Виховний захід для середньої групи ДНЗ «Святкування міжнародного дня рідної мови»
Група святково прибрана. Звучить українська музика!
Вихователі та вихованці у вишиваночках.
Вихователь 1: Доброго дня дітки!Раді вас вітати на нашому святі!
Ми сьогодні разом тут зібрались, щоб нашу мову вшанувати!
-А хто знає, як називається країна в якій ми живемо?(Україна)
-А яка мова є рідною для українського народу?(українська)
-Так дійсно, українська!Молодці!
Вихователь 2: У кожної країни своя мова, кожний народ шанує свою власну мову. Українська мова славиться тим, що вона дуже багата і милозвучна.По милозвучності українська мова займає друге місце серед усіх мов світу.
Вихователь 3:Послухайте,будь-ласка вірша «Матусин заповіт»:
Матусин заповіт(М. Хоросницька)
Раз мені казала мати:«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати. Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг!»
В серці ніжну і погідну Збережу я мову рідну!
Цього дня ми хотіли познайомити наших маленьких дошкільнят з творами Марійки Підгірянки та Грицька Бойка. Ми часто звертаємось до їхніх творів під час занять, але сьогодні деякі дітки, вирішили нам в цьому допомогти, виконавши маленьке домашнє завдання і вибравши з мамою маленький уривочок з будь-якого віршика даних авторів, та зараз продекламують нам їх:
--Даша Файчук продекламує нам віршик Марійки Підгірянки «Котик»: Скочив котик,Сів на плотик.
Миє ротик І животик.Він біленькийІ чистенький, —
Гарний Мурчикмій маленький.
--А Лізочка Болгова вирішила нам зачитати «Тихий вечір»:Тихий вечір, тихий, красний.
Над горами місяць ясний Пасе зорі, завертає,На трембіті виграває.
--Олег Шеремет вирішив продекламувати нам уривочок з вірша «Марш українських дітей»:Нехай вчує ненька милаЙ наші рідні поля,Що росте в них наша сила, А з силою-доля!
--Машенька Шеремет зачитає нам віршика Грицька Бойка «Гралася в долонечки»:
– Де ти завозилася? Де ти забруднилася?
– Я в калюжі з сонечком Гралася в долонечки!
А зараз, давайте затанцюємо руханочки з квіточками ,де співається про нашу квітучу та ніжну мову, про милозвучність нашої мови та щастя нею говорити та співати.(Композиція за вибором вихователів,за темою)
Вихователь 1: Вірші українською мовою писали не лише поети, любив складати вірші і український народ. Потім до цих віршів підбиралися мелодії і створювалися українські народні пісні.
-Які українські народніпісні ви знаєте?
Вихователь 2: Як гарно в Україні восени. Та й не тільки восени, і взимку, і навесні…. Українські степи і ліси милують око і надихають поетів на створення віршів. Вірш про красу української природи:
«Про нашу Україну»
Ми дуже любим весь наш крайІ любим Україну.
Її лани й зелений гай, В саду рясну калину.
Там соловейко навесніСпіває між гілками,
Та й ми співаємо пісніЗмагається він з нами.
Вихователь 3: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне", а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова - палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
Для того, щоб із слів утворився вірш, а не просто розповідь слова у вірші римуються. Давайте пограємо в гру «Вчимося бути поетами» і спробуємо дібрати рими до запропонованих слів.
Гра «Вчимося бути поетами»
Дібрати рими до слів:
Хлопчик йшов і цукерку … (знайшов)
Вітер гуляє, спати … (заважає)
Дівчинка маленька, сукня …. (гарненька)
Квітка з пелюстками, як спідниця в … (мами)
МОЛОДЦІ!!! ЯК гарно у Вас виходить римувати,можливо,трішки пізніше і Ваші віршики будемо декламувати із задоволенням.
Вихователь 1 : А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд" - це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама" - неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.
-Давайте і ми спробуємо дібрати споріднені слова до слова «дитина».-Молодці, і насправді, дуже багато слів в нашій мові.
-Але треба пам'ятати, що слова бувають не завжди приємні. Іноді словом можна образити людину, а можна і зробити людині приємно. Недарма в народі кажуть: «Добре словечко зігріє сердечко».
Вихователь 2 : Влучне українське слово стане в нагоді і під час ігор. З давніх-давен, наші пращури під час ігор використовували різноманітні примовки, вірші.А давайте і ми з вами пограємо в гру «Яка мова наша»(На мольберті є деревце – «Наша мова»,ось нам треба назвати якомога більше пестливих слів,якою ж є наша мова).
Вихователь 3: Ось і підходить до кінця наше свято. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою. І на останок,хочу зачитати вірша:
Як парость виноградної лози, Плекайте мову,
Пильно й ненастанно. Політь бур'ян.Чистіша від сльози
Вона хай буде, Вірно і слухняно.
Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.
Виховний захід для Середньої групи ДНЗ
«Святкування міжнародного дня рідної мови»
Група святково прибрана. Звучить українська музика!
Вихователі та вихованці у вишиваночках.
Вихователь 1: Доброго дня дітки!Раді вас вітати на нашому святі!
Ми сьогодні разом тут зібрались, щоб нашу мову вшанувати!
- А хто знає, як називається країна в якій ми живемо?(Україна)
- А яка мова є рідною для українського народу?(українська)
- Так дійсно, українська!Молодці!
Вихователь 2: У кожної країни своя мова, кожний народ шанує свою власну мову. Українська мова славиться тим, що вона дуже багата і милозвучна. По милозвучності українська мова займає друге місце серед усіх мов світу.
Вихователь 3:Послухайте,будь-ласка вірша «Матусин заповіт»:
Матусин заповіт
М. Хоросницька
Раз мені казала мати:«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати. Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг!»В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!
Цього дня ми хотіли познайомити наших маленьких дошкільнят з творами Марійки Підгірянки та Грицька Бойка. Ми часто звертаємось до їхніх творів під час занять, але сьогодні деякі дітки, вирішили нам в цьому допомогти, виконавши маленьке домашнє завдання і вибравши з мамою маленький уривочок з будь-якого віршика даних авторів, та зараз продекламують нам їх:
--Даша Файчук продекламує нам віршик Марійки Підгірянки «Котик»: Скочив котик,Сів на плотик.
Миє ротик І животик.Він біленькийІ чистенький, —
Гарний Мурчик мій маленький.
--А Лізочка Болгова вирішила нам зачитати «Тихий вечір»:Тихий вечір, тихий, красний. Над горами місяць ясний
Пасе зорі, завертає,На трембіті виграває.
--Олег Шеремет вирішив продекламувати нам уривочок з вірша «Марш українських дітей»:Нехай вчує ненька мила Й наші рідні поля,Що росте в них наша сила, А з силою-доля!
--Машенька Шеремет зачитає нам віршика Грицька Бойка «Гралася в долонечки»: – Де ти завозилася? Де ти забруднилася?
– Я в калюжі з сонечком Гралася в долонечки!
|
Вихователь 1: Вірші українською мовою писали не лише поети, любив складати вірші і український народ. Потім до цих віршів підбиралися мелодії і створювалися українські народні пісні.
- Які українські народні пісні ви знаєте?
А зараз, давайте затанцюємо руханочки з квіточками ,де співається про нашу квітучу та ніжну мову, про милозвучність нашої мови та щастя нею говорити та співати.(Композиція за вибором вихователів,за темою)
Вихователь 2: Як гарно в Україні восени. Та й не тільки восени, і взимку, і навесні…. Українські степи і ліси милують око і надихають поетів на створення віршів. Вірш про красу української природи:
«Про нашу Україну»
Ми дуже любим весь наш край І любим Україну.
Її лани й зелений гай, В саду рясну калину.
Там соловейко навесні Співає між гілками,
Та й ми співаємо пісні Змагається він з нами.
Вихователь 3: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне", а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова - палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
Для того, щоб із слів утворився вірш, а не просто розповідь слова у вірші римуються. Давайте пограємо в гру «Вчимося бути поетами» і спробуємо дібрати рими до запропонованих слів.
Гра «Вчимося бути поетами»
Дібрати рими до слів:
Хлопчик йшов і цукерку … (знайшов)
Вітер гуляє, спати … (заважає)
Дівчинка маленька, сукня …. (гарненька)
Квітка з пелюстками, як спідниця в … (мами)
МОЛОДЦІ!!! ЯК гарно у Вас виходить римувати,можливо,трішки пізніше і Ваші віршики будемо декламувати із задоволенням.
Вихователь 1 : А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд" - це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама" - неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.
- Давайте і ми спробуємо дібрати споріднені слова до слова «дитина».- Молодці, і насправді, дуже багато слів в нашій мові.
- Але треба пам’ятати, що слова бувають не завжди приємні. Іноді словом можна образити людину, а можна і зробити людині приємно. Недарма в народі кажуть: «Добре словечко зігріє сердечко».
Вихователь 2 : Влучне українське слово стане в нагоді і під час ігор. З давніх-давен, наші пращури під час ігор використовували різноманітні примовки, вірші.А давайте і ми з вами пограємо в гру «Яка мова наша»(На мольберті є деревце – «Наша мова»,ось нам треба назвати якомога більше пестливих слів,якою ж є наша мова).
Вихователь 3: Ось і підходить до кінця наше свято. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою. І на останок,хочу зачитати вірша:
Як парость виноградної лози, Плекайте мову,
Пильно й ненастанно. Політь бур’ян.Чистіша від сльози
Вона хай буде, Вірно і слухняно.
Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.