусі?

Бесіда

Усім, кому адресовані ввічливі слова, стає приємно і гарно на душі.

• А чи знаєте ви, як звучить слово «дякую» на різних мовах?

Тож ставаймо поліглотами. Вивчаймо, як люди дякують у світі. Англійці й американці - «Сенк'ю», французи - «Мерсі», німці - «Данке». А ближчі наші сусіди: поляки - «Дзінькую», чехи - «Дєкуї», словаки - «Дьякую», білоруси - «Дзякую», латиші - «Палдієс», литовці - «Ачу», молдавани - «Мулцумеск», естонці - «Тянан». Всюди щиро зустрічають лише чемних та ввічливих людей!

• До речі, у всьому світі відзначають день слова «дякую».
• А ви знаєте, якого дня це свято?
• Відзначають це свято 11 січня, і слово «дякую» потрібно говорити не тільки 11 січня, а можна і треба говорити щодня.

Гра «Ввічливі слова»

• Я читатиму вам текст, а ви всі хором скажете, яке ж ввічливе слово найбільше підходить на місці пропуску.

Одного разу Тарасик поїхав автобусом до бабусі у село. В автобусі він сів біля вікна і з цікавістю все розглядав. На зупинці зайшла жінка з маленькою дівчинкою. Тарасик встав і сказав... («Сідайте, будь ласка»). Жінка дуже ввічливо подякувала Тарасикові... («Спасибі»). Несподівано автобус різко загальмував. Тарасик мало не впав і сильно штовхнув якогось чоловіка. Чоловік хотів розсердитися, але Тарасик відразу ж сказав... («Вибачте, будь ласка!»)

• Я уранці йшов у школу, стрів товариша Миколу.

Що мені йому сказати, щоб неввічливим не стати? (Привіт)

• На уроці у спортзалі наступив на ногу Галі.

Що мені їй сказати, щоб неввічливим не стати?(Вибач)

• Дав мені Олег – дружок на перерві пиріжок.

Що мені йому сказати, щоб неввічливим не стати? (Дякую)

• Стерла пил я на вікні. Мама дякує мені.

Що мені їй сказати, щоб не ввічливим не стати? (Будь ласка)

• Так, все правильно. Супер! Я вами пишаюсь.

Фізкультхвилинка

• А зараз я пропоную вам відпочити під веселу фізкультхвилинку.

Руки прямо і Раз! Два! Три!

Руки вгору і Раз! Два! Три!

Руки в сторони Раз! Два! Три!

І на талію. Раз! Два! Три!

Нашу руханку Раз! Два! Три!

Разом робимо. Раз! Два! Три!

Починаємо Раз! Два! Три!

І продовжуєм! Раз! Два! Три!

Вгору тягнемось Раз! Два! Три!

І розслабимось. Раз! Два! Три!

Разом крутимось, Раз! Два! Три!

Разом скачемо. Раз! Два! Три!

Разом плескаєм, Раз! Два! Три!

Разом тупаєм, Раз! Два! Три!

Колом крутимось, Раз! Два! Три!

І підстрибуєм! Раз! Два! Три!

Разом плескаєм, Раз! Два! Три!

Разом тупаєм, Раз! Два! Три!

Вправо крутимось, вліво крутимось,

Разом тупаєм. Раз! Два! Три!

Крок направо і Раз! Два! Три!

Крок наліво і Раз! Два! Три!

Крок вперед і Раз! Два! Три!

Крок назад і Раз! Два! Три!

• Сподіваюсь, що ви відпочили, і ми можемо продовжувати наше виховне заняття!

Отже, ввічливість — цінна риса людини. Але ввічливим бути не так вже й легко, цьому треба вчитися. Подивіться навкруги: і вдома, і на вулиці, і в школі нас оточують люди. Це ваші сусіди, вчителі, просто перехожі, однокласники. З одними ви ділите свої радощі й печалі, з іншими — лише обміняєтеся кількома словами, з третіми — тільки привітаєтеся. Але в будь-якому випадку поводитися з усіма людьми, що вас оточують, необхідно культурно і ввічливо.

Адже часто можна зустріти дітей, які з одними людьми ввічливі, а з іншими — грубі, байдужі.

• Чи можна таких дітей назвати ввічливими?
• Чому?

Слухання вірша Надії Красоткіної «Чарівні є слова»

• Учні, зараз ви послухаєте вірш Надії Красоткіної «Чарівні є слова», під час слухання вірша порахуйте, скільки чарівних висловів уживає авторка у вірші.

«Чарівні є слова»

У нашій рідній мові

Чарівні є слова.

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

«Добридень», «До побачення» -

І усмішка сія!

Велике мають значення

Ось ці прості слова!

Як скаже син чи донечка

«Спасибі» вам, «Будь ласка!»,

Ясніше сяє сонечко,

В словах – любов і ласка!

Ось ці прості, живі слова

Не забувайте, діти!

Від них і радість ожива,

В очах промінчик світить.

Від цих чарівних, добрих слів

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити!

Це – «Дякую!» і «Добрий день!»,

«Пробачте!», «Йдіть здорові!».

Вживайте, діти їх щодень

У нашій рідній мові!

• Хто був уважним та запам’ятав ужиті ввічливі слова? Скільки їх?

(8 висловів)

• Хто які запам’ятав?
• Учні, скажіть, будь ласка, яка, на вашу думку, має бути культурна людина?

Діти,  культурна людина, в першу чергу, повинна бути охайною. Культурна людина перш ніж щось сказати, подумає. Адже в народі говориться:  " Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш ". Тому в розмові з іншими слід добирати такі слова, якими краще можна висловити свою думку, почуття. Слова ввічливості: прошу, будь ласка, добрий день, до побачення, вибачте та ін., є цінним надбанням людства. Тому всі, при потребі, повинні вживати їх у своєму мовленні. Але інколи трапляються випадки, коли хтось образить тебе і, щоб показати свою культуру, каже: "Вибачаюся ". Чи правильно він вживає це слово? Ні, тому що " вибачаюся" означає, що він сам себе вибачає. У такій ситуації потрібно казати: прошу вибачити або пробачте, перепрошую.

Культурна людина завжди скромна, вона не вихваляє себе, не прагне до чогось надзвичайного, до слави, яку не може осягти. Бо, як говориться в прислів'ї: "Зрілий колос з зерном до землі гнеться. А порожній угору пнеться".

Гра «Склади прислів’я»

(На дошці є початок прислів’я, потрібно підібрати кінець та пояснити їхнє значення)

• Слово не горобець, випустиш – не піймаєш. (Перш ніж щось сказати, потрібно подумати)
• Гостре словечко коле сердечко. (Слово яке зачіпає людину, дуже її засмучує)
• Теплі слова зігрівають душу людині.

• Молодці!

ІІІ. Заключна частина

Отже, дітки про що ми сьогодні говорили?

• Що таке ввічливість?
• А, чи можуть бути канікули для ввічливості?
• Що нового для себе дізналися на сьогоднішньому занятті?
• Хто запам’ятав, коли святкують Всесвітній день слова «дякую»?

Мені дуже сподобалося, як ви працювали. Я сподіваюся, що після нашого виховного заняття ви станете ще трішечки добрішими, уважнішими до людей, своїх рідних, однокласників і до себе. Щоб люди вас поважали, приязно ставилися до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйтеся золотого правила вихованості: «Ставтеся  до людей так, як би ви хотіли, щоб вони ставилися до вас!»

За вашу активність, кожен з вас отримав розмальовку і може розфарбувати серце людини, яка при любій нагоді вживає ввічливі слова. 

Як приємно бачити усміхнене обличчя, почути ласкаві, звернені до вас слова. І тоді ваш настрій стає піднесеним, веселим. Так само і людям приємно почути від вас лагідні, добрі слова. Частіше говоріть людям чарівні слова!

• До побачення!