Виховний позакласний захід " Останній урок у 11 класі "

ОСТАННІЙ УРОК В 11 КЛАСІ

Мета заходу :Закріпити моральні ідеали особистості учня; активізувати вміння аналізувати пройдений шлях, бачити власні досягнення, розвивати  життєву потребу у знаннях, самоосвіті, самовдосконаленні та вміння будувати подальшу мету;  виховувати культуру почуттів, повагу до батьків, учителя, родини.

 Класний керівник:     Дорогі мої діти!

         Ось і настав той довгожданий хвилюючий момент. Сьогодні у стінах нашої школи для вас востаннє продзвенів шкільний дзвінок. Він сповістив, що ви вже не будете поспішати рано-вранці на шкільний автобус, не стоятимете більше біля дошки, не писатимете контрольні роботи і не виконуватимете домашні завдання, не братимете участі в олімпіадах… Ми з вами підійшли до кінцевої зупинки - «Дитинство». Далі ви прямуєте самостійно, тому що стали зовсім дорослими, а я залишаюся, і мені дуже шкода з вами розставатися.

         Але сьогодні, користуючись правом класного керівника, я проведу для вас останній урок у стінах нашого класу.

Класний керівник:

Любі мої вихованці, учні і тепершні уже випусники.

Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотня по відношенню до вас. Коли ви прийшли до нас у 5 клас: малі, рухливі, безпосередні, я відчувала себе достатньо дорослою, старшою, вашою мамою. Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці майже всі вже вищі мене: статні, красиві юнаки, дівчата: могли б виграти будь-який конкурс краси, але вони в мене скромні і поки що на таке не зазіхають. Так от, пройшло 7 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе вже не вашою мамою, яка набагато старша вас, а вашим другом, правда трохи старшим. Виходить парадокс: замість того, щоб постарішати – я з вами помолодшала, проте я добре розумію, що це лише в душі, а шкода… Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене є . Тому я скажу коротко:

 Віра Горобець

Добра дівчина, спокійна, 
І, як друг, вона надійна! 

У шкільних святах немало 
Віру  всі запам’ятали! 
Спробуй – не запам’ятай! 
Голос, як в Наталі Май! 

У кожного своя
Доля за плечима
І, повір мені, твоя
Доля солов’їна!
Ти знайдеш себе в житті,
Хай не все і зразу,
Не було такого ще,
Щоб усе  відразу.
Не зламаєшся, встоїш,
Нічого не бійся.
Кожен крок, як і в’язання,
Виписуй, не крийся!
Хай поможуть тобі Бог
І хороші люди.
Будь щаслива, хай добро
З душі не убуде!

 

Юля Горта

Довгі коси вона має

Очі як жаринки,

За нею школа сумуватиме

Кожної хвилинки.

Дівчина щира, уміла

Руки трудящі, невтомная вдача

Хай кожен крок веде вперед, до свята
І не чекає за помилки плата.
Хай буде все, чого душа бажає,
І Бог, і доля завжди помагає!

Коля Ісайко

Ти Миколо в нас боєць,
І в роботі молодець!
Люблять всі тебе дівчата,
Липнуть всі, немов ти м’ята,
Ти в нас гордий, не здаєшся,
На любов не піддаєшся!
Хай завжди тобі везе,
І в житті буде усе!

 Спочатку він був непомітним хлопцем,

Та ось вже вимахав на зріст під метра два.

І коли знизу дивишся на нього,

То крутиться дедалі голова.

Коля - друг надійний всім,

І господар вправний.

В класі лад він наведе,

Вихід всюди він знайде.

 Хай йому щастить у всьому

Сумуватимем по ньому. 

 Саша Чабан

 Сашко – майбутній генерал,

Та перед ним дилема:

Чи зразу в армію іти,

Чи вивчитись на міліціонера?

Сильний, мужній і  простий,
Одним словом –  молодий!
Ти найкращий у  нас в світі,
Просто чудо - ти  такий:

Ніде правдоньки ховати
Міг  уроки часто  пропускати… 
Трудове любив навчання 
Та веселий і кмітливий, 
І сьогодні теж щасливий!

Будь мужнім, сильним, відданим стійким,
Нехай тебе підтримують і ждуть,
Життя хай буде довгим і легким,
Щаслива зірка освітляє путь

 

Черняну  Настя

Розумна і смілива до всього,
Не образить вона й малого.
У спілкуванні хист багатий має,
Усім добра вона бажає.
Усмішка мила, привітна

Очі, як небо блакитні.

Хай щасливими будуть світанки

І для Черняну  Насті.

 

На цьому уроці вас чекають різні сюрпризи. То ж давайте повернемося в минуле і згадаємо «Як це було?»

Скажіть:                                                                                                    

Ø Що ви відчували сьогодні, збираючись до школи?

Ø А що ви відчували тоді, 11 років тому? Пам’ятаєте?

Ø Ви пам’ятаєте свою першу вчительку?

Ø А свого першого сусіда по парті?

Ø Яку першу оцінку отримали, пам’ятаєте?

Ø Так може треба хоч ненадовго повернутися в країну «Дитинства»?

Класний керівник:     Ваші шкільні роки почалися саме  із письма, палички , кружочки, крапочки    ….. 

Далі ваші лінії стали рівнішими, кроки у навчанні впевненішими.

І разом з  Наталею  Миколаївною ви заявили про себе,як про мешканців, що прийшли у школу з серйозними намірами. Із зацікавленням і страхом (звичайно не всі) ви заходили в клас. З великою увагою стежили за кожним порухом учителя, щоб все запам’ятати, а коли приходили додому, то з повагою і любов’ю говорили батькам про вашу  першу  наставницю – 

Класний керівник:     Та минуло 4 роки і в травні 2010 року для вас не дзвінок пролунав, а ударив дзвін. Ви залишали першу шкільну колиску і переходили на шкільні каруселі . Школа другого ступеня зустріла вас рівнянням з багатьма невідомими.

Ø І найпершим невідомим для вас було що? (слово  одинадцятикласників)

Класний керівник:     Сьогодні ви лише посміхаєтеся своїм страхам. Вчителі стали для вас рідними, навіть ті , які працювали з вами семестр, рік…- не важливо скільки – залишили  у ваших серцях слід.

Школа – це книга-довідник, де завжди можна знайти відповідь на будь-яке запитання. Ось і я вирішила запропонувати вам вікторину, а ви постарайтеся відповісти.

Вікторина

1.     У яку сторону відчиняються двері у кабінет директора?  

2.     Скільки вікон у шкільній їдальні?

3.     Скільки букв у прізвищі вашого класного керівника? ( 5)

4.     Коли збудована нова школа? (19   р.)

5.     У кого з вашого класу день народження випадає 2 березня? ( Коля)

6.     Хто наймолодший у класі? ( Саша )

7.     Скільки учнів живуть по вулиці Садова ( 2 )

8.     Хто найстарший у класі? ( Віра )

9.     Назвіть точну кількість вчителів у нашій школі( 17)

10.                       Який номер телефону у класного керівника

11.                       Скільки парт в кабінеті  фізики?

12.                       Якою фразою завжди починався урок права?

13.                        Що найбільше подобалося  в 10-11кл?

14.                        Коли день народження  Горти Юлії?

 

 

Класний керівник:     З самого народження і по цей день найкращими помічниками були і є ваші батьки, які хвилювалися за всі невдачі, раділи вашим перемогам і зараз готові у всьому вам допомогти.

Шановні батьки! Я говорю вам своє вчительське спасибі за ваших дітей! Вони вміють себе поводити, вони виховані, а найголовніше -  вони добрі і відкриті. У цьому ваша заслуга. Я вам дуже вдячна, що всі роки навчання ми з вами були однодумцями, що ви завжди відгукувались на мої прохання. Напевно, тому з вашими дітьми не було проблем. Спасибі вам велике!

Класний керівник:     У кожної людини є будинок – не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять і чекають, розуміють і сприймають таким, який він є, де тепло і затишок. Починаючи з 5 класу ми будували наш дім, де всі будуть жити як у казці, - щасливо, в любові і злагоді. Кожний з нас поклав свою цеглинку в будівництво нашого будинку. За цей період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного. І ось в 11 класі ми збудували наш будинок із будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, розуміння, взаємодопомоги, терпіння, такту, гумору…

Всі ми – будівники: діти, батьки, класний керівник. Ми – дружній клас, в якому 5 учнів. А дружній клас – це коли 5 Я зливаються в одне «ми», як струмочки зливаються в одну річку. Кожен з нас - це унікальна, неповторна особистість, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і повагою відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе й інших такими, які ми є.

Нашому будинку не вистачає декілька цеглинок, щоб закінчити будівництво. То ж давайте сьогодні завершимо наше будівництво.

 Цеглинка мудрості

         Право закласти цеглинку мудрості надається батькам.

Шановні батьки! Поясніть своїм дітям, що таке «Дім». Придумайте особисте визначення з глибоким змістом, починаючи фразу словами «Дім –це…» (Батьки пояснюють дітям, що таке дім, дають поради. Вчитель прикріплює на дошку «цеглинку» мудрості).

 

 Класний керівник:     Цеглинка розуміння

                На черзі цеглинка розуміння. Розуміти – значить з півслова чи без слів знати, що відчуває і хоче сказати співбесідник. Давайте перевіримо, чи є ця якість у нас. (Беруть участь 2 учні. Першому дається лист паперу, на якому написані речення. Їх необхідно зобразити жестами. Другий учень повинен ці жести озвучити. Наприклад: «Доброго дня! Я – випускник 11 класу. Я родом із сільської місцевості. Я захоплююся спортом. Незабаром у мене ЗНО…» По закінченню класний керівник прикріплює на дошці «цеглинку» розуміння).

  Цеглинка      взаємодопомоги

Ідеально розуміючою парою, котра діє злагоджено і швидко, можна вважати руки людини. Перевіримо ці якості. Продемонструємо чудеса взаємодопомоги. (Вибираються дві пари учасників: від батьків і учнів. Вони стають близько один до одного, один учасник використовує для конкурсу тільки праву руку, другий – тільки ліву, разом вони – одна пара рук. Пари збирають портфель учня, хто швидше. По закінченню вчитель прикріплює на дошці «цеглинку» взаємодопомоги).

Класний керівник:     Цеглинка спогадів

Класний керівник пропонує переглянути презентацію минулих років, щоб пригадати всіх учнів, котрі раніше учились в класі. (По закінченню класний керівник прикріплює на дошці «цеглинку» спогадів).

Класний керівник:     Дах побажань

         Я запрошую вас, юне покоління, відповісти на запитання «Що я хочу побажати однокласникам, батькам, першої  вчительці, класному керівнику в цей останній шкільний день?» (Виступ випускників).

Класний керівник:     Ось ми і звели наш будинок. Залишилось тільки подзвонити в наш дім. (Випускники дзвонять дзвіночками).

Класний керівник: всім випускникам  2017 р. надати статус "Ветеран навчання".

Класний керівник:     Наш урок наближається до кінця і я хочу вручити вам наказ-заповідь:

Життя – це можливість. Користуйся нею.

Життя – це краса. Захоплюйся нею.

Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це обов’язок. Виконай його.

Життя – це гра. Стань гравцем.

Життя – це багатство. Не розтринькай його.

Життя – це любов. Насолоджуйся повністю.

Життя – це тайна. Пізнай її.

Життя – це пісня. Доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба. Стань борцем.

Життя – це безодня невідомого. Іди в неї без страху.

Життя – це успіх. Шукай його завжди.

Життя – це чудо. Не руйнуй його!

Це твоє життя. Борись за нього!

                       Клятва випускників

           Я, випускник  Покровської середньої загальноосвітньої школи, клянусь продовжити освіту, бути чесним і справедливим, не заплямувати звання випускника 2017 року. Якщо я порушу цю клятву, то нехай:

1. - порвуться мої улюблені джинси;

2. - сядуть батарейки в моєму плеєрі;

3. - заплутаються шнурки в моїх кросівках;

4. - відваляться колеса на моїх роликах;

5. - проллється «Пепсі» на мій улюблений костюм;

6. - мені ніколи не пощастить в лотереях

7. - моя записка не дійде до адресата;

8. - не здайду коштів, щоб піти в бар;

9. - не загрузиться комп’ютер, за який я сяду працювати

 

Класний керівник:     Я запалюю свічку надії,
Щоб збувалися всі ваші мрії!

:     Я запалюю свічку чекання,
Щоб зустріли ви справжнє кохання!

    Я запалюю свічку терпіння,
Щоб з роками приходили вміння,
Щоб краса й почуття не згасали
Й один одного ви пам’ятали!

Класний керівник:     Підніміться, будь ласка, візьміться за руки.

Давайте загадаємо бажання і повіримо в те, що воно обов’язково збудеться!

Хай вам щастить