Виховний захід для учнів початкових класів.
“Виготовлення ляльки Берегині.”
Мета. Ознайомити вихованців з культурною спадщиною українського народу, його традиціями та звичаями; виховувати шанобливе ставлення до народних традицій; формувати естетичні смаки, національну свідомість.
Обладнання: Проектор, презентація «Лялька-мотанка – українська народна лялька», лялька Берегиня, тканина, мішковина, нитки, стрічки.
Хід заходу.
1ведуча. Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг. Здавна у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і священних істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Так виготовляючи Берегиню співали пісню пов’язану з родиною або сімейними традиціями , якщо це була мотанка-мати –то колискову, а якщо мотанку-наречену – співали весільні пісні. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
2ведуча. Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.
3 ведуча. Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...
В голівку мотанки часто зав’язували зернятка пшениці та монетки приказуючи «На багатство ,на здоров’я ,за добробут». Це теж надавало їй сакрального значення. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову розпочинає одвічний кругообіг життя. І обов’язково, ці обереги несуть у собі позитивну енергетику.
Мотанка виконується виключно шляхом намотування, не має обличчя і несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена… Вона може бути плетена із соломи чи зовсім без застосування нитки, коли всі вузли закріплюються за рахунок того матеріалу, з якого робиться мотанка.
Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва - МОТАНКА. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої лялі!
Оскільки робилась лялька-мотанка з тих матеріалів, які були під руками – чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь, то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині.
Демонстрація презентації «Лялька-мотанка – українська народна лялька»
Отже для роботи нам потрібні :
Беремо мішковину – це основа , тіло майбутньої ляльки. Загортаємо по довшій стороні краями до центру, перегинаємо навпіл і щільно замотуємо «в рулет». І обмотуємо ниткою згори вниз – це символізує життєвий цикл людини від народження до останніх днів, тому ляльку не шиють , а змотують. Берегиня –це та мотанка в якій закладено основу сім’ї, а головне в сім’ї - здоров’я. Тому в ляльку ми закладаємо три речі : пшеничку, гроші і наші щирі побажання. Коли виготовляли ляльку-берегиню співали пісні про родину та добробут. А які пісні ви про родину ви знаєте?
(Відповіді дітей. Лунає пісня С.Ротару «Одна родина за столом»)
1 ведуча. Ви , мабуть, бачили як на весіллі автомобіль в якому їде наречена чіпляють ляльку? А хто знає для чого? (Відповіді учнів) Насправді це давня традиція. У давнину підводу на якій їхали молоді прикрашали двома ляльками – нареченою і нареченим у яких була одна рука з’єднана – щоб все життя були разом. Це був оберіг від злого погляду та недоброї думки.
В такій же послідовності примотуємо верхню спідницю із запахом посередині, щоб було видно орнамент нижньої спідниці, і фартушок.
2 ведуча. Діти , скажіть, а навіщо пов’язувати фартушок?(Відповіді учнів) У давнину фартушок пов’язували коли готували, особливо на свята ,щоб не забруднити святковий одяг.
3 ведуча. Як правило Берегиня це доросла , одружена жінка. На весіллі свекруха знімала віночок і пов’язувала хустинку. А щоб наша Берегиня дійсно нас оберігала , ми повинні дати їй ім’я. Ви в класі дасте їй ім’я, але нікому не кажіть, його повинні знати тільки ви.
Ну ось наша Берегиня готова. Ми сподіваємося , що вона стане окрасою і справжньою захисницею для вас, адже клас –це ваша друга родина. Таку ляльку ви зможете виготовити вдома з мамою або бабусею.
Дякуємо за увагу!