Тема: «Андріївські вечорниці».
Мета: Познайомити дітей з обрядом проведення вечорниць; розвивати бажання дізнаватися про традиції та звичаї нашого народу, формувати відчуття краси рідної мови; виховувати почуття любові до рідного краю та
бажання відроджувати і оберігати народні звичаї.
Вчитель-господиня: Доброго дня, діти! Сьогодні я запрошую вас на свято українських вечорниць. Це одне з великих і улюблених свят українського народу- Свято Андрія Первозванного.
Саме в ніч з 29 на 30 листопада хлопці і дівчата збираються на вечорниці. Ох і люблю я це свято! Сміх, ігри, ворожіння, танці, пісні, це найулюбленіше свято молоді.
Обовꞌязковою і традиційною стравою на Андрія є калита, її виготовляли із солодкого тіста, додавали родзинки, мак, мед. В середині калити був отвір, в який потім привꞌязувалась стрічка. Також варили вареники, ворожили, грали, співали.
Отож, запрошую всіх на прекрасні, чудові, чарівні «Андріївські вечорниці».
От і ми сьогодні з вами полинемо в минуле і завітаємо до української хати, де на вас уже чекають ігри, жарти та кусання калити.
Діти, а як ви думаєте з чого будемо місити калиту?
(Показ замішування калити).
А поки калита печеться ми з вами пограємо. Чи любите ви казки?
А це ми зараз перевірим, я вам читаю а ви продовжуєте. Слухаєм уважно.
1.Жив собі півник «Золоте горличко» і двоє мишенят, ось підмітав півник подвірꞌя і знайшов ……? (Колосок).
2.Жили собі дід та баба і були вони такі бідні що не було в них що поїсти. Он дід каже бабі: бабо щось я зголоднів може ти пішла б у хижку та назмітала у засіці борошна та спекла б мені…(Колобок).
3.Жили собі дід і баба і була в них …(Курочка-ряба).
4.Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, і загубив дід….(Рукавичку).
5.Жили собі троє боатиків, троє кругленьких веселих..(поросяток).
6.Вона мала таку білу шкіру, що її назвали..(білосніжка).
7.Жили собі дід та баба.Поїхав дід на ярмарок і купив собі…(козу).
Молодці,гарно казки відгадували.А тепер час пограти.
(стук у двері).
Циганка: Добрий вечір вашій хаті! Іду оце по вулиці чую десь гомонять, ось і зайшла до вас погрітись!
Вчитель-господиня: Заходьте, ласкаво просимо. Ми завжди раді гостям.
Циганка: А ви мене діти впізнали?
Так, я циганка-ворожка, долю передбачаю.Можу приворожити, причарувати.
Вчитель-господиня: А ну бабусю погадай нам.
Циганка: Зараз, зараз (підходить до кожної, і ворожить беручи дитину за руку).
Циганка ворожить промовляючи кожному якесь побажання (наприклад: на цьому тижні купиш собі чарівну сукню, будеш здоровим, на тебе чекає подорож, цікавий новорічний подарунок і т.д).
Вчитель-господиня: Залишайся тоді бабусю на наших вечорницях.
(грають в народні ігри поділившись на дві команди).
Руханка: https://www.youtube.com/watch?v=x4S--y-qR5c
Ой, щось ми з вами загрались, що й про калиту забули. Де ж та калита? Які ж вечорниці без поїдання калити (господиня іде за калитою, привꞌязує її стрічкою до палиці, разом з циганкою показують традиції кусання калити).
Господиня тримає калиту, а діти стрибають на конику по черзі промовляючи:
-Їду,їду калиту кусати
- А я впишу
-А я вкушу.
В кінці заходу діти з чарівного мішечка вимають собі подарунок на згадку про святкування вечорниць.
Підсумок:
- Яке свято ми з вами сьогодні святкували?
- Традиції святкуванння?
- Головна страва?
- Що саме більше вам сподобалось?
Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!