Виховний захід «Чорнобиль не має минулого»

Виховний захід «Чорнобиль не має минулого»

Мета. Розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.

Обладнання. Плакат з епіграфом, книги про Чорнобильську трагедію, вирізки з газет, свічки, фонограми, присвячені цій темі.

Епіграф: Чи знаєш ти, світе,

як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

 моєму народу болить!      Борис Олійник

Ведучий. Чорнобиль — Скільки б не минуло років – це слово полум'янітиме в нашій пам'яті чорним вогнищем скорботи.

Ведучий.  Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль -? це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль.

Не можна про це не казати,
Мовляв, це було вже давно.
Перед очима батько-мати,
І Україна, і Дніпро.

Не можна ні про що мовчати,
Горить тривогою чоло.
Птахи складають гімн весні,
Всміхаються до сонця квіти,
А пам’ять лине в моторошні дні,
Гудуть жорстокі дзвони квітня.

Ведучий.   Чорнобиль — невеличке районне україн­ське містечко Київської області, що потопає в зелені вишень та яблунь. Улітку у Чорнобилі любили відпочивати багато киян, москвичів, ленінградців.Воно одержало назву від різновидності гіркого полину -чорнобилки.Спочатку так іменувалося давнє поселення, засноване ще у Древній Русі, потім місто, а згодом – і атомна електростанція.

Ведучий. Будівництво станції розпочалося у 1971 році. У 1983 вже працювали 4 енергоблоки із запланованих шести.

Ведучий.  Чорнобиль- це місто атомників, це місто майбутнього.Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

Ведучий.  Ту мирну весняну ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласкавою. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтемнішою. І не віщувала біди. Ніхто навіть не міг подумати, що нависла над квітучою землею ядерна смерть. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідні, жадалось отримати від при­роди хорошу погоду.

Ведучий.  Незабаром Першотравневе свято, можна буде виїхати до Чорнобиля... Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на години, хвилини, секунди. О першій годині 24 хвилини 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорно­бильської АЕС нічну темряву розірвало полум'я.

Ведучий.  26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з населенням 7,1 млн осіб, із них 3 млн дітей.

Ведучий.  Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум’я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.

Душевні, добрі, сильні, вперті
— Змогли стихію подолать.
Комусь прийшлось назавтра вмерти,
Комусь -— ще довго помирать.

 Бій без траншей і без окопів…
Він увійшов у пам’ять літ.
Спасли чорнобильці Європу.
А може, цілий світ.

Біду небачену зуміли
Від долі людства відвести,
А на чорнобильських могилах
Безмовні виросли хрести.

Ведучий.  Ось як описує ці події в повісті « Марія з полином у кінкі століття» Володимир Яворівський

„З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами. Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.

На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь”.

Зойкнула Земля чаїним криком

– Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом:

– Йди, синочку, хто ж коли не ти?

Спалахнуло небо, впало крижнем

– Сину, вбережи і захисти!

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

– Йди, коханий, хто ж коли не ти?

Ведучий.  За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.

Ведучий.  23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м2. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

Звучить пісня «Чорнобиль» (перегляд відеоролика про Чорнобиль) https://www.youtube.com/watch?v=Xlb5PtOTs24

Ведучий.  Відвага… Для пожежника це професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так і тієї трагічної ночі пожежники виконували свою звичайну роботу.

Ведучий.  О, ні! Це був смертельний бій, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу.

Ведучий.   Запам’ятайте їхні імена. На все життя запам’ятайте: 

 – Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик

–   Герой радянського Союзу лейтенант Віктор Кібенок

–    сержант Микола Ващук

–    старший сержант Василь Ігнатенко

–     старший сержант Микола Титенок

–     сержант Володимир Тищура

Вічна слава героям! Вшануймо їх хвилиною мовчання.

(хвилина мовчання)(перегляд слайдів)     

Лунає сумна мелодія (відеоролик). Учні стоять із запаленими свічками. https://www.youtube.com/watch?v=oQtn9VZaq6I

Ведучий.  У важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки… Суворий  екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.

Ведучий.  Міліціонери складали списки жителів міста  і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. За один день було вивезено більш ніж 110 тисяч людей.

… йдуть колони, колони, колони…

Розминаються повні – порожні,

Незбагненна процесів болю,

У автобусах тих подорожні

Ідуть наче із долі в недолю

На вокзали, в лікарні, у безвість

Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки?

Розтривожено вуликів безліч

Невидимого стишені свідки.

Ведучий.  Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

Ведучий.  Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.

Ведучий.  А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

Не стало села. Є хати і хлівці,
І сива, пекуча сльоза на щоці,

І розпач, що гостро торкнувся грудей, —

Село ще стоїть, та немає людей.

А в тім селі — ні голосу, ні звуку,
І вікна випромінюють розлуку,

І двері навхрест дошками забиті,

І журавлі криничні сумовиті,

І тихий сад біля старої школи,

 І дітям в ній не вчитися нікол

Ведучий.  Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні ці слова гірким болем відлунюються в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйну­ються хати. Разом з ними руйнуються, зникають не­повторні цінності поліської давнини. Поля і луки, ліси й озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля. Чорний круг невідомо на скільки років залишиться незагойною виразкою лоні природи.

Ведучий.  Чорнобиль...  Тепер  це  слово  знає увесь світ. Чорнобиль — це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Багато уроків дав нам Чорнобиль: це і урок людської недбалості та безвідповідаль­ності, урок милосердя, професійної чесності, урок людського героїзму і відваги. Біда оголила і загострила найкращі та найгірші людські риси. 

(Чути дзвони)

Ведучий.  Гудуть екологічні дзвони. Тривогою і болем наповнені їх звуки. Болем - за нашу землю, триво­гою за майбутнє наших дітей і онуків. Гудуть, стогнуть, б'ють тривожним набатом дзвони, вони кричать нам. І найгіркішими нотами звучать у їх гулі голоси Чорнобиля, катастрофи, яка вразила весь світ, змусила здригнутися все людство, пам'ять про яку незагойною раною за­лишиться в душі нашого народу. Вони нагадують: пам'ятайте! Хай не повториться!

 (Звук пишучої машинки)

Ведучий.  Офіційна довідка (травень 1986 р.): із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загубле­но 48 тисяч гектарів земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організа­цій, втрачено 900 тисяч квадратних метрів жит­ла; 10400 приватних будинків. На сьогоднішній день понад 2 млн людей проживає в забрудненій зоні, з них 800 тис. дітей. Смерть 35 тисяч людей пов'язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.

Земля батьків, укрита чорним пилом, —
    Це чорний біль, це горе нас усіх.
    Скорить хотіло, але не скорило,

Убить хотіло, та не вбити їх.

Отих людей, що ними пережиті

Усякі біди і страхіття всі.

Ще діти і онуки їхні будуть жити

На цій згорьованій, але своїй землі.

 Ведучий.  Чорнобиль   атомний.   Він,   мабуть, зникне після того, як ми втратимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не заживає чорнобильська ра­на. І не відшукати нам слова, що вгамує біль.

Звучить пісня «Лелеки»(відеоролик). https://www.youtube.com/watch?v=kxAmm25FkhQ

Сотні літ поволеньки пролинуть,
Стронцій розпадеться і помре,-
На новому полі неодмінно
Час його, мов попіл, приоре.

 Знов життя повернется в Чорнобиль,
Зацвітуть жоржини коло хат,
Й може, знов лелеки довгодзьобі
Виведуть цибатих лелечат.

Час очистить Прип’ять незглибиму,
Оживуть і луки, і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди

Ведучий.  Проходять роки після аварії на Чор­нобильській АЕС. Час міняє все.

Відео накриття реактора.

Ведучий.  Зона відчуження, утворена після аварії на ЧАЕС, стає туристичною візитівкою України – через її техногенні об’єкти, дику природу, покинуті міста.  Чорнобильська зона стає найпопулярнішим напрямком серед іноземних туристів, які відвідують Україну.

Відео Чорнобильський туризм

Ведучий.  До традиційних місць «паломництва», ЧАЕС та міста Прип’ять, додалася низка нових туристичних об’єктів:

 Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник площею 227 тисяч квадратних кілометрів, де відновлюються популяції тварин більш ніж 47  видів, що занесені до Червоної книги України і світу.

Це і лелека чорний, рись Європейська, орел Беркут, кінь Пржевальського, норка Європейська, зубри, видра річкова, горностай, орлан білохвіст, дрохва, лежень і багато інших

 А також секретний об'єкт Чорнобиль-2 гігантські антени радара "ДУГА-1", що забезпечувало працездатність антен загоризонтного стеження за запуском балістичних ракет. 

Ведучий.  Пройдуть роки і біль втрати  ущухне, пройдуть роки і земля очиститься, очистяться грунти, води, озера, ліси. Та ми повині памятати про ті уроки, які нам надав Чорнобиль і намагатись їх не повторювати

Ведучий.  На цьому наш виховний захід  закінчується. Я сподіваюся, що ви не забудете історію рідного краю, пам’ятатимете імена пожежників, які пішли в небуття.