Виховний захід
«Це повинен знати кожен»
Мета: Закріпити основні знання правил дорожнього руху, протипожежної безпеки. Вчити учнів правильно реагувати на сигнали світлофора, жести регулювальника. Розвивати увагу, спостережливість. Виховувати обережність, культуру поведінки на вулиці, інтерес до професії водія, регулювальника.
Хід заходу:
Вчитель:
Кожного ранку тисячі дітей поспішають на автобусну зупинку, де їх чекають привітні водії. Професія ця цікава, але разом з тим дуже відповідальна. Водії перевозять багато пасажирів, за життя яких вони відповідають. Впродовж дня вони повинні бути дуже уважними, зосередженими. Пішоходи, дотримуючись правил дорожнього руху, полегшують нелегку працю водія.
Про водіїв складають вірші, співають пісні, в яких виражають свою любов до людей цієї професії.
Ми своєю піснею хочемо також висловити вдячність цим людям за їхню нелегку працю.
(Звучить пісня «Наш водій»)
Завдяки цим людям ви всі вчасно прибули на виховний захід, тема якого «Це повинен знати кожний».
А що саме повинен знати кожен, ви дізнаєтеся під час подорожі.
Справа в тому, що я вчора отримала листа від Зайчика. Він нас всіх запрошує до себе на День народження. Я думаю, що ви всі хочете побувати на святі у нашого добре знайомого друга. Спочатку будете йти пішки, а потім їхати автобусом. Отже, ми з вами…..
Незнайко: Ой, ледве встиг! Вибачте мені, будь ласка, за запізнення. Добрий день усім! Я чув, що ви збираєтесь до Зайчика на іменини. Я теж хочу з вами поїхати.
Вчитель: Добре, але спочатку скажи, чому ти запізнився?
Незнайко: Потрапив у велике місто,
я перелякався і пропав…
Не знаю знаків світлофора,
мало під машину не попав.
Кругом машини і трамваї,
а тут автобус на путі.
Признаюсь чесно, я не знаю
де ж дорогу перейти.
Ви мені допоможіть,
розкажіть і покажіть.
Вчитель: Ну що ж, діти, допоможемо Незнайці?
1 – й учень: Місто, в якому
з тобою живем,
можна по праву
зрівнять з букварем.
2 – й учень: Азбуку вулиць
розкривши для нас,
місто уроки
дає повсякчас.
3 – й учень: Ось вона, азбука,
треба всю знати.
Про неї ми зараз
будем розповідати
4 – й учень: Азбуку міста, Незнайко,
завчи до ладу,
щоб не потрапити
раптом в біду.
Вчитель: Отже, ми з вами підішли до дороги. Скажіть, з яких частин вона складається? Для кого призначений тротуар, а для кого проїжджа частина?
Машину їдуть по дорогах, а люди ходять по тротуарах. Але й по тротуарах треба ходити, дотримуючись правил.
1 –й учень: І проспекти, і бульвари –
всі шумливі в наші дні,
ти проходь по тротуару
лиш по правій стороні.
2 –й учень: Пустувати тут, де люди,
заборонено!
Стань взірцевим пішоходом!
Це дозволено.
3 – й учень: Щоб без втрати, і без шкоди
перейти дорогу,
хай вивчають пішоходи
цю науку строгу.
4 – й учень : Будемо вивчати її ми з тобою.
знаки, розміщені над головою
знаки дорожні хай кожен вивчає,
Хай його лихо завжди обминає.
Вчитель: Машини, машини… Цілий потік, на всю широку вулицю. А пішоходові потрібно перейти її. Де і як перейти вулицю?
1 – й учень: Як переходиш вулицю,
на розі зупинись
І перш за все уважно
на мене подивись.
2 –й учень: Я шлях вкажу надійний,
де небезпек нема.
Трикольорове око
я маю недарма.
3 – й учень: Нехай воно і мружиться,
ніколи я не сплю,
з малими дітьми в хованки
я гратись не люблю.
4 – й учень: В роботі я суворий
і стриманий завжди.
Тролейбуси, машини
біжать сюди й туди.
5 – й учень: Дивлюсь червоним оком –
велю спинитись я,
одне мені потрібно –
це витримка твоя.
6 – й учень: А блисне жовте око,
іти не поспішай,
бо жовтий – не зелений:
потрапиш під трамвай.
7 – й учень: Увага – і зелений
привітно замигтів,
він колір найдобріший –
щасливої путі
Вчитель: А зараз ми пограємо у гру «Світлофор».
(На червоне світло діти стоять, на жовте плескають у долоні, на зелене – марширують.)
А ще дуже важливу роль на дорозі відіграє інспектор – регулювальник. Він регулює рух, вказує, кому стояти, кому йти, а кому їхати, веде важливу розмову з усіма машинами і з усіма пішоходами.
І всі мають добре знати мову регулювальника. Зараз регулювальник буде розмовляти з нами мовою жестів, а ми покажемо, що ж він розповідає.
(Показ жестів регулювальника)
Діти, я бачу, що ви добре знаєте правила дорожнього руху. На світлофорі загорілося зелене світло, і ми можемо перейти дорогу. А ось наш автобус. Сідаємо і вирушаємо в дорогу.
1 – й учень: Як заходиш до трамваю,
краще уперед пройди.
Не крутись, це заважає,
стій спокійно чи сиди.
2 – й учень: Їхати «зайцем» - знають всі –
заборонено!
А бабусі дати місце –
це дозволено!
Пісня «Ми в дорогу вирушаєм»
Слова М. Поровської
Музика пісні «Ой, Джигуне, Джигуне»
Ми в дорогу вирушаєм
разом всі дружненько.
І правила добре знаем
ми усі гарненько.
Приспів:
Хто у місті і в селі,
мусить правила знать всі:
і дорослі, і малі.
правила знать всі.
У автобус не штовхайтесь,
будьте всі чемненькі,
сісти ви не поспішайте,
говоріть тихенько.
Приспів:
Хто у місті і в селі,
мусить правила знать всі:
і дорослі, і малі.
правила знать всі.
Вчитель: Діти, ми з вами їдемо автобусом. Дивіться уважно у віконечко. Вам будуть зустрічатися різні дорожні знаки. Ви уважно розгляньте їх і скажіть, що кожний з них означає.
(Учні називають дорожні знаки)
А зараз попрацюємо з текстами. Позначте номер правильної відповіді.
1. Як повинні пішоходи йти тротуаром?
а) дотримуватись лівої сторони;
б) дотримуватись правої сторони;
в) йти посередині тротуару.
2. До спецмашин відноситься….
а) автобус;
б) панелевоз;
в) медична допомога.
3. Що означає цей знак?
а) медпункт;
б) лікарня;
в) готель.
Незнайко: А я хочу дітям запропонувати розгадати кросворд.
По вертикалі:
1. Підморгне зеленим оком – ми йдемо,
підморгне червоним оком – стоїмо.
(Світлофор)
2. Два брати спереду йдуть,
за ними двоє ще женуться.
Біжать, ніяк не доженуть,
об землю спересердя б‘ються.
(Колеса)
3. Я не їм вівса, ні сіна,
дайте випити бензину.
Усіх коней я обжену,
кого хоч наздожену.
(Машина)
По горизонталі:
1. Йде з села до села
а з місця не зрушить.
(Дорога)
Вчитель: Наш автобус проїжджає через велике місто, у якому багато перехресть. Ми під‘їжджаємо до одного з них.
- Що означає знак, який знаходить зверху над дорогою, на якому ми будемо виїжджати? (головна дорога)
- А справа від нас який стоїть знак? (уступати дорогу)
- То що ми повинні зробити?
Поки будемо їхати, я вам розкажу про один випадок, що трапився з лисеням.
(Казка «Вогнехвостик»)
Під‘їжджаємо до лісу. Як тут гарно, зелено, чути веселий спів птахів.
Мудра сова навчає своїх учнів правил поведінки в лісі. В них свої особливі правила. А ось зайчикові хатка. Він запрошує нас усіх в гості.
Сьогодні в зайця іменини –
веселе гарне свято.
І у його домі
гостей буде багато.
Вчитель: Подивіться, як усім приємно, коли горять свічки. Вогонь добрий, вогонь друг. Але, діти, вогонь може бути злим і страшним. Лісові друзі згадують, які неприємні пригоди сталися з ними через пустощі з вогнем.
Ведмідь: Одного разу зайчик прийшов до мене. В печі горів вогонь. Я відкрив дверцята, де горіло вугілля. Кілька вуглинок випало з печі. Запалав віник, доріжка, підлога.
Запам‘ятайте, дверцята відкривати не можна, коли в печі горить вогонь.
Каченята: Мами не було вдома. Ми з лисичкою вирішили попрасувати деякі речі. Включили праску, а самі пішли на вулицю, щоб познімати з мотузки. Але праску ми поставили неправильно. Вона нагрілася і загорівся стіл.
Вчитель: Діти, після таких неприємних випадків, що сталося в лісі:
Сірників сімейка ціла
у коробці торохтіла.
- Ані в свято, ані в будень
з дітьми гратися не будем.
І день народження Зайчика усі друзі пообіцяли, що в лісі ніколи більш не буде пожежі через їхні пустощі.
1 – й учень: Чи для пустощів, чи гри
сірників ти не бери!
Бо з вогнем погані жарти –
жартувати з ним не варто!
2 – й учень: Не розпалюй сам багаття,
не пали удома, в хаті.
Легко вогник запалить,
та не просто погасить!
Вчитель: Але якщо таке сталося, то за яким номером потрібно дзвонити?
(Номер 101)
Зайчикові мама пригостила нас смачним тортом, а Зайчик хоче, щоб ми покуштували ось ці солодкі цукерки.
(Зайчик пригощає всіх гостей цукерками)
Вчитель: Діти, якби водії були уважні до пішоходів, а пішоходи до водіїв, і у важку хвилину допомагали один одному, то між нами панувала б дружба. Всім було б добре.
(Діти співають пісню про дружбу)
1