Виховний захід для 1 класу

                                                            

Мета:

- провести знайомство всіх членів нової шкільної родини;

- більше дізнатися про особистості учнів та їхніх батьків;

- покращити спілкування між учителем і батьками;

- познайомити батьків із традиціями класу попереднього випуску;

- сприяти зміцненню батьківського колективу.

Хід свята

На фоні пісні Ірини Федишин «Родина».

1. Учитель. Добрий день, наші мами,

Добрий день, татусі.

Добрий день любі дітки,

Бабусі і дідусі,

І звичайно гості всі.

Учениця. Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Для гостей відкрита хата наша біла,

тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Учень. Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Учениця. Осінній день сумує надворі

А в школі добре нашій дітворі!

Сміливо й весело заходимо у клас

«Будьмо знайомі» - звертаємось до вас.

 

Учитель. Ласкаво просимо Вас усіх до нас на свято „Будьмо знайомі”, перше свято наших першокласників. Усі ми довго готувалися до нього, чекали зустрічі з вами. Дітки вчили вірші, пісні, гуморески. Ми хочемо, щоб ви разом з нами повеселилися і відпочили,  щоб ви більше пізнали один одного, подружилися для того, щоб співпрацюючи разом зробити шкільне життя наших дітей змістовним, захоплюючим, цікавим.

А ще побажаємо всім нам відсьогодні стати однією дружньою шкільною родиною, бути оптимістичними, активними, терплячими, наполегливими, крокуючи поряд із своїми дітьми доріжками країни Знань.

 

 

 

Учитель. А які у вас плани на майбутнє? Про що ви мрієте?

(Учні виходять у центр) .

1-й учень: 

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету,

Скоро стану інженером,

Тільки трохи підросту

2-й учень:

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно;

Стану, може, футболістом,

Може – зіркою кіно.

3-й учень:

Скоро я навчусь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже – президентом!

4-й учень:

Буду вчитися як слід.

Виросту – побачу світ.

Хочу археологом я стати,

Історію відкривати.

5-й учень:

Я банкіром хочу стати:

Полюбляю рахувати.

 

6-й учень:

А я буду депутатом,

Бо люблю галасувати!

 

7-й учень:

Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

8-й учень:

Я в художниці подамся,

Або навіть, в продавці!

1-а учениця:

А я вчителькою стану

Буду вчити малюків.

2-а учениця:

Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану

Якзазростомпідій

Учитель:Мрійте! Мріяти не рано!

Роки швидко-швидко мчать.

Якщо будете старанні,

В школі вас всього навчать.

Заспіваймо  пісню про школу.

2. Звучить пісня «Ми – першокласники»

Учитель.  Дорогі гості! У народі кажуть, що людина без роду нещаслива. Журавлі мають свій журавлиний рід, бджоли – бджолиний. Та царем природи є людський рід. Ми з Вами народилися на чудовій землі, багатій хлібом і піснею, де жили наші батьки, прадіди, де корінь роду українського сягає сивої давнини. І де б ми не були, ми скрізь відчуваємо поклик рідної землі, рідного слова, рідної української пісні, а все це неможливе без сім’ї, родини.

 

3. Діти. Учениця. Наша хата не пустує.

В ній є „7” і „Я”,

Бо в цій хаті проживає

Вся моя сім’я.

Учень. Є в нас мами і бабусі,

А в них – правнучата.

Є в нас прадіди й батьки,

Отака в нас хата!

Учениця. Сім’я – слово не просте,

Сім’я – слово чарівне.

В цьому слові рідна мова

Заховала аж два слова.

Учень. Я – Єгорка, ти – Юляська,

Я твій братик, ти сестричка.

Тато, мама, ти і я –

Дружна, лагідна сім’я.

Учитель. У кожного з нас є найдорожчі нам люди. Хто це? Звичайно ж це – тато і мама, братик і сестричка, бабуся і дідусь, які є членами єдиної сім’ї. Сім’я – як сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Родина – це гніздечко, любові й тепла для кожного з нас, в ній панує злагода, повага до старших, особливо до дідусів та бабусь. Адже вони коріння сім’ї, прожили довге життя, багато вміють і знають. А кожна сім’я – це частинка великого українського народу.

                       Сьогодні з приємністю хочу сказати, що в нашій класній родині зібралися 26 гарних сімей, у яких панує любов, добро і злагода. А як люблять Вас ваші діти, вони зараз розкажуть самі.

Учениця. Мамо, матусенько, мамочко, ненько!

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамочко рідна, моя дорогенька,

Над усе в світі тебе я люблю.

Учень. Тато, татусенько, таточко, татко!

Кращого в світі немає навкруг!

Таточко, хочу тебе я обняти,

Ти - мій порадник, заступник і друг.

Учениця. Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабусю, бабуню, бабулю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Та відчуваю в них лагідність я.

Учень. І до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястий дзвіночком дзвенить.

 

План самопрезентації

1. Прізвище, ім’я, по батькові батьків.
2. Вік батьків.
3. Інтереси, захоплення родин.
4. Традиції та звичаї родини.

 

Учитель. А чи добре ви знаєте один одного?

5. Гра „Татові й мамині справи”

(Участь приймають діти. У кожного коробочка з червоними та синіми фішками. Учитель читає запитання, а учасники гри відповідають на них фішками. Якщо справу робить мама, то кладуть червону фішку, якщо – тато, то – синю. Після закінчення запитань підраховують червоні та сині фішки окремо, визначаючи хто більше уваги приділяє вихованню дитини у сім’ї.)

Запитання до гри:

- Хто вам читає книжки?

- Хто з вами ходить у парк, на дитячий майданчик?

- Хто вчить з вами уроки?

- Хто прибирає у квартирі?

- Хто вас водить до школи?

- Хто купує хліб чи інші продукти?

- З ким ви частіше виконуєте різну роботу?

- З ким поряд ви сидите за столом під час вечері?

- З ким ви любите грати в різні ігри?

 

6. Гра „Впізнай свою дитину”

(Участь беруть 8-10 дітей. Вони під музику ходять по колу, а мама із зав’язаними очима намагається впізнати свою дитину)

 Учитель. Любі мої першокласники! Зовсім недавно ви ще були дошкільнятами, ходили до дитячого садочка. І ось ви підросли, і стали учнями нашої школи. Віднині ви – члени великої й дружньої шкільної родини. Перед вами відкрилися двері в неосяжну Країну Знань.

 Слово-дітям

 

Учень. Я хвилююся, як ніколи,

я хвилююся весь час.

Адже я прийшов до школи.

Перший раз – у перший клас!

 Учениця. Школо наша,школо.

Приголуб нас,мила

Пригорни усіх нас,

Як голуб під крила.

Ти нас всіх научиш.

Як у світі жити.

Як зло оминати

І добро чинити.

 

Учениця. Я теж прийшла у перший клас

Перший раз

Та знаю я-

Вчать у школі працювати,

Труднощі перемагати.

Завжди правду говорити,

В світі лиш добро творити.

 

 

 

 Учениця.  А я ще й богу помолюся:

                          -Пошли нам,Боже, маленьким дітям.

                           Щастя, здоров′я на довгі літа!

                           Щоб виростали розумні і сильні

                           Душею чисті і серцем вільні.

Нас привели за ручку мами

До нас у школу в перший клас.

А ось сьогодні на свято прийшли,

Бо звемось ми уже школярі.

 

 

 

Учень. Всі ми дуже хвилювались,

    Наче в справжній інститут.

      Готувались і старались,

      Щоб сьогодні бути тут.

 Учениця. Маю я прохання невеличке –

Не судіть суворо першачків,

Хоча б доти, доки звикнем

Ми до наших вчителів.

 

Учень. Щоб цвіла Україна моя,

Ми даєм обіцянку їй:

(разом) вчитись так, щоб набуті знання

ЗнадобилисьВітчизнімоїй .

 

Учениця. Про школу кажуть:

Це не просто гарний дім,

І не просто класи,зали –

Треба знати це усім.

Учень. Тут наук людських джерела

   Зібрані у стінах цих.

    І до праці закликають

 Мудріпедагогивсіх.

.

Учень. Хочемо ми багато знати,

Щоб в житті не заблукать,

І до школи ми прийшли,

Щоб на ноги твердо стать.

Учениця. Бо були ми дошкільнята,

Нині ж будем школярі.

   Гордо понесем звання це

    Через всі шкільні роки.

 

Учениця. Мила школо! Люба школо!

Перша вчителька і клас –

Все нове, усе казкове

Відкривається для нас.

Діти-виконують-танець

 

7. Конкурс „Хто швидше складе свій портфелик”

(Спочатку участь у конкурсі беруть діти, а потім – батьки)

8. Самопрезентація родин (візитна картка )

 

9. Слово дітям про те, як вони вчилися писати

Учень. Недавно дуже дивно здавалося мені:

І як писати рівно ці літери трудні?

І навіть з паличками я впоратись не міг.

Криві та з карлючками, ну просто, як на сміх.

 

А далі знов рядочок, мов бублик кругле „О”,

Мені аж серед ночі ввижалося воно.

Учень. Пишу, виходить криво, неначе пада вбік.

А потім я – на диво, писав, писав – і звик.

 

Старався я не марно, кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно, виписує сама.

І літеру, і кому я можу написать,

І вже несу додому перше „молодець”.

 

Учениця. Дмитро не любить букву „Ка”.

Взялась Каріна за Дмитра.

Сідає вдвох з Дмитром,

Пояснює, припрошує:

-Дмитрику,Дмитрику.

Давай попишем трішечки!

   Ось тут натискуй до кінця…

    А тут тягни мотузочку…

    Ой, в тебе знову буква ця

  Скидається на кузочку.

-Воно саме виходить так, -

Бурчить ображено хлопчак.

„Ка” буква вперта і складна,

Та Каріна теж уперта.

Перегорта Дмитру вона

Сторінку вже четверту.

   Нарешті чути Карінин сміх,

   Вся дітвора біжить до них.

    Радіє, плеще і гука:

- Чудово, вийшла буква „Ка”.

10. Учитель.

Діти, а ви любите казочки? Давайте пограємо у гру „Казочки з помилками”.

(Учитель читає, а діти виправляють помилки)

Учениця. В Країні Навпакинії є місто Помилок.

На вулиці Безглуздості живе казкар-дідок.

Свої казки розказує він на ніч дітлахам…

А помилки ти виправиш, якщо почуєш сам!

 

1. Жили собі Лід та Жаба. Спекла якось Жаба колосок. А він скік-поскік та й утік!

2. Посіяв Лід річку. Виросла річка велика-превелика.

3. Жили собі Лід та Жаба. І була в них булочка Ряба. І снесла булочка яєчко…

Молодці! Всі казочки ви добре знаєте!

11. Діти. Сценки із шкільного життя.

1. Першокласник Юрко, повернувшись зі школи, заявив:

- Я до школи більше не піду!

- Чому? – запитала бабуся.

- Бо там примушують читати і писати, а я не вмію. А розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють.

 

2. - Тарасику, ти вже такий великий, а примушуєш малого братика нести свого портфеля?

- Нічого, хай вчиться допомагати старшим.

3. - Читай, Дмитрику, що написано під цим малюнком?

- О…С…А…

- А разом як буде?

- БДЖОЛА!

4. – Тату, мене Василько побив!

- Треба було дати здачі.

- Так я йому дав здачі ще перед тим!

12.  Конкурс для мам

 (Участь приймають мама і дитина. Вони стають спиною один до одного. Вчитель задає питання. Дитина повинна відповісти на нього махаючи головою «так» чи «ні», а мама говорить вголос.)

„Чи знаєте ви свою дитину?”

- Чи любить ваша дитина манну кашу?

- Чи миє вона посуд?

- Чи чистить зуби ваш малюк?

- Чи лягає спати о 9 годині вечора?

- Чи застеляє своє ліжко вранці?

- Чи любить вмиватися ваша дитина?

- Чи подобається їй навчатися в школі?

13. Гра „Урок – любові для тат”

(Участь беруть кілька сімей. Мами усно дають відповіді на запитання, після того, як тата дадуть відповіді письмово. А потім звірити відповіді і зрозуміти, як члени сім’ї знають один одного.)

1. Які улюблені квіти вашої дружини?

2. Де вперше ви зустрілися із своєю половинкою?

3. Назвіть дату вашого весілля.

4. Назвіть дату народження вашої дитини.

5. Яке перше слово сказав ваш малюк?

6. Яка улюблена страва вашої тещі?

14. Самопрезентація родин (візитна картка )

 

15. Слово дітям попереднього випуску

1.Ми у школі вже прижились,

Правил добрих вже навчились.

2.Ось послухайте ви їх,

І дотримуйтесь усіх.

3.Перше правило – учитись

Дуже всім старанно!

4.Друге правило – трудитись,

Батькам вдома помагати.

Бути чесним і правдивим –

1.Третє правило у нас.

Бути другом незрадливим,

Клас – за тебе, ти – за клас.

2.П’яте правило – читати,

Малювати і співати,

Гратися з товаришами

3.І дружити з малюками,

І ніколи не скучати,

Дружно в Країну Знань вирушати!

(Пісня „Дружній клас” 5 кл.)

 

Практична робота

Виготовлення „сонечка” класу

(Батьки і діти вирізають долоньки із кольорового паперу, пишуть на них свої імена та наклеюють на промінчиках сонечка)

 

Учитель. Отже, діти, віднині ви повноправні господарі школи. Дотримуйтеся даних обіцянок і у ваших щоденниках будуть лише гарні оцінки! Я прошу шановних гостей ще раз уважно подивитися на наших першокласників. Запам’ятайте їх такими! Сподіваюсь, що через 11 років на цій сцені ми побачимо їх дорослими, гарними, розумними, з атестатами зрілості в руках, у яких будуть тільки відмінні та добрі оцінки.

 Я дуже вдячна всім, хто знайшов час і прийшов до нас на свято. Дякую за допомогу в підготовці та проведенні нашому музичному керівнику…; батьківському комітету за придбані призи.

 А Вам хочу сказати:

  Щастя Вам і добра

 І всякого гаразду.

 Щоб росли, цвіли, як квіти

 Ваші гарні, чемні діти.

 Щоб велося Вам завжди

 І в коморі, і в стодолі.

 Щастя Вам у Вашім домі!

 

16. Робота в групах (обговорення педагогічних ситуацій)

Ситуація 1

Батько та двоє дітей планують, як провести разом вихідний день. Батько пропонує подивитися футбол, мама – піти в кіно, а діти мріють про зоопарк.

- Що б ви порадили членам сім’ї в аналогічній ситуації?

Ситуація 2

Батько прийшов додому п’яний. На зауваження матері вилаявся у присутності дітей і сказав, що в день заробітної платні має на це право.

- Проаналізуйте своє ставлення до такого батька.

- Що ви б могли побажати такому татові?

Ситуація 3

Донька повернулася додому після невдалої спроби вступити до балетної студії. Мати з неприхованим задоволенням вичитує доньку, вказуючи на те, що з її поставою та фігурою не можна стати балериною.

- Чи правильно реагує на невдачі доньки мати?

- Чи може мати розраховувати на співчуття доньки, якщо в неї трапиться неприємність на роботі?

- Як повелися б ви, якби у вашій сім’ї склалася подібна ситуація?

Ситуація 4

Син прийшовши зі школи повідомив, що він одержав відмінну оцінку, а його друг Сергійко – двійку. Син вирішив, що буде другові допомагати. Але мати сказала: „Будеш іншим допомагати – сам відстанеш”.

- Що в поведінці матері було неправильним?

- Які риси характеру розвиває мати в сина?

- Що б ви сказали дитині в аналогічній ситуації?

Ситуація 5

Мати доручила доньці помити посуд і прибрати на кухні. Ввечері, прийшовши додому, побачила, що цю роботу виконує батько. На запитання, чому не зробила цього донька, батько відповів, що дозволив їй піти з подругою в кіно.

- Які саме недоліки в сімейному вихованні виявилися в цій ситуації?

17. Запитання на пелюстках ромашки

Учитель. Кожній дитині для повноцінного розвитку необхідна сім’я, як повітря. У дружній сім’ї всі поважають і підтримують один одного.               А ви добре знаєте свою сім’ю?

У мене в руках квітка – ромашка, на кожній пелюстці, якої є запитання. Спробуйте на них відповісти.

(Бажаючі батьки відривають пелюстки, зачитують питання і відповідають на них).

Запитання на пелюстках ромашки

- Що означає ім’я вашої дитини?

- Яке перше слово промовила ваша дитина?

- Назвіть улюблений мультфільм вашої дитини?

- Назвіть імена друзів вашого сина чи доньки?

- Яка улюблена страва вашої дитини?

- Де найбільше часу проводить ваша дитина в позаурочний час?

- Яка улюблена пора року вашої дитини?

- Про що мріє ваш малюк?

Висновок

Щойно ми почули з ваших вуст, про що, на вашу думку, мріють діти. А чи справді так?

18. Вправа „Мрії, мрії”

Учитель. Зараз ми з вами дізнаємось, про що насправді мріють наші діти.

(Прослуховування аудіозапису)

19. Презентація із життя класу

Учитель. Шановні батьки! Ви щойно прослухали мрії своїх дітей та отримали від них листи-звернення (див. додаток), ви мали нагоду презентувати свою сім’ю. А тепер ми пропонуємо вашій увазі презентацію нашого класу .

(Батьки переглядають презентацію про навчально-виховну діяльність  1 класу.)

Учитель. Дорогі друзі! Ви ознайомились із життям нашого класу. Наша класна родина живе, працює, навчається, дружить, відпочиває, досягає певних цілей. Наші діти здорові й щасливі, адже про них піклуєтеся ви, найдорожчі їм люди – батьки.

 

Пісня «Якщо добрий ти!»,  виконують члени гуртка «Веселі нотки»

 

20. Завершальна частина

Учитель. Шановні батьки! Тільки добро й милосердя роблять нас справжніми людьми. Хай наше серце завжди відгукується на них і відкривається для добра. Тому, виховні впливи на дитину повинні бути продуманими, бо від цього залежить, кого ми виховуємо. Мудрі народні прислів’я говорять: „Що посієш, те й пожнеш”, „Посій вчинок – пожнеш звичку, посій звичку – пожнеш характер, посій характер – пожнеш долю”. Щоб виховати всебічно і гармонійно розвинену особистість, треба глибоко знати дитину. Все повинно бути в полі зору батьків – навчання, праця, гра дітей, їхні стосунки між собою. Я бажаю, щоб у кожній родині був мир, злагода й взаєморозуміння всіх членів родини.

І хочеться бути впевненою, що жодній дитині ніщо не загрожує, поки поруч є ви, їхні батьки. Нам усім хочеться, щоб наші діти були найкращі. Але не завжди наші сподівання справджуються. Інколи малюк може виявляти свої ненайкращі сторони. Та чи значить це, що дитина погана, неслухняна, і ми не повинні миритися з цим або приймати її недоліки? Звичайно, ні. Ми повинні приймати дитину такою, якою вона є. Бо ми любимо своїх дітей не за щось, а не дивлячись ні на що.

 

 

 

 

Додаток

  Всі присутні переглядають виставку робіт, підготовлену руками дітей і батьків, учитель роздає пам’ятки для батьків  та Лист дитини до її батьків.

 

 

 

1. Повірте у неповторність своєї дитини, у те, що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою копією. Дайте їй можливість, прожити власне життя.

2. Дозвольте бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Наголосіть на її сильних якостях.

3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любите її за будь-яких обставин.

4. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

5. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі дозволеного і дайте змогу дитині вільно діяти у цих межах.

6. Ніколи не давайте дитині негативних оцінних суджень: „ти поганий”, „ти брехливий”, „ти злий”. Оцінювати потрібно лише вчинок. Треба казати: „твій вчинок поганий, але ти ж хороший хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити”.

7. Намагайтеся впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

8. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру.

9. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття, переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.

10. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички й любов до праці.

 

 

                                             

 

1. Шановні батьки! Пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу вашу оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.

2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.

3. Мої ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.

4. Мої почуття ще недозрілі. Прошу, будьте чутливі до моїх потреб, не нарікайте на мене увесь день.

5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7. Прошу, не робіть усього за мене, адже я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонації голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого.

9. Пам’ятайте, що ми разом невипадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі.

10. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

Любі мої! Я Вас дуже-дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене.

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Про типологію сучасного виховання в родині // Виховна робота в школі. – 2006. –  № 9. – С.48 - 49.

2. Рибальченко І.М. Взаємодія з батьками – Х.: Вид. група „Основа”, 2007. – 208 с.

3. Робочий щоденник класного керівника  / упоряд. С. Мельник. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Вид. дім „Шкільний світ”: Вид. Л. Галіцина, 2006. – С. 88 – 94.

4. Шуліпа Н. Школа і сім’я – грані співробітництва  // Директор школи. – 2008. –  № 46. – С.28 - 29.

5. Володарська М. О. Батьківські збори 1-4 класи // Х.: Видавництво „Ранок”, 2008

6. Амонашвили Ш. О. Здравствуйте, дети! – М.: Просвещение, 1986. – с. 176

7. Ж-л „Дошкільне виховання”, № 10, 2006 р., с. 7 - 9

8. Рибальченко І. М. Супутник класного керівника // Харків, вид-во „Основа”, 2009. - с. 115 - 140

9. Музичка І. Родина – перша школа. Вид.- во Цент. Управи СУМ. – с. 40

10. Кузьмич Л. В. Я і моя сім’я / Л. В. Ковальчук // Розкажіть онуку. – 2007. - № 9. – с. 16 - 18

11. Гузан І. В. Створення ситуації успіху у молодших школярів // Розкажіть онуку. – 2008. - №7. – с.1- 5

12. Сакун Р. І. Взаємовідносини між батьками в сім’ї та їхній вплив на формування особистості дитини // Розкажіть онуку. – 2007. - № 8. – с. 101

13. Дуляницька А. Сім’я – ключ до щастя // Початкова освіта. – 2014. - № 21. – с. 61 - 65

14. Козіцька М. Співпраця батьків і вчителя // початкова освіта. – 2014. - № 22. – с. 8 – 45

15. Виноградова Т. В. Співпраця сім’ї та школи на сучасному етапі // Виховна робота в школі. 2006. - № 2

16. Барановська В. В., Вілюк С. М. Батьки-перші вихователі дитячих душ // Розкажіть онуку. – 2008. – № 5. – с. 134 - 135

17. Білецька І. Чи готові ви бути батьками першокласника? // Початкова освіта. – 2005. - № 17. – с. 15 - 18

18. Бойчук С. Крокуємо разом // Початкова освіта. – 2010. - № 33 - 34. – с. 50 – 55