16 квітня о 18:00Вебінар: Викладання трудового навчання в умовах карантину

Виховний захід ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ "ЇХ ТУТ ТРИСТА, ЯК СКЛО, ТОВАРИСТВО ЛЯГЛО "

Про матеріал
Мета виховного заходу полягає у поглибленні знань студентів про трагічні події 1918 р. вихованні почуття патріотизму, шанобливого ставлення до культурних надбань народів світу, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії
Перегляд файлу

 

 

 Виховний захід

 

ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

"ЇХ ТУТ ТРИСТА, ЯК СКЛО, ТОВАРИСТВО ЛЯГЛО "

 

Підготувала Загалевич В.Л.

 

Мета: поглибити знання студентів про трагічні події 1918 р. виховувати почуття  патріотизму, шанобливого ставлення до культурних надбань народів світу, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії

 

Гасло: « Крути: подвиг і трагедія»

 

На сцену виходять ведучі

 

 Ведучий 1

На згарищах нашої історії, де що сторінка – то купа попелу або добіла випалена пляма, поволі, як на стертому пергаменті, починають проступати рядки, якими могли б пишатися найбільші народи Європи

 

Ведучий 2

Таким славними рядками в книгу української історії вписано героїчний подвиг юнаків, що полягли за незалежність молодої Української Держави на станції Крути 29 січня 1918 р.

 

Ведучий 1

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до  сьогоднішнього дня, сплять у знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі - присвячується.

Ведучий 2

Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і  найдорожче, що є в кожного з нас - життя - присвячується.

 

Ведучий 1

Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути й  викреслити з своєї пам'яті і історії, героям, що загинули в страшному бою під Крутами - присвячується.

 

Ведучі сходять.

Студент 1

Хоч виє знов зима поривом лютим,

Та ми дорогу знаєм до мети

Героїв Крут!..О, нам їх не забути,

Дзвенить їх клич - невтомно далі йти!

Ведучий 1

Серед сторінок нашого недавнього минулого вибивається на перше місце одне коротке слово - "Крути". Одне коротке, але яке велике слово!

Ведучий 2

Крути - один з найтрагічніших символів національного поступу українців до власної державності.

Ведучий 1

Крути — це символ і віра.

Ведучий 2

Крути - це безвихідь і бездумність. Воно світить на сторінках нашої найновішої історії кривавою зорею й відкриває новий розділ записаний кривавими буквами найбільших героїчних подвигів!

Студент

Як сніги покриють землю

Рядном білим, не забудь

Спом'янути тую славу,

Що лишилась нам з-під Крут.

Не шукай вже Фермопілів.

 Тільки Крути спогадай.

Де спартанці — українці

Полягли за рідний край.

Триста юних одчайдухів...

 В стократ більший був там враг,

 Не вступились, не подались,

 Вилягли там на полях.

Вічну славу здобували

Українці біля Круг.

Не забудь героїв триста,

 Спом'яни їх, не забудь!

 

 

Ведучий 1

Гляньмо ближче на ті події, перенесімося в буремний, незабутній 1918-й рік.

У темпі звучання пісні на сцену виходять у стрілецькій формі і козацькій одежі вояки, повторюють молитву українського революціонера. Світло зникає.

 

Молитва українського революціонера

Боєць 1 Україно, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого. Нехай душа моя в тобі відродиться, славою Твоєю опроміниться, бо Ти - життя моє, бо - Ти все щастя.

Боєць  2 Зроби так, щоб віра моя була гранітом, щоб зросло завзяття, міць, щоби сміло я йшов в бій так, як йшли герої за Тебе, Свята, за твою славу, за Твої Святі Ідеї.

 

Боєць   1 Спали вогнем життєтворчим у серці моєму кволість, нехай зневіри не знаю я, не знаю вагання.

Скріпи мій дух, загартуй волю, щоб погасити ганьбу неволі, титану честь, глум катів, невинну кров помордованих під Крутами, Базаром та тисяч незнаних героїв.

Боєць   2 У муках за тебе хай розпливусь в Тобі я, вічно житиму в Тобі, ні її и іч на Україно, свята, Соборна, Могуча.

 Під словами молитви десь з середини тихо звучить музика пісні. Після молитви звучить останній куплет пісні

1-й читець

 

Минає рвучко рік за роком,

Неустанно дні пливуть,

У вік віків залізним кроком

Герої Крут ідуть

2-й читець

І креслять їх осяйні тіні

 В безсмертя славну путь —

 В віках віків бійці нетлінні

Герої Крут не вмруть.

  1.    й читець

Берестечко, Лисеня, Крути... Все це - трагічні сторінки нашої історії. Бій під Крутами займає особливе місце. Там на боротьбу з жорстоким ворогом стали юнаки, які ніколи і зброї не тримали в руках, студенти Київського університету Святого Володимира та учні Кирило-Мефодіївського братства.

  1.    й читець (Басюк І)

Триста хлопців безвусих - дітей,

Триста хлопців, соколів, рекрутів

 Із піснями на грім батарей

В бій останній двинулись на Крути!

Із них кожний спинити бажав

 Вал дев'ятий, що суне з півночі,

І вогні на їх лезах дрижать,

Від гніву палають їх очі!

Тридцять тисяч московських штиків

 Піднялося до їхніх грудей,

- Україно, провадь юнаків,

Бо їх смерть — твоя слава, трофей!

Пішли і понесли у жертву державі

Всю радість юнацьку, кохання та кров.

І сяєвом дивним в кривавій заграві

 Ненависть зайнялася, заблисла кров.

(Гучно лунає приспів пісні "Ой у лузі": А ми тії московські кайдани

розірвемо. А ми нашу славну Україну гей-гей розвеселимо!

Читці залишають сцену.

  1. й ведучий

Та не схотіли українські діти ставати потурнаками. Коли після двадцятиденних запеклих боїв 13-тисячна армія прорвала лінію Бах­мач — Конотоп і рушила на безборонний Київ, вони взяли у свої ще майже дитячі руки зброю, щоб захищати столицю молодої Держави.

  1. й ведучий

Кажуть, їх було 300. Як і тих уславлених спартанців, що захистили під Фермопілами честь і волю стародавньої Еллади.

  1. й ведучий

Чи вірили вони, що залишаться живі? Чи сподівалися, що смертю своєю таки перепинять шлях зайдам-завойовникам?

  1. й ведучий

Ми не знаємо про це... Напевно, гімназисти і юні студенти про це не думали. Вони просто не хотіли бути рабами! Вони просто знали - столицю захищати нікому... І пішли.

Запросимо до столу нашого історика

(Починає звучати "Реквієм ". Далі пісня протягом усіх слів звучить приглушено, але зовсім не змовкає).

 

Історик

 

"Ще в ніч з 26 на 27 січня я мав розмову по з Муравйовим, - згадував згодом Аверкій Гончаренко. - Його вимога в формі наказу звучала так: "Приготовиться к встрече победоносной красной армии, приготовить обед. Заблуждєния юнкеров прощаю, а аофицеров все равно расстреляю". Я відповів, що до зустрічі все готове".

 

 

... 29 січня 1918 року. За кілька хвилин по дев'ятій ранку червоногвардійці рушили на позиції українського воїнства. Вони йшли, не криючись, широкими кроками окупантів. Гримнув рушничний залп - задубілими від морозу пальцями юнаки перезаряджали гвинтівки. Шаленим роєм дзижчали кулі українських кулеметів. Але войовнича орда вперто просувалася вперед, не звертаючи уваги на зрізані кулями передні лави...

Бій тривав 10 годин. З дев'ятої ранку до дев'ятнадцятої вечора. Стримати шеститисячне більшовицьке військо силами кількох сотень юних доль - це більше, ніж подвиг. Падали, обіймаючи промерзлу чернігівську землю, нерозквітлі пуп'янки Української Державності. Скрикнув від болю скошений старшина Омельченко. Здавалося, сама Свобода зійшла над гіркотним полем розпуки й печалі та вознеслась до неба в простріленій відчаєм сорочці ... І тоді сотник Гончаренко наказав залишити поле бою, аби зберегти решту ще живих побратимів.

 

Відходили до потягу, що вцілів, по той бік станції Крути. Спершу студентська сотня, затим - друга, третя та четверта сотні юнкерів Перша юнацька сотня стримували ворога щільним вогнем.

 

Ведучий 1

...Вітрисько шпаркий і розхристаний до нестями, ще шелестів над тілами забитих юнкерів, студентів, гімназистів та учнів технічних шкіл, коли решта були раптово оточені і захоплені в полон. Лише четвірці юних дивом вдалося врятуватись. А двадцять вісім студентів прийняли мученицьку смерть.

Історик

Страшно читати спомин учасника і гімназиста Левка Лукасевича, який у книжці "Роздуми на схилі життя" свідчить: "Майже всі, кого взяли до полону, були більшовиками по звірячому покалічені під час розстрілу. Трупи були з розбитими головами, повибиваними зубами, часом і повиколюваними очима. Кілька трупів цілком не вдалося розпізнати, настільки               були знівечені. Одного з нерозпізнаних щойно в Києві розпізнала мати за монограмою на сорочці..."

  1.    й ведучий

Українські матері!.. Чи є у світі більша любов од материнської? І чи є більша мужність і сила духу, ніж власноруч поблагословити своє дитя на загибель за честь і волю Вітчизни?

  1. й ведучий

Вони знайшли в собі мужність і силу - київські матері, що виряджали того січневого дня своїх синів на станцію Крути. Без сліз і стогону благословили своїх хлоп'ят на смерть і подвиг.

 

3-й ведучий

Це вже потім будуть голосіння і сльози... Потім, коли після тимчасового вигнання окупантів з Києва виїдуть матері на станцію Крути, щоб розшукати до невпізнання понівечені тіла своїх дітей.

 

4-й ведучий

Потім... Потім... коли ховатимуть останки тих, кого вдасться знайти, коли напівбожевільна мати благатиме, щоб відклали похорон, доки вона відшукає голівку свого порубаного синочка...

Матері були гідні своїх дітей-героїв. А може, діти й стали героями тому, що мали таких матерів?..

(На сцену виходять читці. На сцені проектуються фотокадри в супроводі музики).

 

3-й читець

 

Супроти хижої навали,

Супроти смерті, в стужу й сніг,

Ось тут вони, ось тут стояли,

їх всього жменька — триста їх.

4-й читець

 

Стихали Києва хорали

 Його заслін - ці юнаки!

Ось тут вони, ось тут вмирали.

 Ось тут. Назавжди! Навіки!

 

3-й читець

Настав похмурий холодний ранок 29 січня. О 10-й годині розвідка доповіла, більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою.

4- й читець

Бій був запеклим і тривав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно...

Земля дрижала. Схід вогнем горів.

Сурмили сурми. Гримали гармати.

А в їх очах, вогнистих та завзятих,

Палав святий, благословенний гнів.

(Пісня у виконанні бандуриста "Під Києвом, під Крутами ")

.

1-й ведучий

Український народе! Твоєю силою, волею, словом утворилась на українській землі вільна Українська Народна Республіка! Здійснилась давня мрія твоїх батьків, борців за волю і право робочого люду. А щоб ніякий уряд не ставив Україні перешкод до жаданого миру, для того, щоб повести свій край до злагоди, творчої праці й волі, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян: віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського народу!

  1. й ведучий

Так гриміли понад банями київських храмів і дніпровськими кручами слова IV Універсалу Центральної Ради - першого зі всіх Універсалів, що проголошував повну самостійність і незалежність Української держави!

(Звучить "Балада про Крути ". Далі пісня протягом усіх слів звучить приглушено, але зовсім не змовкає).

  1. й ведучий

А містами й селами України вже котилася московська навала. 5 січня 1918 р. царський підполковник Муравйов, командувач Першої більшовицької революційної армії, повідомляв з України: "Наказ нещадно вирізати всіх захисників місцевої буржуазії - виконано!"

1-й ведучий

Ні, не перевищив свої повноваження колишній царський підполковник, а теперішній революційний командарм. Це Раднарком, оголосивши в Україні стан облоги, зобов'язав своїх комісарів "діяти з усією рішучістю, не чекаючи ніяких указівок згори".

2-й ведучий

...Коли збирали в снігах їхні останки, не знайшлося жодного не скаліченого тіла Відрубані руки, голови, відсічені вуха, виколоті очі - так мстилися юнакам більшовики за те, що мани в дитячих душах недитяче почуття гідності й прагнення волі.

(Під звуки "Реквієму " виходить на сцену читець, сумний, задумливий).

Читець

На Аскольдовій могилі

Поховали їх - Тридцять учнів-українців, Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? –

Квітне сонце, грає вітер

 І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край.

                           Вмерли в Новім Заповіті

                           З славою святих. –

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

  1. й ведучий

Похорон відбувся з військовими почестями, за державний кошт Домовини з тілами вбитих і розстріляних були вкриті малиновими китайками і поставлені на селянські вози. Похоронна процесія пройшла через усе місто. Під час служби Божої і на могилі співав хор Олександра Кошиця.

  1. й ведучий

Слово про загиблих озвучив професор Михайло Грушевський Він, зокрема, сказав: "Стримайте ж ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні!".

  1. й ведучий

Організаційний комітет прийняв постанову про спорудженій пам'ятника полеглим героям. Події, що невдовзі як лавина покотили* Україною, звели нанівець здійснення задуму.

Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче і безсмертя, розцвітають пелюстки Волі.

 

1-й ведучий(Майоров С.)

18 березня в Києві хоронили останки знайдених 18 загиблих під Крутами юнаків. Хоронив їх увесь Київ.

(На сцену виходять діти і світять на імпровізованій могилі свічки. Звучить музика - називаються імена вбитих полеглих героїн Під Крутими полягли студенти

Олександр Попович

Володимир Шульгін

Божко Божинський

Андрій Дмитренко

Сидор Пурік

Олександр Шерстюк

Борзенко-Конончук

 Кирило Головащук

Чижов

Сірук

 

 

 

 

Гімназисти Андрій Соколовський

Євген Тарнавський

Ганкевич

 Ігнаткевич

Пінський

Сотник Омельченко

 

 

Ведучий 1

На кого завзявся Каїн Боже, покарай!

Понад все вони любили свій коханий край.

Ведучий 2

Вмерли в новім заповіті з словом святих, на Аскольдовій могилі поховали їх. 18 із 300!

 

Студент З

Плакав вітер...

Ой, як плакав на краю діброви,

Де студентське біле тіло

Лежало у крові.

Нахилявся до личенька,

 Цілував шовково.

Кучерявив кучерики

 Круто, барвінково.

 Плакав вітер... Ой, як плакав

Жалібненько — томно.

Співав "Вічну" над студентом

Сумно, похоронно.

Студент 4

Над Крутами круки –

Під круками Крути

 Зійшлося юнацтво,

Щоб волю здобути.

Сніги зледенілі

І темінь іскриста

За Крутами в скруту

Зійшлося їх триста.

 Білим снігом мело,

Чорним громом гуло,

їх там триста як скло,

 їх там триста як скло.

Під круками Крути –

під Крутами круки

Заклякли, як колоди

Зморожені руки.

Моя Україно,

 Мій Києве-княже.

Ця юнь безборонна

 За тебе поляже.

Щоб ми їх посвяти

Не смівши забути,

 Своїм воскресінням

Помстились за Крути.

Настелено в полі

Кривавої вати,

Щоб їм молоденьким

Переночувати.

Білим снігом мело,

 Чорним громом гуло,

 їх там триста як скло,

 їх там триста як скло.

Б. Стельмах

Ведучий З

Крути. Наша слава і честь. Плач же бідна, Україно, за вірними синами, плач і готуй нових таких же щирих оборонців, таких же міцних борців, бо ще довго й тяжко прийдеться боротися за своє життя.

Ведучий 1

Народе мій, для всіх завжди відкритий,

 Не вір, що воля з'явиться сама,

Не дай себе підступно обдурити,

Мовляв, дороги іншої нема.

Ведучий 2

Як знову йти до старшого нам брата

Просить своє... й на весь світ працюють,

Не дай себе до нитки обідрати,

 Зумів же двічі пута обірвати.

Ведучий З

 

Не вір невтомним брехунам пихатим.

 На жаль, такі синочки в тебе є,

Що все на світі ладні обідрати,

Купити, перезрадити, продати,

Священну волю навіть розіп'яти,

Покривдить рідну матір,

осміяти, щоб тільки крісло втримати своє.

 

 

 

Демонстрація презентації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
7 лютого 2019
Переглядів
357
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку