Виховний захід " Давайте поговоримо про життя. Давайте поговоримо про душу"

Давайте поговоримо про життя. Давайте поговоримо про душу.

Мета: розвивати інтерес до національної культури, її цінностей та ідеалів; виховувати повагу до моральних цінностей суспільства; вчити бачити корисне і красиве поряд. Формувати внутрішні мотиви до самовдосконалення.

Обладнання: плакати із висловами.

                                                                       Епіграф: Заговори – я зрозумію що ти за

                                                                                       людина. Які у тебе думки й

                                                                                        почуття. Одне лиш слово – й за

                                                                                        хвилину я зрозумію суть твого

                                                                                         життя.

Вчитель:    Був такий час, коли боги існували, а людей і тварин ще не було. Перед тим як живим істотам належало з’явитися на світ, став бог Еміпей розподіляти між ними властивості: одним дав силу, іншим - швидкість, третім - можливість літати… І тільки людина лишилася голою, без ложа, без зброї. І щоб допомогти людині вижити, Прометей украв у Гефеста – бога - коваля працьовитість, а у богині мудрості Афіни розум і віддав це все людям.

Здавалося все добре, проте жилося людям погано, багато їх гинуло. І все через те, що люди не вміли жити суспільним життям і не вміли спілкуватися. Злякався Зевс, що загине людство, і вирішив подарувати людям сором і правду, віру і любов, радість і надію, щоб служили вони окрасою, засобом дружніх зв’язків між людьми. Відтоді найціннішою людською якістю вважається духовність, взаєморозуміння, духовне спілкування.

Запитання: Що ж таке духовність?

Яку роль відіграє духовність у спілкуванні один з одним (обмін думками)

Вчитель:   А тепер визначення за словничком.

Духовність – це здатність людини виходити за межі індивідуального буття, мати розвинені духовні інтереси.

Інтенсивне ставлення дитини починається саме в її дитинстві. Перші кроки спілкування начинаються задовго до того, коли дитина вимовить перше слово. (репродукція «Мама і малюк на прогулянці» + «Виховання» на людях»-)

 (обговорення).

Висновок: Дитина якій не вистачає любові і ласки – виросте холодною і байдужою. Кожен новий день у житті дитини – певний крок у її становленні. І не тільки у фізичному, але й у розумовому – моральному і духовному.

Вчитель: Жодна людина не існує сама по собі. Кожен із нас може жити лише серед людей і пов’язаний з ними безліччю найрізноманітніших відносин: син, дочка, мама, тато, бабуся, дідусь, тітка і дядько, брат і сестра, сусід і громадянин. Формою такого взаємозв’язку є спілкування.

Спілкування - це процес взаємодії між людьми, в якому відбуваються обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями.

Не тільки діти, але й дорослі, якщо їх позбавити на тривалий час можливості спілкування з подібними до себе, можуть утратити набуті ними раніш людські якості. Наприклад: боцман  А. Сельєри – прототип Робінзона Крузо, 4 роки жив самотньо на безлюдному острові, розучився розмовляти і втратив здатність правильно розуміти, що з ним відбувається.

(Ситуації – Мауглі,             Камала і Амала                (Індія 1920р.)

                     8років                    5років                  жили серед вовків.

За 6 років навчилися пити воду із склянки і вивчили 30 слів. Дитині 6 років – 3500слів.

Соломонова мудрість молодій мамі, що мала 1 річну дитину, виховання  починати до появи на світ.

Запитання: Які умови необхідні для спілкування одного з одним?

Які якості людини ви вважаєте найбільш важливими у спілкуванні? (обговорення)

Висновок: Найбільше диво у людини – її духовність, здатність спілкуватися із іншими, так, як би ти хотів, щоб вони спілкувалися з тобою.

Вчитель: У кожній національній культурі є цінності, що виражають інтереси нації, особливості її історичною розвитку, світосприйняття. Будь-яка людина не вважається цілком культурною, якщо вона забула мову своїх батьків, не знає звичаїв чи пісень свого народу. Звичаїв, що виробилися протягом століть. Вони освячені віками. Звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнають народ у минулому,  і сьогодні; це неписані закони, якими керуються щоденно у родині і у національних справах. Звичаї і рідна мова – це і є характерні ознаки народу.

Запитання: Які ви знаєте народні звичаї? Чи дотримуєтеся їх? Чи модно розмовляти українською? (обговорення)

А зараз ми побуваємо на прес-конференції «Домінанти духовного спілкування.»

   Троє учнів займають місце науковців.

1.Спеціаліст з питань життя людини і суспільства. ЛЮБОВ.

2.Спеціаліст з загальної філософії. ПОВАГА.

3.Спеціалістз філософської культури. МИЛОСЕРДЯ.

                      ЛЮБОВ                           ПОВАГА                           МИЛОСЕРДЯ

                       ________________________________________________

                                                           ДУХОВНІСТЬ

                                     ДУХОВНЕ                             СПІЛКУВАННЯ

Вчитель: Дякуємо нашим науковцям. На вашу думку, яка із названих рис, ознак, є переважаючою у духовному спілкуванні (любов, повага, милосердя)?

(обговорення)

Висновок: Людина духовно прагне спілкування і отримує від цього насолоду. Тому всі критерії є переважаючими.

Вчитель: Так. Вірно ви думаєте. Бо життя кожної людини від народження і до смерті проходить серед людей. Без їхньої допомоги вона не може навчитися навіть ходити. Лише у спілкуванні ми пізнаємо найбільшу цінність людського життя – дружбу і любов. І тому, щоб спілкування приносило не тільки користь, а й радість, робило людей більш щасливими, кожна людина повинна вчитися духовності.

Саме тепер, коли, ніби за цеглиною цеглину, ми будуватимемо духовне спілкування, то у майбутньому будемо мати витвір мистецтва – храм людської душі.

Давайте поговоримо про життя.

Отак зберемося і поговорим,

Поділимося радістю і горем,  

Давайте поговорим про життя.

Давайте поговоримо про світ,

Про ліс і поле, океан і сушу,

Давайте поговоримо про світ

Давайте поговоримо про душу!

         Послухаємо музику землі

         І таємничу, і жадану.

         Її акорди чарівні

        Та звуки дивного органу.

( Пісня А. Жовткевича «Музика землі»)