Виховний захід "Данило Галицький - єдиний український король"

 

Виховний захід

Тема: Данило Галицький – єдиний король України.

Епіграф:

"Одну він ціль стеріг в своїм житті –

З’єднати землі всіх князівств і вотчин,

Молився він і мріяв стати зодчим

Могутньої воскреслої Русі…"

(Й.Кащишин "Сказання про короля Данила")

                                                                                                

І. Підготовчо - організаційний момент

Вступне слово вчителя

Доброго дня діти! Сьогодні ми з вами проведемо незвичайну виховну годину (слайд презентація № 1, слайд 1). Цей захід про простих смертних, що творили божественні речі. Про вільних мрійників, які не мали права мріяти про просте щастя; про незламних, які щоденно боролися з хворобою; про тих, хто ніколи не допускав помилок у своїй справі, але з помилками писав своє ім’я;  про визначні постаті, що змінювали Україну. Під час проведення виховної години я сподіваюся на  нашу з вами співпрацю, а саме на близьку, дружню бесіду. Чому цю зустріч я називаю незвичайною, бо сьогодні мова піде про….Давайте дізнаємося із  загадки “Упізнай героя”

Народжений керувати, він з дитинства змушений був поневірятися по сусідніх королівських дворах, зі зброєю в руках  добиватися  своєї вотчини. Його діяльність на благо своєї землі викликала  повагу навіть у його ворогів, а літописець називає його Мудрим, як Соломон. (слайд презентація № 1, слайд 2)

1. Оголошення теми і мети заходу 

Отже, сьогодні ми будемо говорити про Данила Галицького – єдиного короля України. (слайд презентація № 1, слайд 3)

 А епіграфом нашого спілкування буде…(слайд презентація № 1, слайд 4)

Бесіда з учнями. (Робота зі словами епіграфа)

1. Які цілі ставив перед собою Данило?

2. Мотивація виховної діяльності

Учитель. У сучасній Україні існує «проблема Заходу і Сходу», тому тема єдності нації для нас важлива, бо кожен має знати, до чого призводить ворожнеча, щоб уникнути повторення помилок минулого. Про єдність, дружбу, співпрацю, далекоглядність ми будемо говорити сьогодні. Повернімося до теми Галицько-Волинської держави і спробуймо зрозуміти, чи здатна одна людина відіграти провідну роль в історичному процесі.

Перед вами стоятиме проблемне питання на яке ви маєте дати відповідь після нашої виховної.

 - Чи є нам ким гордитися?

При проведенні виховної наша художниця створить емоційний портрет

 Д. Галицького.

IІ. Основна частина

Учитель. ХІІІ ст. – епоха великих випробувань, що залишила глибокий слід у долі народів Азії і Європи. В Європі відбувалося формування великих феодальних держав, що супроводжувалося ліквідацією феодальної роздробленості. В Азії в ХІІІ ст. виникла могутня імперія монголів, під ударами якої впало багато держав Азії і Східної Європи.

      Час невблаганно тече і спливає. І не одна людина задумається над постаттю Данила Романовича... А ми складаємо шану і повагу найвидатнішій людині XIII ст. - королю Данилу, який зробив великий внесок в історію української держави, в історію українського християнства.

Учитель. «Дитинство. На чужині»

1 – й історик. Після загибелі Романа Мстиславича у 1205 році в державі розгорнулася жорстока і тривала внутрішня боротьба за владу. Боярство хотіло посилити свою владу і виступило проти Романових спадкоємців - малолітніх княжичів Данила (4 роки) й Василька (2 роки). Рятуючи життя дітей, княгиня змушена була таємно залишити князівство і тікати до Польщі. Довгі роки Данило жив в Угорщині, при королівському дворі, а Василько - у польській столиці Кракові або на невеликій батьківщині на Волині. Данило здобув добру освіту, виріс сміливим та розважливим. Досягнувши повноліття розпочинає боротьбу за повернення батьківської спадщини.

Літописець. "А назавтра княгиня вчинила раду і втекли вони в Ляхи. При цім Данила узяв дядько перед себе і вийшов із города. Василька взяв піп Юрій з кормилицею. У ті роки Лешко Білий послав Данила в угри. Король Андрій пожалкував і залишив   Данила в себе.   (Галицько-Волинський літопис)

Учитель. «Юність. Битва на річці Калці»

2 – й історик. На землях Галичини розгорнулася багаторічна боротьба за владу, якою скористалися угорські та польські королі. Данило прагнув повернути батьківський престол. У 1221 році Данило утверджується на Волині, і звідти починає наступ на Галичину.

Однак руським землям почала загрожувати нова небезпека - насування невідомого ворога з азійських степів. Половецькі хани звернулися за допомогою до руських князів. 31 травня 1223 року неподалік р. Калки русько - половецькі загони вступили у бій з монголо-татарським військом. У складі галицької дружини перебував 22 - річний Данило. Це було його перше бойове хрещення. У критичний момент битви князь Данило показав себе зваженим та умілим воєначальником.

Літописець.    "Коли зіткнулися війська між собою то Данило виїхав наперед. Ударили в полки татарські. Данило поранений був у груди. Але через молодість і відвагу він не чув ран на тілі. Бо був сміливий і хоробрий од голови й до ніг". (Галицько-Волинський літопис)

Учитель. «Утвердження. Перемога під Дорогочином»

1 – й історик. Більше 30-ти років Романовичі боролися за свою отчину. Старшим князем був Данило, прозваний Галицьким, його со­ратником і помічником у всі роки залишався  брат Василько. Змальовуючи поетичний образ князя Да­нила, варто зачитати вірш із книги Олексан­дра Олеся «Княжа Україна»:

 

 

Горе учить, кажуть люди,

Доки горе не уб'єш.

І Василька і Данила

Научило горе теж.

І вони навчились добре

І сидіти на коні,

І терпіти у походах.

 І боротись на війні.

І обидва зрозуміли:

Досягає той,хто йде,

Хто бере усе, що треба,

А не ласки з неба жде.

І вони Волинь забравши,

Поділились як брати,

І мети — здобути Галич —  

 Спільно хочуть досягти.

Учитель.  Які риси характеру проявив князь Данило в боротьбі за батьківську землю?

2 – й історик. 1238 року князь Данило оволодів Галичем, усунувши з князівського столу чернігівського князя - Ростислава Михайловича. Узявши собі Галицьку землю, Данило віддав братові Василькові в управління Волинь. Попри такий поділ обидва князівства продовжували існувати як одне ціле під зверхністю старшого брата Данила.

Учениця продовжує вірш: ....

І на батьківськім престолі

В ріднім Галичі він сів

Весь, народ вітав Данила,

весь народ його хотів.

Учитель. Ставши на чолі Галицько-Волинської держави, князь Данило багато зробив для її розбудови. У 1238 році князь Данило розгромив німецьких рицарів-хрестоносців, які захопи­ли місто Дорогочин. Визволення цього міста мало велике значення для Галицько-Волинських земель. Дізнавшись про втрату Дорогочина, Данило сказав:

Літописець. «Не­добре є держати нашу отчину крижевникам» (хрестоносцям) і пішов на них з важкоозброєним військом.»

1 – й історик. Після перемоги під Дорогочином Данило пішов у Київ і укріпився там. Таким чином, Данило Романович повністю відновив тери­торію Галицько-Волинської держави, якою володів його батько.

Він здійснив військову реформу. Будучи далекоглядним політиком, князь не покладав­ся лише на феодальну дружину (галицьке боярство часто зраджувало його), широко використовував ополчення — селян і міщан. Реформував державний апарат. На зміну ве­ликого боярства, яке було в князівському ото­ченні, він почав висувати своїх прибічників з нижчих верств. Так формувалася дворянська шляхта. Реформаторська діяльність князя Данила Романовича була перервана монголо-татарською навалою на Південно-Західну Русь.

Учитель. «Зрілість. «О, лиха ти, честь татарська»

Учитель. Відеоролик «Монголо – татари і пд. – зх. Русь»

2 – й історик. Монголо-татари, розбивши Галицько-Волинську державу, навесні 1242 року повернулися за Волгу й заснували в її пониззі грабіжницьку державу — Золоту Орду. Давня Русь опинилася в принизливій залеж­ності від неї, і руські князі один за одним почали їздити до столиці Орди — Сараю на затвердження ханськими намісниками у своїх землях. Така доля спіткала й Данила.

Літописець. ... О, лихіша лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! Пробув же князь у них днів двадцять п'ять, і поручена була земля його йому... ( Галицько - Волинський літопис )

Рольова гра

Батий. Ти прийшов, князь Данило.

Князь. Прийшов, великий хане. Про Галич поговорити прийшов.

Батий. Ти, князь Данило, приїхав просити у мене ярлик?

Князь. Про ярлики не знав, бо на землі батька свого сиджу. А якщо ярлик твій на цю землю потрібний, з радістю візьму…

Батий. Гаразд, я його тобі дам, але спершу маєш випити чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис.

Князь. Ну що ж, хане, досі я такого не пив. А нині, як ти велиш, буду пити.

Літописець. «Був же в них князь Данило 25 днів і був відпущений, і доручена йому була земля його (тобто він отримав Батиєву санкцію на княжіння). І прийшов він у землю свою, і зустрів його брат та сини його, і був плач про образу його та велика радість з того, що здоровий він».

Учитель. Дайте відповіді  на запитання?

• Чи міг Данило самостійно здолати ворога?
• Галицько-Волинська держава була більш розвинена, ніж Золота Орда.
• Чому Данило відмовився від збройного опору ворогові?
• Чи були у Данила союзники?
• Отримання князем Данилом ярлика – це вияв національної зради чи далекоглядність державного діяча?

Учитель. «Справи державні».

1 – й історик. Повернувшись від Батия, Данило розпочав новий етап державотворчої діяльності. Хоча він визнав себе залежним від татар, але це була вимушена угода, що зародилася в час складних політичних обставин.

Він приборкав бунтівне галицьке боярство, забезпечив шляхом переговорів з Батиєм свою землю від татарських намісників і сплати постійної данини Данило Романович зосереджується на зміцненні рубежів князівства, будівництві фортець нового типу, які б стояли на горбах і мали кам'яні стіни. Такі фортеці монголо - татари штурмувати не вміли. Ще в 1237 році князь заснував м. Холм, невдовзі стало  столицею князівства. Були перебудовані й укріплені Володимирський і Кременецькі замки, розпочалося будівництво Львова у 1256 році.

2 – й історик. Данило Галицький проводить активну зовнішню політику. Князь шукає союзників на Русі та за її межами.

Учитель. «Проти татар. Коронація»

2 – й історик. Основна мета діяльності князя Данила — створення антиординської коаліції європейських держав. Для досягнення цієї мети він маневрує поміж територіальними домаганнями Золотої Орди й унітарськими устремліннями Папи Римського, Інокентія IV. Скориставшись скрутним становищем Данила Галицького, римський понтифік пообіцяв галицько-волинському князю реальну допомогу в боротьбі проти золотоординців та королівську корону за умови укладення унії руської православної церкви з католицькою під покровительством Риму. Намагаючись використати всі сили для боротьби проти Батия, Данило пристає на ці умови.
У 1253 р. у місті Дорогочині відбувається коронація Данила Романовича.
Учитель. Відеоролик «Коронація Данила у Дорогочині»

Учитель. «Останні дні. «Сей же Данило був другим по  Соломоні»

1 – й історик. Помер князь Данило у 1264 році. Перед смертю він, мабуть, перебував у своїм улюб­ленім Холмі, бо там його й поховано, в церкві Богородиці, що сам збудував. «Сей Данило був другим по Соломоні», — додає літописець, говорячи про його смерть.

2 – й історик. "Данило - найбільша постать в історії Галицько -Волинської держави... Трудом свого життя він відбудував державу свого батька Романа і поклав основи під її дальший розвиток" . "...Йому вдалося здійснити два головні завдання правителя - встановити внутрішній мир у своїх володіннях і забезпечити їх авторитет в очах сусідів..."

Учитель.  Історики високо оцінювали історичну постать Данила Романовича, його державну, дипломатичну і воєнну діяльність, внесок до загальноруської та європейської історії. Його величезною заслугою була невтомна і послідовна боротьба за згуртування давньоруських земель для відсічі іноземним поневолювачам. Данило продемонстрував усьому світові можливість успішної боротьби з монголо-татарськими загарбниками, не раз громивши орду татарську. 

Тоді, коли всі тремтіли перед Ордою, яка прийшла зі сходу, так і на сучасному етапі саме українці намагаються довести, що ворогів зі сходу можна подолати.  Мужнє життя галиць­ко-волинського князя, його самовіддана бо­ротьба за волю рідної землі має бути прикладом для прийдешніх поколінь захисників за неза­лежність України, її територіальну цілісність. З погляду сучасності, дипломатичні здобутки й прорахунки князя Данила Галицького мають слугувати уроками нинішнім політичним лідерам України. Гнучкість дипломатії Данила Галицького може бути прикладом співіснування України з її сусідами в світових масштабах, враховуючи унікальність її геополітичного положення. Лише так ми зможемо дати відсіч черговому ворогу зі сходу.

Учитель. У 2003 році Верховною Радою затверджено орден Данила Галицького для військовослужбовців за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння українському народу.

Рефлексія.

Учитель. Надамо слово нашій художниці.

 

Список використаних джерел

1. Бойко О. Д. Історія України: посібник. — К.: Видавничий центр "Академія",  

     2002. — 656 с.

2. Галицько-Волинський Літопис. Переклад Л.Махновця

3. Історія України / І. П. Крип'якевич; відп. ред.: Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович.

     – Львів: Світ, 1990. – 519 с. 

4. Й. Кащишин. Сказання про короля Данила - Івано-Франківськ : , 2000. - 156 с.

5. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. / Н. Яковенко. – 7

    Київ: Генеза, 1997. – 380 c.

6. О.Олесь. “Княжа Україна”. — Київ, “Веселка”, 1991.

7. Субтельний Орест. Україна: історія / Пер. з англ. Ю. І. Шевчука; Вст. ст. С. В. 7

    Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.