Виховний захід для 7 класу "Мамо, я вже не вернусь"

 

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

 

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв  з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

 

ВЕДУЧА.     Шановні вчителі, учні, запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

     І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!

 

 "Боротьба не за щастя  вже навіть іде —за життя!

Бо його забирають.

Нас Надія веде, нас ідея веде

За свободу для рідного краю.

 

Українцю, поглянь, там побили жінок!

Глянь, вже люди ховаються в храмі!

Де таке ще траплялось, коли це було

Аж в такому нестерпному стані?..

 

Так чинили лиш варвари, злісні хани,

Лиш від них люди в церкві ховались.

А сьогодні це власні привладні пани

Вже над нами так само знущались!"

 

ВЕДУЧА. «Небесна Сотня» - це герої української революції. Вони назавжди увійшли в історію країни як борці за повноцінну європейську українську державу та справедливість. Сміливість і жертовність людей, які беззбройні гинули під кулями снайперів, просто вражають.

 

  Відео «Герої не вмирають»

Чи знає мама, чи знає тато, 
Що син нівечить і б'є людей, 
Що він криваву несе зарплату, - 
Вона на гірких сльозах дітей. 

У листопаді під самий ранок, 
Коли і місяць на небі спав, 
Напав на діток чийсь син чи тато 
І, наче, нелюд їх побивав. 

А вдома мати, а вдома мати 
Чекає сина, бо він - герой. 
Від зла він має всіх захищати, 
Не знає мати, що син лл'є кров.

 

ВЕДУЧА.   Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

 

  На місячній доріжці зустрілись дві душі,

 Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.

 Одна – душа солдата, загиблого в бою,

А інша – немовляти, народжена в Раю.

 І так би розминулись… але душа бійця

На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.

Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!

А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:

«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…

Казав Господь, Галина - таке її ім’я,

Ось-ось народить сина, а син її – то я!

Мене на Землю жити господь благословив,

Я маю народитись…А  ти вже там пожив?» -

Так у бійця спитало майбутнє немовля

(Воно ще знать не знало: що то таке – Земля?)

 А той боєць «Галина» повторював ім’я …

Та це ж його дружина чекала немовля.

Спливли перед очима щасливі ті роки:

Як він , ще був хлопчина й просив її руки…

 Весілля і навчання, І пристрасті потік…

 Він всі її бажання виконував, як міг.

Усе було чудово: вагітність – добрий знак!

 І взяв він з жінки слово, що родиться козак!

А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.

Галини очі сині зробилися мов скло.

 «Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,

 Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»

Та він своїй дружині сказав приблизно так:

 «Як друзів я покину, який же я козак?

 Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?

 Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

Поцілував Галину і рушив на війну…

А потім..постріл в спину.. і запах полину….

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:

 «Ти бережи Галинку що краща буде з мам.

Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.

Та буду я невпинно з тобою з перших днів!

Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,

 А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.

 Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя

А я прикрию спину тобі із небуття»

На місячній доріжці невпинний душ потік:

 Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,

 І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.

Але допоки в серці в жіночому любов,

Життя не перерветься, відроджуючись знов!

 

ВЕДУЧА.  Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.

 

Слайд «Герої  Небесної  Сотні»

 

 Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!
Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.
Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!

 

Відео - пісня «Я повернусь весною» 

 

  ВЕДУЧА.  Хочу наголосити, що український народ на Майдані продемонстрував високий патріотизм, глибоку духовну силу. Він показав, що не є народом другого сорту, який можна принижувати, зневажати, грабувати. Українці – миролюбний народ, терплячий. Адже три місяці вони намагались мирним шляхом  домогтися, аби влада їх почула, але все закінчилось, як не очікував жоден майданівець, жоден українець, - масовим розстрілом                      20 лютого.

 Майдан… з Героями іде прощання…
Тисячі людей зібралися в цю мить.
Для когось на землі вона передостання,
А хтось в землі сирій вже мирно спить…

Вже не побачить батько, не зустріне мати…
Живого сина в світі більше вже нема…
Прийшли у путь останню проводжати
Своїх Героїв… вічная їм честь й хвала…

 Ридають всі… не стримати гірку сльозу…
Покотились сльози по щоках і обороні…
Сотники, що полягли,- не встануть з сну,
Не посивіють у майбутньому вже скроні…

ВЕДУЧА.  Ми закликаємо вас сьогодні згадати  усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Мамо,знаєш,як хочеться жити,
вірив,що боремось не даремно,
не хотілося бути убитим
бездиханним упасти на землю.
Iз останніх я сил намагався,
як люблю тебе розказати,
та вони не залишили шансів,
щоб життя моє врятувати.
Ця нестерпна біль,моя ненько,
усе тіло моє пронизало,
клята куля попала в серденько,
і в очах усе світло згасало.
За країну,за честь,за свободу,
ми прийшли на Майдан відстояти,
та прийшлося простому народу
у нерівнім бою воювати.
Що покинув тебе,пробач ненько,
така в мене життєва дорога,
помолися за мене,рідненька,
бо тепер я у сотні у Бога.

ВЕДУЧА. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

 

(Під мелодію пісні  «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

 

    А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

Із кровю перемішана сльоза …

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло …

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла …

 

ВЕДУЧА.  Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

                     
О, матінко рідна, тугу твою чую

В сльозах я купаюсь щодня

Я тут на Майдані постійно мандрую,

Пробач, не моя в цім вина.

Пробач, що не можу тебе приголубить,

Погладить твою сивину.

Прокляття всім тим, що цвіт нації губить

І шле на Вкраїну війну

Коханій дівчині скажіть, моя мамо,

Нехай не чекає мене.

А в новій родині, великій, щасливій

Синочка свого моїм ім’ям назве.

А хлопці, що юність ділили зі мною,

Нехай пам’ятають мене

І в скрутну хвилину прийдуть вам на поміч –

Останнє прохання моє:

Розвіюся вітром, розтану в тумані –

Не ждіть мене більше, не ждіть.

А свічечку в церкві поставте за мене,

Нехай вона вічно горить.

 

Відео – пісня «Коли закінчиться війна»

 

Я донька Вкраїни і я тим горджуся.

За неї щоденно я Богу молюся:

— О, Боже єдиний, о, Боже всесильний!

Пошли Україні, могутній і вільній,

Доброго ладу в сім’ї і країні,

Щоб завжди були ми могутні і вільні.

Щоб ниви зерном завжди колосились,

Калинові віти у вікна просились.

Щоб смути в родинах не було ніколи,

Щоб діти щасливі ходили до школи.

Щоб нові міста у нас будувались,

Щоби реактори більш не зривались.

Щоб більш не було ні війн, ні майданів,

Щоб на руках не носили кайданів.

 Щоб наші сини не воювали,

Щоби їх не вбивали.

Щоб матері горя ніколи не знали,

Щоби вони слізьми не вмивались.

Щоб чорні хустки не давили їм плечі.

Молитву до Бога складаю щовечір.

 

 

ВЕДУЧА. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Так герої не вмирають. Вони залишаються у нашій пам´яті. Залишаються у піснях, віршах, меморіальних дошках,назвах вулиць. Залишаються у вчинках тих людей, які боронять незалежність і цілісність нашої держави.

І сьогодні лиш хочеться всім нам побажати мирного неба, світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Загальноосвітня  школа І – ІІІ ступенів с. Четвертня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(сценарій виховної години присвяченої

                                   пам’яті героям Небесної сотні)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                  Підготувала

Класний керівник 7 класу

                                                                                 Дмитрук А. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

•                                                                                                                              -2017 -