Виховний захід для учнів 10 класу "Великодній вісник"

Про матеріал

Ця розробка виховного заходу розширить знання учнів про Великоднє свято та один з найголовніших його символів - писанку; познайомить з легендами про писанки та символікою її знаків; сприятиме відродженню звичаїв та обрядів нашого народу, примножувати його традиції; виховуватиме почуття любові до свого народу, кращі якості національного характеру.

Перегляд файлу

Великодній вісник

Мета: 

розширити знання учнів про Великоднє свято та один з найголовніших його символів - писанку;  познайомити з легендами про писанки та символікою її знаків; сприяти відродженню  звичаїв та обрядів нашого народу, примножувати його традиції; виховувати почуття любові до свого народу, кращі якості національного характеру.

Обладнання: проектор, ноутбук, комп’ютерна презентація, видуті або варені  яйця, харчові барвники, віск, писачки, серветки – для виготовлення крапанок ), ілюстрації писанок; дерев’яні та справжні писанки, портрети волинських писан-карів: Андрій Бондарук, Леся Мартинюк, Оксана Білик,Станіслав  Волощенко, Руслана Вронська.

 

                                                      ХІД ЗАНЯТТЯ

1.Вступне слово вчителя

Нашу зустріч хочу розпочати словами Яреми Гояна, українського письменника:

«Чи є щось на світі гарніше за Великодній світанок?! З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрінете його. Дзвони над селом не дзвонять, а виспівують на весь світ велику радість: Христос Воскрес! З уст в уста передається щаслива вість: Христос Воскрес - Воіс­тину Воскрес! І чує земля цю християнську радість та і тішиться у весня­ному розвої разом з людьми» (Я. Гоян).

    Минають роки, десятиліття і століття, виникають і зникають царства і держави, але кожного року, коли наступає день Пасхи, увесь християнсь­кий світ затамувавши подих, із завмиранням серця очікує переможно-торжествуючого: Христос Воскрес!

Переважно на квітень припадає найголовніше християнське свято Пасха або Великдень. Це величне свято світлого воскресіння Христа, який смертю своєю приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував світ своїми стражданнями.

         Тому виховну годину ми присвячуємо Світлому Христовому Воскресінню, а проведемо заняття у вигляді усного журналу «Великодній вісник».

 

З його сторінок ви довідаєтесь про історію походження як самого свята, так і його назви, чому Пасха по-різному святкується щороку, чому освячуємо паски, запалюємо свічки та розговляємося на Великдень,про звичаї, традиції, прислів'я, в які український народ вклав усю глибину своєї віри. Разом переглянемо відео про магічне виготовлення писанок, спробуймо зібрати великодній кошик.

Сторінка «Історична довідка»

 Учень  Великдень -ВЕЛИКИЙДЕНЬ -велике християнське свято Воскресіння Ісуса Христа. У цей день святкують визволення через Христа Спасителя всього людства від рабства диявола і дарування життя і вічного блаженства. Воскресіння Христове - це основа і вінець віри, це перша і найбільша істина, яку почали благовістити апостоли. Великдень вважають найважливішим християнським святом, що символізує радість з приводу перемоги Ісуса Христа над смертю та вічним забуттям.

 Учениця    Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них «Великдень називається так тому, що в той час,коли Христос народився, сильно світило сонце  і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді,було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів.»

Учень Назва свята Великдень існує лише в українців та білорусів. Поляки називають його Вельканоц, а росіяни  Пасха. У християнському контексті термінологічно правильно називати це свято саме Паска або Пасха, адже назва його походить від назви старозаповітного свята Песах, яке відзначали іудеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в іудеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Учениця    До Великодня віряни готуються впродовж семи тижнів Великого Посту  - одного з найсуворіших постів - саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

Учень Особливе значення має Великий четвер - день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розказана історія Христових Страждань.

Учениця У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю - шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста та на котрій зображено йогоу труні. У цей скорботний день приписують нічого не їсти. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а за-
лишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. У ніч Воскресіння Христа проводять святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святять паски, яйця та інші страви.Таким чином церква благословляє вірян після тривалого посту знову вживати «скоромне»,тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл - символ небесної радості і символ вечері Господньої.

Учень День Великодня пов'язаний з астрономічними явищами і його вираховують на кожен рік спеціально. Якщо перший повний місяць після дня весняного рівнодення настає не раніше 19 березня, то Великдень святкують у першу неділю після цього повного місяця. Якщо перший повний місяць настає раніше 19 березня, то Великдень справляють у першу неділю після наступного квітневого повного місяця. Напершому Вселенському соборі Християнських церков у Нікеї (325 р.) було вирішено перенести православне свято на тиждень пізніше від єврейського.

Сторінка «Великодній кошик»

  Вчитель Кошики спеціально для великоднього обряду посвячення паски виплітають селяни і майстри-ремісники заздалегідь, і їх можна придбати будь-де в Україні. Виплетені вони із фарбованої лози,з ажурними краями. Існує традиція прикрашати їх квітами і кольоровими стрічками. До кошика кладуть гілочку свяченої верби і покривають кошик гарною вишитою серветкою або рушником.  Прикрашання кошику зеленню - це символ вічного життя та безсмертя.
Вишитий рушник символізує життя і долю. Це багатство ниток, сплетених любов'ю і розумом. А ще під час освячення у кошик ставлять свічку, яка повинна нагадувати нам про Ісуса,котрий є Світлом для світу. Свічка - світло,яке виносять назовні між людей. А тепер загляньмо, що там, всередині великоднього кошика?

 

    Учень  Паска -символ Воскресіння та Небесного Царства. Випікання паски -важливий етап приготування до свята. Більшість господинь мають власний рецепт, який вони змінюють неохоче, щоб,бува, не прогадати. Готувати тісто на паску треба у спокої, лише з хорошими думками, бо за інших обставин вона може не вдатися.У Чистий четвер, коли закінчували писати писанки, розпочинали пекти баби - так здавна називали паски. Баба мала також назви коровай і калач (кулич).

    Зазвичай випікали паски трьох видів:

жовта паска - паска сонцю, саме її святили у церкві та споживали у Неділю;

біла паска - паска душам померлих родичів, з нею ходили на кладовище на Проводи;

чорна паска - господарям та родині, власне, чорна паска - це і є той самий житній хліб, який українці їли щодня.

 Учениця Сир і масло. Молочні страви, особливо молоко, є первотвором, продуктом, який не створений людиною, а подарований природою. Так, як мама годує свою дитину, так сир та масло є символами ніжності та жертовності Бога. Божої благодаті ми маємо прагнути, як немовля прагне материнського молока. Ці продукти кладуть у невеликі посудини, а зверху малюють хрестик.

 Учень Шинка або ковбаса. Вказує на годоване теля(жертовне ягня), яке звелів заколоти добрий батько після повернення блудного сина додому. Це символ душевної радості, що при-ходить від сповнення людиною Божої  волі.

Хрін-це міцне коріння, яке може дати людині віра у Воскресіння Господа Ісуса Христа. До того ж, хрін символізує міцність та незламність людського духу після прийняття таїнства Сповіді. Існує легенда, за якою Христа намагались отруїти корінням хрону, вважаючи його через гіркоту смертоносним. Проте, ця рослина, як природний антисептик, навпаки корисна та сприяє травленню.

Учень Сіль - символ повноти та достатку. У Біблії сіль символізує спосіб
зв'язку між Богом і його народом. Під час нагірної проповіді Ісус називає учнів «сіллю землі». Сіль - це той продукт, який навіть у незначній кількості додає смаку іншим продуктам. А ще її вважали оберегом. Адже і в хату приходили із хлібом-сіллю, і в дорогу брали з собою дрібку солі. У пасхальному кошику, крім перерахованих вище продуктів, ще можуть бути сало, мак та пшоно.

У Центральній Україні ще святили просо, пиріжки з капустою, печінкою.
А на Західній - відвареного або засмаженого півня. За повір'ям, саме він перший сповістив людям, що Христос Воскрес із мертвих.

  Учениця    Яйце -це один із символів Великодня, який являє нове життя і відродження. Цікаво знати, що:

Крашанка - яйце пофарбоване в один колір (червоний, жовтий, синій, зелений, золотавий та ін.)

Крапанка - на поверхню яйця наносять крапочки воску (капають), а після того занурують його у фарбу. Коли поверхня яйця висохне, знову капають воском і занурюють яйце у темнішу фарбу;

Мальованка - яйце, розмальоване гуашшю, акварельними або навіть масляними фарбами з допомогою пензлика;

Дряпанка ( шкрябанка) - на поверхні яйця,пофарбованого в темний колір, голкою або іншим гострим предметом видряпують візерунок, орнамент;

Писанка - яйце, поверхня якого вкрита різнокольоровим розписом, з допомогою воску та барвників.

 Учень  Кожен колір у писанкарстві має своє символічне значення:

червоний - радість, любов, вогонь небесний;

жовтий, оранжевий - достигле зерно, врожай, тепло, світло, віра в краще життя,а також місяць і зорі;

зелений - колір весни, пробудження природи, багатства рослинного та тваринного світу, очікування гарного врожаю;

блакитний - небо, повітря, вода, сила і здоров'я, здоровий дух;

коричневий -  земля, щедрість, урожай;

чорний -  нескінченність життя людини,продовження його в потойбічному світі;

білий  - чистота і світлість людської душі.

 

            Сторінка «Писанкарство на Волині»

     На території Полісся писанкарство існує віддавна . Ще в дохристиянський період у багатьох народів світу, зокрема в слов’ян, був звичай навесні, в квітні - на початку травня, обдаровувати одне одного “красними яєчками” - крашанками.         Цей звичай був пов’язаний з народними уявленнями про яйце як символ вічного оновлення природи, весни, перемоги життя над смертю. Він  дожив на Поліссі до наших днів. 

    Найдавніші вапняні та мармурові різьблення писанок датовані 10ст. до н.е. На Рівненщині вапнякову писанку знайдено в селі Степань, Сарненського району. На ній був орнамент з клинців, які є символом родючості.

    Побутують писанки з червоним тлом, або темним тлом і червоним забарвленням. Хоча волинська писанка не багата візерунками та яскравими кольорами, проте зміст її дуже глибокий.

Сторінка «Відомі писанкарі Волині» ( демонстрація портретів )

Андрій Бондарук

Леся Мартинюк

Оксана Білик

Станіслав Волощенко

Руслана Вронська

Перегляд  відеозапису  виготовлення писанки.

Майстер – клас  « Виготовлення дряпанки та крапанки»

 

Сторінка «Великодні традиції українського народу»

    На Великдень усі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день,
сумуватиме і весь рік. Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає: «Христос  Воскрес а всі присутні відповідають: « Воістину воскрес

    Після служби процесія тричі обходить навколо церкви  - хресний хід, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися».

 

Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом, залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини, зі словами благословення роздає яйця. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято. Освячуючи і куштуючи паски,ми приймаємо Господа у свій будинок і серце.. Даруючи одне одному в день свята Воскресіння Спасителя червоне яйце, ми висловлюємо свою радісну впевненість у тому, що перейдемо в безсмертя!

   Якщо хтось помирає на Великдень, то вважають, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворен». Традиція ставити біля вівтаря під час нічної великодньої служби велику свічку існує у всіх християнських країнах. Від цієї свічки потім запалюють всі інші світильники в церкві. Цей звичай символізував жертву Христа,який віддав життя заради людей. Свічку, що горить у пасці, необхідно принести додому.

Сторінка. «А чи знаєте ви, що...»

  У Франції улюблені великодні солодощі — це вироби із шоколаду: яйця,
білі й темні зайчики, курчата, рибки — символи Христа і дзвони. Є така легенда, що у Велику п'ятницю дзвони з усієї Франції летять до Ватикану, щоб принести туди всю скорботу,яку християни відчувають у день хресної смерті Ісуса. Повертаються дзвони у Великодню неділю, тому від п'ятниці до неділі всі дзвони Франції мовчать.

      У Європі діти дуже люблять на Великдень їсти зайців! Шоколадних, правда. Батьки купують таких великодніх зайчиків і шоколадні яйця та ховають їх у садочку біля хати. Великоднього ранку діти біжать шукати солодощі.

   Існує ще одна європейська традиція прикрашати писанками дерева у саду. Німецький пенсіонер  Гер Крафт  встановив -  рекорд розвісив у своєму саду 9 500 писанок. До цієї справи долучилася вся родина Крафтів.

  Сторінка «Пам’ятники  писанці»

По всьому світу люди увіковічнили красу і велич української писанки у вигляді пам'ятників і архітектурних споруд. 

 

 

  До речі, найбільша писанка-пам'ятник стоїть у Канаді. Її виготовили на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади, і встановили на площі у містечку Вегревілль. Висота її  аж десять метрів!

  Є пам'ятник писанці і в Румунії - в місті Сучаві. Як свідчить табличка, висота яйця складає 7,25 м, діаметр - 4,60 м, а вага - 1800 кг. 

  У м. Коломиї на Івано-Франківщині  відкритий музей писанки, де зберігається понад 6000 писанок.

   В Запоріжжі на острові Хортиця відкрили пам'ятник української писанки. Пам'ятник встановили на місці відкритого на острові святилища, що датується 3-2 тисячоліттям до н.е. яке також має контури яйця. 

   В селі Братківці Стрийського району, що на Львівщині, встановлено та освячено пам’ятник Писанці, вартість якого оцінюють приблизно у 100 тис. грн.  

  Підсумок заняття

 Незабаром  величні великодні дзвони в церквах проголосять всьому світові про те, що до нас прийшло Воскресіння Ісуса Христа - найбільше з християнських свят, яке символізує собою перемогу над силами темряви, зла, торжество прощен­ня і примирення. Удармо ж і ми у наш воскресний дзвін. Хай голос його розбудить усі байдужі серця і перетворить їх у храм великої любові, щоб створив із нас один великий і сильний народ - одну українську родину. Веселих великодніх свят!

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Зайкіна Наталія Василівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
25 лютого 2018
Переглядів
1199
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку