Виховний захід для учнів 4-го класу на тему "Ой весна-весна, днем красна"

Розробка виховного заходу для 4 класу.

Тема: «Ой, весна-весна, днем красна».

Виховна мета: поглибити знання здобувачів освіти про народні свята і звичаї, відновити стародавні традиції українського народу, розвивати в учнів інтерес до фольклористики, розвивати пам'ять, логічне мислення, декламаційні здібності. Прищеплювати любов і повагу до народної моралі, звичаїв мови. Виховувати морально-етичні риси, почуття поваги до українських народних традицій, до своєї культури як національного багатства.

Методична мета: використання інтерактивних методів та прийомів.

Діти, сьогодні у нас з вами незвичайний урок ­– ми зібрались, щоб усім разом зустріти і привітати весну-красну, яку чекали всю зиму. З давніх давен люди на Україні святкували цей день і з нетерпінням чекали на нього. Починалося це свято тоді, коли вперше після довгої зими закує зозуля. Люди виходили із своїх домівок і починали водити хороводи, співати веснянки, вітати та закликати весну. В веснянках, гаївках вони прославляли весну-красну, родючу землю, весняну працю, оспівували рідну природу.

(Звучить голос зозулі – ку-ку)

Чуєте, діти, це голос зозулі. А якщо зозуля вже закувала, то мабуть і нам час водити весняні хороводи, співати пісні та зустрічати весну-красну.

1. Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати

Зиму проводжати

Зимочка в возочку

Літечко в човночку.

Мати. Благословляю, діти.

Йдіть весну гукайте,

Щоб прийшла з радістю,

Та Божою милістю,

З веселою посмішкою,

Із жайворонком-пташкою.

З водою свяченою,

З колосками хліба,

З добром у серці.

Пісня «Благослови, мати»

2. Прийди до нас, весно,

Із радістю, із великою

До нас милістю,

Із житом зернистим,

Із пшеничкою золотою,

Із вівсом кучерявим,

Із ячменем вусатим…

3. Із просом, із гречкою,

Із калиною-малиною,

Із чорною смородиною,

Із грушами і яблуками,

Із усякою садовиною,

Із квітами лазуровими,

Із травою-муравою!

Пісня «Веснянка»

Прийди, прийди, весно красна,

Чепури наш рідний край,

Засвіти нам сонце ясне,

З нами в гурті погуляй.

Там, там, та-ба-да-ба…

Приспів:

Принеси, весно, нам

Рясні дощі, рясні дощі,

Принеси, весно нам,

Радощі, радощі.

Хай всюди пісня луна,

Пісня луна, пісня луна,

Хай нам зустрінеться

Дівчинонька гарна.

Прийди, весно, в наші села,

Принеси нам дивних див,

Очі синії веселок

З хуртовинами садів.

Приспів:

Повторюється І куплет

4. Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко

Діткам маленьким з неба засяй.

Весно, весняночка, наша паняночка,

Гарними квітками, ніжними вітами,

Співом пташиним нас забавляй.

5. Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки,

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

6. Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику,

В полив’янім горщику.

Іди, іди, дощику,

Цебром, відром, дійницею

Над нашою пшеницею.

7. Весна уже, весна іде,

Весну вітаймо, діти,

Весна пісні нам принесе,

Вінки й чудові квіти.

8. Беріться за рученьки,

Ставайте в коло тісно.

І парочка до парочки

В руках держіться міцно.

9. Як сонечко на небові

По кругові ідіте,

Заводьте всі весняночку

Весну, вітаймо, діти.

10. Весна уже, весна іде.

Весну вітаймо, діти.

Вона до нас за рученьки

Веде тепленьке літо.

Хоровод «Подоляночка».

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона впала,

До землі припала.

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

Приспів:

Ой, устань, устань, подоляночко!

Умий личко так, як скляночку!

Та візьмися в боки,

Покажи нам скоки

Біжи до Дунаю,

Бери дівку скраю!

(Діти стають в коло, Подоляночка - всередину кола. Співаючи перший куплет, діти ідуть по колу хороводним кроком. Подоляночка на перші два рядки іде проти-ходом. Потім імітує рухи, про які йдеться у пісні).

Співаючи приспів, діти зупиняються і повертаються до кола лицем. На перші два рядки роблять хвилеподібні рухи (ніби піднімають Подоляночку. Подоляночка встає, піднімаючи руки вгору перед собою, потім опускає їх через сторони донизу. Далі подоляночка імітує рухи, про які співається в пісні, обирає нову Подоляночку, кладе їй хусточку на плечі. Гра продовжується кілька разів.)

Всі: Весно, весно, весняночко,

Хвала тобі, паняночко.

(Заходить Весна)

Весна: А ось і я – весна-красна,

Куди ступлю – сонце сяє,

Усе навколо оживає.

А ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну.

Дякую вам, діти, за зустріч щиру, за хліб, за пісню…

Пісня «Щебетала пташечка»

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка весни з сонечком.

Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,

Як легенька хмаронька в небі ясная.

Вбери степи травами, вквітчай ніжними,

Потоки купавами білосніжними.

Осип луки перлами, вкропи росами,

Розлийся джерелами стоголосими.

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка весни з сонечком.

11.     Весняночко, весняночко

          Де ти закувала?

Весна:   У садочку на кілочку

              Пряла на сорочку,

          Що виведу ниточку

Та пошию свиточку,

А з тих торочок,

А з тих кінців

Та нашию штанців.

Березень:  Перший місяць я весни,

Я пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

Квітень: Я – квітень, славний квітникар.

Сонячно і рясно

Уквітчав вам календар

Першим цвітом рястом.

Травень: А чим же місяць травень

Поміж братами славен?

Святковими піснями

І громом над полями.

Іду і весело співаю,

Дощами землю поливаю.

Пісня «А вже весна, а вже красна»

Хлопчик: Гей, виходьте, дівчата,

Та в сей вечір на вулицю

Весну красну стрічати,

Весну красну вітати.

Будем весну стрічати

Будем красну вітати

Та віночки сплітати.

А віночки сплетемо –

Хороводом підемо.

Хоровод: Де гаївка лунала,

Де гаївка лунала, лунала,

Там діброва палала, палала.

12. Ой весна, весна,

Днем красна.

Що ж ти нам, весно, принесла.

Весна: Принесла я вам літечко.

Ще й рожевую квіточку,

хай вродиться житечко,

ще й озимая пшениця

І усякая пашниця.

13. Весна-красна,

Що ж ти нам ще принесла?

Весна: Принесла я вам літечко,

Ще й запасне зіллячко,

А вам, дівчатка по вінку

З хрещатого барвінку.

А вам, парубки, по кийку,

Гоніте товар на гірку.

Принесла я вам літечко,

Ще й запашненьке зіллячко.

Ще й зеленую травицю

І холодную водицю.

А ще привела вам

Три парубки красні,

Три місяці ясні.

•          Місяць Березень – перший красень

(входить Березень – уклоняється)

•          Квітучий Квітень вас вітає

(Входить Квітень)

•          І Травень тішить вас розмаєм

(Входить Травень)

Де ходили дівоньки, дівоньки,

Там розквітли квітоньки, квітоньки.

Там розквітли квітоньки.

 

Де ходили легені, легені.

Зарясніли ясені, ясені.

Зарясніли ясені.

 

Як гаївки провели, провели,

Весну красну привели, привели,

Весну красну привели.

•            Діти, а хто з вас знає, чому хороводи водили колом? Що це означало?
•            Хороводне коло відображає форму благодатного сонця – символу життя.

Ведуча: - Дівчата, а чи знаєте ви, який цікавий звичай був на Україні?

Він трохи жартівливий і трохи чарівний, щоб хлопці на вулицю до дівчат ходили гуляти, треба було по секрету від них зварити з різних злаків горщик каші та закопати його у потаємному місці. Давайте, так і зробимо зараз, згадаємо давній звичай.

Дівчинка:

1. Ой накладу вогник, та й наварю кашки.

•            Що ж у тій кашці?
•            Ложечка масла.
•            Кому ж її їсти?
•            Дівочкам, дівочкам.

2. Ой накладу вогник, та й наварю кашки.

•            Що ж у тій кашці?
•            Жаб’яча ніжка.
•            Кому ж її їсти?
•            Парубкам, парубкам.

Разом: - Будем кашу варити,

Будем хлопців манити.

3 дівчинка:

Ой ми дівки чарівниці,

Закопали горщик каші

Посеред вулиці.

Закопали горщик каші,

Ще й кілком прибили,

Щоб на нашу вулицю

Парубки ходили.

Закопали горщик каші,

Ще й ракові клешні,

Щоб ходили парубки

Далекі й тутешні.

(Дівчатка закопують горщик каші, потім помічають, що один з хлопців підглядає)

Дівчинка: - А чого це ти підглядаєш? Зараз ми тебе спіймаємо!

(ловлять хлопця)

Хлопчик: - Ой дівчата, відпустіть!

•          Не відпустимо. Якщо відгадаєш наші загадки, тоді відпустимо.

Загадки:

1. Людей до церкви скликає, а сам у ній не буває. (Дзвін)
2. Є деревенце, - не поленце,

Багато дірочок має,

Весело співає. (Сопілка)

3. Розколеш лід – візьмеш срібло,

Розколеш срібло  - візьмеш золото. (Яйце)

Останню загадку хлопчик не може відгадати.

•          Дівчата, та відпустіть мене. А я за це на вашу вулицю хлопців покличу.
•          Хлопці, ідіть сюди!

(Прибігають хлопці)

Хлопці:

•          Чого, чого, дівоньки красні?
•          Вони їли пиріжки в маслі.
•          А сирочком посипаючи,
•          Сметанкою поливаючи.

Дівчата:

•          Чого, чого парубки білі?
•          На обідець кота з’їли!
•          А попелом посипаючи,
•          А дьогтиком поливаючи.

Дівчата:

Ой ви хлопці-безштаньки,

Заспівайте веснянки,

Зиму зимували,

Штанів не напряли.

Хлопці:

Ой-ой0ой! Торохкотіла сорока,

Як діжка з горохом!

Вихвалялася кума,

Що пироги пекла.

Бо й ворота в тісті.

Дівчата:

Тринди, ринди,

З маком борщ,

Наговорили: на ослиці, кислиці,

А на вербі груші!

Хлопці, нащо вам музики,

Коли у вас довгі язики?

Хлопці:

Їм кажеш – ячмінь,

А вони тобі – гречка!

Нехай буде гречка,

Аби не суперечка.

Згода, дівчата.

Дівчата:

Та вже згода!

Досить жартувати,

Нумо танцювати!

Танець-пісня «А ми просо сіяли».

Дівчата: - А ми просо сіяли, сіяли,

  Ой див, Ладо, сіяли, сіяли

Хлопці: - А ми просо витопчем, витопчем,

                 Ой, див, Ладо, витопчем, витопчем.

Дівчата: - А ми знов посіємо, сіємо,

Ой див, Ладо сіємо, сіємо,

Хлопці: - А ми коні пустимо, пустимо,

 Ой див, Ладо, пустимо, пустимо,

Дівчата: - А ми коні займемо, займемо,

Ой див, Ладо, займемо, займемо.

Хлопці: - А ми коні викупим, викупим,

Ой, Ладо, викупим, викупим.

Дівчата: - А що ж ви нам додасте, додасте,

Ой див, Ладо, додасте, додасте.

Хлопці: - А ми дамо тисячу, тисячу,

Ой див, Ладо, тисячу, тисячу.

Дівчата: - Ми тисячі не візьмем, не візьмем,

Ой, див, Ладо, не візьмем, не візьмем.

Хлопці: - А ми дамо дівчину, дівчину,

Ой див, Ладо, дівчину, дівчину!

Дівчата: - А дівчину візьмемо, візьмемо,

Ой, див, Ладо, візьмемо, візьмемо!

Діти, ось саме ця пісня, в якій мовиться про Ладо, найбільш давня. Їй майже тисяча, а той більше років. А Лада – це богиня Сонця, злагоди та любові. Це одна з найдавніших міфологічних покровительок. А ще крім танців зустрічаючи весну співали й народні пісні. Адже пісня – це душа народу. Давайте і ми заспіваємо народну пісню.

(співають пісню «Дощик»)