Виховний захід для учнів 6 класу. Тема. «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була!»

Виховний захід для учнів 6 класу

 Тема. «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була!»

Мета:

• формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини; шанобливе ставлення до трудових та ратних подвигів співвітчизників;
• розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності;
• виховувати патріота, який знає і поважає традиції свого народу, трудівника, люблячого свою землю, громадянина, готового захищати свою Батьківщину; прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу.

 

Очікувані результати:

• формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови, звичаїв і традицій;
• розширення знань учнів про історичне минуле України;
• усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.

Обладнання: святково прикрашений клас,  відеоматеріали, символіка України,  

                        кроссенси, музичний супровід.

 

Перебіг заходу

Вступне слово вчителя

   Добрий день, шановні гості! Ми раді вітати вас у нашім класі на виховному заході «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була!»

   Ці слова українського поета Павла Тичини є актуальними завжди. І сьогодні ми будемо говорити про Україну та її справжніх захисників різних часів.

    Україна… Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена.

Україно моя мила –

Синє небо, жовта нива,

Степ широкий, високі гори

І привітне Чорне море.

Всіх красою полонила,

В серці кожного лишилась.

Учень 1.

Квітуча, прекрасна, чарівна, мати-держава,

Очі, мов небо, ясні, голубі…

 

Учень 2.

Моя Україна-

Немов веселкова царівна,

Не знаю, не збагну,

Хто дарував ці прикраси тобі?

 

Учень 3.

Україна – це мати, яку не обирають,

Україна – це доля, яка випадає раз на віку,

Україна – це пісня,

Яка вічна на цій землі.

 

Виходить дівчина в національному одязі:

Учениця:

Я – Україна, твоя Батьківщина!

Сонце твоє, твої ріки й поля.

Я – Україна, і завше, і нині –

Небо твоє, твоя рідна земля

 

                                             Пісня  «Квітуча Україна»

Учениця.   Прошу розглянути мій кроссенс  і відгадати його назву.

 

   Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народилися й живуть! Україна має багате і славне минуле. Вона виколисала велетнів сили і духу – таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Скоровода, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, героїв Крут, героїв Небесної Сотні, героїв АТО.

 Учень:

Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа - частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

 Понад Майданом сонця лик сія...

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

 

(Звучить Державний Гімн України)

Вчитель:

 Україна – це могутня та сильна держава. Вона  пройшла сходинками від хиткої та слабкої до величної та незалежної держави.

Тож давайте разом з вами поринемо в історичне минуле і пройдемо шляхами становлення незалежності України.

Учень.

Із тисяч народів і народностей світу майже 200 виросли в нації — створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них — Україна.

Віками обстоювали наші горді побратими право господаря на своїй землі, право називатися українцями. Українська історія починається із заснування держави Київська Русь. У різні роки її очолювали князі Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир. Але найвидатнішим був князь Ярослав Мудрий. Він дбав про об’єднання всіх українських земель, боронив їх, розвивав культуру, ремесло.

Учень. Після смерті Ярослава Мудрого Київська держава поділилась на окремі князівства, почалися чвари між братами-князями. Цим скористалися зовнішні вороги. На квітучі українські землі у різні часи зазіхали і татаро-монгольські орди, і турки, і литовські князі, і польські пани.

Учень. Тоді оборонцем українських земель стало козацьке військо під проводом Дмитра Байди-Вишневецького, Івана Підкови, Северина Наливайка, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького. Гетьман Богдан Хмельницький уклав угоду з Москвою, сподіваючись за її допомогою захистити Україну від ворогів. Але російський цар підступно захопив Україну. Неволя, в якій опинився український народ,  тривала понад триста років.

Учень. У жовтні 1917 року в Росії сталася революція. Більшовики скинули царя. Саме в цей час українські патріоти вирішили скористатися історичною нагодою і створити суверенну державу.

Учень. 1917 – 1918 роки були дуже важкими для утвердження української державності.  Дуже жорстока була боротьба  за владу в Києві. Однак сподівання українців не були марними. У листопаді 1917 року було проголошено Українську Народну Республіку.  Це видатна подія в історії українського народу.

Учень. У Києві було утворено Українську Центральну Раду на чолі з професором  Михайлом Грушевським. 22 січня 1918 року урочисто проголошено Україну самостійною. Тоді ж було затверджено символіку України: герб – тризуб, жовто-блакитний прапор і гімн.

Учень. Більшовицька Росія не змогла змиритися зі створенням Української держави. Більшовики зібрали великі військові сили і рушили до Києва. Що ближче було до Києва, то жорстокішою була боротьба. Зупинити ці сили було нікому.

Учень.   На початку січня у київських газетах з’явилось звернення до  українського студентства. «Настав грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь , обсіла нашу Україну російсько- «большевицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись у дуже складному стані… Треба за всяку ціну спинити похід орди, який може призвести Україну  до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим…Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували – Українській державі! Записуйтесь до «Куреня Січових Стрільців», який формується зі студентів Університету св.. Володимира та Українського Народного університету…»

Учень. До новоствореного куреня вступали студенти і навіть учні старших класів української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства м. Києва, які ніколи не тримали зброю у своїх руках .

Вранці 29 січня 1918 року на станції поблизу селища Крути розпочався бій між 4-тисячною більшовицькою армією Муравйова та 300-ми київськими студентами, які захищали підступи до Києва. Бій тривав  майже 5 годин.

Учень.

 В тій нерівній боротьбі загинув весь студентський курінь -  від 250 до 300 осіб. Загинули юнаки славною смертю, смертю героїв, віддавши своє молоде життя за Україну, і, показавши, що воля українського народу за визволення є твердою і непереможною.

(Відеоматеріал «Бій під Крутами»)

 Інсценізація вірша.

Автор.

Виряджала мати сина

Під Крути до бою,

Розчесала кучерики

Понад головою.

Мати.

Іди, іди, мій синочку,-

В бою не здавайся,

Як побореш воріженьків,

Додому вертайся.

Син.

Іду, іду, моя мати, -

Вчиню твою волю,

а ти ходи й проси Бога,

Щоб вернувся з бою.

Автор.

Ждала,ждала мати сина,

Під Крути ходила

Та й шукала між трупами

Найменшого сина.

Ой пізнала стара мати

Головоньку сина,

Проклинаючи колише,

Та й заголосила.

Мати.

Сину,сину, чом ти мовчиш?

Сину,сину, скажи що-небудь…

Автор.

Та тільки вороння кричить

           І плаче січневе небо.

Учень.

Відомі імена тільки тих, що потрапили у полон і були поховані на Аскольдовій могилі. Цим нескореним героям Павло Тичина присвятив вірш «Пам’яті тридцяти».

 

Учень. Вірш «Пам’яті тридцяти».

                    На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних,  молодих.

На Аскольдовій могилі –

Український цвіт! –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край!

(Аудіозапис пісні «Пам’яті Героїв Крут» гурт «Сурми звитяги»)

Учень.  Розгляньте ці  портрети, малюнки, звернення та відгадайте назву даного кроссенсу.

Учень. Історично так склалося, що волелюбна країна майже весь час свого існування була у складі інших держав. І тільки 24 серпня 1991 року на світовій мапі з’явилась незалежна, самостійна, європейська держава – Україна, територія якої є неподільною і недоторканою, а всі громадяни живуть за Конституцією та її законами.

Учень. У листопаді 2013 року розпочалася Революція Гідності. Українці  з різних куточків держави почали вимагати у колишньої влади повернутися до питання інтеграції у Європейський простір. На жаль,  ця Революція коштувала нам життями  понад ста загиблих, яких назвали Небесною Сотнею. Вони загинули за нашу свободу і назавжди залишаться нашими захисниками.

Учень.

           Небесна Сотня – герої незборені,

Найкращі, найвідважніші сини,

Яскравим сяйвом в небі засвітились,

Щоб інші мріяли, любили і жили.

Учень.

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна Сотня в вирій полетіла…

 

Пісня «Гей, плине кача…»

 

Учень.

 Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на Сході

нашої держави. Там вирішується доля і майбутнє України.  У цій війні народжуються нові герої .Вони бачать смерть в обличчя. Війна їх загартовує, робить мужніми.

  (Відеоматераіл «Нескорені» )

Учень. Але для багатьох із них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповідали нам берегти, пам’ятати і любити свою  Батьківщину. А наше завдання – ніколи не забувати людей, які прославили Україну своїм героїзмом.

 (Аудіозапис «Реквієму»)

Учень.

Пам’ятаймо про тих,  що безвісти пропали,

Пам’ятаймо про тих, що не встали, як впали,

Пам’ятаймо про тих, що згоріли, як зорі, -

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятаймо про тих, що за правду повстали,

Пам’ятаймо про тих, що лягли на заставах,

Пам’ятаймо героїв АТО і Майдану

Пам’ятаймо героїв і віддаймо їм шану.

Пам’ятаймо героїв і у праці, і в пісні –

 Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Учитель.  Прошу всіх встати і хвилиною мовчання пом’янути всіх героїв-патріотів нашої землі.

  (Хвилина мовчання)

Учень. Ми завжди будемо пам’ятати наших захисників, а коли потрібно буде, я зможу захистити свою Україну.

Учень. Я переконаний, що Україна буде єдиною, що переможе здоровий глузд, адже ми не єдині – з нами вся світова спільнота.

Учень. Я знаю, що в Україні пануватимуть мир і спокій.

Учениця.

Я – українка вірою і правдою,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов’ю,

А я страждаю болями її.

Учень.

Я – українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це не дарма.

Учениця.

Я – українка, смутком оповите

Моє кохання, як гірке вино.

Моя рідня розкидана по світу,

Як буйним вітром золоте зерно.

 

Учень.

Я – українець! – цього не відняти,

В моїй душі співають солов’ї,

Були такими мої мама й тато,

Й такими будуть правнуки мої!

Вчитель

І завершуючи наш захід, я хочу ще раз пригадати слова П.Тичини «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!». 

Ми з вами живемо в Україні, тому ми повинні знати і шанувати історію, традиції і культуру нашої держави.

І в цей нелегкий час, коли точаться бої на Сході, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність,  суверенітет і незалежність України.

          Тож бажаю нам всім миру, спокою і світлого майбутнього!

(На екрані зображення ікони Божої Матері)

Учениця.

Діво Пресвятая, матір матерів,

Пригорни до серця всіх своїх синів,

Освіти їм душі світлом золотим,

Виповни любов’ю неспокійний дім.

Научи, як землю вберегти від зла,

Розумом, діянням і крилом тепла.

Зоре-зорянице, сонце доброти.

Землю України щастям освіти.

 

Пісня «Боже, я молюсь за Україну».